ПОСТАНОВА
Іменем України
15 липня 2021 року
Київ
справа №826/16528/17
адміністративне провадження №К/9901/61821/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2018 (суддя Кузьменко А.І.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2018 (колегія суддів: Кучма А.Ю., Бєлова Л.В., Безименна Н.В.) у справі №826/16528/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
В грудні 2017 року ПАТ "Укргазвидобування" звернулось до суду з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо нездійснення розгляду та неприйняття рішення у встановлений строк з приводу заяви Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", поданої листом від 03.02.2017 №3/2-01-991, щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі, дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Тростянецької площі, розташованої у Івано-Франківській області строком на 20 років;
- визнати протиправною відмову Державної служби геології та надр України, оформлену листом від 05.09.2017 №19992/03/12-17, в наданні Публічному акціонерному товариству "Укргазвидобування" спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Тростянецької площі, розташованої у Івано-Франківській області строком дій на 20 років, за заявою, поданою листом від 03.02.2017 № 3/2-01-991;
- зобов`язати Державну службу геології та надр України вчинити дії з надання Публічному акціонерному товариству "Укргазвидобування" спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобування нафти і газу (промислова розробка родовищ) Тростянецької площі, розташованої у Івано-Франківській області строком дій на 20 років, шляхом надання Публічному акціонерному товариству "Укргазвидобування" спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобування нафти і газу (промислова розробка родовищ) Тростянецької площі, розташованої у Івано-Франківській області строком дій на 20 років.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2018, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо нездійснення розгляду та неприйняття рішення у встановлений законодавством строк за заявою Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", поданою листом від 03.03.2017 №3/2-01-991, щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі, дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Тростянецької площі, розташованої у Івано-Франківській області строком на 20 років.
Визнано протиправним рішення Державної служби геології та надр України, оформлене листом від 05.09.2017 №19992/03/12-17, про відмову в наданні Публічному акціонерному товариству "Укргазвидобування" спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Тростянецької площі, розташованої у Івано-Франківській області строком дій на 20 років.
Зобов`язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" від 03.02.2017 №3/2-01-991 про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобування нафти і газу (промислова розробка родовищ) Тростянецької площі, розташованої у Івано-Франківській області строком дій на 20 років, разом з доданими до неї документами у строки та в порядку, визначені діючим, на момент подання такої заяви, законодавством.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Касаційну скаргу обґрунтовано, зокрема, тим, що постановою № 277, якою внесені зміни до Порядку № 615, окремо не регламентовано, у якому порядку та у які строки належить розглядати заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами, які подані до набрання чинності постановою № 277.
Відповідач зазначає, що за своєю правовою природою норми Порядку № 615 є процедурними (процесуальними) нормами, а тому з набранням чинності постановою № 277 (тобто, з 01.04.2017) заява позивача від 03.02.2017 підлягала розгляду з урахуванням змін, внесених постановою № 277 до Порядку № 615.
Також зазначає, що листом Івано - Франківської обласної ради №11-137/732/053 від 23.05.2017 відповідача повідомлено про розгляд питання погодження надання ПАТ "Укргазвидобування" спеціального дозволу на користування надрами Тростянецької площі на 15 сесії обласної ради сьомого скликання 12.05.2017, за наслідками голосування, рішення прийнято не було. Тобто, позивач не одержав погодження органів, встановлених в пункті 9 Порядку №615 в повному обсязі та подав пакет документів не в повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2018 відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вказав на те, що посилання відповідача на виключення підпункту 13 пункту 8 з Порядку №615 є необґрунтованими, оскільки вказаний підпункт виключено постановою №277 з 01.04.2017, тому відповідач при прийнятті рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу повинен був керуватися законодавством, чинним на момент звернення позивача із відповідною заявою до Держгеонадра (03.02.2017), а не законодавством, чинним на момент прийняття відповідного рішення. До того ж, рішення у формі наказу відповідачем прийнято не було. Просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а судові рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що відповідно до пункту 7.1 статті 7 Статуту засновником та єдиним акціонером ПАТ "Укргазвидобування" є Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Листом від 03.02.2017 №3/2-01-991 ПАТ "Укргазвидобування" подало до Державної служби геології та надр України, відповідно до пп. 13 п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, заяву про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобування нафти і газу (промислова розробка родовищ) Тростянецької площі, розташованої у Івано-Франківській області строком дій на 20 років разом з пояснювальною запискою з обґрунтуванням необхідності проведення геологорозвідувальних робіт на ділянці надр із зазначенням мети її геологічного вивчення, потужності підприємства, каталогом географічних координат кутових точок ділянки надр із зазначенням її площі, погодженням, графічними матеріалами, оглядовою картою (масштаб 1:200000), ситуаційним планом з нанесеними межами площі геологічного вивчення та географічними координатами її кутових точок, оглядовою геологічною картою з лінією проектного геологічного розрізу, геологічним розрізом по лінії І-І.
Листом від 05.09.2017 №19992/03/12-17 відповідач відмовив у наданні спеціального дозволу на підставі п. 19 Порядку №615 та повернув позивачу заяву з доданими документами у зв`язку із виключенням пп. 13 п. 8 Порядку №615 постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року №277.
В даному листі зазначено, що в межах заявленої позивачем ділянки розташована: Міжрічинська площа (спеціальний дозвіл від 07.06.2006 №2796), власник спеціального дозволу надсилав заяву з документами на продовження дії даного спеціального дозволу; Вигода - Витвицьке родовище (спеціальний дозвіл від 16.06.1998 №1435), власник спеціального дозволу надсилав заяву з документами на продовження дії даного спеціального дозволу; Гошівська, Болехівсько - Смолянська площі (заяви на отримання спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобування нафти, газу (промислова розробка родовищ) за процедурою аукціону).
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення розгляду та неприйняття рішення у встановлений строк з приводу заяви від 03.02.2017 та відмову у видачі спеціального дозволу на користування надрами, звернувся з цим позовом до суду.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідачем допущено бездіяльність відповідача щодо прийняття рішення у встановлений строк з приводу заяви ПАТ "Укргазвидобування", поданої листом від 03.02.2017. При цьому, рішення у формі наказу, як передбачено абзацом 7 пункту 25 Порядку №615, відповідачем не приймалось. Водночас суди зазначили, що позивачем подана заява до відповідача про надання спеціального дозволу на користування надрами 03.02.2017, тобто під час дії підпункту 13 пункту 8 Порядку №615, відтак, відповідач повинен був прийняти рішення у відповідності до Порядку, чинного на момент подання заяви.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини 1 статті 14 Закону України "Про нафту і газ" від 12 липня 2001 року № 2665-III спеціальні дозволи на користування нафтогазоносними надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30 травня 2011 р. (надалі за текстом - "Порядок").
На час звернення позивача із заявою про видачу спеціального дозволу - 03.02.2017, був чинний підпункт 13 пункту 8 Порядку №615, яким передбачалось, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування корисних копалин акціонерними товариствами, 100 відсотків акцій яких належать державі, та суб`єктами ринку природного газу, на яких для забезпечення загальносуспільних інтересів згідно із законом покладено виконання спеціальних обов`язків на ринку природного газу та у статутному капіталі яких не менш як 100 відсотків акцій належать господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава.
Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 Порядку № 615 (абзац двадцятий пункту 8 Порядку № 615).
Абзацом 24 пункту 8 Порядку №615 передбачено, що рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку.
Відповідно до пункту 9 Порядку №615 надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з:
Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин;
відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення;
Мінприроди - на всі види користування надрами.
Дії щодо погодження видачі дозволу вчиняються без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, в межах строку, встановленого для видачі дозволу.
Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше ніж протягом шести робочих днів з дати реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.
За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - четвертому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл.
У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 90 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено.
У разі ненадання Мінприроди погодження протягом 30-денного строку вважається, що надання дозволу ним погоджено.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №277, що набрала чинності 01.04.2017, з Порядку №615 виключено підпункт 13 пункту 8.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зважаючи на неприпустимість зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, закріплену у частині першій статті 58 Конституції України, відповідач, під час розгляду заяви позивача повинен був керуватись нормою підпункту 13 пункту 8 Порядку №615, яка була чинною на момент подання позивачем заяви про видачу спеціального дозволу на користування надрами (03.02.2017), незалежно від того, що у подальшому (з 01.04.2017) норма даного підпункту виключена Постановою №277.
Постановою судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 803/1541/16 сформовано правовий висновок щодо того яка саме редакція Постанови №615 застосовується до спірних правовідносин.
У Рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
У Рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).
Отже, у разі безпосередньо (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.
Якщо під час розгляду заяви особи суб`єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.
У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - "переживаючої" (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.
Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018).
Постанову № 277 прийнято Кабінетом Міністрів України на реалізацію своїх повноважень щодо здійснення управління надрами як об`єктом права власності Українського народу, у частині визначення дозвільного порядку користування надрами. Цими змінами не було скасовано право позивача на користування надрами та не звужено зміст та обсяг цього права. Однак державою, в особі уповноважених органів, було змінено підходи щодо порядку його реалізації для забезпечення публічного інтересу гарантування ефективного використання надр як загальнонародної власності.
З огляду на наведене, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у справі № 803/1541/16 вважає правильним підхід, за яким рішення за результатами розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами приймається за законодавством, що діє на час прийняття рішення про надання чи відмову у наданні дозволу (а не на час звернення з заявою).
В контексті обставин справи, що розглядається, Суд звертає увагу, що правовідносини між ПАТ "Укргазвидобування" та Державною службою геології та надр України щодо видачі спеціального дозволу виникли 03.02.2017, з моменту звернення з відповідною заявою. Рішення за заявою мало бути прийнято протягом 30-ти днів з дня отримання погоджень. Упродовж цього строку ці правовідносини є триваючими.
Постанова № 277, якою виключено підставу надання дозволу без аукціону, за якою товариство мало намір отримати спеціальний дозвіл, набрала чинності 01.04.2017. На цей час строк розгляду заяви тривав і не закінчився. Отже, правовідносини тривали.
Кабінет Міністрів України, приймаючи Постанову № 277, не визначив перехідного періоду та особливостей застосування законодавства за заявами, розгляд яких не закінчено. Отже, Постанова № 277 і змінений нею Порядок № 615 підлягали застосуванню до триваючих правовідносин щодо заяви ПАТ "Укргазвидобування" з 01.04.2017.
За таких обставин, з 01.04.2017 і далі у Державної служби геології та надр України не було законних підстав для надання спеціального дозволу на користування надрами без аукціону.
Відтак колегія суддів зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій, що позивач має право на отримання дозволу для користування надрами без аукціону на підставі п.п. 13 п. 8 Порядку № 615 суперечить нормам матеріального права, чинного на момент ухвалення рішення.
Водночас за змістом пункту 25 Порядку про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього орган з питань надання дозволу видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження. З метою попереднього розгляду матеріалів щодо надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, анулювання дозволів та внесення до них змін Держгеонадра або Рада міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до повноважень утворює комісію з питань надрокористування та затверджує положення про неї. До складу комісії з питань надрокористування, що утворюється органом з питань надання дозволу, включаються спеціалісти Секретаріату Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Положення про зазначену комісію та її персональний склад затверджуються органом з питань надання дозволу за погодженням з Мінприроди. Наказ органу з питань надання дозволу про надання дозволу розміщується протягом п`яти днів на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу. Наказ органу з питань надання дозволу та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання дозволу, рішення про відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.
Таким чином, за результатами розгляду заяви позивача щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами Державна служба геології та надр України зобов`язана була видати наказ, якому має передувати певна процедура.
Оскільки відповідачем допущено бездіяльність та не видано жодного наказу за наслідками розгляду поданої позивачем 03.02.2017 заяви, колегія суддів вважає, що ефективним способом захисту права позивача є зобов`язання Державної служби геології та надр України повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", поданої листом від 03.02.2017 №3/2-01-991 про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобування нафти і газу (промислова розробка родовищ) Тростянецької площі, розташованої у Івано-Франківській області строком дій на 20 років, разом з доданими до неї документами та прийняти рішення.
Відповідно до частин першої статті 351 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд,