Постанова
Іменем України
07 липня 2021 року
м. Київ
справа № 500/2266/18
провадження № 61-19297св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він є власником 3/8 частки квартири АДРЕСА_1 . Відповідач є власником 5/8 частки вказаної квартири.
Сторони не можуть між собою визначити порядок користування спірною квартирою.
З урахуванням зазначеного та уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив встановити порядок користування квартирою за висновком експерта від 12 вересня 2018 року № 38/45-2018, який визначає ідеальну частку у житлі та не вимагає переобладнання житла.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 за висновком експерта від 12 вересня 2018 року.
Виділено у безпосереднє користування ОСОБА_1 з часткою 3/8 приміщення № 3-6 - жила кімната, площею 8,3 кв. м.
Виділено у безпосереднє користування ОСОБА_2 з часткою 5/8 приміщення № 3-5 - жила кімната, площею 9,7 кв. м.
Виділено у спільне сумісне користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приміщення № 3-1 - коридор, площею 4,1 кв. м, № 3-2 - санвузол, площею 2,4 кв. м, № 3-3 - кухня, площею 5,5 кв. м, № 3-4 - жила кімната, площею 19,1 кв. м, загальною площею 31,1 кв. м, жилою площею - 19,1 кв. м.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги та встановлюючи порядок користування сторонами спірною квартирою, суд першої інстанції виходив із того, що порядок користування квартирою слід встановити за варіантом, який передбачений висновком експерта від 12 вересня 2018 року № 38/45-2018, оскільки вказаний варіант передбачає виділ житлової площі позивачу без надлишків, а за висновком експерта від 09 червня 2019 року № 52/46-2019 передбачене перепланування, на яке не отримано технічну дозвільну документацію.
Постановою Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 липня 2019 року скасовано та постановлено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Виділено у користування ОСОБА_1 з часткою 3/8 приміщення, позначені в плані: № 3-6 - жила кімната площею 8,3 кв. м; частину приміщення № 3-4 - житлова кімната (може бути позначена в новому плані № 3-7 -коридор), площею 3,0 кв. м, всього у безпосереднє користування 11,3 кв. м.
Виділено у користування ОСОБА_2 з часткою 5/8 приміщення, позначені в плані: № 3-5 - жила кімната площею 9,7 кв. м, частину приміщення № 3-4 - житлова кімната площею 13,9 кв. м, всього у безпосереднє користування 23,6 кв. м.
Виділено у спільне сумісне користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приміщення, позначені в плані: № 3-1 - коридор площею 4,1 кв. м, № 3-2 - санвузол площею 2,4 кв. м, № 3-3 - кухня площею 5,5 кв. м, частину приміщення № 3-4 - житлова кімната (може бути позначена в новому плані № 3-7 - коридор,) площею 2,2 кв. м, всього у спільне користування 14,2 кв. м.
Зобов`язано ОСОБА_1 виконати демонтаж дверного блоку і закласти дверний проріз у стіні, яка розділяє приміщення № 3-4 та № 3-6, улаштувати дверний проріз із встановленням дверного блоку в стіні, яка розділяє приміщення № 3-4 та № 3-6, встановити перегородки по осьовим лініям.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, апеляційний суд виходив із доцільності встановити порядок користування квартирою за варіантом, який передбачений висновком експерта від 09 червня 2019 року № 52/46-2019.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про встановлення порядку користування квартирою за варіантом, який передбачений висновком експерта від 09 червня 2019 року № 52/46-2019, не врахував, що вказаний варіант, на відміну від варіанта, передбаченого висновком експерта від 12 вересня 2018 року № 38/45-2018, передбачає перепланування та призводить до порушення часток сторін, а саме зменшення належної йому частки жилої площі та збільшення частки житлової площі, належної відповідачу.
Підставами касаційного оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,
а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 333/3048/16-ц (провадження № 61-3994св18).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2021 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2021 року продовжено строк для усунення недоліків.
У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1, а саме: ОСОБА_1 - 3/8 частки, а ОСОБА_2 - 5/8 частки.
Квартира № 3, загальною площею 49,1 кв. м, жилою площею 37,1 кв. м, розташована на першому поверсі чотириповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 та складається із: таких приміщень: № 3-1 - коридор площею 4,1 кв. м, № 3-2 - санвузол площею 2,4 кв. м, № 3-3 - кухня площею 5,5 кв. м, № 3-4 - жила кімната площею 19,1 кв. м, № 3-5 - жила кімната площею 9,7 кв. м, № 3-6 - жила кімната площею 8,3 кв. м, загальною площею 49,1 кв. м, жилою площею 37,1 кв. м.
Згідно з висновком експерта № 38/45-2018 за результатами судової будівельно-технічної експертизи, складеним 12 вересня 2018 року судовим експертом Цурканом В. І., на розгляд суду надано варіант встановлення порядку користування приміщеннями квартири АДРЕСА_1, за яким пропонується:
виділити у безпосереднє користування ОСОБА_1 з часткою 3/8 приміщення, позначені в плані: № 3-6 - жила кімната площею 8,3 кв. м (блакитний колір на рис. 1);
виділити у безпосереднє користування ОСОБА_2 з часткою 5/8 приміщення, позначені в плані: № 3-5 - жила кімната площею 9,7 кв. м (жовтий колір на рис. 1);
виділити у спільне сумісне користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приміщення, позначені в плані: № 3-1 - коридор площею 4,1 кв. м, № 3-2 - санвузол площею 2,4 кв. м, № 3-3 - кухня площею 5,5 кв. м, 3-4 - жила кімната площею 19,1 кв. м, загальною площею 31,1 кв. м, у тому числі жилої - 19,1 кв. м (зелений колір на рис. 1).
Відповідно до висновку експерта № 52/46-2019 за результатами експертного будівельно-технічного дослідження, складеного 09 червня 2019 року судовим експертом Цурканом В. І. за зверненням ОСОБА_2, з огляду на наявне планувальне вирішення можливо запропонувати відповідний ідеальному варіант порядку користування приміщеннями квартири АДРЕСА_1, встановлення якого можливе за погодженням співвласників, оскільки потребує часткового перепланування із встановленням перегородок у приміщенні № 3-4 із поділом його на два підсобних та одне житлове приміщення, а саме:
виділити у безпосереднє користування ОСОБА_1 з часткою 3/8 приміщення, позначені в плані: № 3-6 - жила кімната площею 8,3 кв. м; частину приміщення № 3-4 - житлова кімната (може бути позначена в новому плані № 3-7 - коридор) площею 3,0 кв. м, всього у безпосереднє користування - 11,3 кв. м (блакитний колір на рис. 1);
виділити у безпосереднє користування ОСОБА_2 з часткою 5/8 приміщення, позначені в плані: № 3-5 - жила кімната площею 9,7 кв. м, частину приміщення № 3-4 - житлова кімната площею 13,9 кв. м, всього у безпосереднє користування - 23,6 кв. м (жовтий колір на рис. 1);
виділити у спільне сумісне користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приміщення, позначені в плані: № 3-1- коридор площею 4,1 кв. м, № 3-2 - санвузол площею 2,4 кв. м, № 3-3 - кухня площею 5,5 кв. м, частину приміщення № 3-4 житлова кімната (може бути позначена в новому плані № 3-7 - коридор) площею 2,2 кв. м, всього у спільне користування - 14,2 кв. м (зелений колір на рис. 1).
Для забезпечення такого порядку користування необхідно виконати демонтаж дверного блоку і закласти дверний проріз у стіні, яка розділяє приміщення № 3-4 та № 3-6; улаштувати дверний проріз із встановленням дверного блоку в стіні, яка розділяє приміщення № 3-4 та № 3-6, як зображено на схемі (рис. 1); встановити перегородки по осьовим лініям, як зображено на схемі (рис. 1).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.