Постанова
Іменем України
07 липня 2021 року
м. Київ
справа № 367/2117/19
провадження № 61-17766св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник (боржник у виконавчому провадженні) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Яковенко Тетяна Ігорівна,
заінтересована особа (стягувач у виконавчому провадженні) - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області, у складі судді Саранюк Л. П., від 27 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Ящук Т. І.,
Немировської О. В., Чобіток А. О., від 29 жовтня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Яковенко Т. І., мотивуючи її тим, що на примусовому виконанні Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Голосіївського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві) перебувало виконавче провадження (далі - ВП) № 8280581 з примусового виконання рішення Ірпінського міського суду від 03 березня 2004 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
22 червня 2017 року головним державним виконавцем Голосіївського
РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві Бабковою Т. І. винесено постанову про закінчення ВП № 8280581.
Разом з тим, всупереч вимог статей 40, 41 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон
№ 1404-VIII), за відсутності в матеріалах ВП відомостей про скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, 23 січня 2019 року головним державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві Яковенко Т. І. винесено постанову про відновлення ВП № 8280581.
Заявник посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 досяг повноліття, а відомості викладені в заяві стягувача ОСОБА_2 про відновлення виконавчого провадження та продовження стягнення аліментів у зв`язку з наявністю в ОСОБА_3 статусу дитини з інвалідністю та продовження ним навчання у вищому навчальному закладі не підтверджені належними доказами.
Також ОСОБА_1 вказував на те, що всупереч вимог Закону
№ 1404-VIII будь-які документи в рамках ВП № 8280581 йому не направлялися. У вступній частині постанови про відновлення ВП
від 23 січня 2019 року вказано про її винесення головним державним виконавцем Бабковою Т. І., однак фактично постанова підписана головним державним виконавцем Яковенко Т. І.
З урахуванням викладеного, заявник просив суд визнати дії головного державного виконавця Голосіївського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві Яковенко Т. І. щодо винесення 23 січня 2019 року постанови про відновлення виконавчого провадження № 8280581 неправомірними та скасувати таку постанову.
Короткий зміст оскаржених судових рішень
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 27 липня 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду
від 29 жовтня 2020 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, встановивши, що на теперішній час ВП № 8280581 не закінчено у зв`язку із наявністю заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів, присудженим рішенням Ірпінського міського суду у справі
2-52/2004, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої ним скарги.
Апеляційний суд погодився з висновками міського суду, вказавши, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про відновлення ВП № 8280581 є правильними та такими, що спрямовані на забезпечення процесуальних гарантій прав стягувача щодо повного та фактичного виконання рішення; державний виконавець діяв в межах своїх повноважень та на підставі Закону № 1404-VIII; нескасування у визначеному законом порядку постанови державного виконавця від 22 червня 2017 року про закінчення ВП, яка є очевидно незаконною, оскільки на момент її прийняття дитині виповнилось лише 16 років 5 місяців, не може бути підставою для визнання неправомірною постанови від 23 січня 2019 року про відновлення такого ВП; в матеріалах справи відсутні належні докази щодо повного виконання судового рішення у справі № 2-52/2004.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
В поданій у листопаді 2020 року до Верховного Суду касаційній скарзі на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 27 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення по справі про задоволення вимог його скарги в повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 367/2117/19 та витребувано її матеріали з місцевого суду.
У лютому 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи оскаржені судові рішення, суди не врахували, що наявність чинної постанови про закінчення ВП унеможливлює як відкриття нового ВП за таким виконавчим документом так і його відновлення, про що неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 524/3607/19,
від 02 липня 2020 року у справі № 727/11251/19 та від 17 квітня 2019 року у справі № 914/4192/15.
ОСОБА_1 стверджує, що викладені в оскарженій постанові відомості не відповідають дійсності. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, на утримання якого стягувалися аліменти, досягнув повноліття. В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту ухилення ним від виконання зобов`язань зі сплати аліментів. Відомості про наявність у нього заборгованості по сплаті аліментів на день винесення постанови про закінчення ВП № 8280581 відсутні. Постанову про відкриття ВП заявник отримав лише 15 травня 2019 року, а тому, на думку заявника, усі дії державного виконавця вчинені у цьому ВП до зазначеної дати є протиправними. Крім того, судами було проігноровано відсутність у головного державного виконавця Яковенко Т. І. повноважень на підписання постанов від імені іншого державного виконавця.
Звертає увагу касаційного суду, що висновки Ірпінського міського суду у цій справі суперечать висновкам цього ж суду при розгляді інших його скарг на дії державного виконавця Яковенко Т. І. та скасування постанов у
ВП № 8280581 (справи: № 367/2118/19, № 367/2122/19, 367/2120/19).
Крім того, суд апеляційної інстанції розглянув справу без його участі за наявності вмотивованого клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з погіршенням стану його здоров`я.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 02 лютого
2004 року у справі № 2-52/2004 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше
1/2 частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісяця, починаючи з 24 січня 2003 року і до досягнення дитиною повноліття.
На виконання вказаного рішення Ірпінським міським судом Київської області 03 березня 2004 року видано виконавчий лист № 2-52/2004 (далі - виконавчий лист № 2-52/2004).
Постановою державного виконавця ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Глущенко С. В. від 11 липня 2008 року відкрито ВП № 8280581 з виконання виконавчого листа № 2-52/2004.
22 червня 2017 року державним виконавцем Бабковою Т. І. винесено постанову про закінчення ВП №8280581 на підставі пункту 7 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII з посиланням на досягнення повноліття дитиною.
Докази направлення боржнику та стягувачу постанови від 22 червня
2017 року про закінчення ВП №8280581 відсутні.
23 січня 2019 року ОСОБА_2 звернулась до начальника Голосіївського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві з заявою про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення у справі № 2-52/2004, вказувала, що із 2004 року по 2019 рік аліменти від боржника не надходили, просила перерахувати заборгованість по аліментам до 18 років, видати довідку-розрахунок по заборгованості з 2004 року до 2019 рік та продовжити стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 в зв`язку з тим, що він є диною з інвалідністю та продовжує навчання у вищому навчальному закладі.
23 січня 2019 року головним державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві Яковенко Т. І. винесено постанову про відновлення
ВП № 8280581 на підставі статті 41 Закону № 1404-VIII.
Згідно з довідкою-розрахунком від 02 квітня 2019 року складеною головним державним виконавцем Яковенко Т. І., розмір заборгованості
ОСОБА_1 зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 до повноліття дитини ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) становить 135 350, 15 грн.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції, постановленої за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) та рішення органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, після її перегляду в апеляційному порядку є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.