ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2021 року
м. Київ
справа № 320/6413/19
адміністративне провадження № К/9901/14204/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 (головуючий суддя Журавель В.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Костюк Л.О., суддів Бужак Н.П., Кобаля М.І.)
у справі № 320/6413/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив:
- визнати протиправною відмову відповідача в перерахунку пенсії позивачу;
- зобов`язати відповідача починаючи з 25 квітня 2019 року провести перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії позивачу з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до положення ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" згідно з висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішенні від 25 квітня 2019 року № 1- р(ІІ)/2019 у справі № З-14/2011 (402/19, 1737/19).
2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2020, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020, ОСОБА_1 в позові відмовлено.
3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорії 1), що підтверджується відповідним посвідченням.
5. Згідно з довідкою сер. АВ№ 0206631 позивачу з 13 березня 2015 року присвоєно довічно другу групу інвалідності. Причина інвалідності: захворювання, пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
6. Позивач також має статус інваліда війни другої групи, що дає йому право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
7. Позивач перебуває на обліку в Фастівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію по інвалідності відповідно до ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується протоколом призначення йому пенсії.
8. 1 жовтня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25 квітня 2019 р. № 1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19).
9. Відповідач листом від 25 червня 2019 р. № 1834/Т-01 повідомив позивачу про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року№ 543 внесено зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Згідно з абзацом першим пункту 9 1 Порядку "за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою".
10. На думку відповідача, позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування цивільної оборони Механізованої колони № 29 тресту "Південбудмеханізація" м. Фастів, а тому не має права на обрахунок пенсії відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
11. Вважаючи зазначене рішення незаконним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що докази наявності у позивача статусу військовослужбовця чи військовозобов`язаного, признаного на військові збори, під час участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у справі відсутні, а тому він не має права на обрахунок пенсії відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), отримує пенсію по І групі інвалідності, у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вказує, що брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у формуваннях цивільної оборони в якості військовозобов`язаного, а не військовослужбовця. Позивач має статус інваліда війни, а тому вважає, що має право на перерахунок пенсії в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати з 25.04.2019 згідно частини третьої ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
15. Відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції до 01 жовтня 2017 року) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
16. З 01 жовтня 2017 року редакція вказаної норми змінена Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, та застосовується із вказаного часу у такій редакції: "особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
17. Проте, Рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р (ІІ)/2019 справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
18. Також вказаним рішенням встановлено, що словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
19. Отже, з резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 25 квітня 2019 року випливає, що визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону, та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення.
20. Відтак особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби та є інвалідами внаслідок цього, мають право на обчислення пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру згідно з частиною 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" з 26 квітня 2019 року.
Вказаний висновок зазначено в рішенні Верховного Суду у зразковій справі №520/1972/19.
21. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на рішення Конституційного Суду України №1-р(II)/2019 від 25.04.2019, що поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
У вказаному рішенні Конституційний Суд України наголосив, що військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за частиною третьою статті 59 Закону та обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов`язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків.
22. Отже, військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов`язку, мають різний рівень соціального забезпечення. Такий підхід законодавця до визначення рівня соціального забезпечення вказаних категорій осіб не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності.
23. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що для виникнення права на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою незмінною залишилась умова щодо наявності у особи статусу військовослужбовця, на яких і розповсюджується норма ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
24. При цьому, статтею 10 Закону № 796-XII врегульовано, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
25. Примітка до вказаної статті закріплює, що до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
26. Отже, законодавство визначає декілька окремих категорій серед військовослужбовців за критерієм виду військової служби.
27. Судами встановлено, що позивач, брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування цивільної оборони Механізованої колони № 29 тресту "Південбудмеханізація" м. Фастів. На підтвердження цієї обставини позивачем подано до матеріалів справи наступні документи: маршрутний лист від 24 липня 2003 року № 312, виписку з наказу від 17 лютого 1987 року № 31 по Механізованій колоні № 29 тресту "Південбудмеханізація" м. Фастів, копію наказу від 12 травня 1986 року. № 99 по Механізованій колоні № 29 тресту "Південбудмеханізація" м. Фастів.
28. Однак, як вже зазначено вище, незмінною умовою для отримання пенсії в розмірі, встановленому ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ є наявність у особи статусу військовослужбовця при виконанні робіт, що пов`язані з ліквідацією аварії на ЧАЕС.
29. Судами встановлено, що матеріали справи не містять належних доказів щодо призову позивача як військовозобов`язаного на військові збори, або проходження ним військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач був направлений у відрядження роботодавцем, на роботу з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як цивільна особа, а тому він не може бути віднесений до категорії військовослужбовців відповідно до зазначених вище положень законодавства.
30. Твердження позивача про те, що насправді він був призваний на спеціальні збори та направлений в зону відчуження для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
31. Позивач вважає, що він має такий статус, оскільки є військовозобов`язаною особою, прирівняною до статусу військовослужбовця, який брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки йому видано посвідчення інваліда війни.
32. Водночас, статус інваліда війни був наданий йому на підставі п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-ХІІ.
33. Вказана норма права передбачає, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з інвалідністю з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
34. З аналізу приписів частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вбачається, що цей Закон не містить вимог, які визначають порядок та форму залучення осіб до складу формувань Цивільної оборони.
35. Водночас, відповідно до вимог нормативно-правових актів з Цивільної оборони, які були чинними на момент аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема, Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР від 18.03.1976 року № 201-78, наказів заступника Міністра оборони СРСР - начальника ЦО СРСР від 06.06.1975 року № 90 (Положення про невоєнізовані формування ЦО і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами) та від 29.06.1976 року № 92 (Настанова про організацію та ведення Цивільної оборони), розпорядження ЦО СРСР від 26.04.1986 року, начальника ЦО УРСР від 28.04.1986 року, начальника Цивільної оборони Київської області - голови Київської обласної Ради народних депутатів трудящих за 1986 рік, цивільна оборона організовувалась за територіально-виробничим принципом в усіх населених пунктах та на всіх об`єктах народного господарства.
36. Також формування Цивільної оборони СРСР передбачало як воєнізовану, так і невоєнізовану форму.
37. Як встановлено судами, позивач брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування цивільної оборони Механізованої колони № 29 тресту "Південбудмеханізація" м. Фастів.
38. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.06.2021 у справі №320/4932/19.
39. Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач не діяв протиправно.
40. Враховуючи наведене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
41. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
42. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, Суд -