ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2021 року
м. Київ
справа №826/11347/16
адміністративне провадження №К/9901/48505/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року (колегія суддів: Кузьмишина О.М., Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Плаза" до Головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко Плаза" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просило: визнати протиправною та скасувати постанову від 09.06.2016 № 142/16/10126-36/0906/0212 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Пустовойтенком М.О., якою визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко Плаза" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 130 500,00 грн.; визнати відсутність повноважень головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м.Києві Пустовойтенка М.О. щодо розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2018 року у задоволені позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2018 року скасовано та ухвалено нове про задоволення позову.
Не погодившись з указаним судовим рішенням, Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як установлено судами попередніх інстанцій, відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, на підставі звернення гр. ОСОБА_1, посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві у присутності директора ТОВ "Ніко Плаза" - Кріхана В.Б. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва "Реконструкція приміщень офісної будівлі літери А на вул. Рогнідинській, 4 у Печерському районі міста Києва".
За результатами перевірки встановлено, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - Інспекція), керуючись Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок 466), зареєструвала подану замовником будівництва - TOB "Ніко-Плаза" декларацію про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція приміщень офісної будівлі літери А за адресою: вул. Рогнідинська, 4 у Печерському районі міста Києва" від 27.04.2012 № КВ 08312066482.
У подальшому, Інспекція зареєструвала подану замовником будівництва - ТОВ "Ніко-Плаза" декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 20.08.2012 №КВ 14212143871 та декларацію про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція приміщень офісної будівлі літери А за адресою: вул. Рогнідинська, 4 у Печерському районі міста Києва" від 14.03.2013 № KB 083130730528.
Також, зареєструвала декларацію про готовність вказаного об`єкта будівництва до експлуатації від 08.04.2013 № КВ 143130980295.
Крім того, перевіркою встановлено, що у 2012 році замовником будівництва ТOB "Ніко-Плаза" було виконано будівельні роботи із реконструкції приміщень офісної будівлі літери А на вул. Рогнідинській, 4 у Печерському районі міста Києва на підставі зареєстрованої Інспекцією декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.04.2012 № КВ 08312066482.
Так, департамент, керуючись п. 14 Порядку № 466 та п. 29 Порядку № 461, у зв`язку з виявленням факту наведення замовником будівництва недостовірних даних у вказаних вище деклараціях, наказом від 10.12.2014 № 15 "д" скасував реєстрацію вказаних вище декларацій.
Під час виїзду на місце встановлено, що частина приміщень першого поверху будівлі та прибудова, що належать TOB "Ніко-Плаза" відповідно до договору фінансового лізингу від 24.10.2014, експлуатується під розміщення магазину " MALLMEN" в порушення ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку № 461.
За результатами перевірки посадовою особою Департаменту складено акт перевірки від 27.05.2016, в якому зазначено виявлені в ході перевірки порушення ТОВ "Ніко-Плаза", видано припис від 27.05.2016 з вимогою заборонити експлуатацію об`єкта будівництва та усунути порушення вимог законодавства у термін до 27.08.2016 у встановленому законодавством порядку. Також за результатами перевірки стосовно TOB "Ніко-Плаза" складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.05.2016 із фіксуванням суті правопорушення.
Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, посадовою особою Департаменту винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.06.2016 № 142/16/10/26-36/0906/02/1, якою постановлено визнати TOB "Ніко-Плаза" винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 130 500 грн.
Позивач, вважаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу протиправною, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що постанова від 09.06.2016 № 142/16/10126-36/0906/0212 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що скасування судом у справі №826/18402/16 наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у місті Києві від 10.12.2014 року № 15 "Д" свідчить про чинність зазначених вище декларацій, а відтак підстави для винесення постанови про накладення штрафу у відповідача відсутні.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегією суддів встановлено наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з преамбулою до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VІ (далі - Закон № 3038-VІ), цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Положеннями ст. 41 Закону №3038-VI передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1)видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду об`єкти нагляду несуть відповідальність відповідно до закону.
Так, Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" за № 208/94-ВР встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Положеннями статті 3 указаного Закону передбачено, що накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", мають право від імені: 1) органів державного архітектурно-будівельного контролю: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.
Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року N 244 (далі - Порядок №244).
Пунктом 2 Порядку № 244 передбачено, що справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: 1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; 2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; 3) Держархбудінспекцією.
Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому-четвертому пункту 2, мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Пунктами 16, 17 Порядку № 244 визначено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Аналізуючи наведені норми законодавства Верховний Суд погоджується з висновками колегії суддів апеляційного суду, що головні інспектори будівельного нагляду наділені повноваженнями щодо розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та прийняття рішень про накладення штрафу. При цьому, наведеними вище нормами не передбачено обов`язкової участі суб`єкта господарювання під час розгляду справи про порушення у сфері містобудування.
Так, судом встановлено, що позивач просить визнати протиправною і скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 09.06.2016 № 142/16/10126-36/0906/0212 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
З постанови вбачається, що ТОВ "Ніко Плаза" експлуатує об`єкт будівництва (нежитлова будівля) по вул. Рогнідинській, буд.4а у Печерському районі міста Києва після виконання будівельних робіт із реконструкції без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту у встановленому законодавством порядку.
Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 27.05.2016, на підставі якого складено оскаржувану постанову, засвідчено, що будівельні роботи із реконструкції приміщень проведено на підставі зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції № КВ 08312066482 від 27.04.2012.
В подальшому Інспекція зареєструвала ТОВ "Ніко Плаза" декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № КВ 14312143871 від 20.08.2012.
В акті перевірки від 27.05.2018 зазначено, що наказом Департаменту Державної державної-архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 10.12.2014 року № 15 "Д" було скасовано реєстрацію вказаних вище декларацій та декларацій про початок виконання будівельних робіт з реконструкції № КВ 083130730528 від 14.03.2013 року, про готовність об`єкта до експлуатації № КВ 143130980295 від 08.04.2013 року.
У зв`язку із скасуванням реєстрації зазначених вище декларацій зроблено висновок про експлуатацію нежитлової будівлі без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту у встановленому законодавством порядку, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що і стало підставою для складання оскаржуваної постанови від 09.06.2016 № 142/16/10126-36/0906/0212.
З врахування викладеного судом апеляційної інстанції установлено, що висновок про вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності ґрунтується на тому, що на момент проведення перевірки і складання відповідних акту перевірки від 27.05.2016 року, протоколу від 27.05.2016 року, декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції та про готовність об`єкта до експлуатації не були чинними.
ТОВ "Ніко Плаза" оскаржило до суду наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у місті Києві від 10.12.2014 № 15 "Д" і постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2017 у справі №826/18402/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2017 та постановою Верховного Суду від 05.09.2019, позов ТОВ "Ніко Плаза" задоволено частково. Визнано протиправними дії головного спеціаліста ОСОБА_2 по складанню акта обстеження земельної ділянки від 06.11.2014 року № 1459/06, визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у місті Києві від 10.12.2014 року № 15 "Д".
Отже, у справі №826/18402/16 суди дійшли висновку, що наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 10.12.2014 № 15 "Д" видано з численними порушеннями, він є протиправним і підлягає скасуванню.
При цьому Верховний Суд наголошує, що рішення суб`єкта владних повноважень, яке за наслідками судового розгляду визнано протиправним, не може створювати будь - яких негативних наслідків для фізичної чи юридичної особи.
Таким чином висновок суду попередньої інстанції про наявність підстав для скасування спірного рішення відповідача є вірним та вмотивованим.
Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).
Також колегією суддів апеляційного суду вірно вказано на те, що головний інспектор будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно - будівельного контролю уповноважений на розгляд справи про адміністративне правопорушення, однак у резолютивній частині помилково зазначено про задоволення вказаної позовної вимоги.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За правилом ч.ч. 1, 2 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції частковому скасуванню.
Керуючись ст.ст. 349, 350, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -