Постанова
Іменем України
07 липня 2021 року
м. Київ
справа № 452/2936/18
провадження № 61-20058св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - старший державний виконавець Самбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Мазуркевич Лілія Ігорівна,
заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (стягувач), ОСОБА_1 (боржник),
особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У листопаді 2017 року старший державний виконавець Самбірського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - Самбірський ВДВС) Мазуркевич Л. І. звернулася до суду з поданням, в якому просила виділити 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 0,0799 га, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 - боржнику у виконавчому провадженні № 54827783 з примусового виконання виконавчого листа № 452/1523/13-ц, виданого на підставі рішення Апеляційного суду Львівської області від 02 лютого 2015 року, про солідарне стягнення із ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Ощадбанк") заборгованості за кредитним договором від 06 березня 2008 року № 1849/2 у розмірі 130 401,41 євро та 674 989,76 грн. Подання державного виконавця обґрунтоване тим, що під час вчинення виконавчих дій встановлено, що за дружиною боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 зареєстроване нерухоме майно, а саме вищевказана земельна ділянка, яка є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки набута під час перебування у шлюбі.
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 08 грудня 2017 року виділено 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 0,0799 га, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві спільної сумісної власності боржнику ОСОБА_1, тобто 0,03995 га.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що виділення частки боржника в майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення кредитної заборгованості.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 13 вересня 2018 року апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції, ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 08 грудня 2017 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що 08 грудня 2011 року між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, право приватної власності на яку зареєстровано за покупцем лише в серпні 2018 року. За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість подання про визначення частки майна боржника, оскільки на час звернення державного виконавця з поданням та на час постановлення оскаржуваної ухвали власником спірної земельної ділянки була ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 25 жовтня 2011 року.
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 подала заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 08 грудня 2017 року з підстав наявності істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
Заява ОСОБА_2 обґрунтована тим, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про належність спірної земельної ділянки боржнику та його дружині на праві спільної сумісної власності, оскільки на час звернення державного виконавця з поданням вказана ділянка перебувала в її власності, що підтверджується договором купівлі-продажу та витягами з державного реєстру правочинів від 08 грудня 2011 року. Оскільки суд не залучив її до участі у справі, то вона була позбавлена можливості надати необхідні документи. При цьому з невідомих їй причин до Державного земельного кадастру не були внесені зміни щодо власника майна, а також існувала технічна помилка щодо часу реєстрації за нею спірної земельної ділянки, яка була виправлена управлінням Держгеокадастру у Львівській області лише у 2018 році (після подання відповідного адвокатського запиту). Вказані обставини повністю спростовують факти, покладені місцевим судом в основу свого рішення, вони не були їй відомі до жовтня 2018 року, однак існували на час постановлення ухвали Самбірським міськрайонним судом Львівської області.
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28 грудня 2018 року у складі судді Галина В. П. заяву ОСОБА_2 задоволено. Скасовано ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 08 грудня 2017 року та в задоволенні подання старшого державного виконавця Самбірського ВДВС Мазуркевич Л. І. про визначення частки майна боржника ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що на час звернення державного виконавця з поданням про визначення частки майна боржника спірна земельна ділянка не належала ОСОБА_1 та його дружині, оскільки з грудня 2011 року вона вже перебувала у власності заявника. Вказані обставини не були відомі Самбірському міськрайонному суду Львівської області при постановленні ухвали від 08 грудня 2017 року, однак мали істотне значення для вирішення справи.
Постановою Львівського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "Ощадбанк" задоволено. Ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28 грудня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 08 грудня 2017 року за нововиявленими обставинами відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що особа, яка не була залучена до участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи чи обов`язки, не має права на подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Оскільки заявник не брала участі ні в розгляді основної справи за позовом ПАТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ні в розгляді справи за поданням державного виконавця про визначення частки майна боржника, то відсутні визначені процесуальним законом підстави для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення за заявою ОСОБА_2 . Крім того, як правильно зазначив банк в апеляційній скарзі, наведені заявником обставини є не нововиявленими, а новими обставинами, встановленими на підставі нових доказів, які ОСОБА_2 надала на підтвердження виникнення в неї права власності на спірну земельну ділянку. Таким чином, заявник повинна звертатися до суду за захистом свого порушеного права в інший передбачений законом спосіб, а не шляхом перегляду судового рішення у справі, в якій вона не брала участі, за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У листопаді 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року, а ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28 грудня 2018 року залишити в силі.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що наведені нею обставини є нововиявленими, оскільки вони повністю спростовують факти, покладені місцевим судом в основу свого рішення. Постановою Апеляційного суду Львівської області від 13 вересня 2018 року її як учасника справи апеляційну скаргу на ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 08 грудня 2017 року було залишено без задоволення, а тому апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що вона є особою, яка не брала участі у справі. Судовим рішенням, яке вона просила переглянути за нововиявленими обставинами, порушено її право власності на спірну земельну ділянку.
У січні 2020 року ПАТ "Ощадбанк" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи. Наведені ОСОБА_2 обставини не є нововиявленими. Крім того, особа, яка не була залучена до участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи чи обов`язки, не має права на подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, а має право звернутися до суду з апеляційною або касаційною скаргою із заявленням клопотання про поновлення строку на оскарження.
У лютому 2020 року ОСОБА_2 подала відповідь на відзив на касаційну скаргу, в якій просила відхилити цей відзив у зв`язку з його необґрунтованістю.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Самбірського міськрайонного суду Львівської області.
05 листопада 2020 року справа № 452/2936/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 18 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що на виконанні у Самбірському ВДВС перебуває виконавче провадження № 54827783 з примусового виконання виконавчого листа № 452/1523/13-ц, виданого на підставі рішення Апеляційного суду Львівської області від 02 лютого 2015 року про солідарне стягнення із ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Ощадбанк" заборгованості за кредитним договором від 06 березня 2008 року № 1849/2 у розмірі 130 401,41 євро та 674 989,76 грн.
У листопаді 2017 року старший державний виконавець Самбірського ВДВС Мазуркевич Л. І. звернулася до суду з поданням про визначення частки майна боржника ОСОБА_1 у земельній ділянці, яка була набута його дружиною ОСОБА_4 у власність під час перебування у шлюбі з боржником.
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 08 грудня 2017 року вищезгадане подання державного виконавця задоволено. Виділено 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 0,0799 га, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві спільної сумісної власності боржнику ОСОБА_1, тобто 0,03995 га.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 13 вересня 2018 року апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції, ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 08 грудня 2017 року - без змін.
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 подала заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 08 грудня 2017 року з підстав наявності істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).
Під час розгляду вказаної заяви по суті судами також встановлено, що 08 грудня 2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,0799 га (кадастровий номер 4624280600:03:003:0033), цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповіддю Самбірського районного відділу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, наданою на адвокатский запит представника ОСОБА_2 від 11 жовтня 2018 року, підтверджується, що 11 лютого 2018 року працівниками вказаного відділу було виявлено технічну помилку, допущену у відомостях Державного земельного кадастру щодо перереєстрації власника земельної ділянки 4624280600:03:003:0033, яку виправлено 30 травня 2018 року (з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ).
Згідно з частинами першою-четвертою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини першої, другої статті 352 ЦПК України в редакції, чинній на час подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справипротягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
З аналізу змісту вказаних норм можна дійти висновку, що особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи чи обов`язки, не має права на подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Суд ухвалою відмовляє у прийнятті такої заяви.
У цьому разі особа, яка не брала участі у справі, має право звернутися до суду з апеляційною або касаційною скаргою разом з відповідним клопотанням про поновлення процесуального строку на оскарження.
Схожий за змістом правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 06 вересня 2018 року у справі № 215/6648/15-ц (провадження № 61-36732св18), від 03 лютого 2019 року у справі № 539/1054/16-ц (провадження № 61-42805св18), від 02 вересня 2019 року у справі 521/5044/14-ц (провадження № 61-8330св19), від 02 вересня 2020 року у справі № 295/8984/15-ц (провадження № 61-17689св19).
У постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 462/3299/15-ц (провадження № 61-5938св20) зазначено, що ЦПК України не передбачено повноважень суду апеляційної інстанції скасовувати рішення суду першої інстанції і постановляти нове судове рішення з приводу розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, відмовляти у її задоволенні (залишати без задоволення), тобто розглядати таку заяву по суті, оскільки це належить до компетенції суду, судове рішення якого переглядається. У випадку встановлення апеляційним судом відсутності передбачених ЦПК України підстав для скасування рішення за новоявленими обставинами, необхідно виходити з того, що у цьому випадку суд, який розглядав заяву про перегляд судового рішення, має повноваження постановити ухвалу про відмову у задоволені такої заяви (частина третя статті 429 ЦПК України). Отже, апеляційний суд в межах своїх повноважень наділений компетенцією скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене за наслідками розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, і направити справу для розгляду до суду першої інстанції, до повноважень якого у цій справі віднесено вирішення питання щодо розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по суті. Також суд апеляційної інстанції наділений правом за результатами апеляційного перегляду скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення по суті спору.