ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2021 року
м. Київ
справа № 940/1707/19
провадження № 51-163км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої Вус С.М.,
суддів Єремейчука С.В., Стороженка С.О.
за участю:
секретаря судового засідання Голубенко О.В.,
касатора ОСОБА_1,
прокурора Подоляка М.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року, за якою відмовлено у його клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області від 16 жовтня 2020 року та повернуто апеляційну скаргу.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За ухвалою слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області від 16 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову від 29 серпня 2020 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019110300000240.
Київський апеляційний суд ухвалою від 24 грудня 2020 року повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на зазначену ухвалу слідчого судді на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження й особа, яка її подала, не порушувала питання про поновлення цього строку.
Верховний Суд ухвалою від 14 січня 2021 року відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу суду апеляційної інстанції.
За оскаржуваною ухвалою Київського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області від 16 жовтня 2020 року та повернуто апеляційну скаргу.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді. Вважає висновки суду про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження необґрунтованими. За твердженням скаржника, поза увагою суду апеляційної інстанції залишились його доводи про необізнаність із мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, що позбавило його можливості вчасно подати апеляційну скаргу. Крім того, як акцентує ОСОБА_1, матеріали справи не містять підтверджених даних про отримання ним повного тексту ухвали слідчого судді, а отже, посилання суду апеляційної інстанції на те, що ОСОБА_1 вчасно отримав її копію та мав об`єктивні можливості ознайомитись із мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, безпідставні.
Позиції учасників судового провадження
ОСОБА_1 у судовому засіданні суду касаційної інстанції підтримав подану скаргу та просив її задовольнити з викладених у ній підстав.
У судовому засіданні прокурор Подоляк М.С. заперечив проти задоволення касаційної скарги, вважаючи її необґрунтованою, оскільки ОСОБА_1 подав апеляційну після закінчення строку апеляційного оскарження, а підстави для поновлення цього строку відсутні.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши думку прокурора та ОСОБА_1, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
За частиною 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 цього Кодексу).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ст. 129 Конституції України).
За приписами ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка відповідно до положень ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, яке становить втручання у її права (рішення Європейського суду з прав людини від 04 грудня 1995 року у справі "Белле проти Франції").
Положенням ч. 2 ст. 309 КПК України визначено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема, ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
У частинах 2 та 3 ст. 395 КПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
За приписами ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо: особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Однак, на переконання колегії суддів, апеляційний суд указаних вимог не дотримався.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 26 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з первинною апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, у якій не порушував питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак, звертаючись повторно до суду апеляційної інстанції, заявив клопотання про поновлення такого строку.
Проте апеляційний суд у задоволенні зазначеного клопотання ОСОБА_1 відмовив, пославшись на те, що останній мав об`єктивну можливість ознайомитись із мотивами оскаржуваного рішення, а тому підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, відсутні.
До того ж, як закцентував суд апеляційної інстанції, ОСОБА_1 отримав копію повного тексту ухвали слідчого судді в межах строку апеляційного оскарження і мав можливість вчасно звернутися з апеляційною скаргою.
Крім цього, суд попередньої інстанції вказав, що ОСОБА_1 тривалий час не звертався з апеляційною скаргою, а саме протягом трьох місяців зі дня постановлення ухвали слідчого судді.
Верховний Суд не погоджується з цими висновками суду апеляційної інстанції у зв`язку з нижченаведеним.
Так, у правовому висновку, викладеному в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року (справа № 461/1434/18), вказано, що у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
Водночас необізнаність ОСОБА_1 з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення за його клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для поновлення вказаного строку в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Із матеріалів кримінального провадження видно, що, звертаючись із первинною апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, ОСОБА_1 не отримав повного тексту цієї ухвали про що безпосередньо зазначив у апеляційній скарзі (а.п. 37).
Враховуючи вищезгаданий висновок об`єднаної палати, Верховний Суд відмовив ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за його скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції, про повернення апеляційної скарги, оскільки під час первинного звернення до апеляційного суду він не порушував питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Отже, попереднє рішення суду апеляційної інстанції ґрунтувалось на вимогах кримінального процесуального закону.
Разом із цим, зважаючи на мотиви викладені в ухвалі Верховного Суду від 14 січня 2021 року (справа № 940/1707/19), ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду зі скаргою повторно, у якій просив поновити йому строк на апеляційне оскарження у зв`язку із його необізнаністю про мотиви прийнятого слідчим суддею рішення.
При цьому матеріали провадження не містять даних на підтвердження своєчасного отримання ОСОБА_1 копії ухвали слідчого судді, як про це вказує апеляційний суд, а наявність супровідного листа про направлення копії цієї ухвали не свідчить про протилежне.
Також колегія суддів вважає безпідставними висновки апеляційного суду з приводу того, що ОСОБА_1 тривалий час не звертався з апеляційною скаргою, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження.
До того ж того дії ОСОБА_1 вказують на реалізацію ним свого права на доступ до правосуддя шляхом оскарження судових рішень, що не може бути безумовною підставою для відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги, апеляційний суд не з`ясував і не перевірив належним чином об`єктивних підстав пропуску цього строку.
З огляду на зазначене колегія суддів робить висновок, що під час розгляду справи суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки неврахування наведеного ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування такого рішення, а тому касаційна скарга є вмотивованою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне й обґрунтоване рішення.