Провадження №13-3зво21
Справа № 1-7/2010
ОКРЕМА ДУМКА
Суддів Великої Палати Верховного Суду Анцупової Т.О., Британчука В.В., Григор`євої І.В., Гриціва М.І., Катеринчук Л.Й., Пількова К.М., Прокопенка О.Б., Ткача І.В., Штелик С.П.у кримінальній справі щодо ОСОБА_1 за його та захисника Цику Н.В. заявою про перегляд за виключною обставиною вироку Апеляційного суду Чернівецької області від 06 грудня 2010 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2012 року щодо ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом
За вироком Апеляційного суду Чернівецької області від 06 грудня 2010 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за пунктами 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК) - на чотирнадцять років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 2 ст. 15, пунктами 1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 цього Кодексу - на дванадцять років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 4 ст. 187 КК - на тринадцять років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, і на підставі ст. 70 зазначеного Кодексу за сукупністю злочинів остаточно - на п`ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , питання про перегляд судових рішень щодо яких у заяві не порушується.
ОСОБА_1 визнано винним у розбійному нападі в стані алкогольного сп`яніння за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , поєднаного з проникненням у житло, із заподіянням потерпілим тяжких тілесних ушкоджень, умисному вбивстві з корисливих мотивів з особливою жорстокістю й замаху на вбивство двох осіб з корисливих мотивів з особливою жорстокістю за таких обставин.
20 серпня 2008 року близько 02:00 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , заздалегідь розподіливши між собою ролі, приготувавши дерев`яні та металеву палиці, рукавиці й мотузку, з метою заволодіння майном подружжя ОСОБА_5 прибули до розташованого в с. Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області будинку потерпілих, на який вказав ОСОБА_1 . Через вікно вони проникли до помешкання, де напали на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я потерпілих. Зв`язавши останніх, діючи з особливою жорстокістю, завдаючи ОСОБА_6 та ОСОБА_5 особливих страждань, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_1 упродовж тривалого часу наносили їм численні удари палицями в різні частини тіла, в тому числі у життєвоважливі органи, й вимагали негайно віддати їм гроші. Після відмови потерпілих співучасники злочину продовжили побиття з умислом на вбивство, в результаті чого ОСОБА_5 загинув на місці події, а ОСОБА_6 було заподіяно тяжких тілесних ушкоджень. Переконавшись, що потерпілі не подають ознак життя, помилково вважаючи обох вбитими, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обшукали будинок і заволоділи майном подружжя ОСОБА_5 загальною вартістю 1465 грн. Життя ОСОБА_6 було врятовано завдяки наданій кваліфікованій медичній допомозі і її смерть не настала з причин, які не залежали від волі засуджених.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 24 квітня 2012 року залишив вирок суду першої інстанції в частині засудження ОСОБА_1 без зміни.
08 жовтня 2020 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд, міжнародна судова установа) одноголосно постановив рішення у справі «Шуманський проти України».
Рішенням ЄСПЛ констатовано такі порушення норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) щодо ОСОБА_1 : матеріального аспекту ст. 3 у зв`язку з жорстоким поводженням із заявником працівників міліції; процесуального аспекту ст. 3 у зв`язку з не проведенням ефективного розслідування на національному рівні тверджень заявника про жорстоке поводження з боку працівників міліції; п. 1 ст. 5 у зв`язку з свавільним триманням заявника під вартою у період з 05 до 08 вересня 2008 року; п. 1 і підпункту «с» п. 3 ст. 6 під час провадження, за результатами якого заявника було визнано винним у вчиненні розбою та вбивства. Суд присудив заявнику 16 000 євро в якості відшкодування моральної шкоди.
У заяві про перегляд судових рішень висловлено прохання про скасування судових рішень в частині засудження ОСОБА_1 за вчинення злочинів щодо потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та ухвалення судового рішення про виправдання засудженого з закриттям кримінальної справи. Свої вимоги обґрунтовують порушеннями закону щодо ОСОБА_1 , які констатовано у вищевказаному рішенні ЄСПЛ. Крім того, зазначають, що використані судом для засудження заявника початкові показання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були отримані в результаті тиску та погроз працівників міліції і вони містять низку суперечностей щодо істотних обставин події. Вважають, що потерпіла ОСОБА_6 на досудовому слідстві і в судовому засіданні 23 березня 2009 року не впізнавала ОСОБА_1 як учасника нападу. Тому, на їх думку, судові рішення щодо ОСОБА_1 є незаконними та необґрунтованими, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, а досудове та судове слідство проведено однобічно і неповно.
06 липня 2021 року Велика Палата Верховного Суду (далі - Велика Палата) переглянула справу за виключною обставиною та постановила: заяву ОСОБА_1 та його захисника Цику Н.В. задовольнити частково. Вирок Апеляційного суду Чернівецької області від 06 грудня 2010 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2012 року щодо ОСОБА_1 змінити шляхом виключення посилання на дані протоколу його яв