ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2021 року
м. Київ
справа №420/5961/19
провадження №К/9901/10897/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Желєзного І.В., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Скрипченка В.О., суддів Косцової І.П., Осіпова Ю.В.)
у справі №420/5961/19
за позовом ОСОБА_1
до Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області,
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, за участю 3-х осіб без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просила:
- визнати протиправними дії Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області щодо відмови ОСОБА_1 у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки;
- зобов`язати Відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області видати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки.
2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 задоволено заяву представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду задоволено:
- позов ОСОБА_1 залишено без розгляду;
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області понесені судові витрати на послуги з виготовлення експертного висновку у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.
3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2020 ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 скасовано в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області понесених судових витрат на послуги з виготовлення експертного висновку у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень; відмолено у задоволенні клопотання Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про розподіл судових витрат, понесених відповідачем у справі 420/5961/19, та стягнення з ОСОБА_1 на користь Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області понесених судових витрат на послуги з виготовлення експертного висновку у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.
4. Не погодившись з такою ухвалою суду апеляційної інстанції, Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Задовольняючи клопотання Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про розподіл судових витрат, понесених відповідачем у справі 420/5961/19, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат.
6. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні зазначеного клопотання, суд апеляційної інстанції зазначив, у суду першої інстанції були відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 понесених відповідачем витрат на послуги з виготовлення експертного висновку у розмірі 5000 грн., оскільки:
- відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
- позивачка є інвалідом II групи та відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільняється від сплати судового збору;
- наявний у справі експертний висновок, кошти за виготовлення якого хоче повернути відповідач, не може прийматися як належний та допустимий доказ, оскільки питання про розгляд експертного висновку та долучення його до матеріалів справи, як доказ не ставився на обговорення сторонами, не було розглянуто належним чином, та без згоди позивача долучено до матеріалів справи.
IIІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. У своїй касаційній скарзі заявник наголошує, що:
- позивач звільнена від сплати судового збору, проте не від обов`язку відшкодувати судові витрати;
- питання залучення зазначеного експертного висновку вирішувалось у судовому засіданні за участі представника позивача
- помилка суду першої інстанції, яка полягає у невірному зазначенні статті КАС України, не призвела до прийняття незаконного рішення.
IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.
9. Судами встановлено, що під час розгляду цієї справи Крижанівською сільською радою на підставі договору від 11.11.2019 №104 було замовлено послуги з розробки висновку експерта про відповідність об`ємно-планувальних рішень, прийнятих в намірах забудови земельної ділянки, діючим нормативним документам. Відповідно до умов договору вартість цих послуг складає 5000,00 грн. Зазначена сума була сплачена Крижанівською сільською радою в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 11.11.2019 №587.
10. У подальшому, позивачем подано заяву про залишення позову без розгляду.
11. Керуючись статтею 240 КАС України, суд першої інстанції залишив позовну заяву без розгляду.
12. Одночасно з ухвалення рішення про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції стягнув з ОСОБА_1 на користь Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, понесені судові витрати на послуги з виготовлення зазначеного експертного висновку у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.
13. Колегія суддів звертає увагу, що за приписами статті 132 КАС України законодавець розрізняє судовий збір і витрати, пов`язані з розглядом справи, як такі, що є різними видами судових витрат.
14. Питання щодо відшкодування судових витрат суб`єкту владних повноважень визначено частинами 2-5 статті 139 КАС України.
15. Частиною 5 статті 139 КАС України визначено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
16. В цьому випадку суд апеляційної інстанції вірно визначив, що оскільки позов було залишено без розгляду, відсутні підстави для стягнення понесених відповідачем судових витрат саме з позивача.
17. У той же час, за змістом частини 5 статті 139 КАС України відповідач має право на компенсацію понесених судових витрат з Державного бюджету України.
18. Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України, до судових витрат пов`язаних з розглядом справи належать, в числі інших, і витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
19. Отже, понесені відповідачем витрати на проведення експертизи є судовими витратами в розумінні КАС України та підлягають компенсації відповідачу з Державного бюджету України.
20. Таким чином, суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив відповідачу у компенсації понесених ним судових витрат, а суд першої інстанції невірно визначив особу, з якої такі витрати слід стягнути.
21. Відповідно до частини першої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
22. Отже, судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - зміні.
23. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, Суд -