ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2021 року
м. Київ
справа № 2а-8231/12/2070
адміністративне провадження № К/9901/36192/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзенергопроект" до Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзенергопроект" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2016 (суддя - Марєнко Л.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (головуючий суддя - Спаскін О.А., судді: Любчич Л.В., Сіренко О.І.) у справі № 2а-8231/12/2070.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзенергопроект" (далі - ТОВ "Союзенергопроект") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Київська ОДПІ) від 28.02.2012 № 0001452302, № 0001462302.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.02.2016 рішення судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі про відмову в позові скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд.
За наслідками повторного перегляду, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, в позові відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "Союзенергопроект" оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2016, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог ТОВ "Союзенергопроект" посилається на те, що саморегулююча організація, членом якої є ТОВ "Союзенергопроект", не є холдінгом, у зв`язку з чим відсутнє порушення вимоги статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та положення статті 139 Податкового кодексу України. Також вважає, що віднесення збитків по курсовим різницям при перерахунку заборгованості у валюті не у 2008 році, а в 2009 році не є порушенням вимог діючого законодавства.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Крім того, Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області заявлено клопотання про заміну відповідача правонаступником, яке згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Київською ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Союзенергопроект" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2011.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 17.02.2012 №511/23-5/35588575, в якому відображено висновки про порушення пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.3.6 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 139.1.7 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Союзенергопроект" занижено податок на прибуток у сумі 508102 грн., в т.ч. за IV квартал 2009 року на суму 428787 грн., за IV 2010 року на суму 60086 грн., за I квартал 2011 року на суму 19229 грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування за ІІ-ІІІ квартали 2011 року у сумі - 119011 грн.
На підставі названого акту перевірки 28.02.2012 відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№0001452302, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 630321 грн., в т.ч. за основним платежем - 508102 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 122219 грн.;
№0001462302, згідно з яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за ІІІ квартал 2011 року у розмірі 119011 грн.
За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
Підставою висновку податкового органу про порушення позивачем пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.3.6 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 139.1.7 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України слугувало те, що позивач відніс до валових витрат членські внески сплачені до Саморегулюючої організації Некомерційне Партнерство "Об`єднання проектних організацій "Енергетичне Сітьове Проектування" та Саморегулюючої організації Некомерційне Партнерство "Об`єднання проектних організацій "Об`єднання організацій "ЕнергоСтройАльянс", які є окремими юридичними особами.
Судами встановлено, що ТОВ "Союзенергопроект" є членом Саморегулюючої організації Некомерційне Партнерство "Об`єднання проектних організацій "Енергетичне Сітьове Проектування" та Саморегулюючої організації Некомерційне Партнерство "Об`єднання проектних організацій "Об`єднання організацій "ЕнергоСтройАльянс", які є окремими юридичними особами, що підтверджується свідоцтвами.
В протоколі від 07.12.2010 № 9 загальних зборів членів Саморегулюючої організації Некомерційне Партнерство "Об`єднання проектних організацій "Енергетичне Сітьове Проектування" зазначено, що єдиний розмір членського внеску 33000,00 рос. рублів в місяць, а також у протоколі від 22.12.2010 № 6 загальних зборів членів Саморегулюючої організації Некомерційне Партнерство "Об`єднання проектних організацій "Об`єднання організацій "ЕнергоСтройАльянс" вказано, що єдиний розмір членського внеску 37000,0 рос. рублів в місяць.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовими витратами виробництва та обігу - є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з пунктом 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат не включаються утримання органів управління об`єднань платників податку, включаючи утримання холдінгових компаній, які є окремими юридичними особами.
Під терміном "холдингові компанії" слід розуміти юридичних осіб, які є власниками інших юридичних осіб або здійснюють контроль над такими юридичними особами як пов`язані особи, відповідно до пункту 1.26 цього Закону.
Судами встановлено, що саморегулюючі організації, членом яких являється позивач є самостійними юридичними особами, що підтверджується, в тому числі, Статутами Некомерційного Партнерства "Об`єднання проектних організацій "Енергетичне Сітьове Проектування" та Некомерційного Партнерства "Об`єднання проектних організацій "Об`єднання організацій "ЕнергоСтройАльянс", пунктом 1 яких зазначено, що саморегулюючою організацією є заснований на членстві некомерційною організацією, заснованою для сприяння її членам у здійсненні діяльності, яка спрямована на досягнення цілей, передбачених даним статутом.
Тобто, саморегулююча організація є об`єднання самостійних суб`єктів підприємницької діяльності, з відповідними органами управління та джерелами формування майна якої є в тому числі вступні, членські та цільові внески.
Аналогічні положення містяться у підпункті 139.1.7 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011, відповідно до якого не включаються до складу витрат витрати на утримання органів управління об`єднань платників податку, включаючи утримання материнських компаній, які є окремими юридичними особами.
Суди вірно відхилили доводи позивача про те, що саморегулююча організація до членства якого входить ТОВ "Союзенергопроект", не є холдінгом, у зв`язку з чим позивачем не порушено вимоги статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та відповідно положення статті 139 Податкового кодексу України, оскільки відповідно до положень вказаних норм, не включаються витрати на утримання органів управління об`єднань платників податку, в тому числі включаючи холдінгові компанії, а не лише витрати на утримання органів управління саме холдінгових компаній.
Таким чином, суди обґрунтовано підтримали висновки контролюючого органу про безпідставність включення до складу валових витрат перерахованих на адресу Саморегулюючої організації Некомерційне Партнерство "Об`єднання проектних організацій "Енергетичне Сітьове Проектування" та Саморегулюючої організації Некомерційне Партнерство "Об`єднання проектних організацій "Об`єднання організацій "ЕнергоСтройАльянс" членських внесків.
Також, перевіркою показників, відображених у рядку 0.5 податкової декларації "Коригування валових витрат" за період з 01.07.2009 по 31.03.2011 у сумі 2271954,00 грн. податковим органом встановлено, що ТОВ "Сюзенергопроект" відображено в даному рядку, самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів (відображення курсової різниці по залишку кредиту в іноземній валюті, частини витрат по оренді приміщень, частини витрат на утримання органів управління об`єднань платників), а саме за 2008 рік, проте, попередній період, включаючи 4 квартал 2008 року, вже був предметом планової виїзної перевірки, за результатами якої став акт від 03.12.2009 №7857/23-506/35588575, відповідно до якої не виявлено заниження або завищення валових витрат, через що ТОВ "Сюзенергопроект" безпідставно відкориговано у 2009 році валові витрати по курсовій різниці за 4 квартал 2008 року, чим було порушено пункт 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у зв`язку з чим занижено податок на прибуток в сумі 428787 грн.
ТОВ "Сюзенергопроект" у податковій декларації за IV квартал 2009 року у рядку 05.2 "Коригування валових витрат" зазначило суму 2262268 грн., в т.ч. 1715146 грн. визначено як курсова різниця, що виникла в 4 кварталі 2008 році.
На підтвердження віднесення до рядку 05.2 податкової декларації суми 1715146 грн. визначеної як курсова різниця, що виникла в 4 кварталі 2008 році ТОВ "Сюзенергопроект" надано до матеріалів справи договір позики від 01.09.2008. Зазначений договір був укладено між Monsace Limited, Nicosia, Cyprus (позикодавець) та ТОВ "Сюзенергопроект" (позичальник). Відповідно до умов вказаного договору позики, позикодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 650000 доларів США шляхом перерахуванні на його розрахунковий рахунок за реквізитами визначеними у даному договорі, а позичальник зобов`язується повернути позичені позичальнику в порядку та в термін, визначений договором.
ТОВ "Сюзенергопроект" здійснив вказані коригування на підставі бухгалтерської довідки, що підтверджується поясненнями директора ОСОБА_1 щодо розрахунку збитків позивача, будь - яких інших доказів на підтвердження правильності розрахованого позивачем збитку від операції з погашення заборгованості, розрахованого як різниця між балансовою вартістю заборгованості на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія стала пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості на дату її погашення.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який був чинний на момент виникнення спірних відносин, податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов`язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Пунктом 17.2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п`яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов`язання з цього податку.
Згідно абз. 2 пункту 17.2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Отже, виправлення самостійно виявлених платником податку помилок у показниках раніше поданої податкової декларації з податку на прибуток повинне здійснюватися шляхом включення витрат, не врахованих у минулих податкових періодах у зв`язку з допущенням помилок, у розрахунку податкового зобов`язання за податковий період, у якому їх виявлено.
Таким чином, ТОВ "Сюзенергопроект", здійснивши коригування валових витрат у 2009 році за попередній період, без врахування приписів пункту 17.2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", порушив вимоги пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -