Постанова
Іменем України
13 липня 2021 року
м. Київ
справа № 237/319/20
провадження № 51-1445км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О. П.,
суддів Наставного В. В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Вараниці В.М.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Верченко О.О. на ухвалу судді Донецького апеляційного суду від 09 березня 2021 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Ухвалою слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області від
03 лютого 2021 року відмовлено в задоволенні скарги адвоката Верченко О.О. на постанову слідчого СВ Мар`їнського ВП ГУНП у Донецькій області про закриття кримінального провадження № 12020050690000064, внесеному до ЄРДР 23 січня 2020 року.
Ухвалою судді Донецького апеляційного суду від 09 березня 2021 року подану апеляційну скаргу адвоката Верченко О.О. на ухвалу слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області від 03 лютого 2021 року повернуто особі, яка її подала.
Своє рішення, суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що адвокат
Верченко О.О. всупереч вимогам ст. 50 КПК України на підтвердження своїх повноважень у даному кримінальному провадженні не додала до поданої апеляційної скарги договір про надання правової допомоги, а лише підтвердила свої повноваження доданими копіями свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордеру на надання правничої (правової) допомоги.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат Верченко О.О., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувану ухвалу і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
В обґрунтування своїх вимог адвокат зазначає, що апеляційний суд безпідставно повернув її апеляційну скаргу через ненадання всіх документів на підтвердження її повноважень у даному кримінальному провадженні.
Стверджує, що вона до апеляційної скарги долучила копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордеру на надання правничої (правової) допомоги. При цьому, адвокат посилається на висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який міститься в постанові від 18 листопада 2019 року № 51-5496кмо18 (справа № 686/24639/17) про те, що повноваження захисника мають вважатися підтвердженими, якщо до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю захисник надав хоча б один з документів, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК України, - ордер, договір або доручення.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу
не подавались.
У судовому засіданні прокурор виступив на підтримку поданої касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За приписами ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Проте апеляційний суд при ухваленні свого рішення не дотримався вказаних вище вимог закону.
Як вбачається з матеріалів провадження, ухвалою судді Донецького апеляційного суду від 09 березня 2021 року подану апеляційну скаргу адвоката Верченко О.О. на ухвалу слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області від 03 лютого 2021 року повернуто особі, яка її подала. Своє рішення, суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що адвокат Верченко О.О. на підтвердження своїх повноважень не надала усіх документів, визначених у ч. 1 ст. 50 КПК України, зокрема договору про надання правової допомоги від
16 березня 2020 року.
Проте такий висновок суду апеляційної інстанції, на думку колегії суддів, не ґрунтується на нормах кримінального процесуального закону.
Так, перелік документів, що засвідчують повноваження адвоката у кримінальному провадженні, встановлено у ч. 1 ст. 50 КПК України. Зокрема, повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;
2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Таким чином, у ч. 1 ст. 50 КПК України законодавець закріпив дві групи документів, наявність яких підтверджує повноваження захисника на участь у конкретному кримінальному провадженні та які обов`язково надаються суду: документ, що підтверджує право особи на заняття адвокатською діяльністю (оскільки захисником може бути тільки адвокат), та документи, що підтверджують право цієї особи бути захисником (здійснювати захист у конкретному кримінальному провадженні).
При цьому, законодавець у ч. 1 ст. 50 КПК України імперативно закріпив надання адвокатом свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (п. 1 ч. 1 ст. 50 КПК України) та документа з передбаченого в п. 2 ч. 1 цієї статті альтернативного переліку документів. Тобто зобов`язав адвоката надати суду свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та надав право альтернативного вибору щодо документів, передбачених у п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК України, якими може бути підтверджено повноваження захисника у кримінальному провадженні.
Отже, нормами КПК України не передбаченонадання договору про надання правової допомоги у кримінальному провадженні, який повинен бути укладений між адвокатом та клієнтом, його копії або витягу разом із свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю. Кримінальне процесуальне законодавство встановлює, що обов`язковими документами для підтвердження повноважень адвоката є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та один із документів, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК України.
Зазначене вище узгоджується з правовим висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який міститься в постанові від 18 листопада 2019 року № 51-9792кмо18 (справа № 648/3629/17).
Як вбачається з матеріалів даного провадження, 02 березня 2021 року адвокат Верченко О.О. подала апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області від 03 лютого 2021 року до якої долучила копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордеру на надання правничої (правової) допомоги, тобто підтвердила свої повноваження на участь у кримінальному провадженні відповідно до норм КПК України.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення стосовно скарги адвоката Верченко О.О., не врахував зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону та дійшов передчасного висновку про повернення апеляційної скарги адвоката Верченко О.О. на ухвалу слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області від 03 лютого 2021 року у зв`язку з тим, що до неї адвокатом не додано усіх документів, які б підтверджували її повноваження, зокрема договору про надання правової допомоги від 16 березня 2020 року.
Таким чином, суд апеляційної інстанції істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційна скарга представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Верченко О.О. є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а ухвала судді апеляційного суду на підставі п. 1 ч. 1
ст. 438 КПК України підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду слід перевірити апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 396 КПК України та ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення із дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441 КПК України, Суд