ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2021 року
м. Київ
справа № 522/1020/21
провадження № 51-1772км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої Вус С.М.,
суддів Єремейчука С.В., Стороженка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Голубенко О.В.,
прокурора Подоляка М.С.,
адвоката Матяш Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката Матяш Т.В. в інтересах ПрАТ "УДП", ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 17 березня 2021 року, якою повернуто її апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01 березня 2021 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01 березня 2021 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБ в Одеській області про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020160000000921 від 30 листопада 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 111 КК України.
Оскаржуваною ухвалою Одеського апеляційного суду від 01 березня 2021 року апеляційну скаргу адвоката Матяш Т.В. в інтересах ПрАТ "УДП", ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на зазначену ухвалу слідчого судді повернуто на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат Матяш Т.В. просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді. Вважає висновки суду про те, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку апеляційного оскарження, необґрунтованими. Зазначає, що з урахуванням положень частин 5, 7 ст. 115 КПК України звернулась у встановлений законом строк, однак суд апеляційної інстанції належним чином не встановив дати направлення апеляційної скарги та необґрунтовано повернув її.
Позиції учасників судового провадження
Адвокат Матяш Т.В. підтримала подану касаційну скаргу й просила задовольнити її, а судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати.
У судовому засіданні прокурор не заперечував проти задоволення касаційної скарги адвоката Матяш Т.В.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши думку прокурора та адвоката Матяш Т.В., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
За частиною 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ст. 129 Конституції України).
За приписами ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка відповідно до положень ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення Європейського суду з прав людини від 04 грудня 1995 року у справі "Белле проти Франції").
Положенням п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України визначено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому. Таке рішення щодо арешту майна мають право оскаржити підозрюваний, обвинувачений та треті особи (ч. 7 ст. 173 КПК України).
У частинах 2 та 3 ст. 395 КПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
За приписами ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо: особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Згідно з ч. 2 ст. 113 КПК України будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. За статтею 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.
Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції послався на підставу для повернення, передбачену п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
При цьому апеляційний суд зазначив, що оскаржуване рішення було ухвалене 01 березня 2021 року, а апеляційну скаргу на нього адвокат Матяш Т.В. подала 16 числа того ж місяця, тобто поза межами строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України.
Однак з указаним висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується у зв`язку з таким.
Згідно з ч. 5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи (ч. 7 ст. 115 КПК України).
Так, з матеріалів провадження вбачається, що резолютивну частину ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси про накладення арешту на майно оголошено 01 березня 2021 року за участю представника ПрАТ "УДП", ОСОБА_1, і ОСОБА_2 .
Тобто строк на апеляційне оскарження в такому випадку слід обраховувати з 02 березня 2021 року, а отже, останнім днем подачі апеляційної скарги необхідно вважати 06 березня 2021 року.
Однак, враховуючи, що 06 і 07 березня 2021 року є вихідними днями, а 08 березня цього ж року - святковим, то останнім днем строку апеляційного оскарження вказаної ухвали слідчого судді 09 березня 2021 року.
Як убачається з матеріалів провадження, апеляційну скаргу було направлено засобами поштового зв`язку 09 березня 2021 року, що підтверджується даними трекер-відстеження з офіційного сайту АТ "Укрпошта" (а.п. 81).
Таким чином, ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд не з`ясував та не перевірив належним чином на виконання вимог КПК України дотримання адвокатом Матяш Т.В. строків оскарження ухвали слідчого судді, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про подання апеляційної скарги з пропуском строку апеляційного оскарження.
Висновок апеляційного суду про обчислення процесуальних строків з моменту надходження апеляційної скарги до суду не відповідає правилам ст. 116 КПК України, якою регламентовано, що строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
З огляду на зазначене колегія суддів робить висновок, що під час розгляду справи суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки неврахування наведеного ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування такого рішення, а тому касаційна скарга є вмотивованою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПКУкраїни, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне й обґрунтоване рішення.