ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/1053/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;
за участю представників:
позивача - Піскового Я.В.,
відповідача - Гнатуш Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квартет, 16-В" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом у Верховному Суді справи № 911/1053/20
за позовом ОСОБА_1,
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Квартет, 16-В"
про визнання недійсними рішень загальних зборів
В С Т А Н О В И В:
у квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ОСББ "Квартет, 16-В" про визнання недійсними рішень загальних зборів членів ОСББ "Квартет, 16-В", оформлених протоколом від 12.03.2020 за №2.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.04.2020 справу №911/1053/20 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 позов задоволено частково. Визнано недійсними рішення з другого та третього питань, прийнятих на загальних зборах членів ОСББ "Квартет, 16-В", оформлених протоколом №2 від 12.03.2020, зокрема, щодо прийняття до відома звітів правління та ревізійної комісії ОСББ "Квартет, 16-В".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволення позову відмовлено.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Квартет, 16-В" 15 000,00 витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи у суді апеляційної інстанції.
У квітні 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020, яким позов задоволено.
Ухвалою Верховного Суду від 09.06.2021 відкрито касаційне провадження у справі №911/1053/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2021.
30.06.2021 ОСББ "Квартет, 16-В" подало до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому, серед іншого, посилаючись на ч. 8 ст. 129 ГПК України, зазначає, що у зв`язку з розглядом справи № 911/1053/20 у Верховному Суді очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн, докази понесення яких будуть подані до касаційного суду протягом 5 днів з моменту прийняття постанови у справі.
07.07.2021 Касаційний господарський суд у складі Верхового Суду у судовому засіданні за результатом розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 прийняв постанову, якою в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовив. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 у справі за № 911/1053/20 залишив без змін.
Розгляд клопотання ОСББ "Квартет, 16-В" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відкладено на 14.07.2021.
12.07.2021 до Верховного Суду надійшла заява ОСББ "Квартет, 16-В" про ухвалення додаткового рішення щодо про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в якому воно просить покласти на ОСОБА_1 його витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в сумі 15 000,00 грн.
13.07.2021 позивачем подано до касаційного суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, у якому ОСОБА_1 зазначає, що витрати в сумі 15 000,00 грн є завищеними та необґрунтованими. У стягненні витрат на професійну допомогу необхідно відмовити через відсутність Гнатуш Наталії Вікторівни у Єдиному реєстрі адвокатів України. ОСББ "Квартет, 16-В" заявило про понесення витрат на правничу допомогу у відзиві на касаційну скаргу, який був відхилений Верховним Судом з огляду на пропуск строку подання відзиву, відповідно ОСББ "Квартет, 16-В" вимагає стягнення таких витрат з порушенням порядку передбаченого ст. ст. 124, 129 ГПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи заяви ОСББ "Квартет, 16-В", додані до неї документи Верховний Суд вважає, що заяву ОСББ "Квартет, 16-В" необхідно задовольнити частково з таких підстав.
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається з заяви ОСББ "Квартет, 16-В" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу він просить стягнути з позивача вартість наданих йому послуг АБ "Наталії Гнатуш" у касаційному суді в сумі 15 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надав копії договору надання правової (правничої) допомоги № 11_21/05/2020 від 21.05.2020, додатку № 1 до нього, свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № 4477 від 26.04.2011, рахунку № 1 від 12.07.2021 на суму 15000, 00 грн, платіжного доручення № 324 від 12.07.2021, акту про прийняття-передачу наданих послуг № 1 від 12.07.2021 на суму 15000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСББ "Квартет, 16-В" та Адвокатське бюро "Наталії Гнатуш" 21.05.2020 уклали договір про надання правової допомоги № 11_21/05/2020, відповідно до умов якого ОСББ "Квартет, 16-В" доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання всіма законними методами та способами надавати клієнту правову допомогу у всіх справах, які пов`язані або можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів клієнта в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами на підставі додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору (п. 3.1 договору).
Адвокатське бюро "Наталії Гнатуш" виставило ОСББ "Квартет, 16-В" рахунок № 1 від 12.07.2021 на оплату послуг з правничої допомоги на загальну суму 15000,00 грн.
Відповідно до акту №1 про прийняття-передачі наданих послуг до договору про надання правової (правничої) допомоги № 11_21/05/2020 від 21 травня 2020 року у справі № 911/1053/20, адвокат надав наступні послуги: вивчення касаційної скарги у справі та підготовка правової позиції - 4 375,00 грн; вивчення уточненої касаційної скарги та додаткових документів, ознайомлення з матеріалами справи - 3625,00 грн; представництво в Касаційному господарському суді - 7000,00 грн. Всього 15 000,00 грн.
Згідно з платіжним дорученням АТ КБ "Приватбанк" № 324 від 12.07.2021 ОСББ "Квартет, 16-В" сплатив АБ "Наталії Гнатуш" 15000,00 грн з призначенням платежу: за надання правової (правничої) допомоги за договором № 11_21/05/2020 від 21 травня 2020 року та рахунку № 1 від 12.07.2021.
Матеріалами справи підтверджується надання АБ "Наталії Гнатуш" послуг з правничої допомоги ОСББ "Квартет, 16-В", зокрема адвокат Гнатуш Н.В. приймала участь в судових засіданнях Верховного Суду 30.06.2021 та 07.07.2021, підготувала письмові пояснення та відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, ознайомлювалась з матеріалами справи.
За змістом пункту 1 частини четвертої статті 129 ГПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
У відзиві та письмових поясненнях на касаційну скаргу зазначено, що ОСББ "Квартет, 16-В" заявляє про понесення ним витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції, розмір таких витрат буде складати 15 000,00 грн, що відповідає вимогами ст. 124 ГПК України.
Впродовж п`яти днів після прийняття Верховним Судом постанови від 07.07.2021 у справі, ОСББ "Квартет, 16-В" надав суду докази на підтвердження понесення таких витрат, як того вимагає ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Проте, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, Верховний Суд встановив, що заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, вартість наданих послуг у акті №1 про прийняття-передачі наданих послуг не відповідає узгодженим сторонами розцінкам по окремим видам робіт, які визначено у додатку № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 11_21/05/2020 від 21 травня 2020 року.
Так у акті № 1 зазначено такі види робіт: 1) вивчення касаційної скарги у справі та підготовка правової позиції - 4 375,00 грн, 2) вивчення уточненої касаційної скарги та додаткових документів, ознайомлення з матеріалами справи - 3625,00 грн, проте додаток № 1 до договору передбачає за такий вид послуг як " 14. аналіз документів, вибір правової позиції" ціну - від 3500,00 грн; 3) представництво в Касаційному господарському суді - 7000,00 грн, проте додаток № 1 до договору передбачає за такий вид послуг як представництво у Касаційному господарському суді ціну - від 2500,00 грн.
Натомість, матеріали справи свідчать, що заява ОСББ "Квартет, 16-В" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу взагалі не містить будь-яких пояснень та обґрунтувань щодо необхідності та підстав збільшення вартості послуг понад ті, що зазначені у додатку № 1.
На переконання колегії суддів такі види послуг як 1) вивчення касаційної скарги у справі, підготовка правової позиції та 2) вивчення уточненої касаційної скарги та додаткових документів, які зазначені відповідачем окремо з відповідними цінами є одним і тим же видом послуг та охоплюються таким видом як " 14. аналіз документів, вибір правової позиції" вартістю 3 500,00 грн.
Необґрунтоване збільшення вартості послуг складає: за вивчення касаційної скарги у справі та підготовка правової позиції, уточненої касаційної скарги та додаткових документів, ознайомлення з матеріалами справи - 4500,00 грн ((4375 + 3625) - 3500); за представництво у Касаційному господарському суді 2000 грн (по 1000,00 грн за два судових засідання). Всього 6500 грн.
Документально підтвердженими є надання послуг на суму 8500 грн.
Колегія суддів відхиляє аргументи ОСОБА_1 про наявність підстав для відмови у стягненні витрат на професійну допомогу через відсутність Гнатуш Наталії Вікторівни у Єдиному реєстрі адвокатів України, оскільки право Гнатуш Наталії Вікторівни на заняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом № 44 77 від 26.04.2011 та посвідченням адвоката.
Недоречними є посилання ОСОБА_1, що ОСББ "Квартет, 16-В" заявило про понесення витрат на правничу допомогу з порушенням порядку передбаченого ст. ст. 124, 129 ГПК України, у відзиві на касаційну скаргу, який був відхилений Верховним Судом.
Частиною 1 ст. 124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Відхилення Верховним Судом відзиву відповідача не спростовує факту повідомлення суду, що ОСББ "Квартет, 16-В" очікує понести витрати на правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.
Враховуючи те, що за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 Верховний Суд дійшов висновку, що постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 необхідно залишити в силі, а позов ОСОБА_1 не підлягав задоволенню, за приписами ст. 129 ГПК України витрати ОСББ "Квартет, 16-В" на правничу допомогу при розгляді справи у касаційному суді в сумі 8 500,00 грн необхідно покласти на позивача.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд