ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/17014/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09 лютого 2021 року (головуючий - Чорногуз М. Г., судді: Мальченко А. О., Агрикова О. В.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09 листопада 2020 року (суддя Турчин С. О.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "-Сервіс Тех-"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
про виселення,
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Гансо Компані"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
про виселення та зобов`язання вчинити дії,
ХРОНОЛОГІЯ ТА СУТЬ ПРОВАДЖЕННЯ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "-Сервіс Тех-" (далі - ТОВ "-Сервіс-Тех-") звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", відповідач) про виселення із майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6 (далі - майновий комплекс).
2. Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гансо Компані" (далі - ТОВ "Гансо Компані", третя особа) також звернулося з позовом до ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про зобов`язання останнього вчинити дії щодо приведення майнового комплексу в належний і придатний стан для його використання та виселення відповідача із займаного майнового комплексу.
3. Позов третьої особи мотивований незаконним набуттям відповідачем права власності та протиправне захоплення майнового комплексу, законним власником якого є третя особа, а законним орендарем - ТОВ "-Сервіс-Тех-" на підставі укладеного з третьою особою договору оренди.
4. 06.11.2020 ТОВ "Гансо Компані" звернулося до суду із клопотанням про забезпечення позову, у якому просило суд заборонити відповідачу вчиняти дії:
- щодо здійснення перешкод у користуванні майновим комплексом, що перебуває в користуванні ТОВ "-Сервіс Тех-" на підставі договору оренди майнового комплексу №ІП-28;
- щодо укладення договорів оренди, або інших договорів, що передбачають перехід права власності/оренди/користування, прав вимоги на приміщення майнового комплексу.
5. Заявник зазначає, що є законним власником майнового комплексу, проте 15.10.2020 відповідач шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки зареєстрував за собою право власності на майновий комплекс. Відповідний реєстраційний запис про право власності відповідача був скасований наказом Міністерства юстиції України від 27.10.2020 № 3745/5. При цьому ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" звернулося до ТОВ "Гансо Компані" з позовом про визнання права власності на майновий комплекс (справа №910/18081/20). На даний час представники відповідача фізично захопили майновий комплекс та перешкоджають третій особі у користуванні ним. Оскільки між сторонами існує спір про право власності на майновий комплекс, відповідач незаконно втрутився у державний реєстр майнових прав, чинить перешкоди у користуванні майновим комплексом, дії відповідача щодо відчуження майна, передачі його в оренду третім особами, а також вчинення ним перешкод у користуванні нерухомим майном унеможливлять виконання судового рішення у даній справі та ефективний захист охоронюваного законом інтересу третьої особи.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09 листопада 2020 року заяву третьої особи про забезпечення позову задоволено. Заборонено відповідачу вчиняти дії:
- щодо здійснення перешкод в користуванні майновим комплексом, що перебуває в користуванні ТОВ "-Сервіс Тех-" на підставі договору оренди майнового комплексу від 11.06.2020 №ІП-28;
- щодо укладення договорів оренди, або інших договорів, що передбачають перехід права власності/оренди/користування, прав вимоги на приміщення майнового комплексу.
7. Судом встановлено, що відносно належного третій особі нерухомого майна було вчинено реєстраційну дію щодо зміни власника, яка за заявою ТОВ "Гансо Компані" була скасована за наказом Міністерства юстиції України. Водночас за твердженням третьої особи представники відповідача фізично захопили майновий комплекс та перешкоджають ТОВ "Гансо Компані" у здійсненні господарської діяльності, чинять перешкоди у доступі до майнового комплексу. При цьому між третьою особою та відповідачем існує судовий спір про право власності на майновий комплекс. Зазначене дає обґрунтовані припущення про можливість вчинення відповідачем недобросовісних дій із відчуження, укладення договорів оренди із третіми особами, а також здійснення перешкод власнику у користуванні спірним майном, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав третьої особи. Обрані третьою особою способи забезпечення позову є адекватними заходами, які спроможні забезпечити фактичне виконання рішення в разі задоволення позову, захистити права та законні інтереси сторін при вирішенні справи по суті.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09 лютого 2021 року ухвалу суду першої інстанції змінено: заборонено відповідачу вчиняти дії щодо укладення договорів оренди або інших договорів, що передбачають перехід права власності/оренди/користування, прав вимоги на приміщення майнового комплексу. У задоволенні іншої частини вимог заяви третьої особи відмовлено.
9. Врахувавши обставини перереєстрації речових прав на спірне майно на користь відповідача та захоплення майнового комплексу останнім, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що невжиття заходів у вигляді заборони відповідачу вчиняти дії щодо укладення договорів оренди або інших договорів, що передбачають перехід права власності/оренди/користування, прав вимоги на приміщення майнового комплексу, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову. Так, у разі укладення відповідачем відповідних правочинів щодо майнового комплексу, щодо якого є спір про вправо власності у іншому судовому провадженні, третя особа, у випадку задоволення позовних вимог у межах розгляду даної справи, не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду. Вказане свідчить про існування зв`язку між заявленими позовними вимогами та заходами забезпечення позову, які є адекватними та не обмежать права та законні інтереси відповідача.
10. Разом з тим, з огляду на предмет позовних вимог третьої особи (зобов`язання відповідача вчинити дії щодо приведення майнового комплексу в належний і придатний стан для його використання та виселення відповідача із майнового комплексу), вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо здійснення перешкод в користуванні майновим комплексом за змістом є тотожним задоволенню позовних вимог, що не допускається в силу положень частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та є підставою для виключення такого заходу забезпечення позову зі переліку вжитих судом заходів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги (узагальнено)
12. ТОВ "Гансо Компані" до заяви не додало жодних належних та допустимих доказів вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити виконання рішення суду або позбавлять заявника можливості ефективно захистити його порушене право у разі невжиття заходів забезпечення позову. Саме лише посилання третьої особи на відповідні обставини не може бути підставою для забезпечення позову. Вказане свідчить про задоволення заяви про забезпечення позову без наявності правових підстав, що є порушенням вимог статей 136, 137 ГПК України.
13. Натомість саме відповідач на даний час є власником майнового комплексу, який ним набуто в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки, а реєстраційний запис про скасування права власності відповідача на це майно був скасований. У зв`язку з чим заходи забезпечення позову обмежують права ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", як власника, на розпорядження майновим комплексом, що не було враховано судами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
14. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
15. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
15.1. Заборона відповідачу вчиняти певні дії, як процесуальний захід забезпечення позову, має на меті обмежити активну поведінку особи, щодо якої вживається такий захід, шляхом встановлення судом певного зобов`язання особи, яке покликане забезпечити виконання ймовірного судового рішення про задоволення позову і забезпечує ефективний захист, поновлення порушених прав позивача.
16. При цьому заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).
16.1. Співмірність, зокрема передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
17. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
18. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
19. Адекватність заходу до забезпечення позову визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
20. Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
21. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
22. З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
23. Так, предметом позову ТОВ "Гансо Компані" є вимога про виселення відповідача із займаного нерухомого майна та зобов`язання останнього привести майновий комплекс в належний і придатний стан для його використання.
24. Заявлені позовні вимоги за своєю природою є негаторним позовом про усунення перешкод у користуванні майном, а позивачем за таким позовом є особа, яка вважає себе власником майна. Підставою для подання негаторного позову визначено вчинення відповідачем перешкод третій особі в реалізації нею повноважень користування належним їй майновим комплексом. Отже, обраний третьою особою спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.
25. ТОВ "Гансо Компані" у поданій заяві стверджує, що відповідач фізично перешкоджає йому у користуванні нерухомим майном, захопивши спірний майновий комплекс. Судами також встановлено, що між сторонами даного спору існує одночасно і спір про право власності на майновий комплекс: відповідач намагався спочатку здійснити реєстрацію права власності на це майно за собою, а потім звернувся до суду з позовом до третьої особи про визнання права власності на майновий комплекс.
26. За таких обставин, з урахуванням особливостей встановлених судом обставин саме даної справи (фізичне захоплення відповідачем спірного майна та одночасне оспорювання права власності третьої особи на майно), існує обґрунтована ймовірність укладення відповідачем ряду правочинів з метою передачі речових прав на спірне майно, зокрема права оренди, іншим особам. У такому випадку ТОВ "Гансо Компані" не зможе ефективно захистити своє право користування нерухомим майном в межах одного цього провадження без нових звернень до суду до третіх осіб, які також займатимуть це майно на підставі укладених з відповідачем правочинів.
27. Отже, обраний третьою особою вид забезпечення позову - заборона відповідачу укладати правочини, спрямовані на розпорядження спірним майновим комплексом відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а застосування таких заходів відповідає встановленим обставинам справи.
28. Перевіривши дотримання судом норм процесуального права при ухваленні рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, Верховний Суд жодних порушень норм ГПК України не виявив. Здійснене судом правозастосування узгоджується із обставинами, які суд установив при розгляді поданої заяви.
29. Щодо доводів касаційної скарги в пункті 12 Постанови, Верховний Суд зазначає, що процесуальним законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати подані заінтересованою особою докази та наведені нею обставини з урахуванням вимог статей 86, 236 ГПК України. Переоцінка таких доказів та встановлених обставин виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, тому доводи скаржника, які маскують у собі саме таку вимогу, колегією суддів відхиляються (стаття 300 ГПК України).
30. У силу встановлених статтею 300 ГПК України обмежень процесуальних повноважень суду касаційної інстанції Верховний Суд також не оцінює та не розглядає доводи скаржника в пункті 13 Постанови, оскільки обставини щодо переходу речових прав на майновий комплекс не досліджувались судами попередніх інстанцій.