Постанова
Іменем України
30 червня 2021 року
м. Київ
справа № 761/34272/18
провадження № 61-10820св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року у складі судді Мальцева Л. О. та постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2020 року у складі колегії суддів: Голуб С. А., Ігнатченко Н. В., Таргоній Д. О.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про зобов`язання вчинити дії та стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив зобов`язати відповідача негайно передати йому оригінал довіреності, посвідченої 30 листопада 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О. А. за реєстровим № 2697, письмовий звіт та всі виправдні документи щодо виконання доручення щодо укладення від його імені договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача на його користь грошові кошти, отримані в якості оплати за договором купівлі-продажу, посвідченим 14 грудня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П. за реєстровим № 11279, у розмірі 810 794 грн.
Зазначений позов мотивований тим, що 30 листопада 2017 року між ним та відповідачем було укладено усний договір доручення, за умовами якого ним було доручено відповідачу укласти договір купівлі-продажу належної йому квартири та на підставі якого відповідачу було надано довіреність від імені позивача.
14 грудня 2017 року між відповідачем, який діяв в його інтересах, та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П. за реєстровим № 11279.
Після виконання доручення довіреність йому повернута не була. Звіт про виконання доручення та виправдні документи також надані не були.
Ним не було отримано від відповідача грошові кошти в розмірі 810 794 грн за вищевказаним договором купівлі-продажу квартири, що підтверджується фактом відсутності розписки позивача про отримання коштів від відповідача та третьої особи.
Вважає, що відповідачем зобов`язання за договором доручення не виконані, чим порушено положення статей 1000, 1006 ЦК України.
У зв`язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, ним 20 серпня 2018 року було направлено письмову вимогу від 17 серпня 2018 року щодо передання довіреності, звітів та грошових коштів, проте станом на 05 вересня 2018 року вказана вимога виконана не була.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про укладення між позивачем та відповідачем договору доручення.
Довіреність, видана на ім`я відповідача на підставі усної домовленості, також не свідчить про укладення між сторонами договору доручення, оскільки лише підтверджує повноваження відповідача діяти від імені позивача, визначає перелік прав, якими останній наділяється у зв`язку з цим та не містить переліку юридичних дій, які відповідач зобов`язаний вчинити на користь позивача.
Позивач був обізнаний про майбутній продаж його квартири, всі істотні умови договору купівлі-продажу квартири ним було самостійно узгоджено з майбутнім покупцем в попередньому договорі купівлі-продажу квартири та отримано відповідну суму коштів за вказаним попереднім договором.
Усі розрахунки за договором купівлі-продажу квартири були проведені до його підписання, грошові кошти були сплачені безпосередньо покупцю, тобто позивачу.
Доказів протилежного останнім не надано.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність між сторонами правовідносин доручення суперечать нормам закону, висновкам щодо застосування відповідних норм права, викладеним у постановах Верховного Суду, та матеріалам справи.
Згідно з практикою Верховного Суду договір доручення може посвідчуватися довіреністю та є різновидом представництва інтересів особи-довірителя, що виникає на підставі договору.
Відчуження належної йому квартири відбулося на виконання усного договору доручення, укладеного між ним та відповідачем, відносини на підставі якого регулюються статтями 1000-1010 ЦК України.
Помилкові висновки судів попередніх інстанцій про відсутність між сторонами правовідносин доручення обумовили неправильне застосування норм матеріального закону, що регулюють спірні правовідносини, та порушення норм процесуального права щодо обов`язку доказування та подання доказів.
Суди попередніх інстанцій розглянули спір без урахування висновків Верховного Суду, висловлених у постановах від 10 січня 2019 року у справі № 320/4274/16-ц, від 05 лютого 2020 року у справі № 663/2294/17, від 12 березня 2020 року у справі № 759/14137/17, від 27 травня 2020 року у справі № 466/6385/15, від 07 березня 2018 року у справі № 536/378/15-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 712/12338/15-ц та від 04 листопада 2019 року у справі № 554/10636/16-ц, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У січні 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Конюхов Є. А. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що будь-якого двостороннього договору доручення між позивачем та відповідачем укладено не було.
