ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2021 року
м. Київ
cправа № 916/2586/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел Паркінг" (далі - ТОВ "Тревел Паркінг", позивач, скаржник) - не з`явився,
відповідача - Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - АМК, відповідач) - Вірт С.О. (самопредставництво),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропаркінг" (далі - ТОВ "Аеропаркінг", третя особа) - не з`явився,
розглянув касаційну скаргу ТОВ "Тревел Паркінг"
на рішення Господарського суду Одеської області від 28.12.2020 (головуючий - суддя Волков Р.В.) та
постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 (головуючий - суддя Богатир К.В., судді: Будішевська Л.О., Філінюк І.Г.)
у справі №916/2586/20
за позовом ТОВ "Тревел Паркінг"
до АМК,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ "Аеропаркінг",
про визнання частково недійсним рішення.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ТОВ "Тревел Паркінг" звернулось до суду з позовною заявою до АМК, в якій просило:
- визнати недійсним пункт 1 резолютивної частини Рішення АМК №65/11-р/к від 14.07.2020 у справі №28-02/2019 (далі - Рішення АМК) в частині визнання дій ТОВ "Тревел Паркінг" та ТОВ "Аеропаркінг" такими, які полягають в узгодженому встановленні та застосуванні цін на послуги з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках e територіальних межах Міжнародного аеропорту "Одеса" у період вересня 2017-2018 років за умови відсутності альтернативних джерел придбання такого товару, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін реалізації товару на ринку послуг з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках e територіальних межах Міжнародного аеропорту "Одеса";
- визнати недійсним пункт 2 резолютивної частини Рішення АМК в частині накладення на ТОВ "Тревел Паркінг" штрафу відповідно до статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) у розмірі 68 000 грн за вчинення порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 6 вказаного Закону, а також стягнути з відповідача судові витрати.
1.1.1. Позов мотивовано тим, що при ухваленні рішення в частині, що стосується позивача, АМК неповно з`ясувало обставини, які мають значення для справи, та не довело обставини, які мають значення для справи і які визнало встановленими, а тому Рішення АМК є безпідставним, незаконним та таким, що підлягає скасуванню на підставі статті 59 Закону № 2210.
2. Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.12.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2021, відмовлено у задоволенні позову.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, ТОВ "Тревел Паркінг" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 28.12.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 у справі №916/2586/20; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Крім того, касаційна скарга містить клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке протокольно вирішено розглянути спільно з касаційною скаргою.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми матеріального права, а саме положення пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2210, та порушено норми процесуального права, а саме положення статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);
4.2. на даний час відсутній правовий висновок щодо застосування пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2210 у подібних правовідносинах, а саме щодо послуг з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу АМК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Протокольною ухвалою Верховного Суду від 15.07.2021 відзив АМК прийнято до розгляду, оскільки він поданий у межах строку, визначеного статтею 165 ГПК України.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Одеса" (далі - Аеропорт, Орендодавець) та ТОВ "Аеропаркінг" (Орендар) укладено Договір оренди майна №04/11 від 04.11.2016, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування майно відповідно до переліку, наведеного в Додатку №1 та візуалізованого у Додатку №2 (строк оренди, з урахуванням додаткових угод, які містяться у матеріалах справи, до 31.12.2018).
6.2. Перелік майна з подальшими змінами відповідно до додаткових угод включає обладнання для паркінгу в комплекті, стандартні модульні кабіни з поліестру, шлагбаум, обладнання парковки, частину твердого покриття привокзальної площадки.
6.3. Також 04.11.2016 Аеропортом та ТОВ "Аеропаркінг" укладено Договір оренди №003-11/16 від 04.11.2016, відповідно до якого Аеропорт передав в оренду обладнання для паркінгу, зокрема реєстратори контрольні касові.
6.4. 24.10.2018 Аеропортом (Сторона-1) та ТОВ "Аеропаркінг" (Сторона-2) укладено Договір №57/4-2018, відповідно до пункту 1.1 якого в умовах зростаючих показників пасажиропотоку та покращення рівня обслуговування споживачів аеропортових послуг в Аеропорту в порядку та на умовах даного Договору Сторона-1 надає можливість організації Стороною-2 для третіх осіб в`їзд/виїзд та перебування транспортних засобів на території Сторони-1 (далі - Автостоянки) в межах погодженого сторонами Договору Плану-схеми (Додаток №1) і відповідно до Технології щодо організації роботи Автостоянок (Додаток №2). Сторона-2 в розумінні цього Договору є оператором з організації (адміністрування) роботи Автостоянок та надання послуг третім особам щодо перебування транспортних засобів на Автостоянках в порядку, передбаченому діючим законодавством України. Сторона-2 протягом дії даного договору організує роботу Автостоянок для третіх осіб цілодобово та на комерційній основі. Строк дії договору встановлено до 31.12.2019.
6.5. Аеропортом та ТОВ "Тревел Паркінг" (Орендар) укладено Договір оренди майна №9/18-2017 від 29.09.2017, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове цільове платне користування майно відповідно до переліку, наведеного у Додатку №1 (із подальшими змінами відповідно до додаткових угод майно включає обладнання для паркінгу в комплекті, стандартні модульні кабіни з поліестру, частина твердого покриття привокзальної площадки). Строк оренди встановлено до 26.10.2018 (з урахуванням змін).
6.6. Надалі Аеропортом та ТОВ "Тревел Паркінг" укладено Договір оренди майна №38/4-2019 від 04.06.2019, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове цільове платне користування майно відповідно до переліку (строк оренди встановлено до 23.09.2019).
6.7. Також Аеропортом (Сторона-1) та ТОВ "Тревел Паркінг" (Сторона-2) 29.09.2017 укладено Договір №251, відповідно до пункту 1.1 якого в умовах зростаючих показників пасажиропотоку та метою покращення рівня обслуговування споживачів аеропортових послуг в аеропорту в порядку та на умовах даного Договору Сторона-1 надає можливість організації Стороною-2 для третіх осіб в`їзд/виїзд та перебування транспортних засобів на території Сторони-1 (далі - Автостоянки) в межах погодженого Сторонами Договору Плану-схеми (Додаток №1) і відповідно до Технології щодо організації роботи Автостоянок (Додаток №2). Сторона-2 в розумінні цього Договору є оператором з організації (адміністрування) роботи Автостоянок та надання послуг третім особам щодо перебування транспортних засобів на Автостоянках в порядку, передбаченому діючим законодавством України. Сторона-2 протягом дії даного договору організовує роботу Автостоянок для третіх осіб цілодобово та на комерційній основі. Строк дії договору встановлено до 31.12.2019.
6.8. Аеропортом та ТОВ "Тревел Паркінг" також укладався Договір №37/4-2019 від 04.06.2019, відповідно до пункту 1.1 якого в умовах зростаючих показників пасажиропотоку та метою покращення рівня обслуговування споживачів аеропортових послуг в Аеропорту в порядку та на умовах даного Договору Сторона-2 організовує для третіх осіб в`їзд/виїзд та перебування транспортних засобів на території Строни-1 (далі - Автостоянка) в межах погодженого Сторонами Договору Плану-схеми і відповідно до Технології щодо організації автостоянок.
6.9. Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (далі - Одеське відділення АМК) 24.07.2018 направлено вимогу №02-07/1359 про надання інформації до позивача у зв`язку із дослідженням ринку надання послуг з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках, парковках. 29.08.2018 ТОВ "Тревел Паркінг" надано відповідь на вказану вимогу.
6.10. Одеським відділенням АМК 03.01.2019 за вих.№65-02/22 надано вимогу до ТОВ "Тревел Паркінг" про надання інформації. На вказану вимогу було надано відповідь від 13.02.2019 №40.
6.11. Одеським відділенням АМК 05.05.2020 викладено попередні висновки адміністративної колегії у справі №28-02/2019, відповідно до яких дії ТОВ "Тревел Паркінг" та ТОВ "Аеропаркінг" було запропоновано визнати такими, що полягають в узгодженому встановленні та застосуванні цін за послуги з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках в територіальних межах Аеропорту у період вересня 2017-2018 років за умови відсутності альтернативних джерел придбання такого товару порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пункту 1 статті 50, пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2210, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін реалізації товару на ринку послуг з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках в територіальних межах Аеропорту.
6.12. 14.07.2020 АМК винесено оскаржуване рішення.
