ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/6342/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" - Мирошніченко І.В., адвокат (ордер від 05.07.2021 № 166470),
відповідача - фізичної особи - підприємця Желтякова Андрія Валерійовича - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Желтякова Андрія Валерійовича
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2021 (головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Кузнецова І.Л., Подобєд І.М.)
у справі № 904/6342/20
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (далі - ТОВ "Порше Лізинг Україна")
до фізичної особи - підприємця Желтякова Андрія Валерійовича (далі - ФОП Желтяков А.В.)
про стягнення заборгованості за договором від 19.03.2018 № 00015792 про фінансовий лізинг.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ "Порше Лізинг Україна" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ФОП Желтякова А.В. про стягнення 42 058,11 грн. - заборгованості за лізинговими платежами; 85 193,70 грн. - заборгованості за платежами за фактичне використання об`єкту лізингу; 967,91 грн. - 3% річних за час прострочення грошового зобов`язання за лізинговими платежами; 1 642,02 грн. - 3% річних за час прострочення грошового зобов`язання за платежами за фактичне використання об`єкту лізингу; 420,58 грн. - інфляційних втрат за час прострочення грошового зобов`язання за лізинговими платежами; 766,74 грн. - інфляційних втрат за час прострочення грошового зобов`язання за платежами за фактичне використання об`єкту лізингу; 6 345,15 грн. - пені у розмірі 10% від простроченої заборгованості; 107 306,77 грн. - суму інших витрат за договором про фінансовий лізинг, 15 000,00 грн. - витрат на правничу допомогу адвоката та судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов`язання за договором від 19.03.2018 № 00015792 про фінансовий лізинг у частині оплати лізингових платежів.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 р. позовну заяву ТОВ "Порше Лізинг Україна" залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що до позовної заяви не додано документів на підтвердження повноважень адвоката Мирошніченко І.В. на підписання позовної заяви та подання її до господарського суду Дніпропетровської області; позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2021 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 у справі № 904/6342/20 скасовано; справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що повноваження представника позивача, який надає професійну правничу допомогу у справі, підтверджені документами, що видані в установленому законом порядку та копії яких наявні в матеріалах справи, а тому висновок суду першої інстанції про відсутність повноважень представника позивача є таким, що не відповідає наявним у справі доказам та суперечить приписам чинного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ФОП Желтяков А.В. просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 18.05.2021, а ухвалу суду першої інстанції від 16.03.2021 залишити в силі.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник зазначає про те, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
ФОП Желтяков А. В. не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, вважає його незаконним та ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, зокрема, за доводами скаржника, судом апеляційної інстанції порушено приписи статей 4, 15, 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", статті 236 ГПК України щодо підтвердження повноважень особи на підписання позовної заяви та дослідження фактичних обставин справи.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Порше Лізинг Україна" просило постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на те, що судом апеляційної інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Позовна заява ТОВ "Порше Лізинг Україна" підписана представником - адвокатом Мирошніченко І.В.
До позовної заяви додано копію довіреності ТОВ "Порше Лізинг Україна" від 01.07.2019, згідно з якою від імені названого Товариства (Довіритель) в особі заступника директора Віноградової О.Г. за попередньою усною домовленістю уповноважено Мирошніченко Інну Володимирівну (Представник) представляти інтереси ТОВ "Порше Лізинг Україна". Довіреність видана без права передоручення строком до 01.07.2020 та може бути відкликана Довірителем у будь-який час.
Крім того, до позовної заяви додано копії: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; ордеру від 24.04.2020 на надання правової допомоги, виданого адвокатським об`єднанням "КПД Консалтинг" з підписом адвоката Мирошніченко І.В.; договору від 10.04.2018 про надання юридичних послуг; заявки від 21.09.2020 № 44 на надання юридичних послуг.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2020 відкрито провадження у справі № 904/6342/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
22.12.2020 ФОП Желтяков А. В. подав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечив та просив суд у позові відмовити, посилаючись, зокрема, на те, що в матеріалах справи відсутній договір про надання правової допомоги, укладений позивачем безпосередньо з адвокатом Мирошніченко І.В.; ФОП Желтяков А. В. зазначав, що позовна заява не підписана належним представником та містить додатки, які не засвідчені у встановленому законом порядку.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2021 вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 позовну заяву ТОВ "Порше Лізинг Україна" залишено без розгляду з тих підстав, що останню підписано особою, яка не має права її підписувати, оскільки до позовної заяви не надано документів на підтвердження повноважень адвоката І.В. Мирошніченко на підписання позовної заяви та подання її до господарського суду Дніпропетровської області; долучені до позовної заяви: копію довіреності від 01.07.2019 зі строком дії до 01.07.2020, а також копію ордеру від 24.04.2020 серії КВ № 473344 суд вважав такими, що не є документами, які підтверджують повноваження представника позивача у розумінні статті 60 ГПК України.
Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що: з доданого до позовної заяви договору від 10.04.2018 про надання юридичних послуг не вбачається заборон на представництво інтересів ТОВ "Порше Лізинг Україна" в судах, зокрема, й у господарському суді Дніпропетровської області.
Крім того, відповідно до копії заявки № 44 на надання юридичних послуг позивач уповноважив адвокатське об`єднання "КПД Консалтинг" на представництво інтересів замовника у відповідних судах, у тому числі апеляційної та касаційної інстанцій, по справі за позовом ТОВ "Порше Лізинг Україна" (позивач) до ФОП Желтякова А. В. (відповідач) про стягнення заборгованості за договором від 19.03.2018 № 00015792 фінансового лізингу.
Ордер від 24.04.2020 КВ № 473344 підписаний керівником адвокатського об`єднання "КПД Консалтинг", скріплений відбитком печатки названого Об`єднання та містить підпис адвоката Мирошніченко І.В. (адвоката, який надає правову допомогу на підставі цього ордера), оскільки договір від 10.04.2018 про надання юридичних послуг укладений ТОВ "Порше Лізинг Україна" та адвокатським об`єднанням "КПД Консалтинг", а у межах конкретного доручення клієнта, викладеного у заявці № 44 на надання юридичних послуг, виконується адвокатом Мирошніченко І.В.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Підставою касаційного перегляду стало питання щодо додержання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні постанови від 18.05.2021, а саме, у вирішенні питання щодо наявності в адвоката Мирошніченко І.В. повноважень на підписання позовної заяви у справі від імені ТОВ "Порше Лізинг Україна".
Згідно з приписами частини другої статті 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з частиною п`ятою статті 165 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Приписами частини четвертої статті 60 ГПК України унормовано, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
За приписами статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до пунктів 10, 11 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги від 12.04.2019 № 41 ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи; ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Отже, ордер, який виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером ГПК України не вимагає.
Ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 4001 Кримінального кодексу України).
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 зі справи № П/9901/736/18.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ордер від 24.04.2020 на надання правової допомоги, який виданий адвокатським об`єднанням "КПД Консалтинг" адвокату Мирошніченко І.В., містить підпис останнього; при цьому до позовної заяви додано договір від 10.04.2018 про надання юридичних послуг, укладений ТОВ "Порше Лізинг Україна" (позивачем у справі) безпосередньо з адвокатським об`єднанням "КПД Консалтинг".
Посилання скаржника на те, що підпис на ордері належить не адвокату Мирошніченко І.В., а іншій особі, а також те, що договір про надання юридичних послуг (а не договір про надання правової допомоги) не може підтверджувати повноваження адвоката згідно з приписами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" є формальним ставленням скаржника до наведених норм права (надмірним формалізмом) без урахування того, що форма не може превалювати над змістом, а суд касаційної інстанції в силу приписів статті 300 ГПК України не наділений повноваженнями переоцінювати докази.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Таким чином, судові органи чітко відокремлені від інших органів державної влади.
Згідно з підпунктом 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги від 12.04.2019 № 41 (у редакції, чинній станом на час видачі ордеру від 24.04.2020) ордер містить такі реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат"); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі "Адвокат"); підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням; двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога".
Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 зі справи № 9901/847/18.
Водночас вказівка в ордері у графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" про те, що правова допомога надається у судах всіх інстанцій є достатнім та необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнту та представляти його інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб`єктної юрисдикції судів.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 зі справи № 361/4347/17.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що з доданого до позовної заяви договору від 10.04.2018 про надання юридичних послуг не вбачається заборон на представництво інтересів ТОВ "Порше Лізинг Україна" в судах, зокрема, й у господарському суді Дніпропетровської області; відповідно до копії заявки № 44 на надання юридичних послуг позивач уповноважив адвокатське об`єднання "КПД Консалтинг" на представництво інтересів замовника у відповідних судах, у тому числі, апеляційної та касаційної інстанцій по справі за позовом ТОВ "Порше Лізинг Україна" (позивач) до ФОП Желтякова А. В. (відповідач) про стягнення заборгованості за договором від 19.03.2018 № 00015792 фінансового лізингу.
Верховний Суд зазначає також й про те, що в ордері міститься інформація про судові органи: місцеві, апеляційні суди та Верховний Суд незалежно від спеціалізації.
Враховуючи викладене, безпідставним є посилання скаржника на відсутність у адвоката Мирошніченко І.В. повноважень на представництво ТОВ "Порше Лізинг Україна" у місцевому суді (з правом підписання позовної заяви).
