ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2021 року
м. Київ
справа № 640/22309/18
адміністративне провадження № К/9901/3837/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року (головуючий суддя Василенко Я.М., судді - Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі за адміністративним позовом Корпорації "Об`єднання підприємств Марс" до Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
У січні 2018 року Корпорація "Об`єднання підприємств Марс" звернулася до суду з позовом, в якому просила: визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві), правонаступником якої є Головне управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) щодо несписання безнадійного податкового боргу позивача у розмірі 971844 грн податку на прибуток, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 21 лютого 2013 року №0000872260, включаючи штрафні санкції та пеню за несвоєчасно сплачені податкові зобов`язання; зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві списати Корпорації "Об`єднання Підприємств Марс" безнадійний податковий борг з податку на прибуток у сумі 971844 грн, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 21 лютого 2013 року № 0000872260, включаючи штрафні санкції та пеню за несвоєчасно сплачені податкові зобов`язання.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДФС у м. Києві щодо несписання безнадійного податкового боргу Корпорації "Об`єднання підприємств Марс" у розмірі 971844 грн, податку на прибуток, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 21 лютого 2013 року № 0000872260, включаючи штрафні санкції та пеню за несвоєчасно сплачені податкові зобов`язання. Зобов`язано відповідача списати Корпорації "Об`єднання підприємств Марс" безнадійний податковий борг з податку на прибуток у сумі 971 844 грн, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 21 лютого 2013 року № 0000872260, включаючи штрафні санкції та пеню за несвоєчасно сплачені податкові зобов`язання. Стягнуто з ГУ ДФС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 40 849,16 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС у м. Києві подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року залишити в силі.
У зв`язку з реорганізацією податкового органу та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", згідно зі статтею 52 КАС України, проведено заміну відповідача ГУ ДФС у м. Києві на його правонаступника - ГУ ДПС у м. Києві.
Позивач, скориставшись своїм правом надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваного судового рішення зазначив, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення першої та апеляційної інстанцій в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Корпорація "Об`єднання підприємств "Марс" 21 червня 2018 року звернулася до Головного управління ДФС у м. Києві та Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві із заявами про списання з 1 серпня 2017 року безнадійного податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 21 лютого 2013 року № 0000872260.
Проте, заяви позивача контролюючими органами не розглянуті, безнадійний податковий борг не списано.
Не погоджуючись з тим, що відповідачем після подання позивачем заяви про списання безнадійного податкового боргу не було прийнято відповідного рішення про списання такого боргу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що у серпні 2018 року ГУ ДФС у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення з Корпорації "Об`єднання підприємств Марс" податкового боргу у розмірі 972353,99 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 листопада 2018 року відкрито провадження у справі № 826/13128/18. Згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду", на час розгляду цієї справи, рішення у справі № 826/13128/18 не прийнято. З урахуванням наведеного та виходячи з визначення безнадійної заборгованості суд зазначив, що податковий борг у розмірі 972353,99 грн не відповідає ознаці, визначеній підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), враховуючи, що судом прийнято до розгляду вимоги щодо стягнення боргу з Корпорації "Об`єднання підприємств Марс". Крім того, судом першої інстанції в обґрунтування рішення зазначено, що саме у межах справи № 826/13128/18 підлягають встановленню обставини щодо підстав та строків виникнення податкового боргу та наявності підстав для стягнення зазначених коштів, в тому числі з урахуванням строків давності.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог Шостий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що податковий борг з податку на прибуток, який виник у результаті несплати позивачем суми грошового зобов`язання у розмірі 972353,99 грн на підставі податкового повідомлення-рішення від 21 лютого 2013 року №0000872260, набув статусу безнадійного боргу та підлягає списанню.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, враховуючи наступне.
Згідно із пунктом 57.3 статті 57 ПК України (в редакції, чинні на час виникнення спірних правовідносин), у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 вказаного Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Абзацом першим пункту 87.9 статті 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до абзацу другого пункту 87.9 статті 87 ПК України, спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Зміст положень пункту 87.9 статті 87 ПК України вказує на те, що зарахування сплачених платником коштів в рахунок погашення податкового боргу, всупереч напряму сплати, визначеного платником податків, прямо передбачено нормами чинного податкового законодавства України.
Вказаний висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26 березня 2019 року (справа №810/315/17) та від 22 квітня 2019 року (справа №804/15898/15).
Пунктом 102.4 статті 102 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
За правилами пункту 101.1 статті 101 ПК України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України).
Відповідно до пункту 101.5 статті 101 ПК України, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу.
Механізм списання безнадійного податкового боргу визначено Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №577, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за №844/24376 (далі ? Порядок №577).
Підпункт 3 пункту 2.1 Порядку №577 передбачає, що під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Порядку №577, визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.
Згідно із пунктами 4.3-4.5 Порядку №577, в інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Отже, списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Аналогічний правовий висновок викладено і в постановах Верховного Суду від 4 вересня 2018 року (справа №813/4430/16), від 9 липня 2019 року (справа №0240/2269/18-а) та від 23 грудня 2019 року (справа №813/3277/18).
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 5 грудня 2013 року №765 було затверджено Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (був чинним до 10 червня 2016 року), положеннями якого визначено, що: з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником (пункту 1 розділу ІІ); форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (