ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/2940/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Фізичної особи-підприємця Бойко Галини Сергіївни (далі - ФОП Бойко Г.С., позивач, скаржник) - не з`явилися,
відповідача - Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - територіальне відділення АМК, відповідач) - не з`явилися,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фізичної особи-підприємця Палєя Антона Анатолійовича (далі - ФОП Палєй А.А.) - не з`явилися,
розглянув касаційну скаргу ФОП Бойко Г.С.
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 (головуючий - суддя Сіверін В.І., судді: Терещенко О.І., Тихий П.В.)
у справі № 922/2940/20
за позовом ФОП Бойко Г.С.
до територіальне відділення АМК
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ФОП Палєй А.А.
про визнання недійсним та скасування рішення.
Історія справи
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ФОП Бойко Г.С. звернулась до суду з позовом до територіального відділення АМК про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2020 № 3/01-112-19 (далі - Рішення АМК).
1.2. Позовні вимоги мотивовані необґрунтованістю та незаконністю рішення АМК. На переконання позивача, можливі ознаки схожості у формі деяких документів з конкурсних торгів суб`єктів господарювання не є достатнім доказом наявності попередньої змови та антиконкурентних узгоджених дій, наслідком яких стало спотворення та обмеження конкуренції.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.12.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2021, у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Рішення судів попередніх інстанцій мотивоване обґрунтованістю висновків територіального відділення АМК, викладених у рішенні.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду ФОП Бойко Г.С. просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 у справі №922/2940/20 та направити справу на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції ФОП Бойко Г.С. у поданій заяві про усунення недоліків касаційної скарги із посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 у взаємозв`язку пунктом 5 частини першої та пунктом 3 частини третьої статті 310 ГПК України вказує, судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою. Водночас у касаційній скарзі позивач безпосередньо посилається на цей факт, позивач взагалі не був повідомлений про час та місце розгляду справи, окрім цього представником позивача подавалось клопотання про відкладення розгляду справи, але суд вказане клопотання відхилив по формальним підставам та розглянув її за відсутності позивача, позбавивши можливості заявити клопотання.
4.2. ФОП Бойко Г.С. зазначає, що в апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2020 у справі № 922/2940/20 ним вказувалось про те що, суд невмотивовано відмовив в задоволені низки клопотань.
4.3. Також скаржник зазначає, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи.
5. Позиція відповідача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
5.1. Територіальне відділення АМК 05.07.2021 засобами поштового зв`язку направило відзив на касаційну скаргу на адресу Верховного Суду у якому просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову без змін.
5.2. Територіальне відділення АМК вважає наведені скаржником доводи необґрунтованими та зазначає, що позивачем не наведено конкретних обставин та фактів, які б були підставою для скасування постанови суду.
5.3. Територіальне відділення АМК зазначає, що під час розгляду справи Відділенням встановлено обставини, які в сукупності свідчать про факт вчинення порушення, а зміст скарги зводиться до надання пояснень та припущень щодо доказів, зазначених у Рішенні АМК, втім, не спростовуючи висновків Відділення, викладених в оскаржуваному Рішенні, без надання будь-яких доказів в їх підтвердження.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. За результатами розгляду справи № 3/01-112-19 адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла Рішення № 70/58-р/к, яким постановила:
- визнати, що ФОП Бойко Г.С. та ФОП Палєй А.А. вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки конкурсних пропозицій та участі у відкритих торгах з використанням електронної системи закупівель "Prozorro", проведених Комунальним підприємством "Міський інформаційний центр" на закупівлю "ДК 021:2015: 31520000-7 - Світильники та освітлювальна арматура" (ідентифікатор закупівлі в системі "Prozorro" - UA-2018-10-17-000492-а) (далі - Торги);
- за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, наведене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на ФОП Бойко Г.С. та ФОП Палєя А.А. штраф у розмірі 68 000 грн.
6.2. Під час розгляду справи територіальним відділенням АМК встановлено обставини, які у сукупності свідчать про факт вчинення порушення.
· Спільне використання точки доступу до мережі Інтернет під час участі у торгах:
- за інформацією Державного підприємства "Прозорро", наданою листом від 21.01.2019 за № 206/220/03 (вх. від 28.01.2019 за № 488) під час участі у Торгах ФОП Бойко Г.С. завантажувала свої тендерні пропозиції з електронного майданчика "zakupki.prom.ua", а ФОП Палєй А.А. - з електронного майданчика "SmartTender.biz".
Відповідно до вищевказаного листа Державного підприємства "Прозорро" та листа ТОВ "Смарттендер" (оператор електронного майданчика "SmartTender.biz") від 06.03.2019 за № 145 (вх. від 07.03.2019 № 1889) територіальним відділенням АМК встановлено, що під час участі у Торгах ФОП Палєй А.А. подавав комерційну пропозицію, завантажував документи до пропозиції з ІР-адреси - НОМЕР_1 .
В той же час з аналізу листа ТОВ "Закупки.пром.Уа" (оператор електронного майданчика "zakupki.prom.ua") від 05.03.2019 № 269/03 (вх. від 11.03.2019 № 1932) встановлено, що ФОП Бойко Г.С. для участі в Торгах здійснювала реєстрацію на майданчику з ІР-адреси НОМЕР_1 .
Разом з тим, листом від 21.05.2019 б/н провайдер - Товариство з обмеженою відповідальністю "Он ейр ВС" повідомило, що послуги із доступу до мережі Інтернет з ІР - адреси - НОМЕР_1, зокрема 05.11.2018 о 13 год. 51 хв. (дата та час реєстрації ФОП Бойко Г.С. на електронному майданчику "zakupki.prom.ua" для участі в Торгах) та 06.11.2018 о 13 год. 27 хв. (дата та час подання комерційної пропозицій завантаження документів до пропозиції ФОП Палєєм А.А.) надавалися ФОП Палєю А.А. за адресою: АДРЕСА_1 .
Використання учасниками торгів однієї точки доступу до мережі Інтернет (ІР-адреси), яку міг використовувати лише один з Учасників торгів, а саме - ФОП Палєй А.А., свідчить про узгодженість дій ФОП Бойко Г.С. та ФОП Палєя А.А. під час участі у Торгах.
· Синхронність дій учасників торгів під час подання тендерних пропозицій у торгах:
- відповідно до реєстрів отриманих тендерних пропозицій встановлено, що для участі у торгах ФОП Бойко Г.С. та ФОП Палєй А.А. подали свої тендерні пропозиції в один день, а саме - 06.11.2018. Оскільки учасники торгів не були обмежені в часі щодо подання своїх пропозицій від дати опублікування оголошення до кінцевої дати подання пропозицій, подання учасниками торгів своїх пропозицій в торгах в один день може свідчити про узгодженість дій ФОП Бойко Г.С. та ФОП Палєя А.А. під час участі у торгах.
· Поведінка учасників торгів в ході аукціонів у торгах:
- цінові пропозиції ФОП Бойко Г.С. та ФОП Палєя А.А. відрізняються між собою лише на 805,00 грн або на 0,01887 відсотка. При цьому, незважаючи на незначну різницю між ціновими пропозиціями, ані ФОП Бойко Г.С., ані ФОП Палєй А.А. під час торгів не понижували ціни своєї первинної пропозиції.
· Неподання одним із учасників торгів всіх документів, передбачених тендерною докуменртацією торгів:
- аналізом тендерних пропозицій учасників торгів, поданих під час участі у торгах, встановлено, що тендерна пропозиція ФОП Палєя А.А. не відповідала вимогам тендерної документації. Отже, ФОП Палєй А.А. не був зацікавлений у перемозі в торгах, а брав участь лише в якості "технічного" учасник за попередньою домовленістю з ФОП Бойко Г.С. з метою забезпечення перемоги останньої у торгах.
· Нехарактерні схожості у документах, завантажених учасниками до системи "Prozorro":
- за результатами порівняльного аналізу тендерних пропозицій, поданих учасниками торгів на торги, встановлено, що подані документи мають нехарактерні схожості у зовнішньому оформленні, структурі, тестовому змісті, тощо.
· Однакові властивості електронних файлів, поданих учасниками торгів під час участі у торгах:
- аналізом тендерних пропозицій, поданих ФОП Бойко Г.С. та ФОП Палєєм А.А. під час участі у торгах, встановлено, що окремі документи, подані учасниками торгів, створено з використанням однакової офісної техніки та ідентичного програмного забезпечення, що свідчить про однакове походження цих документів та/або про спільну (угоджену) підготовку.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 17.06.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 922/2940/20 за касаційною скаргою ФОП Бойко Г.С. на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та призначено її розгляд.
7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання Рішення АМК недійсним.
8.2. Як вбачається із з`ясованого попередніми судовими інстанціями змісту зазначеного рішення, згідно з останнім дії позивача та третьої особи кваліфіковано за ознаками пункту 4 частини другої статті 6 та пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закону №2210). З цього, зокрема, виходить суд касаційної інстанції у розгляді цієї справи.
8.3. Відповідно до приписів Закону №2210:
- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абзац другий статті 1);
- узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (абзац перший частини першої і частина друга статті 5);
- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина перша статті 6);
- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої статті 6);
- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50);
- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);
- за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною другою статті 52 Закону №2210.
Отже, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
8.4. Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
У розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб`єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.
Отже, для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.
Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).
Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.
Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону №2210 змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.
Близька за змістом правова позиція висловлена у низці постанов Верховного Суду, в тому числі в постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №916/3214/17, від 04.12.2018 у справі № 914/1912/17, від 18.12.2018 у справі № 922/5617/15, від 20.11.2018 у справі № 910/1339/18, і підстави для відступу від неї відсутні.
Закон №2210 не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від "спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції". Цілком зрозуміло, що така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому, питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вирогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 ГПК України.
Близький за змістом висновок викладено Верховним Судом у постановах від 07.11.2019 у справі № 914/1696/18, від 13.08.2019 у справі № 916/2670/18, від 05.08.2019 у справі № 922/2513/18 та в ухвалі Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 923/330/19, від 28.05.2020 у справі №910/7490/19.
Верховний Суд зауважує, що змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, а змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону №2210 передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. У цьому випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).
8.5. Частиною першою статті 59 Закону № 2210 встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
8.6. Судами попередніх інстанцій, встановивши, що: учасниками торгів використовувалася одна точка доступу до мережі Інтернет (ІР-адреса); вчинялися синхронні дії учасників торгів під час подання тендерних пропозицій у торгах; подавалася цінова пропозиція яка відрізнялася між собою лише на 0,01887 відсотка; подані документи мають нехарактерні схожості у зовнішньому оформленні, структурі, тестовому змісті; подані учасниками торгів, створено з використанням однакової офісної техніки та ідентичного програмного забезпечення; одним з учасників не здійснювалися дії для перемоги, -
дослідивши та оцінивши всі зібрані обставини у справі та доводи сторін у справі, зроблено, неспростований доводами скаржника, висновок про відсутність підстав для визнання недійсним Рішення АМК.
Суд касаційної інстанції не вбачає неправильного застосування норм матеріального права судом апеляційної інстанції.
8.7. Суд касаційної інстанції вважає доводи скаржника щодо наявності підстав для обов`язкового скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції на підставі пункту 5 частини першої статті 310 ГПК України необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу з огляду на таке.
За змістом статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є необов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З матеріалів справи №922/2940/20 вбачається, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2021, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Бойко Г.С. (позивача) та призначено її розгляд на 15.03.2021.
Копії названої ухвали суду апеляційної інстанції були направлені на 4 адреси: територіальному відділенню АМК; третій особі; 2 копії позивачу (1 копія - ФОП Бойко Г.С. на адресу АДРЕСА_2 ; 2-га копія адвокату позивача Коробці С.Є. на адресу пр. Гагаріна, 1, оф. 2-12, м. Харків, 61001).
Вказані адреси позивача та його адвоката були вказані самим позивачем та його адвокатом, інших адрес для направлення кореспонденції матеріали справи не містять.
На адресу апеляційного суду 25.02.2021 надійшло поштове повернення конверта направленого позивачу з ухвалою про відкриття апеляційного провадження із довідкою Укрпошти про причини повернення із зазначенням причини "адресат відсутній за вказаною адресою".
На адресу апеляційного суду 01.03.2021 надійшло поштове повернення конверта направленого адвокату позивача з ухвалою про відкриття апеляційного провадження із довідкою Укрпошти про причини повернення із зазначенням причини "адресат відсутній за вказаною адресою".
З огляду на викладене, враховуючи вказані норми процесуального права, Верховний Суд доходить висновку про те, що судом апеляційної інстанції дотримано вимог ГПК України щодо належного повідомлення сторони у справі.
Повідомлення про розгляд справи має на меті забезпечення можливості бути обізнаним про дату та час справи для можливості реалізації прав передбачених ГПК України.
Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.
Таким чином важливим та вагомим є саме повідомлення особи про дату та час розгляду її справи, при цьому встановлено, що у цій справі скаржник був обізнаний про розгляд його скарги у суді апеляційної інстанції.
Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ухвала Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 про відкриття апеляційного провадження за скаргою позивача була надіслана судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 15.02.2021 та оприлюднена у реєстрі 16.02.2021.
Також слід зазначити, що у рішенні від 16.02.2017 в справі "Каракуця проти України", (заява № 18986/06, § 71) Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Верховний Суд враховує, що скаржнику як позивачу/апелянту у справі було достеменно відомо про існування на розгляді в суді справи за його апеляційною скаргою. Крім того, 10.03.2021 судом апеляційної інстанції зареєстровано заяву позивача у якій останній вказує про обізнаність про призначення розгляду апеляційної скарги на 15.03.2021 та просить його відкласти.
Верховний Суд зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на викладене, спростовуються доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо належного повідомлення учасника справи про розгляд справи, адже учасник за наведених обставин (в тому числі враховуючи клопотання про відкладення) був обізнаний про дату та час розгляду його справи.
Верховний Суд також не вбачає порушень норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час розгляду заяви про відкладення розгляду справи. Так, судом апеляційної інстанції вказано, що позивачем не додано доказів на підтвердження зазначених у заяві обставин, також суд зазначив про те, що позивач не позбавлений права направити на розгляд справи іншого представника.
Верховний Суд зазначає, що назване клопотання та інші подані позивачем клопотання (про допит свідків та про витребування матеріалів справи № 3/01-112-19) були розглянуті судами з наведенням відповідних мотивів щодо наявності/відсутності підстав для їх задоволення, керуючись нормами ГПК України. Скаржником не обґрунтовано порушень судами норм процесуального права під час їх розгляду.
8.8. Інші аргументи касаційної скарги переважно стосуються питань, пов`язаних з встановленими обставинами справи та з оцінкою доказів у ній. Так, у касаційній скарзі скаржник, застосовує та оперує понятійними категоріями "обставини справи" і "докази у справі", порушуючи питання, пов`язані із встановленням обставин справи щодо кваліфікації дій скаржника органами АМК та оцінкою відповідних доказів, що не узгоджується з правилами перегляду судових рішень судом касаційної інстанції як "суду права", а не "суду факту", повноваження якого визначені у статті 300 ГПК України.
Перевірка відповідних доводів (аргументів) перебуває поза визначеними цією статтею межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
Водночас, вказуючи про недослідження судами доказів у справі, скаржник не наводить зазначення таких доказів, які обґрунтовували б саме ті обставини, що входять до предмета доказування у справі і могли б бути встановлені на підставі відповідних доказів й вплинути на результат розгляду справи.
Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
8.9. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.