Посилання скаржника на те, що ТОВ "Порше Лізинг Україна" з адвокатом Мирошніченко І.В. повинен бути укладений окремий договір про надання правової допомоги (а не договір з адвокатським об`єднанням), є його (скаржника) власним тлумаченням норм чинного законодавства, яке не відповідає їх дійсному змісту.
Згідно з приписами статті 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об`єднання.
У своїх доводах поза увагою скаржник залишає також й те, що згідно з підпунктом 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги від 12.04.2019 № 41 (у редакції, чинній станом на час видачі ордеру від 24.04.2020) обмеження повноважень зазначаються в ордері, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги. Водночас у справі, яка розглядається, судом апеляційної інстанції на підставі договору від 10.04.2018 про надання юридичних послуг наявності таких обмежень не встановлено.
Скаржник також вважає, що на дійсність ордеру впливає відсутність у ньому даних щодо посвідчення адвоката та дати, органу, який його видав.
Суд зазначає, що в ордері містяться дані про видане Мирошніченко І.В. свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю, його номер, дата видачі та зазначено інформацію про орган, який його видав. Відсутність в ордері інформації про номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане не впливає на дійсність такого ордеру, оскільки ордер ідентифікує особу, на ім`я якої останній виданий.
ФОП Желтяков А. В. також зазначає про те, що копії ордеру, свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю посвідчені неуповноваженою особою - представником за довіреністю Мирошніченко І.В., з огляду на те, що строк дії довіреності від 01.07.2019, яка видана на ім`я Мирошніченко І.В., закінчився 01.07.2020, а звернення з позовом до суду в інтересах ТОВ "Порше Лізинг Україна", як позивача у справі мало місце 20.11.2020.
Стосовно наведеного Суд зазначає про те, що ордер, який виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не містить вказівки на класифікаційну ознаку документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема, за стадіями їх створення, а саме: оригінал або копію, тому можна зробити висновок, що повноваження адвоката як представника сторони можуть бути підтверджені як оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або їх копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 зі справи № 320/5420/18.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 20 названого Закону адвокат має право, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.
Отже, адвокат Мирошніченко І.В., яка діє на підставі ордеру, має право посвідчувати копії документів у справі, у тому числі, й копію самого ордеру на відповідність оригіналу.
Водночас розглядати ті питання касаційної скарги, які стосуються самої довіреності від 01.07.2019 (допущених у ній недоліків та їх впливу на чинність довіреності), Суд вважає недоцільним, оскільки строк дії цієї довіреності закінчився до звернення ТОВ "Порше Лізинг Україна" з позовом до суду, отже, сама по собі довіреність від 01.07.2019 зі строком дії до 01.07.2020 (незалежно від наявності чи відсутності допущених недоліків при її оформленні) не може підтверджувати повноваження представника Мирошніченко І.В. у справі.
Проте зазначене жодним чином не впливає на повноваження вказаної особи як представника, які підтверджені ордером від 24.04.2020.
Стосовно посилання скаржника на те, що перелік учасників адвокатського об`єднання має міститися у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб, при цьому жодних даних про залучення до виконання укладених об`єднанням договорів про надання правової допомоги адвоката Мирошніченко І.В. на договірних засадах немає, Суд зазначає таке.
Згідно з приписами статті 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об`єднання. Від імені адвокатського об`єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об`єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об`єднання. Адвокатське об`єднання може залучати до виконання укладених об`єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об`єднання зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Обставин незалучення адвокатським об`єднанням "КПД Консалтинг" адвоката Мирошніченко І.В. до виконання укладеного названим Об`єднанням договору з ТОВ "Порше Лізинг Україна" про надання юридичних послуг (за наявності самого ордеру, виданого адвокатським об`єднанням "КПД Консалтинг" на ім`я цієї особи) судом апеляційної інстанції не встановлено, а скаржником не доведено.
Посилання скаржника на те, що заявка від 21.09.2020 до договору від 10.04.2018 про надання юридичних послуг не була надана до суду першої інстанції, а тому не могла досліджуватися ним, не відповідає дійсності, оскільки остання (заявка) додана до заяви позивача від 21.01.2021 про стягнення понесених судових витрат (арк. справи 23-30 том ІІ; штамп господарського суду Дніпропетровської області - вхідний № 3873/21 від 25.01.2021).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
У рішенні від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
З огляду на викладене залишення місцевим господарським судом позову без розгляду з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, на законних підставах скасував ухвалу про залишення позову без розгляду та направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та/чи процесуального права Судом не встановлено, а скаржником не доведено.
Таким чином, доводи касаційної скарги визнаються Верховним Судом необґрунтованими.
Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.