Постанова
Іменем України
07 липня 2021 року
м. Київ
справа № 308/7086/20
провадження № 61-1332св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "МІО КАФФЕ",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року в складі колегії суддів: Готри Т. Ю., Фазикош Г. В., Джуги С. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на майно та витребування його з чужого незаконного володіння.
24 липня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення цього позову шляхом накладення арешту на майно, а саме уживані машину для вакуумного пакування кави у полімерні пакети фірми "ОРЕМ", тип ARIETE VAC, промислову машину для розмелювання кави фірми "STA" з електричним приводом, вакуумну пакувальну машину фірми "Covimac", моделі "ECO 500 SA", виробництва Італії, відповідно 1992, 1996, 2003 років, які знаходяться у належному ОСОБА_3 та орендованому ОСОБА_2 виробничому приміщенні (ангар) по АДРЕСА_1 . Також просив передати зазначене майно на відповідальне зберігання громадянину ОСОБА_4, з можливістю його демонтажу і вивезення без пошкодження; заборонити ОСОБА_2, ОСОБА_3 та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам (окрім відповідального зберігача) вчиняти дії щодо використання, експлуатації, демонтажу, перевезення тощо цього обладнання; зобов`язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 надати ОСОБА_4 доступ до виробничого приміщення (ангару) по АДРЕСА_1 з метою фактичного виконання ухвали суду в цій справі у частині передання обладнання на відповідальне зберігання ОСОБА_4 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 липня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що наведені позивачем обставини в обґрунтування заяви про забезпечення позову не є достатньою підставою вважати імовірним утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття судом запропонованих заявником заходів. Будь-яких об`єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до розгляду справи по суті існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, судом не встановлено. Подана заява не містить належного обґрунтування необхідності забезпечення позову у справі на даному етапі, а небажання відповідачів йти на контакт з позивачем у поза судовому порядку не може бути належною та достатньою умовою для вжиття такого заходу забезпечення позову, так як такий вид забезпечення позову може призвести до порушення дисбалансу рівності учасників процесу перед законом.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 липня 2020 року скасовано, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.
Накладено арешт на уживані машину для вакуумного пакування кави у полімерні пакети фірми "ОРЕМ", тип ARIETE VAC, промислову машину для розмелювання кави фірми "STA" з електричним приводом, вакуумну пакувальну машину фірми "Covimac", моделі "ECO 500 SA", виробництва Італії, відповідно 1992, 1996, 2003 років, які знаходиться у належному ОСОБА_3 та орендованому ОСОБА_2 виробничому приміщенні (ангар) по АДРЕСА_1 .
Зазначене майно передано на відповідальне зберігання громадянину ОСОБА_4 з можливістю демонтажу і вивезення обладнання без пошкодження.
Заборонено ОСОБА_2, ОСОБА_3 та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам вчиняти дії щодо використання, експлуатації, демонтажу, перевезення вказаного вище обладнання.
У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач обґрунтував і довів відповідними доказами, яким суд першої інстанції не дав у повній мірі належної оцінки, що існують об`єктивні ризики реального невиконання чи утруднення виконання майбутнього можливого рішення суду на користь ОСОБА_1, а також наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам й інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Предметом спору в цій справі є майнові вимоги позивача, а тому накладення арешту на спірне майно, передачі його на відповідальне зберігання (з можливістю демонтажу і вивезення без пошкодження) ОСОБА_4, який не є учасником цієї справи, та забороні відповідачам або іншим особам вчиняти по відношенню до цього майна дії по його використанню, експлуатації, демонтажу і перевезення до закінчення розгляду справи по суті відповідатиме меті забезпечення позову. Зважаючи на характер спору і зміст позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що вказаний вид забезпечення позову є достатнім, необхідним і співмірним заходом забезпечення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У січні 2021 року 19 січня 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови, яка прийнята при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, заявником не надано доказів на підтвердження наявності реальної загрози невиконання або ускладнення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову, висновки суду не відповідають обставинам справи та суперечать обставинам, встановленим у постановах Верховного Суду: від 21 березня 2018 року у справі № 904/5971/17, від 07 червня 2018 року у справі № 910/23468/17 тощо.
Касаційна скарга мотивована тим, що у поданій заяві про забезпечення позову, ОСОБА_1 навів виключно припущення про можливе невиконання відповідачем рішення суду у випадку задоволення його позову. Внаслідок вжиття заходів забезпечення позову законного власника майна буде незаконно обмежено в користуванні, володінні та розпорядженні його майном. Арешт належного відповідачу майна є порушенням права на мирне володіння майном.
У березні 2021 року позивач подав відзив на касаційну скаргу, мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю оскаржуваного судового рішення.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 25 січня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року справу призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам судове рішення апеляційної інстанції відповідає не в повній мірі з таких підстав.
Відповідно до положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено забезпечення позову шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено, що позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заяв