Договір доручення за своєю суттю є окремим різновидом представництва, а факт оформлення довіреності не завжди є підтвердженням наявності укладеного між сторонами договору доручення.
Матеріали справи містять належний та допустимий письмовий доказ того факту, що розрахунок за квартиру відбувся між покупцем ОСОБА_3 та продавцем ОСОБА_1 до підписання договору, а представник продавця лише засвідчив відсутність будь-яких претензій.
Касаційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, а оскаржувані судові рішення законними та ухваленими на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2020 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Шевченківського районного суду міста Києва.
02 вересня 2020 року справа № 761/34272/18 надійшла до Верховного Суду.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Конюхов Є. А. 11 січня 2021 року подав відзив на касаційну скаргу.
Відповідно до статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно із частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію касаційної скарги з доданими до неї документами представник ОСОБА_2 - адвокат Конюхов Є. А. отримав 15 грудня 2020 року, а отже не мав можливості подати відзив у строк визначений судом в ухвалі від 06 серпня 2020 року.
Ураховуючи, що невчасне отримання копії ухвали про відкриття касаційного провадження та копії касаційної скарги позбавляє сторону можливості подати відзив на касаційну скаргу в установлений судом строк, суд вважає за можливе продовжити представнику ОСОБА_2 - адвокату Конюхову Є. А. строк для подання відзиву.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30 листопада 2017 року ОСОБА_1 на підставі усної домовленості видав на ім`я ОСОБА_2 довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О. А. та зареєстровану у реєстрі за № 2697, згідно з якою уповноважив відповідача бути його представником в усіх установах та організаціях, у відносинах з фізичними та юридичними особами, органах нотаріату та іншими компетентними органами, - з будь-яких питань, що стосуються розпорядження у будь-який спосіб (користування, купівля-продаж, передача в оренду, припинення іпотеки, зняття заборони) належної позивачу квартири АДРЕСА_1 .
Для цього позивачем уповноважено відповідача, зокрема: підписати визначаючи умови та ціну на розсуд представника, зокрема договір купівлі-продажу; розписуватись за позивача; сплачувати від імені позивача належні платежі.
30 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П. та зареєстрований в реєстрі за № 12692, відповідно до умов якого сторони зобов`язались укласти договір купівлі-продажу (основний договір) квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 на умовах, встановлених попереднім договором.
Відповідно до пункту 2 попереднього договору, сторони домовились, що істотними умовами основного договору купівлі-продажу буде, зокрема: продаж квартири буде вчинено за ціною 810 000 грн, що еквівалентно 30 000 доларів США, з яких: суму 27 000 грн, що еквівалентно 1 000 доларам США передано покупцем продавцю 30 листопада 2017 року.
Вказаний попередній договір підписаний ОСОБА_1 та ОСОБА_3, що свідчить про узгодження сторонами договору всіх істотних умов майбутнього договору купівлі-продажу квартири.
Судами також встановлено, що квартира, яку позивач мав намір відчужити, належала йому на підставі договору купівлі-продажу квартири від 10 вересня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П., та була придбана за кредитні кошти.
Вказана обставина підтверджується тим, що 10 вересня 2013 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" було укладено Іпотечний договір № 001МІ11130910001-ЗАСТ, за умовами якого позивач передав в іпотеку банку зазначену квартиру у якості забезпечення виконання ним зобов`язань за договором кредиту № 001МІ11130910001, укладеним 10 вересня 2013 року, між позивачем та банком.
Отже, зазначена квартира була придбана позивачем за кредитні кошти та перебувала в іпотеці в третіх осіб, а саме в ПАТ "Укрсоцбанк".
14 грудня 2017 року між ОСОБА_2, який діяв в інтересах позивача на підставі довіреності, та третьою особою, ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом приватним Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П. за реєстровим № 13279, відповідно до якого продавець передає, а покупець приймає у власність належну продавцю на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктом 2 зазначеного договору продаж вчинено за 810 794 грн, які покупець повністю сплатив продавцю до підписання цього договору. Представник продавця своїм підписом під цим договором підтверджує факт повного розрахунку та відсутністю будь-яких претензій до покупця.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.