Постанова суду № 395/332/19 від 07.07.2021 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом

Постанова

Іменем України

07 липня 2021 року

м. Київ

справа № 395/332/19

провадження № 61-551св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

треті особи: Новомиргородська районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області, Новомиргородська дільниця обласного комунального підприємства "Кіровоградське обласне об?єднане бюро технічної інвентаризації",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 06 вересня 2019 року у складі судді Забуранного Р. А. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Мурашка С. І., Головая А. М., Карпенка О. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон України № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Новомиргородська районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області, Новомиргородська дільниця обласного комунального підприємства "Кіровоградське обласне об?єднане бюро технічної інвентаризації" (далі - Новомиргородська дільниця ОКП "Кіровоградське ООБТІ"), про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником Ѕ частини будинку на АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 березня 2015 року, виданим державним нотаріусом Новомиргородської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області, власником іншої ј частини будинку на АДРЕСА_1 є ОСОБА_2, яка є спадкоємцем за законом після матері ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач зазначає, що свідоцтво про право на спадщину за законом від 24 березня 2015 року видано на ј частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, а саме житловий будинок, в якому знаходиться вищезазначена частка, зазначений на плані під літ. "Аакркр" загальною площею 157,2 кв. м, жилою площею 91,6 кв. м, та господарсько-побутові будівлі: сарай під літ. "Б", погріб під літ. "В", сарай під літ. "Д", гараж під літ. "Ж", убиральня під літ. "У", огорожа №-№ 3, вимощення І - ІІ.

Вказує, що у 2006 році частину житлового будинку під літ. "А" визнано такою, що знаходилася в аварійному стані та подальша експлуатація будівлі не можлива, а також сарай під літ. "Б", погріб під літ. "В", сарай під літ. "Г", сарай під літ. "Д", убиральня під літ. "У" знаходилися у напівзруйнованому або повністю зруйнованому стані та не підлягають ремонту.

Тобто такого майна, як ј частина будинку та господарсько-побутових будівель не існує з 2006 року, а відповідач ОСОБА_4 не могла прийняти у спадщину майно, яке не існує в натурі.

Крім того, відповідач не могла прийняти у спадщину нерухоме майно, зокрема гараж під літ. "Ж", огорожу №-№ 3, вимощення І - ІІ, оскільки таке майно не належало спадкодавцю на підставі договорів купівлі-продажу від 26 листопада 1980 року, а збудовано протягом 2000-2002 років матір?ю позивача ОСОБА_5 .

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила задовольнити її позовні вимоги та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 24 березня 2015 року, видане державним нотаріусом Новомиргородської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області на ім?я ОСОБА_2 після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 06 вересня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено відсутність у відповідача ОСОБА_2 права на спадкування майна після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а також обставини, які б вказували, що внаслідок видачі оспорюваного правовстановлюючого документа порушено права позивача чи інших осіб.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 10 грудня 2019 року рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 06 вересня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При цьому зазначив, що після узаконення будівництва гаража та визнання у 2008 році права власності на нього за ОСОБА_5, яка є матір?ю позивача, перерахунок часток співвласників будинку не проводився, правовстановлюючі документи з визначенням нових часток не видавалися. ОСОБА_1 не доведено, що частки співвласників були їм виділені чи поділені між ними в натурі або розміри часток у праві спільної часткової власності змінювалися до моменту видачі відповідачу спірного свідоцтва про право на спадщину.

Оскільки на час отримання відповідачем свідоцтва про право на спадщину за законом між співвласниками будинку та господарських споруд не було проведено поділ часток у спільному майні, а також не було доказів того, що гараж, вимощення та огорожа збудовані не за згодою всіх співвласників, то таке нерухоме майно правильно увійшло до спадкового майна, яке залишилося після смерті матері відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час видачі спірного свідоцтва про право на спадщину за законом державний нотаріус Новомиргородської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області діяв у межах своїх повноважень, на підставі наданих спадкоємцем документів.

У рішенні Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 04 травня 2007 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Новомиргородської міської ради Кіровоградської області про скасування рішення про відмову у постановці на квартирний облік та зобов?язання поставити на квартирний облік та надати житло зазначено, що ОСОБА_3 має свій будинок на АДРЕСА_1, який не придатний для проживання людей.

Проте зазначене судове рішення ухвалено у справі щодо права ОСОБА_3 на постановлення на квартирний облік, а не з інших підстав, пов`язаних з правом власності на житло. Крім того зазначеним рішенням не вирішувалося питання чи може належний ОСОБА_3 будинок відноситися до спадкового майна чи спадкування можливе лише щодо будівельних матеріалів.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що таке нерухоме майно як гараж під літ. "Ж", огорожа № 3, вимощення І - ІІ не було предметом договорів купівлі-продажу від 26 листопада 1980 року, на підставі яких покупцем нерухомого майна є спадкодавець ОСОБА_3, тому остання не була власником такого нерухомого майна, у зв?язку з чим це майно не є спадковим і відповідач ОСОБА_2 не могла його успадкувати після смерті ОСОБА_3 . Крім того, ОСОБА_3 за життя не приймала участь у будівництві вказаного майна.

Нотаріус не мав права видавати відповідачу ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки у останньої відсутні правовстановлюючі документи на це спадкове майно.

ОСОБА_2 подала до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено на підставі належних та допустимих доказів, оцінка яких проведена з дотриманням вимог процесуального законодавства, рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Інші учасники процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі і витребувано цивільну справу.

У березні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 червня 2021 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що на підставі договорів купівлі-продажу від 26 листопада 1980 року ОСОБА_6 та ОСОБА_3 придбали по ј частині будинку з надвірними будівлями на АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 1312,3 кв. м, який складається з одноповерхового дерев?яномазаного жилого будинку, облицьованого цеглою, загальною площею 108,8 кв. м, та надвірних будівель: сарай під літ. "Г", погріб під літ. "В", вбиральня під літ. "У" (а. с. 7-8, т. 1).

На підставі договору дарування від 23 вересня 1994 року та договору купівлі-продажу від 07 травня 2001 року ОСОБА_5 набула у власність Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями на АДРЕСА_1 . Зазначена частина житлового будинку знаходиться в житловому будинку під літ. "А", надвірні будівлі: погріб під літ. "В", вбиральня "У", сарай під літ. "Г", "Д", огорожа (а. с. 152-154, т. 1).

Відповідно до експертного висновку про технічний стан будівлі, розташованої на АДРЕСА_2, зробленого Проектно-вишукувальним інститутом "Кіровоградагропроект" у 2006 році, по комплексному стану конструктивних елементів будівля під літ. "А" на момент обстеження знаходилася в аварійному стані, подальша експлуатація будівлі житлового будинку неможлива. Обстежена будівля не підлягає ремонту так як затрати на її ремонт перевищують витрати на будівництво нового аналогічного будинку. Будівлі господарського призначення під літ. "Б", "В", "Г", "Д","Е", "У" на момент обстеження знаходилися у напівзруйнованому або повністю зруйнованому стані і не підлягають ремонту (а. с. 7-10, т. 1).

Рішенням виконкому Новомиргородської міської ради Кіровоградської області від 17 серпня 2006 року № 149, обговоривши інформацію міського голови про постанову інваліда Великої Вітчизняної Війни ОСОБА_3, яка зареєстрована на АДРЕСА_2, на квартирний облік при міській раді, враховуючи представлені документи, які свідчать, що ОСОБА_3 маючи на праві приватної власності частину житлового будинку на АДРЕСА_2, на протязі тривалого часу (декілька років) не проводила поточні ремонтні роботи по підтриманню цієї частини будинку в належному стані, чим довела цю частину будинку до аварійного стану і згідно зі статтею 35 Житлового кодексу УРСР на протязі п?яти років не може бути прийнята на облік поліпшення житлових умов, відмовлено ОСОБА_3 в прийнятті на квартирний облік при Новомиргородській міській раді Кіровоградської області для поліпшення житлових умов, так як заявниця практично проживає у своєї доньки на АДРЕСА_3, житлова площа за даними Бюро технічної інвентаризації складається із трьох жилих кімнат площею 37,9 кв.м, на якій проживає три особи (а. с. 6, т. 1).

Постановою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 04 травня 2007 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до виконкому Новомиргородської міської ради Кіровоградської області про скасування рішення про відмову у постановці на квартирний облік та зобов?язання поставити на квартирний облік та надати житло, скасовано рішення виконкому Новомиргородської міської ради Кіровоградської області від 17 серпня 2006 року № 149 та зобов?язано виконком Новомиргородської міської ради Кіровоградської області вчинити дії щодо постановки на квартирний облік та надання житла ОСОБА_3 (а. с. 11-13, т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Згідно з рішенням виконкому Новомиргородської міської ради Кіровоградської області від 25 грудня 2008 року № 1382, обговоривши заяву ОСОБА_1 про оформлення права власності на самовільне будівництво господарських споруд померлою ОСОБА_5 на власній присадибній ділянці на АДРЕСА_1 та враховуючи Акт перевірки дотримання вимог чинного законодавства в галузі будівництва від 23 грудня 2008 року, оформлено право власності на самовільно побудовані: тамбур розміром 1,40 м * 2,88 м; гараж розміром 8,30 м * 4,80 м, та збільшено загальну площу на 6,6 кв. м, збільшено житлову площу на 1,5 кв. м без порушення технічних норм забудови (а. с. 239, т. 1).

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24 січня 2009 року ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкове майно складається з Ѕ частини будинку з господарсько-побутовими будівлями на АДРЕСА_1 . Житловий будинок, в якому знаходиться Ѕ частина, дерев?яномазаний, обкладений цеглою під літ. "Аакр" жилою площею будинку 91,6 кв. м, загальною площею всього будинку 157,2 кв.м, та господарсько-побутові будівлі: сарай під літ. "Б", сарай під літ. "Д", погріб під літ. "В", гараж під літ. "Ж", вбиральня під літ. "У", огорожа № 1-3, замощення І-ІІ (а. с. 151, т. 1).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 березня 2015 року ОСОБА_2 є спадкоємцем майна ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкове майно складається з ј частини будинку з господарсько-побутовими будівлями на АДРЕСА_1 . Житловий будинок, в якому знаходиться вищезазначена частка, дерев?яномазаний, обкладений цеглою під літ. "Аакркр" жилою площею будинку 91,6 кв. м, загальною площею всього будинку 157,2 кв. м, та господарсько-побутові будівлі: сарай під літ. "Б", сарай під літ. "Д", погріб під літ. "В", гараж під літ. "Ж", вбиральня під літ. "У", огорожа №-№3, замощення І-ІІ (а. с. 5, т. 1).

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24 березня 2015 року ОСОБА_7 є спадкоємцем першої черги (дочка) майна ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина, на яке видано свідоцтво, складається з ј частини будинку з господарсько-побутовими будівлями на АДРЕСА_1 . Житловий будинок, в якому знаходиться вищезазначена частка, дерев?яномазаний, обкладений цеглою під літ. "Аакркр" жилою площею будинку 91,6 кв. м, загальною площею всього будинку 157,2 кв. м, та господарсько-побутові будівлі: сарай під літ. "Б", сарай під літ. "Д", погріб під літ. "В", гараж під літ. "Ж", вбиральня під літ. "У", огорожа №-№3, замощення І-ІІ (а. с. 242, т. 1).

На підставі договору купівлі-продажу від 02 серпня 2016 року ОСОБА_7 передала у власність ОСОБА_2 ј частину будинку з господарсько-побутовими будівлями на АДРЕСА_1 . Житловий будинок, ј частка якого відчужується, дерев?яномазаний, обкладений цеглою під літ. "Аакркр" жилою площею всього будинку 91,6 кв. м, загальною площею всього будинку 157,2 кв. м, та господарсько-побутові будівлі: сарай під літ. "Б", сарай під літ. "Д", погріб під літ. "В", гараж під літ. "Ж", вбиральня під літ. "У", огорожа №-№3, замощення І-ІІ (а. с. 243-245, т. 1).

Отже ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями на АДРЕСА_1 по Ѕ частині кожна.

Крім того, кожен з них є співвласником спірного гаража під літ. "Ж", право власності на який не визнає та оспорює позивач ОСОБА_1 .

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 10 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року, у справі № 395/1053/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі Ѕ частки будинку та усунення перешкод у виділі та приватизації Ѕ частки земельної ділянки для обслуговування будинку з господарськими будівлями та спорудами, виділено в натурі у власність з відступом від ідеальних часток ОСОБА_2 29/100 частки житлового будинку на АДРЕСА_1 під літ. "Аакркр1", а саме: приміщення 1-1 площею 3,10 кв. м, 1-2 площею 2,90 кв. м, 1-3 площею 9,60 кв. м, 1-4 площею 18,70 кв. м, 1-5 площею 13,00 кв. м, 1-6 площею 16,40 кв. м, 1-7 площею 7,40 кв. м, 2-7 площею 7,50 кв. м; погріб під літ. "В", сарай під літ. "Д", відповідно до варіанту першого висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи № 1158/1159/17-27 від 29 березня 2018 року (в додатку 3 позначено синім кольором).

