ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2021 року
м. Київ
справа № 640/23667/19
адміністративне провадження № К/9901/33051/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2020 (головуючий суддя Пащенко К.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Сорочка Є.О.)
у справі №640/23667/19
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про:
- визнання протиправним та скасування пункту 56 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.06.2019 № 82;
- зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити протягом місяця з дня набрання законної сили рішенням суду ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2019.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2020, яке було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2020, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває у статусі старшого прапорщика у відставці, проходив військову службу в Збройних Силах України.
5. Згідно з витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №458 від 14.05.2010, травма вибуховою повітряною хвилею, ЗЧМТ, контузія, травма хребта рядового у відставці ОСОБА_1 пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
6. Відповідно до акта огляду медико-соціальною комісією серії 12 ААА № 941532 ОСОБА_1 під час повторного огляду 22.02.2019 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок травми та її наслідків, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
7. Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25.06.2019 № 82, позивачу відмовлено у призначені одноразової грошової допомоги з мотивів, що йому інвалідність встановлено понад 3-місячний термін після звільнення зі служби.
8. Вважаючи дії відповідача незаконними, позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно зі статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим зі строкової служби, у разі якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. Позивачу інвалідність встановлено понад 3-місячний термін після звільнення зі служби, а тому права на отримання грошової допомоги він не має.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. У касаційній скарзі позивач зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій. Наголошує, що суди не звернули увагу на той факт, що він не є військовослужбовцем строкової служби, а перебуває у статусі старшого прапорщика у відставці. Відповідно на нього не розповсюджується застосоване судами обмеження, а суди і відповідач помилково розповсюджують на спірні правовідносини дію пункту 6 частини 2 статті 16 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступних висновків.
12. Пунктом 6 частини 2 статті 16 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.
13. Цією нормою встановлено особливий порядок правового регулювання виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям строкової військової служби, військовозобов`язаним або резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, тобто є спеціальною правовою нормою, що містить особливі критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги таким особам. Саме зазначена норма застосована відповідачем та судами до спірних правовідносин.
14. Колегія суддів вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача права на отримання грошової допомоги, з огляду на таке.
15. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
16. Колегія суддів звертає увагу, що висновки судів щодо обставин справи є суперечливими.
17. Так, позивач протягом розгляду справи наголошував, що його статус - старший прапорщик у відставці, а не військовослужбовець строкової служби, звільнений у запас.
18. Суд першої інстанції під час розгляду справи зробив взаємовиключний висновок, а саме:
" ОСОБА_1, старший прапорщик у відставці, проходив військову службу в Збройних Силах України та був звільнений зі строкової військової служби 09.11.1987".
19. Цей висновок щодо обставин справи підтримано апеляційним судом.
20. Колегія суддів зазначає, що позивав не міг проходити військову службу в Збройних Силах України, якщо він звільнений з лав радянської армії 09.11.1987 і більше на військову службу не вступав.
21. За інакших обставин (якщо позивач повторно вступав на військову службу) його статус очевидно є іншим, аніж встановлено судами.
22. Також в матеріалах справи міститься копія військового квитка позивача із відміткою про присвоєння йому у 2014 році звання старшого прапорщика.
23. Обставини, за яких позивач отримав зазначене звання, залишись не з`ясованими.
24. Суди встановили, що позивач звільнений зі строкової служби 09.11.1987. Проте не дослідили обставини, чи вступав позивач на військову службу повторно (за контрактом, по мобілізації, тощо).
25. Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
26. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
27. Без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалені у справі рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.
28. Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
29. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції повністю з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
30. Під час нового розгляду судам необхідно надати оцінку доводам позивача щодо його статусу в розумінні Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та прийняти законне та обґрунтоване рішення з урахуванням додатково встановлених обставин.
31. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -