ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2021 року
м. Київ
справа №826/5225/17
адміністративне провадження №К/9901/65965/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018 (судді - Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Федорченка Андрія Володимировича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 23.06.2014 №F/01/3mH/1773;
- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" Федорченка Андрія Володимировича та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити інформацію про ОСОБА_1 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 23.06.2014 №F/01/3mH/1773.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ПАТ "Фортуна-Банк" було укладено договір банківського вкладу від 23.06.2014 №F/01/3mH/1773, відповідно до умов якого банк відкриває вкладнику рахунок НОМЕР_1 в ПАТ "Фортуна-Банк". Вкладник не пізніше 23.06.2014 надає банку, а банк зараховує на депозитний рахунок грошові кошти (вклад) в сумі 45 000, 00 грн.
Згідно з квитанцією від 23.06.2014 позивачем внесено на депозитний рахунок 45000 грн.
Відповідно до пункту 1.3 договору банківського вкладу початковий строк розміщення вкладу складає 3 місяці, тобто з 23.06.2014 по 23.09.2014.
Відповідно до додаткової угоди від 26.06.2014 до договору банківського вкладу сторони домовились, що сума вкладу на депозитному рахунку з 26.06.2014 складає 195000,00 грн.
Відповідно до квитанції від 26.06.2014 на рахунок позивачем внесено кошти у сумі 150000,00 грн.
Відповідно до додаткової угоди від 27.06.2014 до договору банківського вкладу сторони домовились, що сума вкладу на депозитному рахунку з 27.06.2014 складає 199900,00 грн.
Відповідно до квитанції від 27.06.2014 на рахунок позивачем внесено кошти у сумі 4900,00 грн.
23.09.2014 між ПАТ "Фортуна Банк" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору банківського вкладу, відповідно до пункту 1 якої встановлено, що строк розміщення вкладу продовжено з 24.09.2014 по 23.12.2014.
Відповідно до додаткової угоди від 23.12.2014, укладеної між ПАТ "Фортуна Банк" та ОСОБА_1, строк розміщення вкладу продовжено з 24.12.2014 по 23.03.2015.
Відповідно до додаткової угоди від 23.03.2015, укладеної між ПАТ "Фортуна Банк" та ОСОБА_1, строк розміщення вкладу продовжено з 24.03.2015 по 23.06.2015.
Додатковою угодою від 23.06.2015, укладеною між ПАТ "Фортуна Банк" та ОСОБА_1, строк розміщення вкладу продовжено з 24.06.2015 по 23.12.2015.
Відповідно до додаткової угоди від 23.12.2015, укладеної між ПАТ "Фортуна Банк" та ОСОБА_1, строк розміщення вкладу продовжено з 24.012.2015 по 23.03.2016.
Додатковою угодою від 07.07.2016 строк розміщення вкладу продовжено з 07.07.2016 по 07.10.2016, а додатковою угодою від 10.10.2016 - з 11.10.2016 по 10.01.2017.
11.01.2017 між ПАТ "Фортуна Банк" та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до договору банківського вкладу, відповідно до пункту 1 якої встановлено, що строк розміщення вкладу продовжено з 12.01.2017 по 11.04.2017.
На підставі рішення Правління Національного банку України від 26.01.2017 №55-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 27.01.2017 №320 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Фортуна-банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ "Фортуна-банк" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 27.01.2017 до 26.02.2017 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Фортуна-банк", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Федорченку Андрію Володимировичу на один місяць з 27.01.2017 до 26.02.2017 включно.
В подальшому, відповідно до рішення Правління Національного банку України від 21.02.2017 №89-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Фортуна-Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 21.02.2017 №665, "Про початок процедури ліквідації АТ "Фортуна-Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Фортуна-Банк" з 22.02.2017 до 21.02.2019 включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон), в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами ОСОБА_3 строком на два роки з 22.02.2017 до 21.02.2019 включно.
Листом від 21.03.2017 №347/14 позивача повідомлено про відсутність правових підстав для включення його до Переліку вкладників ПАТ "Фортуна-Банк", за яким вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки позивач є пов`язаною з ПАТ "Фортуна-Банк" особою, як асоційована особа.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, що призвели до звуження його прав та інтересів, звернувся з даним позовом до суду.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем протиправно застосовано норму п. 4 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції, яка набула чинності після укладання договору банківського вкладу, оскільки в даному випадку необхідно керуватись редакцією ст. 26, яка діяла на момент укладання договору з банком.
Посилався на те, що не є пов`язаною (асоційованою) із банком особою у розумінні статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а тому не включення його до переліку вкладників ПАТ "Фортуна-Банк", які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГФО, є протиправним.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2018 позов задоволено.
Визнано протиправною відмову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" оформлену листом від 21.03.2017 №347/14 включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в публічному акціонерному товаристві "Фортуна-Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк", який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 23.06.2014 №F/01/3mH/1773.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції від 16.07.2015 поширюються на осіб, які уклали договори з банком з дня набрання чинності вказаною редакцією Закону, а саме з 12.08.2015.
Оскільки договір банківського вкладу між ОСОБА_1 та ПАТ "Фортуна-Банк" укладений 23.06.2014, згадувані норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в зазначеній редакції на позивача не поширюються.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2018 скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що, як встановлено судами та не заперечується позивачем, син ОСОБА_1 - ОСОБА_4 був членом правління ПАТ "Фортуна-Банк", а тому позивач є пов`язаною особою з ПАТ "Фортуна-Банк", як асоційована особа.
Суд виходив з того, правовідносини між ОСОБА_1 та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виникли 27.01.2017, тобто, з дати віднесення ПАТ "Фортуна-Банк" до категорії неплатоспроможних, а не з дати укладення договору банківського вкладу від 23.06.2014, відповідно, під час формування реєстру вкладників необхідно керуватися чинною редакцією частини 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка діяла на дату віднесення ПАТ "Фортуна-Банк" до категорії неплатоспроможних.
Враховуючи, що, відповідно до чинної на той час редакції Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд не відшкодовує кошти даної категорії вкладників, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Фортуна-Банк", які мають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Фортуна-Банк" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та, відповідно, відшкодування коштів за вкладом.
З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обгрунтування касаційної скарги посилається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що позивач є асоційованою з пов`язаною особою банку, оскільки суд повинен був застосовувати Закон, який діяв на момент укладання договору банківського вкладу, а саме статтю 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка діяла у редакції, що не передбачала поширення на асоційовану особу члена правління банку обмежень, встановлених цією статтею.
Скаржник зазначає, що не є особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить у її задоволенні відмовити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон №4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000