Виділено в натурі у власність з відступом від ідеальних часток ОСОБА_1 71/100 частки житлового будинку на АДРЕСА_1 під літ. "Аакркр1", а саме: приміщення 2-1 площею 3,00 кв. м, 2-2 площею 2,50 кв. м, 2-3 площею 9,20 кв. м, 2-4 площею 18,70 кв. м, 2-5 площею 3,90 кв. м, 2-6 площею 17,90 кв. м, 2-7 площею 5,00 кв. м, 2-8 площею 13,10 кв. м, 2-9 площею 2,60 кв. м; ганок під літ. "кр", гараж під літ. "Ж", вбиральня під літ. "У", хвіртка під літ. "№", ворота під літ. "№1", огорожа під літ. "№2", огорожа під літ. "№3", замощення під літ. "І", замощення під літ. "ІІ", відповідно до варіанту першого висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи № 1158/1159/17-27 від 29 березня 2018 року (в додатку 3 позначено жовтим кольором).

Для забезпечення ізольованого користування виділеними приміщеннями у житловому будинку літ. "Аакркр1", спільно ОСОБА_2 з ОСОБА_1 провести наступні будівельні роботи: кімнату 2-7, якою на теперішній час користується ОСОБА_8, розділити перегородкою для можливості приєднання до квартири АДРЕСА_4 частину кімнати 2-7 площею 7,50 кв. м. ОСОБА_2 необхідно зробити дверний отвір в стіні між кімнатами 1-6 та 2-7 для можливості функціонального сполучення між помешканнями.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію у розмірі 88 826 грн за зменшення частки позивача у спільній частковій власності.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 загальною площею 1557,06 кв. м між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, відповідно до варіанту першого висновку експерта за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи № 1160-1162/17-27 від 29 березня 2018 року, виділивши у користування згідно ідеальних часток по 1/2 кожному: 1) ОСОБА_2 - земельну ділянку з боку лівої бокової межі загальною площею 778,53 кв. м, що відповідає ідеальній частці, до складу якої входить земельна ділянка під забудовами та вільна від забудови (в додатку 3 позначено синім кольором). Межі розподілу земельної ділянки для користування мають наступний вигляд:

- від фасадної межі ( АДРЕСА_1 ) вздовж лівої бокової межі по ламаній довжиною 1,10+16,48+13,49;

- поворот праворуч в напрямку правої бокової межі по ламаній довжиною 3,88+0,92+6,99;

- поворот ліворуч в напрямку задньої межі довжиною 19,09 м;

- поворот праворуч вздовж задньої межі довжиною 7,77 м;

- поворот праворуч в напрямку фасадної межі до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку під літ. "Аакркр1" по ламаній довжиною 36,60+2,15+6,0;

- далі по межах розподілу житлового будинку під літ. "Аакркр1" у відповідності з варіантом № 1 поділу будинку;

- від зовнішньої стіни житлового будинку під літ. "Аакркр1" до перетину з фасадною межею довжиною 2,38 м;

- поворот праворуч до перетину з лівою боковою межею довжиною 19,26 м;

2) ОСОБА_1 - земельну ділянку з боку правої бокової межі загальною площею 778,53 кв. м, що відповідає ідеальній частці, до складу якої входить земельна ділянка під забудовами та вільна від забудови (в додатку 3 позначено жовтим кольором). Межі розподілу земельної ділянки для користування мають наступний вигляд:

- від фасадної межі ( АДРЕСА_1 ) вздовж правої бокової межі по ламаній довжиною 3,23+1,01+3,58+1,80+3,74+5,69+9,27+4,90+14,85+7,49;

- поворот ліворуч вздовж задньої межі довжиною 10,90 м;

- поворот ліворуч в напрямку фасадної межі до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку під літ. "Аакркр1" по ламаній довжиною 36,60+2,15+6,0;

- далі по межах розподілу житлового будинку під літ. "Аакркр1" у відповідності з варіантом № 1 поділу будинку;

- від зовнішньої стіни житлового будинку під літ. "Аакркр1" до перетину з фасадною межею довжиною 2,38 м;

- поворот ліворуч до перетину з правою боковою межею довжиною 16,31 м.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі № 395/1053/16-ц рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 10 липня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду не відповідають.

................

Перейти до повного тексту