Постанова
іменем України
8 липня 2021 року
м. Київ
справа № 191/3414/18
провадження № 51-1108км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Марчука О.П., Слинька С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,
прокурора Нескородяного А.М.,
захисника (у режимі відеоконференції) Наконечної Т.М.,
засудженого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018040390001347, № 12019040390000325, № 12019040390000326, № 12019040390001276, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, востаннє за вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2018 року за ч. 2 ст. 190 КК до покарання у виді штрафу у розмірі 1700 грн, знятого з обліку 14 січня 2019 року у зв`язку зі сплатою штрафу,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені обставини
За вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено:
- за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин;
- за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- за ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК.
Вирішено питання щодо речових доказів, процесуальних витрат і заходів забезпечення кримінального провадження.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 28 липня 2018 року приблизно о 07:00, перебуваючи в дворі домоволодіння АДРЕСА_1, під час сварки з ОСОБА_2, завдав їй два удари кулаком в обличчя, по тулубу та в голову, а коли потерпіла впала на землю, ОСОБА_1 завдав їй удари ногами по спині та ногах, у результаті чого ОСОБА_2 було заподіяно легкі тілесні ушкодження.
Крім того, 24 лютого 2019 року приблизно о 20:45 ОСОБА_1, проходячи повз буд. АДРЕСА_3, побачив біля двору транспортний засіб - мопед марки ЕХ "50 QT-16" (д.н.з. НОМЕР_1 ), що належить ОСОБА_3, після чого у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння транспортним засобом, реалізуючи який він за допомогою фізичної сили покотив вказаний колісний транспортний засіб по вул. Свободи у напрямку вул. Виконкомівська, залишивши місце вчинення злочину та розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 5 800 грн.
Надалі 25 лютого 2019 року приблизно о 03:00 ОСОБА_1 прийшов до місця проживання свого знайомого ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, де шляхом підбору ключа до гвинтового замка проник у приміщення гаража і незаконно повторно заволодів транспортним засобом - скутером "Honda Dio" ZX AF28 вартістю 6 500 грн, а також викрав з гаражу: автомобільний гідравлічний домкрат вартістю 281,40 грн; електрокосу "Expert Garden 200" вартістю 453,60 грн. Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_1 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 7 235 грн.
Крім цього, 25 серпня 2019 року приблизно о 04:45 ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, ідучи по вул. Радянська в м. Синельникове, відкрито повторно із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, викрав майно ОСОБА_5, а саме силою своїх рук штовхнув потерпілу в праве плече, від чого остання впала на землю, та ривком зірвав з правого плеча її жіночу сумочку типу клатч, в якій знаходився її паспорт, речі та гаманець з грошима у сумі 324 грн, після чого з місця злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в цьому суді на підставі п. 2 ч. 2 ст. 438 КПК. Зазначає, що суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновками місцевого суду, не врахував характеру та ступеню тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів, які є проступком (ч. 1 ст. 125 КК) та тяжкими злочинами (ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК), даних про особу обвинуваченого, який, будучи раніше неодноразово судимим за умисні корисливі злочини, у тому числі зі звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням, маючи незняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову скоїв умисний кримінальний проступок та ряд умисних тяжких корисливих злочинів, що свідчить про його антисоціальну поведінку й небажання стати на шлях виправлення, а також про відсутність підстав для застосування до засудженого положень ст. 75 КК.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник вважає її необґрунтованою та просить залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін.