1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 9901/321/20

Провадження № 11-412заі20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткача І. В., Штелик С. П.

розглянула в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 9901/321/20 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправним і нечинним акта ВРП у частині, визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії та

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВРП, у якому просив:

- визнати протиправним і нечинним пункт 6.7 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент), у частині, що стосується можливості отримання витягу, протоколу засідання або копії технічного запису лише особою, яка має право оскаржити рішення ВРП чи її Дисциплінарної палати;

- визнати протиправною відмову ВРП у наданні ОСОБА_1 для ознайомлення електронних копій протоколів та технічних записів засідань її Другої Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі, відкритій ухвалою цієї Дисциплінарної палати від 20 січня 2020 року № 127/2дп/15-20, та зобов`язати ВРП надати ОСОБА_1 вказані матеріали дисциплінарної справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 05 листопада 2020 року відмовив у задоволенні позову.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 20 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнила частково: рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року скасувала та ухвалила нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнила частково, а саме: визнала протиправним і нечинним пункт 6.7 Регламенту участині, що унеможливлює ознайомлення та отримання учасниками дисциплінарної справи витягу з протоколу засідання або копії технічного запису розгляду дисциплінарної справи; визнала протиправною відмову ВРП у наданні ОСОБА_1 для ознайомлення копій протоколів та технічних записів засідань її Другої Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі, відкритій ухвалою цієї Дисциплінарної палати від 20 січня 2020 року № 127/2дп/15-20, та зобов`язала ВРП надати ОСОБА_1 для ознайомлення копії протоколів та технічні записи засідань її Другої Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі, відкритій ухвалою цієї Дисциплінарної палати від 20 січня 2020 року № 127/2дп/15-20.

Разом з тим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2021 року не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, понесених скаржником у зв`язку з розглядом цієї справи.

24 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою, у якій просить ухвалити додаткове рішення у цій справі, яким вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 05 липня 2021 року призначила до розгляду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в цій справі в порядку письмового провадження без виклику учасників справи відповідно до вимог частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з огляду на відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, наведені в заяві скаржника доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з положеннями статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як убачається з матеріалів справи, за подання до Верховного Суду адміністративного позову ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1681 грн 60 коп. та за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції - 2522 грн 40 коп., згідно з квитанціями Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" від 10 жовтня 2020 року № 0.0.1864733447.1 (а. с. 6, т. 1) та від 23 листопада 2020 року № 0.0.1917856528.1 (а. с. 93, т. 2) відповідно.

Оскільки Великою Палатою Верховного Суду при ухваленні постанови від 20 травня 2021 року, якою скасовано рішення суду першої інстанції, не вирішено питання про судові витрати, заява скаржника підлягає задоволенню шляхом прийняття додаткової постанови про відшкодування на його користь документально підтверджених витрат на сплату судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 1681 грн 60 коп. та за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в сумі 2522 грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, а саме ВРП.

При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що часткове задоволення судом апеляційної інстанції позовних вимог ОСОБА_1 в цій справі пов`язане із задоволенням заявлених ним позовних вимог в іншій редакції, ніж були вказані в позові, а тому немає підстав для пропорційного розподілу судових витрат, визначеного частиною третьою статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 143, 252, 311, 321, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду


................
Перейти до повного тексту