ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2021 року
м. Київ
справа № 817/1427/16
адміністративне провадження № К/9901/39543/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 у складі судді Жуковської Л.А. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 у складі колегії суддів Шидловського В.Б. (головуючого), Капустинського М.М., Мацького Є.М. у справі № 817/1427/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кузнецовської міської ради Рівненської області, Сарненської об`єднаної державної податкової інспекція головного управління державної фіскальної служби (Кузнецовське відділення) про визнання протиправним та скасування рішення, податкового повідомлення-рішення, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кузнецовської міської ради Рівненської області, Сарненської об`єднаної державної податкової інспекція головного управління державної фіскальної служби (Кузнецовське відділення) про визнання протиправним та скасування рішення, податкового повідомлення-рішення.
1.2. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.11.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017, позов задоволено частково.
1.3. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кузнецовського відділення Сарненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області від 17.06.2016 №317-13.
1.4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
1.5. Присуджено на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Кузнецовського відділення Сарненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 551 грн 20 коп.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено:
2. Кузнецовською міською радою Рівненської області прийнято рішення від 23.01.2015 №1818 "Про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки".
2.1. Згідно з Положенням про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що є додатком до вказаного рішення, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 2.1). Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 3.1). Базою оподаткування є загальна площа об`єкту житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 4.1). База оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується для квартири/квартир незалежно від їх кількості на 70 кв. м. (підпункт "а" підпункту 5.1). Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування. Ставки податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб становлять, 1,0 відсоток - для квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. м, або житлового будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 240 кв.м (підпункт "а" підпункту 6.1.1 підпункту 6.1).
2.2. ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28.08.2007, зареєстрованого за №2994, що укладений з Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 загальною площею 120,7 кв.м, житловою площею - 62,4 кв.м.
2.3. Кузнецовським відділенням Сарненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2016 №317-13, яким позивачу визначено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкт житлової нерухомості - квартиру за адресою: АДРЕСА_2, за 2015 рік у розмірі 1478,65 грн, з розрахунку (120,7 кв.м - 60 кв.м)*24,36 грн.
2.4. Також, Кузнецовським відділенням Сарненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2016 №317-13, яким за позивачем визначено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкт житлової нерухомості - вищевказану квартиру за 2015 рік у розмірі 1235,05 грн, з розрахунку (120,7 кв.м - 70 кв.м)*24,36 грн.
2.5. Не погоджуючись зі спірним рішенням податкового органу від 17.06.2016 №317-13 та рішенням міськради від 23.01.2015 №1818 "Про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки", позивач звернувся до суду із указаним адміністративним позовом.
3. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки житлова площа квартири, що належить позивачу на праві власності, складає менше 120 кв.м, останній підпадає під пільги, визначені спірним рішенням, а тому воно не могло братися до уваги при визначенні позивачу суми податку за 2015 рік.
3.1. Відмовляючи в іншій частині позовних вимог, суд указав, що Кузнецовська міська рада Рівненської області приймаючи оспорюване рішення від 23.01.2015 №1818 діяла на підставі та в межах власних повноважень. Водночас, саме по собі порушення порядку оприлюднення даного рішення, яке суперечить вимогам статті 12 Податкового кодексу України, не може тягнути за собою неправомірність такого рішення в цілому, оскільки має наслідком лише неможливість його застосування для визначення ставок податку за 2015 рік.
3.2. Зазначена позиція була підтримана і Житомирським апеляційним адміністративним судом, який переглянув рішення суду першої інстанції та залишив його без змін.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу задовольнити, судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
5. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін як такі, що є законними та обгрунтованими.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Згідно з п.4.4 ст.4 ПК України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
7. За змістом ст.8 ПК України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
8. Відповідно до пунктів 10.1 та 10.2 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить податок на майно. Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно.
9. Згідно з п.12.3 ст.12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
10. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.12.3.1 ПК України).
11. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (пп.12.3.2 ПК України).
12. Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (пп.12.3.3 ПК України).
13. Згідно з п.12.5 ст.12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп.12.3.4 ст.12 ПК України.
14. Разом з цим, підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України визначено порядок опублікування та застосування рішень місцевої ради про встановлення місцевих податків. Зазначені рішення офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
15. Наведеною нормою передбачено порядок опублікування рішення про встановлення місцевого податку, а також наслідки несвоєчасного опублікування відповідного рішення. Зазначена норма розрізняє період опублікування рішення ради, плановий період та наступний період, кожен з яких має самостійне правове значення та не може співпадати в часі.
16. Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також п.24 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст.143 Конституції України.
17. Як обгрунтовано встановлено судами, Верховна Рада України може встановлювати тільки перелік дозволених до встановлення місцевими радами місцевих податків і дозволених граничних параметрів таких податків. А, власне, встановлення місцевих податків, із дотриманням встановлених Верховною Радою критеріїв - це є компетенцією відповідних місцевих рад.
18. Відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (станом на час виникнення спірних відносин), ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
19. Згідно з пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
20. Підпунктом "а" підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до пп. "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку. Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
21. Ставка податку встановлена оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування не перевищує максимальної ставки податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості передбаченої пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України.
22. Судами вірно враховано, що застосування органом місцевого самоврядування при визначенні ставки податку окрім місця розташування (зональності) та типу об`єкта нерухомості, ще й площі даного об`єкта не є порушенням, оскільки міська рада вправі діяти на власний розсуд в межах наданих їй повноважень.
23. Водночас, саме по собі порушення порядку оприлюднення даного рішення, яке суперечить вимогам статті 12 Податкового кодексу України, не може тягнути за собою неправомірність такого рішення в цілому, оскільки має наслідком лише неможливість його застосування для визначення ставок податку за 2015 рік.
24. Відтак, доводи позивача про неправомірність рішення Кузнецовської міської ради Рівненської області від 23.01.2015 №1818 "Про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" не знайшли свого підтвердження.
25. З огляду на викладені обставини, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права.
26. Таким чином, доводи касаційної скарги не підтвердились та зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин.
27. При цьому, колегія суддів наголошує, що за змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
28. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
29. З огляду на наведене, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - залишити без змін.
30. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -