ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2021 року
м. Київ
справа № 813/5664/15
адміністративне провадження № К/9901/38918/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Личаківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 (суддя Кедик М.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 (колегія суддів: Сеник Р.П., Хобор Р.Б., Попко Я.С.) у справі № 813/5664/15 за позовом Львівського торговельно-економічного університету до Личаківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про визнання протиправними дій
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2015 року Львівський торговельно-економічний університет звернувся до суду з позовом до Личаківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова, в якому згідно заяви про збільшення позовних вимог від 03.08.2017 вх. № 18165 просив:
- визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова з направлення Львівському торговельно-економічному університету супровідними листами від 14.05.2015 № 3988/04-25, від 06.08.2015 № 8773/04-25, від 19.08.2015 № 9162/04-25, від 28.08.2015 № 9461/04-25 та від 28.08.2015 № 9475/04-25 повідомлень та уточнюючих повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за 2013 рік, 2104 рік, січень-серпень 2015 року;
- визнати протиправними та скасувати повідомлення та уточнюючі повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за 2013 рік, 2104 рік, січень-серпень 2015 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.08.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017, позов задоволено повністю.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що Львівський торговельно-економічний університет в минулому Львівська комерційна академія згідно із статутом, затвердженим Правлінням Укоопспілки 12.10.2001, погодженим Міністерством освіти і науки України 15.10.2001, створена постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.1994 № 794 та постановою Правління Укоопспілки від 08.12.1994 № 166, заснована на колективній формі власності на базі Львівського торгово-економічного інституту, підпорядкована Центральній спілці споживчих товарів України. Вказує, що позивач зобов`язаний відшкодувати Личаківському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України м. Львова різницю між сумою пенсій, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, як недержавний вищий навчальний заклад.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а судові рішення залишити без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що УПФУ в Личаківському районі м. Львова направлено Львівському торговельно-економічному університету супровідними листами від 14.05.2015 № 3988/04-25, від 06.08.2015 № 8773/04-25, від 19.08.2015 № 9162/04-25, від 28.08.2015 № 9461/04-25 та від 28.08.2015 № 9475/04-25 повідомлення та уточнюючі повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за 2013 рік, 2104 рік, січень-серпень 2015 року.
Не погодившись із діями відповідача щодо направлення Львівському торговельно-економічному університету повідомлень та уточнюючих повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за 2013 рік, 2104 рік, січень-серпень 2015 року та з вказаними повідомленнями, позивач оскаржив їх до суду.
Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до положень п. 13 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується відповідно до умов, передбачених Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Вказує, що відсутні підстави для направлення повідомлень за 2013-2014 року, та підстави відшкодування вказаної різниці позивачем.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, визначає Закон України від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ "Про наукову та науково-технічну діяльність" (чинний на час виникнення спірних відносин; далі - Закону № 1977-ХІІ).
Частиною дев`ятою статті 24 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:
для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;
для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;
для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи визначений Порядком.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372 затверджений Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 2 Порядку за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
За змістом пункту 9 Порядку різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3 - 8 цього Порядку.
Судами встановлено, що Львівська комерційна академія 26.12.2016 перейменована в Львівський торговельно-економічний університет.
Згідно із статутом, затвердженим Правлінням Укоопспілки 12.10.2001, погодженим Міністерством освіти і науки України 15.10.2001, Львівська комерційна академія створена постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.1994 № 794 та постановою Правління Укоопспілки від 08.12.1994 № 166, заснована на колективній формі власності Центральній спілці споживчих товарів України, Кримспоживспілкита обласних споживспілок на базі Львівського торгово-економічного інституту, підпорядкована Центральній спілці споживчих товариств України.
Відтак, Львівський торговельно-економічний університет є недержавним вищим навчальним закладом, а тому Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та Порядком № 372 покладено обов`язок фінансування за рахунок власних коштів різниці пенсії між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.
Пунктом 5 Порядку № 372 закріплено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.
Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
Згідно з п. 6 Порядку № 372 у разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.
Посилаючись на встановлені п. 5 Порядку № 372 строки та порядок надсилання спірних розрахунків, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про їх протиправність.
Однак колегія суддів вважає вказані висновки помилковими, оскільки недотримання строків оформлення відповідних повідомлень та їх несвоєчасне надіслання не можуть бути підставою для їх подальшого скасування, оскільки вказане не спростовує наявність у підприємства обов`язку відшкодування відповідної різниці пенсії.
Вказаний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 823/869/17.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку, що на Львівський торговельно-економічний університет покладено обов`язок фінансування за рахунок власних коштів різниці пенсії між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, судам необхідно надати оцінку безпосередньому змісту оскаржуваних розрахунків та правомірності їх формування.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно із частиною другою статті 353 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом від 15.01.2020 № 460-IX) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд, -