Постанова
Іменем України
07 липня 2021 року
м. Київ
справа № 688/684/20
провадження № 61-7583св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", державний реєстратор Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Ачкасова Азіма Зіяфеддінівна, Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради в особі Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 23 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Ачкасової А. З., Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради в особі Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності.
Позовна заява мотивована тим, що 02 серпня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № НМС0GK00002748, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 111 250 грн строком до 01 серпня 2017 року.
Того ж дня між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, відповідно до якого останній поручився перед банком за виконання ОСОБА_4 зобов`язань за договором № НМС0GK00002748 від 02 серпня 2007 року.
Також 02 серпня 2007 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ "ПриватБанк" було укладено договір іпотеки, предметом якого було придбане за кредитні кошти будинковолодіння АДРЕСА_1 .
Зазначали, що протягом дії кредитного договору ОСОБА_1 добросовісно виконувала умови кредитного договору, однак в листопаді 2011 року дізналась про підвищення банком процентної ставки в односторонньому порядку, у зв`язку із чим зверталась до суду з позовом про визнання неправомірними підвищення банком процентної ставки за кредитним договором, зарахування сплачених платежів в рахунок (справа № 688/1388/14-ц). Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 25 червня 2014 року в задоволенні позову було відмовлено.
Незважаючи на відмову у задоволенні позову, вона продовжувала вести переговори про реструктуризацію боргу.
Посилалися на те, що 08 січня 2019 року ОСОБА_4 уклала з АТ КБ "ПриватБанк" Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № НМС0GK00002748 від 02 серпня 2007 року, відповідно до якої нею було погашено заборгованість, кредит закрито.
В серпні 2019 року ОСОБА_1 вирішила продати будинок, проте з інформаційної довідки дізналася, що власником будинку АДРЕСА_1 є ПАТ КБ "ПриватБанк".
Вважали рішення державного реєстратора Хмельницької міської ради Ачкасової А. З. про державну реєстрацію права від 12 жовтня 2016 року незаконним, оскільки повідомлення про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором не отримували. Банк у додатковій угоді № 1 до кредитного договору № НМС0GK00002748 від 02 серпня 2007 року в загальній сумі прощеного боргу не зазначив про задоволення своїх вимог шляхом оформлення права власності на предмет іпотеки та не вказав його вартість.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Хмельницької міської ради Ачкасової А. З. від 12 жовтня 2016 року про реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ПАТ КБ "ПриватБанк";
- скасувати запис про право власності № 16873354, дата внесення запису 11 жовтня 2016 року на нерухоме майно - будинок АДРЕСА_1 за АТ КБ "ПриватБанк";
- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2020 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Хмельницької міської ради Ачкасової А. З. від 12 жовтня 2016 року про реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за АТ КБ "ПриватБанк".
Припинено право власності АТ КБ "ПриватБанк" на житловий будинок АДРЕСА_1 (номер запису про право власності № 16873354, дата державної реєстрації 11 жовтня 2016 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1053362968255).
Визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 48,7 кв. м, житловою площею 30,9 кв. м за ОСОБА_1 .
Рішення районного суду мотивоване тим, що приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державний реєстратор, в порушення вимог частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не перевірив подані йому документи на відповідність їх змісту умовам іпотечного договору, а саме пунктам 24, 35.5, та статті 37 Закону України "Про іпотеку".
Крім того, іпотекодержатель не дотримався свого обов`язку, передбаченого як Законом України "Про іпотеку" так і Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року щодо надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, що унеможливило встановлення державним реєстратором завершення 30-денного строку, сплив якого пов`язується з проведенням ним подальших дій зі звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі й шляхом набуття права власності, отже, державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за ПАТ КБ "ПриватБанк" проведена всупереч норм чинного законодавства.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 30 грудня 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2020 року залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2021 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2020 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
У березні 2021 року АТ КБ "ПриватБанк" повторно звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2020 року.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 07 квітня 2021 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2020 року залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 23 квітня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2020 року відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що 07 квітня 2021 року апеляційним судом була направлена копія ухвали Хмельницького апеляційного суду від 07 квітня 2021 року на наявну в матеріалах справи офіційну електронну адресу АТ КБ "ПриватБанк": "help@pb.ua", яка наступного дня була отримана АТ КБ "ПриватБанк", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Отже, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги було 19 квітня 2021 року.
Оскільки АТ КБ "ПриватБанк", у визначений судом строк, не виконано вимог ухвали апеляційного суду, апеляційний суд вважав, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 23 квітня 2021 року скасувати та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" мотивована тим, що АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до апеляційного суду зі скаргою в межах тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, однак, скарга була повернута.
Вважає, що суд з надуманих причин не визнав поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Посилається на положення частини другої статті 357 ЦПК України, у якій зазначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Частиною сьомою статті 185 ЦПК України передбачено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Вважає, що на даний час єдиним належним врученням судового рішення є доставка через поштові відділення, оскільки оголошення ДСА України, опубліковане в газеті "Голос України" № 229 (6984) від 01 грудня 2018 року щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, відкликано.
Отже, посилання суду апеляційної інстанції на направлення судового рішення від 07 квітня 2021 року на офіційну електронну адресу банку є необґрунтованими.
Зазначає, що ухвали про залишення скарги без руху на адресу банку через поштове відділення не надходили.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення АТ КБ "ПриватБанк" зазначає те, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкриті апеляційного провадження є незаконною, оскільки заявник пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з поважних причин. Вважає, що судом апеляційної інстанції не було надано належної правової оцінки доводам, наведеним у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення районного суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2021 року Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначило, що підтримує доводи, наведені у касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" та просить їх задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У травні 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2021 року справу призначено до розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України основними засади судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (далі - Конвенція).
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі "Делькур проти Бельгії" (Delcourt v. Belgium) від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі "Гофман проти Німеччини" (Hoffmann v. Germany) від 11 жовтня 2001 року).
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Тобто, Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених випадках, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Підстави відмови у відкритті апеляційного провадження визначені у статті 358 ЦПК України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що копія ухвали Хмельницького апеляційного суду від 07 квітня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху була надіслана судом на наявну в матеріалах справи офіційну електронну адресу АТКБ "ПриватБанк": "help@pb.ua", яка наступного дня була отримана АТ КБ "ПриватБанк", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. З огляду на зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги було 19 квітня 2021 року, а оскільки АТ КБ "ПриватБанк" у визначений судом строк не виконало вимог ухвали апеляційного суду, підстави для відкриття апеляційного провадження відсутні.
З такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.
Фундаментальними засадами цивільного судочинства є, зокрема, принципи диспозитивності, змагальності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Диспозитивність цивільного судочинства передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Відповідно до частин першої і другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Відповідно до вимог статей 128, 130 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання.
Рішення суду першої інстанції ухвалено 10 листопада 2020 року, представник відповідача - АТ КБ "ПриватБанк" у судовому засіданні участі не брав.
Апеляційна скарга на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2020 року була направлена засобами поштового зв`язку та отримана апеляційним судом 16 грудня 2020 року.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 30 грудня 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2020 року залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків, оскільки в апеляційній скарзі не зазначено відомості про співвідповідача - Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та не додано до апеляційної скарги копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Зазначена ухвала була надіслана засобами поштового зв`язку та отримана АТ КБ "ПриватБанк" 11 січня 2021 року (том 1, а. с. 245).
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2021 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2020 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
У березні 2021 року АТ КБ "ПриватБанк" повторно звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2020 року.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 07 квітня 2021 року наведені АТ КБ "ПриватБанк" підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2020 року визнано неповажними.
Апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2020 року залишено без руху та надано строк для подання заяви про поновлення строку з наведенням інших підстав поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.
Зазначена ухвала апеляційного суду від 07 квітня 2021 року була надіслана апеляційним судом на офіційну електронну адресу АТ КБ "ПриватБанк": help@pb.ua та за висновком суду була отримана одержувачем (том 2, а. с. 28).
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 23 квітня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2020 року відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
При цьому у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що АТ КБ "ПриватБанк" надало згоду на отримання процесуальних документів в електронному вигляді, зокрема, відсутня інформація про його реєстрацію на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua та заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді.
Посилання суду апеляційної інстанції про надсилання процесуальних документів на електронну адресу АТ КБ "ПриватБанк", зазначену у поданій ним апеляційній скарзі, отже, належне повідомлення учасника справи про процесуальне рішення, є неправильними, оскільки вказівка в апеляційній скарзі електронної адреси є дотриманням вимог пункту 2 частини другої статті 356 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 386 ЦПК України постанови апеляційного суду вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.
Частиною п`ятою статті 272 ЦПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку.
Відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу ХIІІ "Перехідні положення" ЦПК України (у редакції на час надіслання ухвали) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;
Колегія суддів вважає, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на рішення районного суду, апеляційний суд належно не виконав вимоги процесуального закону щодо надіслання копії судового рішення, а саме - ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, учасникам справи, дійшов передчасних висновків про належне повідомлення АТ КБ "ПриватБанк" із зазначеною ухвалою та ухвалив судове рішення, яке не відповідає вимогам процесуального права.
Отже, підстав стверджувати, що АТ КБ "ПриватБанк" було відомо про наявність ухвали апеляційного суду від 07 квітня 2021 року немає, відтак, судом апеляційної інстанції не дотримано вимоги ЦПК України щодо надіслання процесуальних документів учаснику справи.
З огляду на зазначене, висновки апеляційного суду не відповідають нормам процесуального права, а оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанцій.
Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416, 419, пунктом 15 частини першої розділу ХIІІ "Перехідні положення" ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду