ПОСТАНОВА
Іменем України
15 липня 2021 року
м. Київ
справа №825/564/17
касаційне провадження №К/9901/41601/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року (головуючий суддя - Д`яков В.І.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кузьменко В.В.; судді - Василенко Я.М., Степанюк А.Г.)
у справі № 825/564/17
за позовом Головного управління ДФС у Чернігівській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2017 року Головне управління ДФС у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області; позивач; контролюючий орган) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; відповідач; платник) про стягнення податкового боргу із земельного податку з фізичних осіб у сумі 72189,54 грн та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в сумі 12914,92 грн.
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 10 травня 2017 року позов задовольнив повністю.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року в частині стягнення податкового боргу із земельного податку з фізичних осіб у сумі 72189,54 грн та прийняти у цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на тому, що податкові повідомлення-рішення від 16 травня 2016 року № 465-1301 та від 16 травня 2016 року № 466-1301, згідно з якими виникла податкова заборгованість із земельного податку з фізичних осіб у сумі 72189,54 грн, а також податкова вимога від 18 серпня 2016 року № 1498-17 визнані протиправними та скасовані постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року у справі № 825/921/17, яка набрала законної сили.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06 жовтня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
02 листопада 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
20 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковий борг із земельного податку з фізичних осіб у сумі 72189,54 грн виник внаслідок несплати ОСОБА_1 податкових зобов`язань, визначених згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 16 травня 2016 року № 465-1301 в розмірі 11267,22 грн та від 16 травня 2016 року № 466-1301 в розмірі 60922,32 грн.
Стягуючи з відповідача зазначену суму податкового боргу, суди виходили з того, що контролюючим органом вжито заходи щодо стягнення з платника податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством, у тому числі направлено податкову вимогу від 18 серпня 2016 року № 1498-17, яка повернулася на адресу ГУ ДФС у Чернігівській області з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Проте, відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, судові рішення, внесені до якого, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262-IV "Про доступ до судових рішень", постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року у справі № 825/921/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року та постановою Верховного Суду від 26 лютого 2019 року, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16 травня 2016 року № 465-1301 та від 16 травня 2016 року № 466-1301, а також податкову вимогу від 18 серпня 2016 року № 1498-17, з мотивів їх протиправності.
За правилами частин третьої, п`ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент набрання законної сили рішенням у справі № 825/921/17) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент набрання законної сили рішенням у справі № 825/921/17) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
При цьому за загальними правилами прийняті контролюючим органом акти індивідуальної дії (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога) скасовуються судом з моменту їх прийняття, такі акти не створюють будь-яких правових наслідків.
З огляду на викладене, в розглядуваній ситуації відсутні правові підстави для стягнення з відповідача податкового боргу із земельного податку з фізичних осіб у розмірі 72189,54 грн.
У частині стягнення з платника податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в сумі 12914,92 грн рішення судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
Згідно з частинами першою, третьою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми права при вирішенні питання щодо стягнення з відповідача податкового боргу із земельного податку з фізичних осіб у сумі 72189,54 грн, постановлені у справі рішення в цій частині підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про відмову в позові.
Керуючись частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -