ОКРЕМА ДУМКА
Судді Великої Палати Верховного Суду Сімоненко В. М.
Справа № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20)
18 травня 2021 року
М. Київ
Велика Палата Верховного Суду розглянула в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Роберт Бош» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ленлайс» про захист прав інтелектуальної власності за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Роберт Бош» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2020 року і постановою від 18 травня 2021 року касаційну скаргу залишена без задоволення, а оскаржувану постанову Західного апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2020 року - буз змін.
Водночас із рішенням Великої Палати Верховного Суду не погоджуюся з огляду на таке.
1. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 15 грудня 2020 року передав зазначену справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підстав частини четвертої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вважаючи за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду
від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 стосовно неможливості касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову в забезпеченні позову, постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін, ухвали апеляційного суду, згідно з якою він відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, а також постанови апеляційного суду, згідно з якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та відмовлено у задоволенні відповідної заяви.
Розглянувши справу, Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду
від 15 вересня 2020 року у справі № 752/22860/17, та дійшла до висновку що положення пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України слід тлумачити так, що постанова суду апеляційної інстанції, яка за результатом перегляду ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви містить висновок про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.
2. З наведеними висновками Великої палати Верховного Суду не погоджуюся з огляду на таке.
3. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства прямо визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
4. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 2 липня 2020 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Роберт Бош» (далі - ТОВ «Роберт Бош») про забезпечення позову.
5. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2020 року ухвалу Господарського суду Львівської області від 2 липня 2020 року скасовано та відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Роберт Бош» про забезпечення позову.
6. Відповідно до частин першої та третьої статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
7. Водночас, згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Відповідно до пункту 14 статті 92 Конституції України судоустрій та судочинство визначаються виключно законами України.
9. У відповідності до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
10. Оскільки відповідно до основних засад судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення здійснюється у визначених законом випадках, виключно законом, зокрема ГПК України, встановлені випадки зазначеного оскарження.
11. У статті 287 ГПК України, якою регламентоване право касаційного оскарження, визначений перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню в господарському процесі.
12. За змістом статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку серед інших також ухвали суду першої інстанції: 3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову; 4) про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову; 5) про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення.
13. У цивільному судочинстві стаття 353 ЦПК України передбачає, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема, ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову; скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпеченні позову; зустрічного забезпечення або зміни чи скасування зустрічного забезпечення (пункти 3, 4, 5 частини першої відповідної статті), а право касаційного оскарження передбачено положеннями частини першої статті 389 ЦПК України, зокрема, щодо ухвал суду першої інстанції, вказаних у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
14. За пункті 2 статі 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та(або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегля