П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 11-2сап21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Штелик С. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Орєшко Ю. О.,
скаржника ОСОБА_1,
представниці скаржника - Бірюч О. В.,
представниці Вищої ради правосуддя - Нарольської Т. С.,
розглянула в судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2020 року № 3509/0/15-20 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 липня 2020 року № 2299/3дп/15-20 про притягнення судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності",
У С Т А Н О В И Л А :
Короткий зміст та обґрунтування наведених у скарзі вимог
1. У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою, в якій просив скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 17 грудня 2020 року № 3509/0/15-20 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 липня 2020 року № 2299/3дп/15-20 про притягнення судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
2. На обґрунтування наведених у скарзі вимог ОСОБА_1 зазначив, що було порушено його право на захист. Зокрема, скаржник не був належним чином повідомлений про засідання Третьої Дисциплінарної палати ВРП, призначені на 08 та 29 липня 2020 року, а саме: за місцем проживання судді дисциплінарний орган ВРП виклики не направляв, виклик на засідання, призначене на 08 липня 2020 року, надійшов до суду, де працює ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, особисто він його отримав 03 липня 2020 року, при цьому з 06 по 14 липня перебував на лікарняному; виклик на засідання, призначене на 29 липня 2020 року, було надіслано на адресу суду 17 липня 2020 року, суддя не міг його отримати, оскільки з 13 по 31 липня 2020 року перебував у відпустці. Отже, обидва рази скаржника не було належним чином завчасно повідомлено про засідання дисциплінарного органу ВРП у порядку, визначеному частиною четвертою статті 48 Закону України "Про Вищу раду правосуддя".
3. Також скаржник послався на порушення строків розгляду дисциплінарної справи та виготовлення тексту рішення Третьою Дисциплінарною палатою ВРП.
4. Крім цього, на думку скаржника дисциплінарний орган ВРП протиправно об`єднав дві дисциплінарні справи в одне провадження, оскільки строк розгляду першої закінчився 10 березня 2020 року, а провадження у другій відкрито 13 травня 2020 року.
5. Скаржник також зазначив, що має сумнів у правомірності участі члена Другої Дисциплінарної палати ВРП Блажівської О. Є. у прийнятті рішення, оскільки йому невідомо, на підставі якого рішення цього члена ВРП було залучено до розгляду дисциплінарної справи, рішення у якій прийнято Третьою Дисциплінарною палатою ВРП.
6. ОСОБА_1 не погоджується з висновком ВРП і її дисциплінарного органу про наявність у його діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом "а" пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
7. Зокрема, стосовно допущених суддею порушень при розгляді цивільної справи № 200/5719/18 скаржник вважає, що посилання ВРП і її дисциплінарного орану на факт скасування постановленої суддею ухвали про затвердження мирової угоди, а також заперечення у рішенні необхідності оцінки наслідків дій ОСОБА_1 для сторін суперечить їх же сталій практиці. Також скаржник зауважив, що дисциплінарний орган при прийнятті рішення, яким установлено порушення процесуальних прав учасників процесу та матеріального права відповідачів, які є громадянами іншої держави, залишив поза увагою, що останні не зверталися до ВРП з дисциплінарними скаргами або з відповідними заявами до правоохоронних органів. На думку скаржника, це вказує на відсутність негативних наслідків для них.
8. ОСОБА_1 вважає помилковим висновок ВРП про те, що він неналежно мотивував ухвалу про прийняття справи до провадження у частині можливості здійснення судочинства в справі з іноземним елементом. Сама собою відсутність в іноземців постійного місця проживання на території України не виключає можливості розгляду справи українським судом.
9. Також скаржник зазначає, що в спірному рішенні не надано оцінки його доводам про те, що представники відповідачів були обізнані про розгляд справи до оприлюднення рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР), водночас суддя здійснив усі дії для забезпечення права відповідачів на захист шляхом оприлюднення рішення в ЄДРСР, негайного надання можливості ознайомитися зі справою та отримати технічні записи засідань, незважаючи на перебування у відпустці.
10. Стосовно посилань Третьої Дисциплінарної палати ВРП на швидкість розгляду справи ОСОБА_1 зазначив, що заяву про затвердження мирової угоди у справі було подано до зміни складу суду. Йому справу було передано вже із цією заявою. До того ж 27 червня 2018 року до суду надійшла заява про пришвидшення розгляду справи. Судова практика щодо нетривалого розгляду заяв про затвердження мирової угоди є сталою, оскільки сторони вже досягли певного компромісу. Крім цього, ВРП і її дисциплінарний орган залишили поза увагою, що суддя двічі робив перерву в засіданні, а засідання, у якому було ухвалено судове рішення, було тривалим у часі.
11. Скаржник вважає помилковими висновки ВРП і її дисциплінарного органу стосовно допущених суддею ОСОБА_1. порушень при розгляді справ № 200/12806/17, 200/15179/17, 200/20739/17, 200/1712/18, які зводяться до того, що він розглянув скарги на рішення, можливість оскарження яких не передбачено частиною першою статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
12. Зокрема, зазначає, що скарги на дії слідчих у цих справах він розглянув, оскільки ОСОБА_2 є володільцем тимчасово вилученого майна як власник будівельних матеріалів, з яких здійснюється будівництво, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками придбаних у цьому будинку квартир. Розгляд скарг здійснювався відповідно до статті 62-2 КПК, за якою третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого в частині, що стосуються арешту майна. На час розгляду арешт з майна вже було знято, однак його не було повернуто володільцю, а також здійснювався розгляд щодо майна, яке взагалі арештоване не було, однак фактично вибуло із володіння особи внаслідок встановлення пропускного режиму до недобудови.
13. Також ОСОБА_1 стверджує про недотримання принципу пропорційності при обранні дисциплінарного стягнення стосовно нього, при цьому посилається на рішення ВРП, ухвалені за результатами розгляду скарг інших суддів, у яких за аналогічних, на його думку, обставин до суддів застосовувалися менш суворі покарання або останні взагалі не притягалися до дисциплінарної відповідальності.
14. Скаржник зазначає, що в спірному рішенні ВРП не наведено правових наслідків, що настали для осіб, які не скаржилися на дії судді та не вказано яких саме процесуальних прав ці особи були позбавлені можливості реалізувати чи виконати, тобто не визначено наслідків вчинення суддею дисциплінарного проступку, а обраний вид дисциплінарного стягнення є явно непропорційним вчиненому діянню.
15. Також ОСОБА_1 у своїй скарзі зазначив, що не оскаржує рішення ВРП з підстав, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 52 Закону України "Про Вищу раду правосуддя".
16. 14 січня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшли доповнення до скарги, у яких ОСОБА_1 акцентував увагу на недотриманні 90-денного строку розгляду дисциплінарної справи № 3427/3дп/15-19, відкритої 11 грудня 2019 року, що, на його думку, є порушенням принципу верховенства права; а також що його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце засідань дисциплінарного органу ВРП під час розгляду об`єднаного дисциплінарного провадження, у зв`язку із чим він жодного разу не брав у них участі, що є порушенням права на захист, права надавати свої пояснення, заявляти клопотання та бути почутим.
17. На думку скаржника, неналежне мотивування ВРП та її Третьою Дисциплінарною палатою рішень, відкладення засідань для витребування доказів без їх витребування свідчать про упереджене ставлення до нього, а розгляд справи дисциплінарним органом за відсутності ОСОБА_1 є порушенням принципу змагальності. У рішенні від 17 грудня 2020 року ВРП не надала оцінки його доводам про порушення строків розгляду дисциплінарної справи, про неправомірне об`єднання дисциплінарних проваджень, про неналежне виконання обов`язків доповідачем, чим було порушено принцип справедливого розгляду.
18. Скаржник стверджує, що Третя Дисциплінарна палата ВРП ухвалила рішення неповноважним складом, оскільки член ВРП Іванова Л. Б. підлягала самовідводу, адже до об`єднання дисциплінарних справ в одне провадження вона як доповідач здійснювала попередню перевірку за скаргою Дніпровської міської ради та підготувала висновок, у якому запропонувала відкрити дисциплінарну справу щодо судді ОСОБА_1, таким чином, на час ухвалення рішення в дисциплінарній справі вона вже мала свою позицію з приводу вчинення ОСОБА_1 дисциплінарних проступків; крім цього, її дії не відповідали критерію розумних строків. На думку скаржника, це вказує на наявність "інших" обставин, які викликають сумнів у її неупередженості. Крім цього, у розгляді дисциплінарної справи взяла участь член Другої Дисциплінарної палата ВРП Блажівська О. Є., правова підстава участі якої скаржникові невідома. ОСОБА_1 стверджує, що ВРП не перевірила належним чином його доводів про неповноважність складу її дисциплінарного органу при ухваленні рішення, вважає, що ВРП, залишаючи без змін рішення її Третьої Дисциплінарної палати, яка проявила упередженість при розгляді дисциплінарної справи, ухвалила несправедливе рішення, неправильно перекваліфікувала дії судді та неналежним чином його мотивувала.
19. На думку скаржника, ухвалення дисциплінарним органом ВРП рішення за відсутності судді є наслідком застосування неконституційних норм у процедурі дисциплінарного провадження. Зокрема, наполягає на тому, що положення Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого її рішенням від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент), якими дозволено здійснювати розгляд справи за відсутності судді у випадку його повторної неявки у засідання незалежно від поважності причин для цього, звужує гарантії суддівської незалежності та не ґрунтується на нормах Закону України "Про Вищу раду правосуддя" у редакції з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2020 року № 4-р/2020.
20. Також скаржник вважає неправильною кваліфікацію його дій. Зокрема, зауважує, що стосовно розгляду ним цивільних справ, дисциплінарний орган ВРП, кваліфікувавши дії судді за підпунктом "а" пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", двічі притягнув ОСОБА_1 до юридичної відповідальності одного виду, натомість ВРП, залишивши у підсумку кваліфікацію лише за підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 106 згаданого Закону, не навела мотивів для цього, тобто не в повному обсязі переглянула рішення її Третьої Дисциплінарної палати. У свою чергу в частині порушень, що стосувалися недотримання суддею вимог КПК, наголошує, що Дніпровська міська рада конвенційними гарантіями не захищена і стороною процесу не була, постановлені ОСОБА_1 як слідчим суддею судові рішення не стосувалися цивільних прав і обов`язків Дніпровської міської ради, не вплинули на її майнові права і їх законність підтверджена судом апеляційної інстанції, тому дії судді не могли бути кваліфіковані ні за пунктом 4, ні за підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
21. Скаржник зазначає, що розгляд дисциплінарної справи та перегляд ВРП ухваленого за її результатами рішення мали формальний характер. Акцентує увагу на тому, що учасники відповідних судових справ дисциплінарних скарг щодо нього не подавали, а особи, які подали скарги, не зазнали жодних несприятливих наслідків від його дій під час розгляду судових справ. Стверджує, що не постановляв рішення, яким би вирішувалося питання про права і обов`язки не залучених до участі у справі осіб, не вирішував спору щодо нерухомого майна, не приховував інформації про розгляд справи від її учасників. Отже, на думку скаржника, йому поставлено у провину те, чого він не вчиняв, і притягнуто за це до дисциплінарної відповідальності. Вважає, що його дії не містять складу дисциплінарних проступків, а допущені помилки, якби такі мали місце, могли бути виправлені судами вищих інстанцій.
22. Стверджує, що висновки дисциплінарного органу ВРП про допуск до участі в цивільній справі неналежного представника ґрунтуються на неналежних доказах, водночас оскільки решта встановлених порушень є похідними, то вони також не можуть бути визнані обґрунтованими. Крім цього, ОСОБА_1 зауважує, що постановлений ним судовий акт реалізований не був у зв`язку зі скасуванням апеляційним судом, а отже, жодних змін у майновому стані відповідачів не відбулося.
23. Також ОСОБА_1 зазначив, що ВРП і її Третя Дисциплінарна палата не встановили належним чином форми його вини, оскаржуване рішення не містить мотивів ухвалення та встановлених у дисциплінарній справі обставин з посиланням на докази, які підтверджують існування таких обставин.
24. На думку скаржника, ВРП вийшла за межі її повноважень та вдалася до переоцінки судових рішень, що є виключною компетенцією судів вищих інстанцій. Також він стверджує про очевидну непропорційність між застосованим видом дисциплінарного стягнення і констатованим порушенням та наслідками, зокрема посилається на значну кількість скасувань судами апеляційної інстанції ухвал судів першої інстанції про затвердження мирової угоди, що свідчить про поширеність процесуальних порушень, які наразі визнано як вчинення ним дисциплінарного проступку. Також зауважує, що його дії та рішення не набули широкого розголосу, а ВРП не навела аргументів про те, чому вважає дисциплінарний проступок істотним. При цьому, на думку ОСОБА_1, в разі доведеності всіх обов`язкових ознак дисциплінарного проступку його можна було б притягнути до дисциплінарної відповідальності за вчинення двох порушень - допуск до участі в справі неповноважного представника та прийняття до розгляду скарг, які на стадії досудового розслідування не розглядаються, які не можна визнати грубими або такими, що підривають суспільну довіру до суду.
Рух скарги
25. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 20 січня 2021 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 17 грудня 2020 року № 3509/0/15-20 та витребувала у ВРП матеріали дисциплінарної справи, на підставі яких було ухвалено це рішення.
26. Ухвалою від 24 березня 2021 року суддя Великої Палати Верховного Суду, визначений доповідачем у цій справі, призначив її до розгляду в судовому засіданні, про що було повідомлено учасників справи.
Позиція учасників справи щодо скарги
27. У судовому засіданні 24 червня 2021 року ОСОБА_1 та його представниця скаргу на рішення ВРП підтримали та просили її задовольнити з наведених у ній мотивів.
28. Представниця ВРП у цьому ж засіданні просила відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1, а спірне рішення - залишити без змін.
Обставини справи
29. ОСОБА_1 . Постановою Верховної Ради України від 17 травня 2012 року № 4736-VI обраний на посаду судді Октябрського районного суду міста Полтави безстроково, Указом Президента України від 07 листопада 2013 року № 619/2013 переведений на роботу на посаду судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська.
30. Під час розгляду об`єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_28. Третя Дисциплінарна палата ВРП з власної ініціативи ухвалою від 11 грудня 2019 року № 3427/3дп/15-19 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді цього ж суду ОСОБА_1 з підстав можливої наявності в його діях ознак дисциплінарних проступків, відповідальність за які передбачена підпунктом "а" пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
31. Ухвалою від 13 травня 2020 року № 1251/3дп/15-20 Третя Дисциплінарна палата ВРП відкрила дисциплінарну справу стосовно цього ж судді за дисциплінарними скаргами Дніпровської міської ради з підстав можливої наявності в його діях ознак дисциплінарних проступків, відповідальність за які передбачена підпунктом "а" пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та об`єднала в одну дисциплінарну справу зі справою, відкритою щодо судді ОСОБА_1 ухвалою від 11 грудня 2019 року № 3427/3дп/15-19.
32. За результатами розгляду цієї об`єднаної дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата ВРП ухвалила рішення від 29 липня 2020 року № 2299/3дп/15-20, яким притягнула суддю Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
33. Висновок про наявність правових підстав для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності ґрунтувався на оцінці дій судді під час розгляду цивільної справи № 200/5719/18, а також розгляду ним як слідчим суддею скарг на рішення і дії слідчого у справах № 200/12806/17, 200/15179/17, 200/20739/17, 200/1712/18.
34. Зокрема, під час розгляду дисциплінарної справи встановлено такі обставини.
35. Обставини розгляду цивільної справи № 200/5719/18.
36. 30 березня 2018 року до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення грошових сум, якій присвоєно номер 200/5719/18. Позовна заява обґрунтована тим, що 20 листопада 2012 року між ОСОБА_6 (позикодавець) та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (позичальники) укладено договір позики на загальну суму 3 000 000 доларів США, які мали бути повернуті позивачу до 20 листопада 2017 року.
37. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 30 березня 2018 року цю заяву передано для розгляду судді ОСОБА_28.
38. У судовому засіданні 18 квітня 2018 року суддя ОСОБА_28 протокольною ухвалою задовольнила клопотання представника позивача - адвоката Іващенка Р. В. від 13 квітня 2018 року про залучення до участі у справі як співвідповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12
39. 12 червня 2018 року до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська надійшла заява про затвердження мирової угоди, згідно з якою відповідачі, які є учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Ік Актив", відступали в рахунок визнаної ними заборгованості за договором позики належні їм корпоративні права зазначеного товариства на користь позивача.
40. У судовому засіданні 12 червня 2018 року до участі у справі як представника відповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, допущено ОСОБА_13, повноваження якого підтверджувалися наявними в матеріалах справи копіями довіреностей, посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Є. О.
41. Ухвалою від 21 червня 2018 року суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_28. задовольнила заяву про самовідвід від розгляду справи з огляду на недовіру позивача.
42. На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 200/5719/18 між суддями від 23 червня 2018 року справу передано судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1
43. Суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1. ухвалою від 27 червня 2018 року справу № 200/5719/18 прийняв до провадження та призначив її до розгляду в підготовчому засіданні на 04 липня 2018 року.
44. 04 липня 2018 року розгляд справи відкладено на 10 липня 2018 року для надання відповідних доказів. У судове засідання 10 липня 2018 року з`явився представник відповідачів ОСОБА_14 . У зв`язку з неявкою у судове засідання інших учасників справи розгляд справи відкладено на 13 липня 2018 року.
45. Ухвалою судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 від 13 липня 2018 року у справі № 200/5719/18 визнано мирову угоду, укладену сторонами 03 липня 2018 року, та закрито провадження у справі.
46. За змістом цієї ухвали, сторони зазначеної мирової угоди дійшли згоди про таке:
- ОСОБА_7 передає ОСОБА_15 в рахунок погашення заборгованості кошти в сумі, еквівалентній 50 000 доларів США;
- ОСОБА_8 в рахунок погашення заборгованості передає ОСОБА_15 корпоративні права у вигляді своєї частки у статутному капіталі ТОВ "Ік Актив" у розмірі 21 відсоток, що є еквівалентним сумі 326 445 грн, та частку у статутному капіталі ТОВ "Дніпроолія" у розмірі 21 відсоток, що є еквівалентним сумі 2 100 000 грн;
- ОСОБА_9 у рахунок погашення заборгованості передає ОСОБА_15 корпоративні права у вигляді своєї частки у статутному капіталі ТОВ "Ік Актив" у розмірі 16 відсотків, що є еквівалентом сумі 248 720 грн, та частку у статутному капіталі ТОВ "Дніпроолія" у розмірі 16 відсотків, що є еквівалентним сумі 1 600 000 грн;
- ОСОБА_10 у рахунок погашення заборгованості передає ОСОБА_15 корпоративні права у вигляді своєї частки у статутному капіталі ТОВ "Ік Актив" у розмірі 21 відсоток, що є еквівалентним сумі 326 445 грн, та свою частку у статутному капіталі ТОВ "Дніпроолія" у розмірі 21 відсоток, що є еквівалентним сумі 2 100 000 грн;
- ОСОБА_11 у рахунок погашення заборгованості передає ОСОБА_15 корпоративні права у вигляді своєї частки у статутному капіталі ТОВ "Ік Актив" у розмірі 17 відсотків, що є еквівалентним сумі 264 265 грн, та свою частку у статутному капіталі ТОВ "Дніпроолія" у розмірі 17 відсотків, що є еквівалентним сумі 1 700 000 грн.
- ОСОБА_12 у рахунок погашення заборгованості передає ОСОБА_15 корпоративні права у вигляді своєї частки у статутному капіталі ТОВ "Ік Актив" у розмірі 17 відсотків, що є еквівалентним сумі 264 265 грн, та свою частку у статутному капіталі ТОВ "Дніпроолія" у розмірі 17 відсотків, що є еквівалентним сумі 1 700 000 грн;
- ОСОБА_15 відмовляється від своїх позовних вимог до відповідачів у вигляді солідарного стягнення боргу за договором позики № 1 від 20 листопада 2012 року у розмірі 3 000 000 доларів США, що на момент звернення до суду з позовною заявою еквівалентно 79 470 000 грн, що є предметом позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_15 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про солідарне стягнення заборгованості за договором позики.
- строк передачі грошових коштів та корпоративних прав у вигляді часток у статутному капіталі у розмірах, що визначений у цій угоді, становить один місяць з 14 липня 2018 року, тобто з наступного дня після затвердження судом мирової угоди. Вказано, що ухвала буде мати силу виконавчого документа відповідно до вимог частини третьої статті 208 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) та буде підлягати примусовому виконанню про стягнення з боржників заборгованості згідно з вимогами пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".
47. На зазначену ухвалу 18 липня 2018 року надійшла апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_11 - адвоката Шипоші К. І., обґрунтована тим, що ОСОБА_11 випадково з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) стало відомо про затвердження мирової угоди у справі № 200/5719/18, яку вона насправді не укладала, оскільки не перебуває у будь-яких правовідносинах із ОСОБА_15 та ОСОБА_7, не отримувала жодної повістки про час та місце розгляду справи, жодної судової ухвали і копії позовної заяви, не уповноважувала будь-яку особу здійснювати представництво її інтересів у суді. Вважала спір штучним та створеним з метою заволодіння майном, що належить їй та її бізнес-партнерам.
48. 24 липня 2018 року було відкрито апеляційне провадження та 25 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_11 на ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 13 липня 2018 року призначено до апеляційного розгляду.
49. У подальшому за фактом викрадення цивільної справи № 200/5719/18 (апеляційне провадження № 22-ц/774/5251/18) були внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато розслідування.
50. 28 серпня 2018 року питання стосовно розгляду апеляційної скарги ОСОБА_11 було зняте до відновлення втраченого судового провадження.
51. Ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 06 листопада 2018 року заяву Апеляційного суду Дніпропетровської області про відновлення втраченого судового провадження № 200/5719/18 задоволено.
52. Відновлено повністю втрачене судове провадження № 200/5719/18 у цивільній справі за позовом ОСОБА_15 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про стягнення боргу за договором позики.
53. Дніпровський апеляційний суд постановою від 28 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_11 задовольнив, ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 13 липня 2018 року скасував, а справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
54. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до необґрунтованого затвердження між сторонами мирової угоди, умови якої не узгоджуються із законом.
55. Мотиви, якими апеляційний суд обґрунтував свої висновки, зводяться до такого:
- затверджуючи мирову угоду по справі, суд першої інстанції не врахував, що предметом спору є солідарне стягнення з ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_11 на користь ОСОБА_15 заборгованості за договором позики № 1 від 20 листопада 2012 року у розмірі 79 470 000 грн. Визнаючи відповідно до умов мирової угоди за ОСОБА_15 частку у статутному капіталі ТОВ "Ік Актив" та ТОВ "Дніпроолія", які не є предметом спору про стягнення боргу, суд детально не з`ясував, чи відповідає зазначена мирова угода вимогам закону, зокрема положенням статті 207 ЦПК, чи стосується вона прав та обов`язків сторін, що випливають із договору позики і самого предмета позову, чи пов`язані її умови зі спірними правовідносинами, чи законно відповідачі в розумінні положень статей 1046, 1049 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), укладаючи мирову угоду щодо корпоративних прав у вигляді часток у статутних капіталах ТОВ "Ік Актив" та ТОВ "Дніпроолія" шляхом передання їх у власність позивача, виконали взяті на себе зобов`язання з повернення боргу та чи є вони співмірними із сумою боргу за договором позики;
- указані позивачем зареєстровані адреси: ОСОБА_16 : м. Стамбул, ОСОБА_19, Туреччина, ОСОБА_17 : м. Стамбул, ОСОБА_29, Туреччина, ОСОБА_18 : м. Стамбул, ОСОБА_19, Туреччина, - є неповними та не містять ані назви вулиці, ані номера будинку. Також зазначені позивачем адреси для листування з відповідачами мають для всіх однакову адресу, а саме: АДРЕСА_2, тоді як ОСОБА_20, ОСОБА_9, ОСОБА_10 є громадянами Турецької Республіки.
- суд першої інстанції не з`ясував та не перевірив місце проживання та реєстрації ОСОБА_20, ОСОБА_9, ОСОБА_10 .
- судом першої інстанції всупереч вимогам статті 498 ЦПК не здійснено належного повідомлення іноземних осіб про дату, час та місце розгляду справи в Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська, учасниками якої вони є, тобто суддею першої інстанції порушено права сторін та усунуто від участі у розгляді справи громадян інших держав (іноземців) - громадян Турецької Республіки ОСОБА_20, ОСОБА_9, ОСОБА_10 .
- інтереси ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 представляла невстановлена особа на підставі неперевірених судом першої інстанції довіреностей, що спричинило порушення права відповідачів у справі.
56. Ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська під головуванням судді Яковлева Д. О. від 05 грудня 2019 року у справі № 200/5719/18 на підставі нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_15 прийнято відмову від позову до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_21, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про стягнення заборгованості за договором позики та закрито провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК.
57. Висновки Третьої Дисциплінарної палати ВРП за результатом оцінки дій судді ОСОБА_1 щодо розгляду ним цивільної справи № 200/5719/18.
58. Дисциплінарний орган ВРП з наявних матеріалів установив, що питання щодо повідомлення сторін у справі про час і місце розгляду справи, причини їх неявки в судове засідання і можливість проведення засідання за відсутності сторін відповідно до вимог ЦПК суддею ОСОБА_1. не вирішувались. Розпочинаючи розгляд справи за участю відповідачів, які є громадянами Турецької Республіки, суддя ОСОБА_1. не з`ясував питання щодо їхнього місцезнаходження, незважаючи на те, що у договорі позики, заявах про затвердження мирової угоди місцем їхнього проживання вказано Турецьку Республіку, а в заяві про залучення до участі у справі та в уточненій позовній заяві зазначена адреса для листування: АДРЕСА_3, водночас достовірність вказаних адрес жодним чином не підтверджувалася та судом не перевірялася.
59. За висновком Третьої Дисциплінарної палати ВРП, незабезпечення суддею ОСОБА_1. повідомлення відповідачів про час і місце розгляду справи та розгляд справи за відсутності належного підтвердження про повідомлення сторін про час і місце розгляду справи свідчить про наявність у його діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (допущення внаслідок недбалості істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків).
60. Крім цього, дисциплінарний орган ВРП зазначив, що суддя ОСОБА_1. під час розгляду справи № 200/5719/18 допустив грубі порушення норм та принципів процесуального права, а саме: прийняв до провадження позовну заяву, що не оплачена судовим збором; порушив спеціальну процедуру залучення до участі у справі іноземних громадян; допустив до участі у справі особу, повноваження якої не підтверджені та особа якої не встановлена; порушив порядок проведення підготовчого судового засідання, що свідчить про порушення прав сторін у справі на справедливий розгляд справи судом, встановленим законом, оскільки більшість дій судді під час розгляду справи суперечила чітким вимогам закону.
61. За цих обставин Третя Дисциплінарна палата ВРП констатувала наявність у діях цього судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод - права на справедливий суд).
62. На переконання Дисциплінарної палати, у цьому випадку суддя ОСОБА_1. здійснив усі залежні від нього дії з метою створення для недобросовісних сторін умов для отримання повноцінної можливості заволодіти майном інших осіб. При цьому оцінку дій судді через консеквенціалістичний підхід (наявність чи відсутність наслідків) Третя Дисциплінарна палата ВРП визнала неприпустимою, оскільки суддя несе персональну відповідальність за свої дії незалежно від випадку.
63. За висновком дисциплінарного органу ВРП, суддя ОСОБА_1 допустив істотне порушення вимог статей 2, 8, 128, 130, 187, 207 ЦПК, що мало наслідком порушення правил щодо юрисдикції та грубе порушення закону, а саме статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК, а тому в його діях містяться ознаки дисциплінарного проступку, наслідком якого є притягнення судді до відповідальності з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод - права власності).
64. Отже, у підсумку Третя Дисциплінарна палата ВРП констатувала, що дії судді ОСОБА_1 під час розгляду ним справи № 200/5719/18 містять ознаки дисциплінарних проступків, наслідком яких може бути притягнення до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених підпунктом "а" пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків; внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод - права власності та права на справедливий суд).
65. Обставини, встановлені дисциплінарним органом ВРП за скаргами Дніпровської міської ради. Розгляд суддею ОСОБА_1. скарг на рішення і дії слідчого у справах № 200/20739/17, 200/15179/17, 200/1712/18, 200/12806/17.
66. Заочним рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 19 червня 2015 року у справі № 202/5198/15 за ОСОБА_22 визнано право власності на 15-поверховий об`єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 .
67. 10 вересня 2015 року на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в порядку добровільного виконання зобов`язання за позикою від 10 вересня 2015 року ОСОБА_22 передав ОСОБА_2 право власності на предмет іпотеки - незавершений будівництвом квартирний (багатоквартирний) 15-поверховий житловий будинок, розташований на АДРЕСА_4, що складається з цокольного поверху, літ. А, загальною площею 1088,8 кв. м, готовністю 44 %.
68. Цього ж дня за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на цей об`єкт нерухомого майна, про що внесено запис № 11124916 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
69. Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 11 вересня 2015 року заочне рішення від 19 червня 2015 року у справі № 202/5198/15-ц скасовано. Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 18 січня 2016 року позов ОСОБА_22 у цій справі залишено без розгляду.
70. Заочним рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 04 липня 2016 року у справі № 202/3999/16-ц (за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_22, третя особа - Дніпровська міська рада, про визнання права власності на квартири та нежитлові приміщення багатоквартирного житлового будинку) за ОСОБА_2 визнано право власності на нерухоме майно на АДРЕСА_5 ( АДРЕСА_4 загальною площею 7549,8 кв. м.
71. Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 08 серпня 2016 року зазначене заочне рішення від 04 липня 2016 року у справі № 202/3999/16-ц скасовано.
72. Рішенням Дніпровської міської ради від 20 вересня 2017 року № 80/24 вказаному об`єкту було присвоєно адресу - АДРЕСА_6 .
73. Рішенням Дніпровської міської ради від 20 вересня 2017 року № 83/24 "Про визначення об`єктом права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра об`єкта нерухомого майна по АДРЕСА_6" зазначений об`єкт нерухомості визначено об`єктом права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра та встановлено балансоутримувачем Комунальне підприємство (далі - КП) "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю".
74. 20 вересня 2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено запис № 22444688 про право комунальної власності на об`єкт нерухомого майна - незавершений будівництвом багатоквартирний житловий будинок загальною площею 13 198,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_6 .
75. Головним слідчим управлінням Національної поліції України (далі - ГСУ НП України) здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12013040650001281 від 06 березня 2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 197-1, частинами першою, четвертою статті 358, статтею 356, частинами першою, третьою, четвертою статті 190, частиною першою статті 194, частинами першою, третьою статті 185, частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК) за фактами вчинення злочинів, пов`язаних зі здійсненням будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_5 та інших об`єктів містобудування у місті Дніпрі.
76. 15 травня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва постановив ухвали, якими:
- у справі № 757/26429/17-к наклав арешт на незавершене та завершене самовільне будівництво, крім житлових приміщень, які належать фізичним особам на праві приватної власності, що здійснюється на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_5 з кадастровим номером 1210100000:02:422:0113, яка обліковується за ОСОБА_2, із забороною розпорядження, користування, укладання попередніх договорів купівлі-продажу та проведення будь-яких будівельних робіт, спрямованих на створення завершеного об`єкта будівництва;
- у справі № 757/26430/17-к наклав арешт на земельну ділянку, на якій здійснюється самочинне будівництво, площею 1088,8 кв. м з кадастровим номером 1210100000:02:422:0113, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5, із забороною розпорядження та користування вказаною земельною ділянкою.
77. Зазначені ухвали слідчого судді були переглянуті Апеляційним судом міста Києва, який ухвалами від 19 липня та 30 серпня 2017 року залишив їх без змін.
78. 12 червня 2017 року старший слідчий в ОВС ГСУ НП України Государський О. А. виніс постанову про проведення процесуальних дій на іншій території, якою доручив працівникам СУ ГУ НП в Дніпропетровській області у кримінальному провадженні № 12013040650001281 організувати виконання ухвал слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 травня 2017 року про накладення арешту.
79. На виконання цієї постанови старший слідчий СУ ГУ НП в Дніпропетровській області Гончарук А. О. виніс постанову від 06 липня 2017 року про передачу на відповідальне зберігання керівнику КП "Муніципальна варта" ОСОБА_23 земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:422:0113 з об`єктом незавершеного будівництва площею 1088,8 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5, та зобов`язав зберігати вказане майно в такому стані, в якому воно було на час передачі, до прийняття рішення у кримінальному провадженні.
80. У подальшому суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1. розглянув як слідчий суддя скарги на рішення і дії слідчого СУ ГУ НП в Дніпропетровській області Гончарука А. О., пов`язані з передачею зазначених об`єктів нерухомості на відповідальне зберігання керівнику КП "Муніципальна варта" (справи № 200/20739/17, 200/15179/17, 200/1712/18, 200/12806/17). Дії судді ОСОБА_1 під час розгляду цих скарг стали предметом перевірки дисциплінарного органу ВРП.
81. Так, у справі № 200/12806/17 слідчий суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1. ухвалою від 07 серпня 2017 року частково задовольнив скаргу ОСОБА_2 та зобов`язав слідчих, які здійснюють та будуть здійснювати досудове слідство у кримінальних провадженнях № 120130406500001281 і № 12017040000000770, а також прокурорів, які є процесуальними керівниками у цих кримінальних провадженнях, забезпечити безперешкодний доступ ОСОБА_24 та уповноваженим ним особам до будівельного майданчика на АДРЕСА_5 з метою користування та збереження своєї власності - рухомого майна у вигляді будівельної техніки та будівельних матеріалів, що розташовані на цьому майданчику та у недобудованому приміщенні.
82. У справі № 200/15179/17 слідчий суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1. ухвалою від 21 вересня 2017 року частково задовольнив скаргу ОСОБА_3 та зобов`язав слідчих, які здійснюють та будуть здійснювати досудове слідство у кримінальному провадженні № 12017040000000770, а також прокурорів, які є процесуальними керівниками у цьому кримінальному провадженні, забезпечити безперешкодний доступ ОСОБА_3 та уповноважених нею осіб до недобудованого житлового будинку на АДРЕСА_5 з метою користування та збереження своєї власності - кв. АДРЕСА_7, що розташована у цьому недобудованому житловому будинку.
83 . У справі № 200/20739/17 слідчий суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1. ухвалою від 14 грудня 2017 року частково задовольнив скаргу ОСОБА_2 : скасував постанову слідчого з ОВС ГСУ НП України Громадського О. А. від 11 серпня 2017 року про часткове задоволення клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Бейгул А. Г. від 09 серпня 2017 року; зобов`язав слідчих, які здійснюють та будуть здійснювати досудове слідство у кримінальному провадженні № 120130406500001281 від 06 березня 2013 року, передати ОСОБА_24 чи уповноваженій ним особі на зберігання речовий доказ - недобудований будинок на АДРЕСА_6 у м. Дніпрі (колишня АДРЕСА_4, АДРЕСА_9 ), що розташований на земельній ділянці площею 0,1402 га з кадастровим номером 1210100000:02:422:0127 та на земельній ділянці площею 0,0267 га з кадастровим номером 1210100000:02:422:0126, який раніше було передано на відповідальне зберігання КП "Муніципальна варта" Дніпровської міської ради.
84. У справі № 200/1712/18 слідчий суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1. ухвалою від 08 лютого 2018 року задовольнив скаргу ОСОБА_4 та зобов`язав слідчого СУ ГУ НП України в Дніпропетровській області в провадженні якого знаходиться кримінальна справа № 12017040000000770, повернути квартиру АДРЕСА_10 до 15 жовтня 2014 року АДРЕСА_11, після 21 вересня 2017 року АДРЕСА_6 ), який знаходиться за координатами 48°28`10.0"N 35°02`28/1"Е та був збудований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:02:422:0126 та 1210100000:02:422:0127, його власнику ОСОБА_4 .
85. У справі № 200/12806/17 слідчий суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1. ухвалою від 08 травня 2018 року задовольнив скаргу ОСОБА_2 та зобов`язав слідчого СУ ГУ НП України в Дніпропетровській області, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа № 12013040650001281, повернути об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_6 (раніше АДРЕСА_5 (до 15 жовтня 2014 року АДРЕСА_11 )), його власнику ОСОБА_2 .
86. Ухвалою від 21 травня 2018 року слідчий суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1. виправив описку в ухвалі від 08 травня 2018 року та зазначив вважати правильним написання в усьому тексті ухвали, що ОСОБА_2 є володільцем об`єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_6 (раніше АДРЕСА_5 (до 15 жовтня 2014 року АДРЕСА_11 )).
87. Висновки Третьої Дисциплінарної палати ВРП за наслідками оцінки дій судді ОСОБА_1 під час розгляду скарг на рішення і дії слідчого у справах № 200/20739/17, 200/15179/17, 200/1712/18, 200/12806/17.
88. Оцінюючи дії судді, дисциплінарний орган ВРП указав на те, що оскарження постанови слідчого про передачу майна на відповідальне зберігання, а також дій слідчого щодо передачі майна на відповідальне зберігання не передбачено положеннями статті 303 КПК, таким чином, слідчий суддя ОСОБА_1. розглянув скарги ОСОБА_2 у справі № 200/12806/17 (ухвала від 07 серпня 2017 року) та у справі № 200/20739/17 (ухвала від 14 грудня 2017 року), а також скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Воронка В.С. у справі № 200/15179/17 (ухвала від 21 вересня 2017 року) на рішення та дії слідчого, оскарження яких не передбачено зазначеною правовою нормою.
89. На переконання Третьої Дисциплінарної палати ВРП, враховуючи чітке законодавче врегулювання порядку розгляду клопотань під час досудового розслідування та визначений перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, суддя ОСОБА_1. не мав правових підстав для виходу за межі встановленої законодавчими нормами процедури та прийняття судових рішень усупереч установленим законом приписам. Покладення ним обов`язку на слідчого та прокурора забезпечити скаржнику безперешкодний доступ до будівельного майданчика є втручанням у діяльність органів досудового розслідування та зобов`язанням їх до дій, що не належать до їхньої компетенції. Суддя усвідомлював відсутність законних підстав для ухвалення таких рішень, однак допустив істотні порушення вимог положень КПК з метою досягнення цілей, не пов`язаних із цілями та завданнями кримінального судочинства.
90. У цьому випадку, окрім втручання в діяльність слідчого та прокурора, суддя ОСОБА_1. допустив також втручання у вирішення цивільно-правових відносин. У судових рішеннях у справах № 200/12806/17, 200/15179/17, 200/20739/17, 200/1712/18 суддею ОСОБА_1. були встановлені обставини у непередбаченому законом порядку, без урахування обставин, яким може бути надана оцінка лише в межах кримінального провадження; в описовій частині рішення суддя ОСОБА_1. за відсутності підстав та повноважень констатував статус ОСОБА_2 як власника, права якого оспорюються; визнав існування в незавершеному будівництвом будинку, який не введено в експлуатацію, такого об`єкта права власності, як квартира, з визначенням географічних координат і зобов`язав повернути її фізичній особі, відношення якої до зазначеного об`єкта не встановлено; надав оцінку діяльності фізичної особи як забудовнику поза контекстом очевидної відсутності у неї статусу забудовника і дозвільної документації на самочинне будівництво; визначив в ухвалах наявність цивільно-правових відносин, надавши їм перевагу над кримінальним провадженням; зобов`язав передати об`єкт незавершеного будівництва володільцю за відсутності відповідних даних, які б обґрунтовували вказані факти та підстави.
91. Суддя залишив поза увагою завдання і цілі кримінального процесуального законодавства, зокрема щодо захисту не тільки особи, а й суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
92. Постановлення ухвал у справах № 200/12806/17, 200/15179/17, 200/20739/17, 200/1712/18 з явним виходом за межі компетенції слідчого судді свідчить про те, що суддя ОСОБА_1. не діяв як "суд, встановлений законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
93. На думку дисциплінарного органу ВРП, під час розгляду скарг на рішення і дії слідчого у згаданих справах мало місце суддівське свавілля, оскільки незаконність висновків судді та недобросовісність і односторонність тлумачення ним законодавства є очевидними.
94. За цих обставин Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що допущені суддею ОСОБА_1. порушення щодо розгляду справ у не передбачений законодавством спосіб та постановлення не передбачених законодавством рішень свідчать про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, відповідальність за який визначена пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (внаслідок грубої недбалості порушення суддею прав людини і основоположних свобод, а саме права на справедливий суд).
95. Підсумки розгляду Третьою Дисциплінарною Палатою ВРП дисциплінарної справи щодо судді ОСОБА_1 .
96. За результатами розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що діями судді ОСОБА_1 під час розгляду справ № 200/5719/18, 200/12806/17, 200/15179/17, 200/20739/17, 200/1712/18 допущено істотне порушення вимог статей 2, 8, 44, 62, 128, 130, 185, 187, 189,?200, 207, 217, 223, 498 ЦПК, що виразилося у: незабезпеченні суддею ОСОБА_1. повідомлення відповідачів про час і місце розгляду справи та розгляді справи за відсутності належного підтвердження повідомлення сторін про час і місце такого розгляду; прийнятті до провадження позовної заяви, що не оплачена судовим збором; порушенні спеціальної процедури залучення та участі у справі іноземних громадян; допуску до участі у справі особи, повноваження якої не підтверджені та особа якої не встановлена; порушенні порядку проведення підготовчого судового засідання; грубому порушенні закону, а саме статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 6 Конвенції, статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК; розгляді слідчим суддею справ у не передбачений законодавством спосіб із постановленням не передбачених законодавством рішень, що свідчить про наявність у діях судді складу дисциплінарних проступків, відповідальність за які встановлена підпунктом "а" пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків; внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод - права власності та права на справедливий суд).
97. Така поведінка судді ОСОБА_1 при виконанні професійних обов`язків викликає обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати свої функції та підриває суспільну довіру до суду.
98. Дисциплінарний орган ВРП зазначив, що враховує позитивну характеристику судді ОСОБА_1, однак з огляду на системність та характер грубих порушень, допущених суддею, що свідчать про необ`єктивне та несправедливе здійснення ним правосуддя, зокрема про втручання в основоположні права людини без належних підстав та з грубим порушенням норм законодавства, дійшов висновку, що застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади є пропорційним вчиненим дисциплінарним проступкам і відповідає вимогам статей 109, 110 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 50 Закону України "Про Вищу раду правосуддя".
99. Із цих підстав Третя Дисциплінарна палата ВРП ухвалила рішення від 29 липня 2020 року № 2299/3дп/15-20, яким притягнула суддю Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
100. ОСОБА_1 з таким рішенням не погодився та оскаржив його до ВРП.
101. Перегляд ВРП рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 29 липня 2020 року № 2299/3дп/15-20.
102. За результатом розгляду скарги ОСОБА_1 ВРП ухвалила рішення від 17 грудня 2020 року № 3509/0/15-20 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 липня 2020 року № 2299/3дп/15-20 про притягнення судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
103. Так, з приводу встановлених дисциплінарним органом порушень суддею ОСОБА_1 вимог закону під час розгляду цивільної справи № 200/5719/18 ВРП дійшла висновку, що незабезпечення повідомлення відповідачів про час і місце розгляду справи та розгляд справи за їхньої відсутності вказують про наявність у діях судді ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (допущення внаслідок недбалості істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків).
104. Обставини здійснення суддею ОСОБА_1. провадження у справі, участь у якій беруть громадяни іноземних держав, без з`ясування, чи можуть такі особи бути відповідачами у справі з огляду на особливості підсудності справ з іноземним елементом, обставини прийняття суддею рішення, що врегульовує питання позбавлення права власності осіб, яким не було відомо про наявність спору щодо належного їм майна, вказують на наявність у діях судді ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод, зокрема права власності).
105. Разом із цим ВРП не погодилася з наведеною у рішенні її дисциплінарного органу кваліфікацією дій судді під час розгляду ним справ № 200/12806/17, 200/15179/17, 200/20739/17, 200/1712/18 як дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод (права власності)), зауваживши, що право власності держави, юридичних осіб публічного права, зокрема суб`єктів владних повноважень, не підпадає під конвенційні гарантії, передбачені Першим протоколом до Конвенції.
106. Із цих підстав ВРП вважала за потрібне змінити кваліфікацію дій судді ОСОБА_1 у цій частині, застосувавши підставу для дисциплінарної відповідальності, яку Третя Дисциплінарна палата ВРП відхилила як таку, що поглинається порушенням конвенційних прав, а саме кваліфікувати дії судді згідно з підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків), оскільки вибраний суддею спосіб дій зводився до ухвалення такого документа, якому було надано форму судового рішення, що унеможливлювало б апеляційне оскарження та перегляд відповідних судових рішень, про що зазначив скаржник.
107. Однак, за висновком ВРП, сукупністю всіх установлених під час розгляду дисциплінарної справи обставин підтверджується висновок її Третьої Дисциплінарної палати про те, що допущені суддею ОСОБА_1 грубі порушення закону підривають суспільну довіру до суду та є несумісними зі статусом судді, а тому дисциплінарний орган правильно кваліфікував дії судді як вчинення істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді.
108. На переконання ВРП, застосування її Третьою Дисциплінарною палатою до судді ОСОБА_1 такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення з посади судді, є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 50 Закону України "Про Вищу раду правосуддя".
109. З огляду на наведене ВРП залишила рішення її дисциплінарного органу без змін.
110. У розгляді скарги на рішення дисциплінарного органу взяли участь 12 членів ВРП. За результатами голосування всі 12 членів ВРП віддали голоси "за" залишення оспорюваного рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП без змін.