Постанова
Іменем України
14 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 463/1390/21
Провадження № 51-1858 км 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Іваненка І. В.,
суддів Булейко О.Л., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Голюк І.О.,
прокурора Ченківського О.О.,
захисника (в режимі відеоконференції) Вакули Ю.І.,
підозрюваної (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Вакули Ю.І. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 15 березня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017070000000430 щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ухвалою від 19 лютого 2021 року відмовив у задоволенні клопотання слідчого про обрання ОСОБА_1, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосував відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на два місяці з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Суддя Львівського апеляційного суду ухвалою від 15 березня 2021 року, посилаючись на положення ч. 4 ст. 399 КПК України, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника Вакули Ю.І. в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 на зазначену вище ухвалу слідчого судді. Таке рішення суддя мотивував тим, що відповідно до положень частин 1, 2 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ставить питання про скасування ухвали судді апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що обрання запобіжного заходу було здійснено відносно особи, яка у встановленому законом порядку не набула статусу підозрюваного, чи було порушено право на захист такої особи.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та підозрювана підтримали касаційну скаргу.
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного і касаційного оскарження рішення суду.
За змістом статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб.
Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізовано. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Статтею 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому процесі.
Відповідно до ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника Вакули Ю.І. в інтересах підозрюваної ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Однак, з такою позицією колегія суддів касаційного суду погодитися не може.
Положеннями ст. 309 КПК України визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою або про відмову в застосуванні такого заходу.
Як убачається з матеріалів провадження, слідчий Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Львові звернувся до слідчого судді з клопотанням, яке було погоджене прокурором, про обрання ОСОБА_1, підозрюваній у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова ухвалою від 19 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про обрання ОСОБА_1, підозрюваній у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано відносно неї запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на два місяці з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Тобто зазначена ухвала слідчого судді стосувалась в тому числі й відмови у застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому згідно з п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК України така ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Отже висновок апеляційного суду про те, що рішення слідчого судді стосується виключно застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання й відповідно до положень ст. 309 КПК України не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, не ґрунтується на матеріалах справи.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що зазначене порушення вимог кримінального процесуального закону є істотним в розумінні положень ч. 1 ст. 412 КПК України, оскільки воно перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування судового рішення і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
При цьому колегія суддів вбачає необхідним задовольнити подану касаційну скаргу захисника частково на підставі положень ч. 2 ст. 433 КПК України, враховуючи, що підставою для такого рішення є встановлене порушення апеляційним судом положень ст. 309 КПК України, тоді як доводи касаційної скарги захисника щодо обрання запобіжного заходу особі, яка в установленому законом порядку не набула статусу підозрюваного, перебувають за межами предмету касаційного розгляду у цьому провадженні, оскільки таким предметом є ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, а не зазначена вище ухвала слідчого судді місцевого суду.
Керуючись ст. ст. 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд