ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 912/3412/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Прилуцький О.С. (в порядку самопредставництва),
Богданова М.Г (адвокат),
відповідача - не з`явився,
третьої особи 1 - не з`явився,
третьої особи 2 - не з`явився,
третьої особи 3 - не з`явився,
третьої особи 4 - не з`явився,
третьої особи 5 - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів"
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021,
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів"
до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання частково недійсним та скасування рішення,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: товарна біржа "Кіровоградська аграрна біржа",
державне підприємство "Чорноліське лісове господарство",
державне підприємство "Олександрійське лісове господарство",
товариство з додатковою відповідальністю "Інтерресурси",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Цунамі",
ВСТАНОВИВ:
У 2016 році товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів" (далі - ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів") звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ( далі - Відділення, відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Відділення від 05.07.2016 № 10-р/к у справі № 11-СДР/04-15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК) в частині, що стосується названого товариства.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Рішення АМК є незаконним та необґрунтованим.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2016 у справі № 912/3412/16 позов задоволено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Цунамі" (далі - ТОВ "Цунамі") та Відділення оскаржили рішення господарського суду Кіровоградської області в апеляційному порядку.
За результатом розгляду апеляційних скарг ТОВ "Цунамі" та Відділення постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
ТОВ "Цунамі" та Відділення оскаржили судові акти попередніх інстанцій у касаційному порядку.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2017 касаційні скарги ТОВ "Цунамі" та Відділення задоволені частково; рішення та постанову судів попередніх інстанцій у справі №912/3412/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.
У зв`язку з неможливістю утворити новий склад суду для розгляду справи №912/3412/16 (після скасування судових рішень попередніх інстанцій у справі судом касаційної інстанції) згідно з розпорядженням виконуючого обов`язки голови господарського суду Кіровоградської області №1 від 24.04.2018 справу передано на розгляд до господарського суду Черкаської області - найбільш територіально наближеного до господарського суду Кіровоградської області.
За результатом нового розгляду справи рішенням господарського суду Черкаської області від 24.09.2018 позов задоволено повністю.
Відділення та ТОВ "Цунамі" оскаржили судове рішення господарського суду Черкаської області від 24.09.2018 зі справи в апеляційному порядку.
За результатом розгляду апеляційних скарг Відділення та ТОВ "Цунамі" постановою суду апеляційної інстанції від 30.01.2019 у їх задоволенні відмовлено; рішення суду першої інстанції скасовано (у зв`язку з допущеними судом процесуальними порушеннями у повідомленні третьої особи про розгляд справи), ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Відділення та ТОВ "Цунамі" оскаржили судові акти попередніх інстанцій у касаційному порядку.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2019 касаційні скарги Відділення та ТОВ "Цунамі" задоволені частково; постанову суду апеляційної інстанції зі справи скасовано в частині прийняття нового рішення; а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатом третього нового розгляду справи №912/3412/16 рішенням господарського суду Черкаської області від 14.11.2019 позовні вимоги задоволені повністю.
Відділення оскаржило рішення господарського суду Черкаської області від 14.11.2019 в апеляційному порядку.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі №912/3412/16 апеляційну скаргу Відділення задоволено; рішення суду першої інстанції скасовано; ухвалено нове рішення про відмову в позові. Стягнуто з ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" на користь Відділення 2067,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" оскаржило постанову суду апеляційної інстанції у касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 05.11.2020 у задоволенні клопотання ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" про передачу справи №912/3412/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовлено; касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі № 912/3412/16 закрито на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У листопаді 2020 року ТОВ "Цунамі" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №912/3412/16, у якій заявник просив суд вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених названим Товариством, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної та касаційної інстанцій (через скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення), а саме, щодо стягнення з ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" на користь ТОВ "Цунамі" сплаченого судового збору у загальному розмірі 9 094,80 грн (за апеляційний перегляд [двічі] загалом 3 582,80 грн, за касаційний перегляд [двічі] загалом 5 512,00 грн).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 зі справи у задоволенні заяви ТОВ "Цунамі" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №912/3412/16 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 25.02.2021 касаційну скаргу ТОВ "Цунамі" задоволено. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 скасовано, справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду для розгляду заяви ТОВ "Цунамі" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 (колегія суддів: Козир Т.П., Коробенко Г.П., Чорногуз М.Г.) у справі №912/3412/16 заяву ТОВ "Цунамі" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задоволено. Суд стягнув ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" на користь ТОВ "Цунамі" 10 094,40 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг. Також суд стягнув з ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" на користь Відділення 7 992,40 витрат зі сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг.
Додаткову постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що при прийнятті Північним апеляційним господарським судом постанови від 15.07.2020 не було вирішено питання щодо стягнення судових витрат, а тому відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з вирішення цього питання підлягає ухваленню додаткова постанова.
Так, задовольняючи заяву ТОВ "Цунамі" (далі - третя особа), апеляційний господарський суд, керуючись положеннями частини тринадцятої статті 129 ГПК України дійшов висновку, що витрати третьої особи зі сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг у розмірі 10 094,40 грн підлягають стягненню з позивача. Також, керуючись положеннями статті 129 ГПК України суд апеляційної інстанції стягнув з позивача на користь Відділення 7 992,40 витрат зі сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг .
Не погоджуючись із додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021, ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати додаткову постанову та відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Цунамі" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2021, зокрема відкрито касаційне провадження у справі №912/3412/16 за касаційною скаргою ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 зі справи №912/3412/16; призначено розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 15.07.2021 об 11:20.
Ухвалою Верховного Суду від 14.07.2021 задоволено заяву Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про заміну сторони у справі №912/3412/16; замінено відповідача у справі №912/3412/16 - Кіровоградське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України на Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
Колегія суддів Верховного Суду, дослідивши аргументи касаційної скарги та зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для її скасування з огляду на таке.
Так, згідно з доводами скаржника судом апеляційної інстанції порушено вимоги статті 129 ГПК України у частині стягнення судового збору пропорційно розгляду позовних вимог. Також скаржник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 42 ГПК України щодо надання можливості позивачу ознайомитись із заявою ТОВ "Цунамі" та надати обґрунтовані заперечення на неї. Висновки суду апеляційної інстанції щодо покладення на ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" витрат Відділення зі сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг скаржник вважає незаконними, оскільки Відділенням відповідна заява про ухвалення додаткового рішення в цій частині не подавалась.
Так, відповідно до приписів частини першої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Відповідно до частини другої статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною третьою статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до статті пункту 2 частини п`ятої 238 ГПК України, зокрема, зміст резолютивної частини рішення має обов`язково містити висновок суду про розподіл судових витрат за результатами розгляду позовних вимог.
Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, при прийнятті Північним апеляційним господарським судом постанови від 15.07.2020 у справі №912/3412/16 не було вирішено питання щодо вказаних судових витрат.
Частиною першою статті 244 ГПК України визначено таке: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України дає підстави дійти висновку, що додаткове рішення у справі може бути прийнято як за заявою учасників справи так і за власною ініціативою суду.
При цьому виходячи з аналізу положень пункту 2 частини п`ятої 238 та в силу приписів частини третьої статті 2 ГПК України у разі якщо суд, ухвалюючи рішення, у резолютивній частині такого рішення не вирішив питання про судові витрати, зокрема, судового збору, прийняття додаткового рішення щодо розподілу сум судового збору є обов`язком суду та судом воно має бути прийнято незалежно від наявності відповідної заяви сторони.
Як свідчить зміст оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції встановив, що на порушення вимог частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України Північний апеляційний господарський суд, який 15.07.2020, ухваливши нове рішення у справі №912/3412/16 про відмову в позові, за результатами апеляційного розгляду справи вирішив питання лише щодо розподілу судового збору в сумі 2067,00 грн за подання Відділенням останньої апеляційної скарги та не здійснив розподіл судових витрат, у тому числі, й з апеляційних та касаційних скарг у справі, поданих протягом 2016-2019 років. Вказані обставини й стали підставою для ухвалення додаткового рішення у справі №912/3412/16.
З огляду на наведене вище колегія суддів зазначає про правильність застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України та зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги в частині незаконності дій суду щодо вирішення питання про розподіл судового збору, сплаченого Відділенням за подання апеляційних та касаційних скарг у справі без відповідної заяви останнього.
Відповідно до статті 123 ГПК України судовий збір входить до складу судових витрат.
Згідно з частиною першою та пунктом 2 частини четвертої статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, чи заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги (частина тринадцята статті 129 ГПК України).
Суд апеляційної інстанції зазначив, що, оскільки ТОВ "Цунамі" було залучено третьою особою на стороні відповідача, виходячи із загальних принципів розподілу судових витрат, такий розподіл має бути застосований і до третьої особи. З огляду на те, що ТОВ "Цунамі" було залучено третьою особою на стороні відповідача та заперечувало проти позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що його судові витрати підлягають покладенню на позивача.
Згідно з приписами частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи наведені норми ГПК України та виконавши вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду від 25.02.2021, Північний апеляційний господарський суду прийшов до висновку, що з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 7992,40 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг (1515,80 грн + 1653,60 грн + 2067,00 грн + 2756,00 грн), а на користь третьої особи - ТОВ "Цунамі" підлягає стягненню 10 094,40 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг (1515,80 грн + 1653,60 грн + 2067,00 грн + 2756,00 грн + 2102,00 грн).
Як убачається з матеріалів справи, постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі № 912/3412/16 апеляційну скаргу Відділення задоволено; рішення суду першої інстанції скасовано; ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Отже, враховуючи положення процесуального законодавства і встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду щодо наявності підстав для покладання понесених ТОВ "Цунамі" та Відділенням судових витрат саме на позивача (ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів") з огляду на прийняте судом апеляційної інстанції рішення від 15.07.2020, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
Близька за змістом позиція щодо застосування статті 129 ГПК України викладена і у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №908/799/17 і від 23.11.2020 у справі №908/1578/19, а саме: про те, що у разі ухвалення судового рішення про відмову в позові судові витрати зі сплати судового збору, в тому числі за подання апеляційних та касаційних скарг, покладаються на позивача.
Наведеним спростовується помилкові доводи скаржника, що пропорційність стягнення судових витрат має застосовуватись судом виходячи із результатів розгляду апеляційного чи касаційного провадження.
Також колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 42 ГПК України щодо ненадання можливості позивачу ознайомитись із заявою ТОВ "Цунамі" та надати обґрунтовані заперечення на неї, оскільки у даному випадку судом апеляційної інстанції було прийнято додаткове рішення саме про стягнення судового збору за результатами розгляду позовних вимог, а не про стягнення інших судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Звертаючись з касаційною скаргою, ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" не спростувало висновків суду апеляційної інстанції та не довело неправильного застосування ним норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.
За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Понесені ТОВ "Світловодський завод пиломатеріалів" у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд