Постанова
Іменем України
07 липня 2021 року
м. Київ
справа № 646/5250/18
провадження № 61-2815св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - Релігійна організація "Релігійне Управління Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні",
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи:П`ята харківська міська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Зольнікова Віта Олександрівна, на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 березня 2020 року у складі судді Єжова В. А. та постанову Харківського апеляційного суду від 14 січня 2021 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Бурлаки І. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року Релігійна організація "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви АдвентистівСьомого дня в Україні" в особі Дворницького В. В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: П`ята харківська міська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Харківське МБТІ"), про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина на спадкове майно - будинок АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким усе своє майно заповіла ОСОБА_1 та Релігійній організації "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні".
Позивач в установлений законом строк звернувся до П`ятої харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом державним нотаріусом Волохіною О. В. йому відмовлено, оскільки в правоустановчих документах зазначені різні житлові площі будинку АДРЕСА_1 .
Зазначає, що оригінал технічного паспорта втрачено, а проведенню технічної інвентаризації домоволодіння за вказаною адресою перешкоджає ОСОБА_1, який до житла не впускає.
Ураховуючи викладене, Релігійна організація "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви АдвентистівСьомого дня в Україні" в особі Дворницького В. В. просила визнати за Релігійною організацією "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні" право власності на Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_1, який складається з житлового будинку НОМЕР_1 літ. "А-1" (дерев`яний, обкладений цеглою, житловою площею 36,8 кв. м) з надвірними спорудами (сарай літ. "Е", льох літ. "Д", вбиральня літ. "В", огорожа № 1-3, замощення № 4); стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 762,00 грн та 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 березня 2020 року позов Релігійної організації "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні" задоволено частково.
Визнано за Релігійною організацією "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні" право власності на Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_1, який складається з житлового будинку НОМЕР_1 літ. "А-1" (дерев`яний, обкладений цеглою, житловою площею 36,8 кв. м) з надвірними спорудами (сарай літ. "Е", льох літ. "Д", вбиральня літ. "В", огорожа № 1-3, замощення № 4) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на час розгляду справи заповіт не відмінений та не скасований, та оскільки нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому наявні підстави для визнання за Релігійною організацією "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви АдвентистівСьомого дня в Україні" права власності на Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 14 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 - представника ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 березня 2020 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд дійшов правильного висновку про те, що оскільки постановою державного нотаріуса П`ятої харківської міської державної нотаріальної контори Волохіної О. В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13 лютого 2018 року Релігійній організації "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні" відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з підстав розбіжності в правових документах у розмірі житлової площі та неможливості встановити дійсний розмір площі спадкового майна, тому наявні підстави для визнання за Релігійною організацією "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні" права власності на Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2021 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Зольнікова В. О., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження.
У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що відповідачем неодноразово наголошувалося, що він постійно проживає у спірному будинку більше ніж 25 років. З часу смерті ОСОБА_3 відповідачем ОСОБА_1 особисто та за власний рахунок було здійснено поліпшення житлового будинку.
Позивачем не було надано належних доказів щодо майна, яке входить до складу спадщини та на яке він просить визнати право власності, тим більше, що підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину стало саме наявність розбіжностей у правовстановлюючих документах на домоволодіння. Отже, суд першої інстанції повинен був з`ясувати, яке саме майно входило до складу спадщини після смерті ОСОБА_3, чи є воно в наявності на момент розгляду справи. Тож необхідно було витребувати з КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" та дослідити копію інвентарної справи на спірне домоволодіння та з`ясувати технічні характеристики об`єкта нерухомості, на яке відкрилася спадщина. Однак ці обставини не досліджувалися під час судового розгляду, хоча є важливими для вирішення даної справи.
Позивачем не надано доказів, а судами не встановлено, яке саме майно належало спадкодавцю на день смерті та існувало на час відкриття спадщини.
У матеріалах справи відсутні відомості, коли саме позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Суди попередніх інстанцій не витребували з П`ятої Харківської державної нотаріальної контори та не досліджували матеріали спадкової справи, заведеної за заявою позивача після смерті ОСОБА_3 .
Відповідач надав суду відомості, що позивач звернувся до органів нотаріату про прийняття спадщини майже через чотири роки після смерті спадкодавця - на початку 2018 року.
Отже, на підставі статті 1272 ЦК України позивач є таким, що не прийняв спадщину.
Таким чином, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статей 1270 та 1272 ЦК України при прийнятті судових рішень та задоволенні позовних вимог.
Також у постанові суду апеляційної інстанції відсутні фактичні обставини справи щодо часу звернення за прийняттям спадщини, об`єму спадкового майна, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного відповідачем щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, про порушення права відповідача як власника щодо здійснених ним за період проживання після смерті спадкодавця невід`ємних поліпшень у спірному домоволодінні, а також чи є інші фактичні дані, які мають істотне значення для справи, яка правова норма підлягає застосуванню до даних правовідносин, що не відповідає вимогам положень статей 264, 265 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від Релігійної організації "Релігійне Управління Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні",у якому просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з дублікатом заповіту від 10 жовтня 2011 року ОСОБА_3 все її майно, що належатиме їй на день смерті, заповіла ОСОБА_1 та Релігійній організації "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні" у рівних частках кожному (а. с. 18, т. 1).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (а. с. 22, т. 1).
Після її смерті відкрилась спадщина на домоволодіння АДРЕСА_1, яке належало ОСОБА_3 на підставі дубліката свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 16 квітня 1981 року державним нотаріусом Першої харківської міської державної нотаріальної контори Заікіною Л. В. за реєстровим № 2-ДН-396, та дубліката свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 28 червня 1991 року державним нотаріусом Першої Харківської державної нотаріальної контори Заікіною Л. В. за реєстровим № 2-2369 (а. с. 16-17, 23, т. 1).
11 жовтня 2017 року Релігійна організація "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні" звернулась до КП "Харківське МБТІ" з метою виготовлення технічного паспорту на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1, та проведення технічної інвентаризації вказаного нерухомого майна.
Листом від 15 січня 2018 року № 1024884 КП "Харківське МБТІ" повідомило Релігійну організацію "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні", що виходом техніка 12 січня 2018 року встановлено, що до вказаного домоволодіння відсутній доступ, у зв`язку з чим виготовити технічний паспорт не можливо (а. с. 25, т. 1).
03 листопада 2017 року Симоненко Р. В. - представник Релігійної організації "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні" звернувся до Основ`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з заявою про вжиття заходів до ОСОБА_1, який перешкоджає в доступі до житла.
07 листопада 2017 року дільничним офіцером Основ`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Криворучко М. Ю. складено висновок про закінчення перевірки за повідомленням Симоненка Р. В. - представника Релігійної організації "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні". У висновку зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1, неодноразово здійснювався вихід з метою опитати ОСОБА_1 . Однак двері домоволодіння були зачинені, у зв`язку з чим останній не був опитаний, на залишене запрошення до ДПП № 1 ніхто не відреагував (а. с. 24, т. 1).
Постановою державного нотаріуса Волохіної О. В. П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13 лютого 2018 року Релігійній організації "Релігійне Управління "Східно-Дніпровська конференція церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні" відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з підстав розбіжності в правових документах в розмірі житлової площі та неможливості встановити дійсний розмір площі спадкового майна (а. с. 26, т.1).