ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2021 року
м. Київ
справа № 520/3930/19
адміністративне провадження № К/9901/30909/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 (головуючий суддя: Перцова Т.С., судді: Чалий І.С., Жигилій С.П.) у справі №520/3930/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання неправомірною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У квітні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Харківській області або відповідач), в якому просив:
визнати неправомірною відмову ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 19.12.2018 №Л-15206/0-9842/0/95-18 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населеного пункту на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, орієнтовною площею 6,00 гектарів, ОСОБА_1 згідно заяви від 14.03.2018;
зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.03.2018, надати відповідний дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населеного пункту на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, орієнтовною площею 6,00 гектарів для подальшого надання у власність та видати відповідний наказ.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 та ухвалено нове про часткове задоволення позову:
визнано протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 19.12.2018 №Л-15206/0-9842/0/95-18 у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, орієнтовною площею 6,00 гектарів;
зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.03.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населеного пункту на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, орієнтовною площею 6,00 гектарів, з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 18.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14.07.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 12.12.2017 у справі №624/722/17 за ОСОБА_1 визнано право на земельну частку/пай площею 6,37 в умовних кадастрових гектарах, яка знаходиться на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що призначалось ОСОБА_1 внаслідок паювання земель агрофірми "Лозівська".
Позивач звернувся до Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області із заявою про надання викопіювання з проекту землеустрою щодо розподілу земель агрофірми "Лозівська", в якому зазначені схема розташування земель.
Рішенням Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області від 26.01.2018 №361 позивачу відмовлено у наданні викопіювання, з посиланням на відсутність вказаного викопіювання у сільській раді. Рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до ГУ Держземагенства у Харківській області для оформлення права на земельну частку (пай) площею 6,37 в умовних кадастрових гектарах, яка знаходиться на території Лозівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право на яку визнано рішенням Кегичівського районного суду у справі №624/722/17, та надати викопіювання земельної ділянки із земель запасу, проінвентаризованої при проведенні інвентаризації земель державної власності, кадастровий №6323182000:01:000:0476.
14.03.2018 позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Харківській області із заявою, в якій, з посиланням на статті 2, 3, 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки взамін земельної частки (паю) розміром 6,37 в умовних кадастрових гектарах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок запасу земель сільськогосподарського призначення (рілля), розташовану за межами населеного пункту на території Лозівської сільської ради, орієнтовною площею 6,00 га, подальшого надання у власність.
Листом від 24.04.2018 №Л-4025/0-3488/0/95-18 позивачу відмовлено з посиланням на те, що за рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 12.12.2017 по справі №624/722/17 на ГУ Держгеокадастру у Харківській області не було покладено жодних обов`язків, а також на те, що зазначений у графічних матеріалах земельний масив знаходиться у користуванні третіх осіб, а тому може бути переданий у власність лише після припинення права власності чи користування ним у порядку, визначеному законом.
Не погоджуючись із зазначено відмовою, позивач оскаржив її в судовому порядку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 у справі №820/4194/18, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2018, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:
визнано протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Харківській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населеного пункту Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області орієнтовною площею 6,00 гектарів для подальшого надання у власність, оформлену листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 24.04.2018 №Л-4025/0-3488/0/95-18;
зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.03.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населеного пункту Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області орієнтовною площею 6,00 гектарів для подальшого надання у власність.
29.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Харківській області із заявою, в якій просив повторно розглянути його заяву від 14.03.2018 відповідно до судового рішення у справі №820/4194/18.
Відповідач листом №Л-15206/0-9842/0/95-18 від 19.12.2018 відмовив позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області орієнтовною площею 6,00 гектарів.
Підставою для відмови слугувало те, що бажана земельна ділянка відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 05.12.2018 №233 включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право на які підлягає продажу на земельних торгах.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відмовляючи у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, відповідач порушив норми Земельного Кодексу України та принцип розсудливості, оскільки своїми діями перешкоджає в реалізації його конституційного права на отримання у власність земельної ділянки. Стверджує, що відповідач відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з непередбачених на те статтею 123 ЗК підстав. Наполягає, що у відповідача не було законних підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, позаяк на момент звернення із клопотанням, бажана земельні ділянка не була включена до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги. Окрім того, за позицією позивача, повторно відмовляючи у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відповідач не виконав судове рішення у справі №820/4194/18. Більш того, позивач наполягає, що включення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право на які підлягає продажу на земельних торгах, не означає, що така фактично виставлена земельні торги. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що бажана земельна ділянка знаходиться у процедурі підготовки до продажу на аукціоні. Вважає, що ефективним способом захисту свого порушеного права буде зобов`язання відповідача надати дозвіл.
Відповідач проти позову заперечує та наголошує на тому, що бажана земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право на які підлягає продажу на земельних торгах, тому в силу положень частини третьої статті 136 ЗК України така не може відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Вважає оскаржувану відмову законною та обґрунтованою.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що законодавцем чітко визначено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Отже вирішальним фактором є включення земельних ділянок до переліку земель які виставлені на земельні торги, в інших випадках законодавець не заперечує надання земельних ділянок у власність (користування). Судом першої інстанції встановлено, що на момент розгляду заяви позивача, поданої 29.11.2018, та відповідно прийняття оскаржуваного рішення, бажану земельну ділянку було включено до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 05.12.2018 №233. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що існували законодавчо встановлені обмеження щодо відчуження цієї земельної ділянки.
При ухваленні судового рішення суд першої інстанції послався на висновки Верховного Суду, сформовані у подібних правовідносинах в постановах від 29.05.2019 у справі №2040/7204/18 та від 02.10.2018 у справі №806/3708/15.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на дату подання позивачем первісного клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою - 14.03.2018, так і станом на дату подання клопотання, за результатами якого прийнято оскаржувану відмову - 29.11.2018, земельна ділянка з кадастровим №6323182000:01:000:0476 не була включена до переліку земельних ділянок, право на які підлягає продажу на земельних торгах, оскільки відповідний наказ №233 винесено лише 05.12.2018, тобто, в процесі розгляду клопотання позивача від 29.11.2018. Зазначене на переконання суду апеляційної інстанції свідчить на ігнорування відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 у справі №820/4194/18, яке набрало законної сили 12.11.2018. Також суд апеляційної інстанції за відомостями, зазначеними на офіційному сайту ГУ Держгеокадастру у Харківській області, встановив, що земельна ділянка з кадастровим номером 6323182000:01:000:0476 не виставлялась на земельні торги, призначені ГУ Держгеокадастру у Харківській області на 14.05.2019, 06.06.2019, 31.07.2019, 13.09.2019, 17.09.2019, а також відсутня у переліку лотів, виставлених на торги призначені на 30.10.2019, 31.10.2019. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено факту виставлення земельної ділянки з кадастровим номером 6323182000:01:000:0476 на земельні торги, а отже, не доведено фактичної наявності обставин, які у розумінні частини третьої статті 136 ЗК України є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. За висновками суду апеляційної інстанції, належним способом захисту порушених прав позивача у спірному випадку є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 14.03.2018 з урахуванням висновків суду, викладених у постанові.
Вирішуючи справу суд апеляційної інстанції послався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29.05.2019 у справі №2040/7204/18 та від 16.01.2019 у справі №819/655/17.