Рішенням встановлено таке:
6.12.1. дії, які є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, полягають у такому: узгоджене встановлення та застосування ТОВ "Тревел Паркінг" та ТОВ "Аеропаркінг" цін за послуги з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках в територіальних межах Аеропорту у період вересня 2017-2018 року. Об`єктом аналізу на ринку надання послуг з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках зазначено суб`єктів господарювання, що надають послуги з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках та послуги з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках, що надаються суб`єктами господарювання на зазначеному ринку;
6.12.2. діяльність ТОВ "Тревел Паркінг" та ТОВ "Аеропаркінг" зосереджена саме на задоволенні потреб споживачів, які є споживачами/клієнтами Аеропорту. Учасниками ринку є суб`єкти господарювання, які надають послуги з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках в територіальних межах Аеропорту, та споживачі, суб`єкти господарювання, які отримують зазначені послуги (споживачі/клієнти аеропорту). Споживачами послуг є фізичні особи-власники транспортних засобів та особи, які мають право користування (розпорядження) транспортними засобами, які прибули до Аеропорту, а також водії транспортних засобів, що належать суб`єктам господарської діяльності, що прибувають чи перебувають у Аеропорту. Товаром є послуга з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках;
6.12.3. враховуючи дані калькуляції витрат для розрахунку вартості послуг автостоянки №1 ТОВ "Тревел Паркінг", рентабельність за 15 хвилин -1 годину стоянки становить 53%, рентабельність за добу становить 53%, враховуючи дані калькуляції витрат для розрахунку вартості послуг автостоянки №2 ТОВ "Тревел Паркінг", рентабельність за другу годину стоянки становить 208%, рентабельність за подальший час на годину становить 53%, рентабельність за добу становить 28%;
6.12.4. у період вересня 2017-2018 років засновником, кінцевим бенефіціаром та керівником ТОВ " Тревел Паркінг" є ОСОБА_1 . Згідно з даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником ТОВ " Аеропаркінг" станом на 27.10.2016 та на 12.02.2017 є ОСОБА_2, керівником - ОСОБА_1 . У період вересня 2017-2018 років засновником та керівником ТОВ " Аеропаркінг" є ОСОБА_2 ;
6.12.5. у ТОВ "Тревел Паркінг" і в ТОВ "Аеропаркінг" працювали одні і ті ж самі особи ( ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ). Інші співробітники працювали також одночасно, почергово на обох підприємствах. Відповідачем у рішенні зроблено висновок про наявність підстав вважати, що відповідачі (ТОВ "Аеропаркінг", ТОВ "Тревел Паркінг") протягом певного періоду були пов`язані між собою через вказаних фізичних осіб, що може свідчити про високий ступінь довіри між відповідачами, що є сприятливою умовою для обміну інформацією відповідачами, в тому числі щодо встановлення цін на послуги;
6.12.6. здійснення діяльності за однією адресою, схоже оформлення документів відповідачів (калькуляції витрат для розрахунку вартості послуг);
6.12.7. ТОВ "Тревел Паркінг" та ТОВ "Аеропаркінг" встановлює такі ціни на послуги з тимчасового зберігання транспортних засобів на автостоянках, які в 3,33-28,8 раза перевищують ціни в міжнародних аеропортах України. Зроблено висновок, що за відсутності ефективної конкуренції на ринку послуг з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках споживачі не мають альтернативних джерел придбання зазначених послуг, вимушені погоджуватися на встановлені ціни;
6.12.8. дії ТОВ "Тревел Паркінг" та ТОВ "Аеропаркінг", які полягають в узгодженому встановленні та застосуванні цін за послуги з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках в територіальних межах Аеропорту у період вересня 2017-2018 років за умови відсутності альтернативних джерел придбання такого товару, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50, пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2210, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін реалізації товару на ринку послуг з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках в територіальних межах Аеропорту.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 17.06.2021 відкрито касаційне провадження у справі №916/2586/20 за касаційною скаргою ТОВ "Тревел Паркінг" на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання Рішення АМК в оскаржуваній частині недійсним.
8.2. Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке.
8.3. Відповідно до приписів Закону № 2210:
- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку;
- узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання (частина перша статті 5); особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (частина третя статті 5);
- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів (пункт 1 частини другої статті 6);
- вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом (частина четверта статті 6);
- до узгоджених дій, передбачених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 6 цього Закону, якщо такі узгоджені дії: призводять до суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині, у тому числі монополізації відповідних ринків; обмежують доступ на ринок інших суб`єктів господарювання; призводять до економічно необґрунтованого підвищення цін або дефіциту товарів (частина друга статті 8);
- порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50).
Отже антиконкурентними діями є, зокрема узгоджені дії, які стосуються встановлення ціни чи інших умов придбання або реалізації товарів, вчинення яких забороняється та тягне за собою настання відповідальності, передбаченої чинним законодавством.
8.4. Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон №3659) основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №3659 передбачено, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб`єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно з частиною першою статті 23 названого Закону унормовано, що діяльність стосовно виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції.
Відповідно до статті 7 Закону №3659 до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема:
- розгляд заяв і справ про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проведення досліджень за цими заявами і справами;
- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Стаття 19 цього Закону визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольного комітету України.
Відповідно до частини першої статті 40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.
За таких обставин АМК є органом, до повноважень якого належить здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень АМК не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, але при цьому зобов`язані перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм. Таку ж правову позицію викладено в постанові Великої палати Верховного Суду від 02.07.2019 зі справи № 910/23000/17.
Отже, до повноважень органів АМК віднесено здійснення розгляду справ про захист економічної конкуренції, встановлення та кваліфікації правопорушення, в тому числі й об`єктивної його сторони.
Як убачається з матеріалів справи, АМК, який діяв у межах своїх повноважень, кваліфікував дії зокрема ТОВ "Тревел Паркінг", які полягають в узгодженому встановленні та застосуванні цін за послуги з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках в територіальних межах Аеропорту у період вересня 2017-2018 років за умови відсутності альтернативних джерел придбання такого товару, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50, пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2210, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін реалізації товару на ринку послуг з тимчасового зберігання транспортних засобів на автомобільних стоянках в територіальних межах Аеропорту.
8.5. У статті 1 Закону № 2210 зазначено, що ринок товару (товарний ринок) - це сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція, а товар - це будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов`язання та права (зокрема цінній папери).
Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядження Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р (далі -Методика), територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів (товарної групи), є неможливим або недоцільним.
Тому передумовою для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як надання послуг за цією нормою є наявність або відсутність саме в межах досліджуваного ринку альтернативних джерел придбання послуг, але не наявність або відсутність таких джерел взагалі.
Верховний Суд зазначає, що з огляду на пункти 6.12.1-6.12.2 судами попередніх інстанцій встановлені ринок товару і товар.
8.6. Що ж до встановлення і доведення фактичних обставин, то Верховний Суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону № 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК є:
- неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;
- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами пунктів 23 та 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5 (в редакції розпорядження АМК від 29.06.1998 № 169-р), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (далі - Правила), службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін; у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.
Згідно із Законом № 2210:
- при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи (частина друга статті 35);
- доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення (стаття 41).
Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.
Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об`єктивність, стаття 41);
Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів.
Отже, при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органами АМК України мають проводиться дії, направлені на всебічне, повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін шляхом збирання і аналізу документів, висновків експертів, пояснень осіб, іншої інформації, що є доказом у справі, та в межах своїх повноважень приймають рішення у справі, в якому наводяться мотиви його прийняття, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.
Відтак АМК у розгляді кожної справи має дотримуватись обов`язку всебічного, повного і об`єктивного з`ясування дійсних обставин справи на підставі належних і допустимих доказів. При цьому не є допустимим покладення в основу рішення АМК висновків, які ґрунтуються на певних доказах, без наведення та дослідження цих доказів безпосередньо у справі, що розглядається.
Близька правова позиція щодо обов`язків АМК при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органами висловлена у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 02.02.2021 у справі №910/17891/19, від 15.04.2021 у справі № 910/17929/19, від 01.06.2021 у справі № 910/17310/19.
У контексті наведеного Верховний Суд зазначає, що завдання судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а у гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням судочинства завжди є контроль легальності.
Вказаний висновок ґрунтується також на правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, який викладений у постанові від 02.07.2019 у справі №910/23000/17, щодо того, що дискреційні повноваження АМК не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу.
У постанові від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17 Велика Палата Верховного Суду наголосила на важливості дотримання принципу належного врядування та унеможливлення свавільного використання дискреційних повноважень, що АМК має враховувати при ухваленні рішень.