1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

15 липня 2021 року

Київ

справа №2240/2384/18

адміністративне провадження №К/9901/1332/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у складі судді Шевчука О.П. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Матохнюка Д.Б., Совгири Д.І., Курка О.П. у справі №2240/2384/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - ГУ ДФС у Хмельницькій області, відповідач), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24 травня 2018 року № 0757880-1305-2225 в частині нарахування податкового зобов`язання в сумі 406,43 грн; № 0757881-1305-2225 в частині нарахування податкового зобов`язання в сумі 12 314,67 грн; № 0757882-1305-2225.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що площа будинку, який йому належить, є меншою 500 кв. м, тому відсутні підстави для збільшення суми податку на 25 000 грн. При прийнятті окремо податкових повідомлень-рішень по кожному об`єкту житлової нерухомості різних видів (будинку та квартири) контролюючим органом не дотримано порядку обчислення суми податку, який визначений підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України.

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року, адміністративний позов задоволено.

4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

4.1. 24 травня 2018 року ГУ ДФС у Хмельницькій області прийнято на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення форми "Ф" №0757880-1305-2225, №0757881-1305-2225, №0757882-1305-2225, згідно з якими позивачу нараховано суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 1353,63 грн, 15 353,07 грн та 2835,70 грн відповідно.

4.2. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті згідно з наявними в контролюючого органу відомостями з реєстру платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом за 2017 рік за ОСОБА_1, а саме:

1) житловий будинок - АДРЕСА_1, загальною площею 502,1 кв. м, відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 14.02.2014, виданого Стуфчинецькою сільською радою (рішення №8 від 26.01.2012);

2) житловий будинок - АДРЕСА_1, загальною площею 499,8 кв. м, відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 14.02.2014, виданого Стуфчинецькою сільською радою (рішення №8 від 26.01.2012), зміна площі будинку 19.07.2017 згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та обтяжень;

3) квартира - АДРЕСА_2, загальною площею 119,2 кв. м, відповідно до договору міни ВВЕ №690257 від 11.06.2004, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Палінчак Т.В., зареєстрованого в реєстрі за №3416.

4.3. Також указані відомості підтверджуються інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.09.2017.

4.4. Розрахунок суми зобов`язання проводився контролюючим органом виходячи із "Питомої ваги площі об`єкта залежно від періоду володіння", величина якої становить 0,192. Крім того, в розділі "Сумарна загальна площа об`єктів або їх часток" зазначено дві величини: за період володіння " 1-6" - 621,3; за період володіння "7-12" - 619,0. Відповідно до цих складових визначено місячний платіж даного зобов`язання в розмірі: за період володіння " 1-6" - 112,89 грн; за період володіння "7-12" - 112,72.

5. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що контролюючим органом безпідставно збільшено суму податку на нерухоме майно на 25 000 грн, оскільки площа будинку, який належить позивачу, є меншою 500 кв. м. Крім того, відповідачем при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень не дотримано порядку обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шляхом неврахування пільги зі сплати податку.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Хмельницькій області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

6. На обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті ним правомірно. Зокрема, підставою для збільшення суми податку на 12 500 грн стала площа житлового будинку позивача - 502,1 кв. м. Зміни щодо загальної площі житлового будинку по АДРЕСА_1 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.07.2017 державним реєстратором Хмельницької міської ради Ачкасовою А.З. на підставі довідки від 16.12.2016, виданої ФОП ОСОБА_2 . Указані зміни відбулися внаслідок внутрішнього оздоблення.

8. У відзиві на касаційну скаргу позивач уважає рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими, тому в задоволенні касаційної скарги контролюючого органу просив відмовити.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

9. Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 Податкового кодексу України.

10. Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

11. Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

12. За положеннями підпунктів 266.3.1-266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

13. Відповідно до підпунктів 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

14. Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

15. Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в місті Хмельницькому встановлені додатком №1 до рішення Хмельницької міської ради від 27.01.2016 № 2 "Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Хмельницькому та втрату чинності рішень міської ради", а саме для об`єктів житлової нерухомості ставку податку встановлено в розмірі 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв. м бази оподаткування, тобто 16,00 грн за 1 м кв. площі, що перевищує пільгову площу.

16. Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

17. Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" - "г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

18. Судами попередніх інстанцій досліджено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.07.2017, відповідно до якого житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 має загальну площу - 499,8 кв. м, житлову - 152,1 кв. м.

19. Відповідно до Технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 і Довідки від 16.12.2016, складеною інженером з технічної інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_2, площа будинку становить 499,8 кв. м.

20. З огляду на це Суд уважає необгрунтованими посилання контролюючого органу у касаційній скарзі на наявність підстав для збільшення суми податкового зобов`язання, розрахованого щодо житлового будинку, на 25 000 грн відповідно до підпункту "ґ" підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, оскільки судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що загальна площа такого об`єкта у базовому звітному періоді становила менше 500 кв. м, а саме 499,8 грн.

21. Зазначені обставини встановлені також у справі № 822/2394/17 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 травня 2017 року №31858-13 та № 31859-13, що підтверджено постановою Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року.

22. Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

23. Разом із тим, колегія суддів зазначає, що при розгляді даної справи судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що позивач є власником об`єктів житлової нерухомості різних видів, а тому для розрахунку податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, необхідно застосовувати пільгу, визначену підпунктом "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 з урахуванням приписів підпунктів "в" і "г" підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України.

24. Таким чином,

- податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо житлового будинку складає 5671,40 = 499,8 / (499,8 + 119,2) Ч (499,8 + 119,2 - 180) Ч 16 грн;

- податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо квартири становить 1352,60 = 119,2 / (499,8 + 119,2) Ч (499,8 + 119,2 - 180) Ч 16 грн.

25. Ураховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій не правильно здійснено розрахунок податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки використаний ними спосіб обчислення не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

26. Відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

27. За таких обставин, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 травня 2018 року № 0757880-1305-2225 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 1,03 грн (1353,63 грн - 1352,60 грн) та № 0757881-1305-2225 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 12 517,37 грн (15 353,07 грн - 2835,70 грн). В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

28. Положення статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України застосовуються Верховним Судом з урахуванням положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX.

29. Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд


................
Перейти до повного тексту