Постанова
Іменем України
07 липня 2021 року
м. Київ
справа № 591/2641/20
провадження № 61-17724св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Левченко Т. А., Собини О. І., Хвостика С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд" (далі - ТОВ "Комфі Трейд", Товариство) про стягнення грошових коштів, сплачених за договором купівлі-продажу, та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 04 квітня 2020 року на сайті інтернет-магазину Comfy ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) він замовив на подарунок дружині кавоварку рожкову " Delonghi ECP3131" (код: НОМЕР_1 ), замовлення № 8691957, здійснивши попередню оплату вартості товару в розмірі 4 599 грн та послуги "Comfy Доставка стандарт" в сумі 1 грн на розрахунковий рахунок ТОВ "Комфі Трейд". 06 квітня 2020 року у відділенні "Нова пошта" він отримав вказаний товар разом з видатковою накладною та незаповненим бланком гарантійного талону Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛОНГІ УКРАЇНА" (далі - ТОВ "ДЕЛОНГІ УКРАЇНА"). В День народження дружини, ІНФОРМАЦІЯ_2, вони розпакували коробку з подарунком та, дотримуючись відповідних інструкцій, стали використовувати кавоварку за цільовим призначенням. Однак вже 12 квітня 2020 року під час приготування кави він помітив, що до чашки по сформованій смузі корозії почала капати вода, яка витікала з середини кавоварки та текла по зовнішній стороні випускного каналу бойлера. Розуміючи, що корозія не могла утворитися за два дні експлуатації кавоварки, а протікання води по електроприладу може спричинити небезпечні для життя та здоров`я людини наслідки, цього ж дня в телефонному режимі він повідомив продавця про вказаний дефект і попросив замінити неякісний товар або оформити повернення коштів. У відповідь йому рекомендували звернутися до сервісного центру та відремонтувати кавоварку, так як невідомо, де вона була і що з нею робили. 15 квітня 2020 року він направив на адресу Товариства заяву, в якій повідомив про розірвання укладеного між сторонами на відстані договору купівлі-продажу та вимагав повернути сплачені ним за товар грошові кошти. Однак відповідач залишив його вимогу без задоволення. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з ТОВ "Комфі Трейд" на свою користь грошові кошти в сумі 4 599 грн, сплачені ним за придбання товару, а також 4 000 грн - на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 19 серпня 2020 року у складі судді Клименко А. Я. позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Комфі Трейд" на користь ОСОБА_1 4 599 грн неповернутих коштів за товар. Стягнуто з ТОВ "Комфі Трейд" на користь ОСОБА_1 4 000 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що право позивача на розірвання укладеного на відстані договору є безумовним, не пов`язується з жодною подією чи умовою та гарантується Законом України "Про захист прав споживачів". Розірвання договору, укладеного на відстані, здійснюється у спосіб повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару. Таким чином, укладений між сторонами в цій справі договір купівлі-продажу є розірваним з 16 квітня 20120 року (з дня отримання продавцем заяви про розірвання договору). Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) може застосовуватися тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена. Оскільки з розірванням договору купівлі-продажу відпала правова підстава, за якою ТОВ "Комфі Трейд" набуло від ОСОБА_1 грошові кошти, то позовна вимога про повернення отриманої продавцем за товар суми підлягає задоволенню. Крім того, діями відповідача, які полягали в порушенні прав позивача як споживача, останньому завдано моральної шкоди.
Постановою Сумського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "Комфі Трейд" задоволено. Рішення Зарічного районного суду міста Суми від 19 серпня 2020 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що підставою для задоволення вимоги про розірвання договору та повернення сплаченої за товар суми, є істотний недолік цього товару, який робить неможливим його використання в цілому, після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з таких ознак: він взагалі не може бути усунутий, його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів, він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 експлуатував придбану у відповідача кавоварку. Під час приготування кави, як стверджує позивач, ним було виявлено прихований дефект товару - стікання води по зовнішній стороні випускного каналу бойлера по сформованій смузі корозії. 15 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Товариства із заявою про розірвання договору купівлі-продажу, в якій, посилаючись на частину першу статті 8, частину четверту статті 13 Закону України "Про захист прав споживачів", просив повернути сплачені ним за кавоварку кошти у зв`язку з виявленим істотним недоліком товару. Разом з тим для розірвання укладеного на відстані договору за частиною четвертою статті 13 вказаного Закону споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані. Оскільки позивач використовував придбану кавоварку, то відсутні підстави для розірвання договору за наведеною нормою Закону. Крім того, згідно з видатковою накладною № LD002022048 ОСОБА_1 разом із співробітником служби доставки необхідно було перевірити комплектність усього замовлення, правильність заповнення гарантійного талону, інших супутніх документів, переконатися у працездатності ручок, засувок, інших механічних вузлів та у відсутності на товарі механічних пошкоджень і тільки після цього прийняти товар. У разі виявлення будь-яких невідповідностей позивач мав право відмовитися від товару та повідомити про це продавця. Щодо наявності істотного недоліку, який є підставою для розірвання договору купівлі-продажу за частиною першою статті 8 Закону України "Про захист прав споживачів", то на підтвердження вказаної обставини позивачем надано лише фотознімки кавоварки. Проте вказані докази не свідчать про наявність у товару саме істотного недоліку. При цьому ТОВ "Комфі Трейд" повідомляло позивача, що для задоволення його вимог необхідна наявність саме істотних недоліків товару, виявити які можуть лише уповноважені фахівці авторизованого сервісного центру. В разі встановлення істотних недоліків (таких, що не можуть бути усунені шляхом ремонту) сервісний центр має скласти відповідний акт, за яким ТОВ "Комфі Трейд" матиме достатні правові підстави для задоволення вимог позивача. Однак ОСОБА_1 не надав суду доказів звернення до сервісного центру для виявлення недоліків товару та причин їх виникнення. За відсутності підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача сплачених за товар коштів не підлягає задоволенню й вимога про відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Сумського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року, а рішення Зарічного районного суду міста Суми від 19 серпня 2020 року залишити в силі.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заявник вказав, що апеляційний суд застосував статтю 8 Закону України "Про захист прав споживачів" без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 08 травня 2018 року у справі № 686/8534/17. Крім того, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини четвертої статті 13 Закону України "Про захист прав споживачів" у подібних правовідносинах.
У грудні 2020 року ТОВ "Комфі Трейд" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 03 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Зарічного районного суду міста Суми.
16 грудня 2020 року справа № 591/2641/20 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 04 квітня 2020 року ОСОБА_1 придбав на сайті інтернет-магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) кавоварку рожкову " Delonghi ECP3131" (код: НОМЕР_1 ), замовлення № НОМЕР_2, здійснивши попередню оплату вартості товару в розмірі 4 599 грн та послуги "Comfy Доставка стандарт" в сумі 1 грн на розрахунковий рахунок ТОВ "Комфі Трейд".
Згідно з пунктом 4 Умов доставки придбаного товару, які містилися у видатковій накладній від 06 квітня 2020 року № LD002022048, покупцю разом із співробітником служби доставки необхідно: перевірити комплектність усього замовлення і кожного товару окремо; перевірити правильність заповнення гарантійного талону та інших супутніх документів; переконатися в працездатності ручок, засувок та інших механічних вузлів; переконатися у відсутності на товарі механічних пошкоджень і, якщо не виникає претензій, - підписати пакет супровідних документів та отримати товар.
Під час отримання у відділенні перевізника " ІНФОРМАЦІЯ_3" замовлення позивач не мав зауважень щодо якості та комплектації придбаної ним кавоварки.
15 квітня 2020 року ОСОБА_1 надіслав на адресу ТОВ "Комфі Трейд" заяву, в якій, посилаючись на частину першу статті 8, частину четверту статті 13 Закону України "Про захист прав споживачів", повідомив відповідача про розірвання укладеного на відстані договору купівлі-продажу кавоварки та вимагав у зв`язку з цим повернути сплачені ним грошові кошти. Як підставу для розірвання договору позивач зазначив поставку неякісного товару (наявність корозії та протікання води по зовнішній стороні випускного каналу бойлера А13).
В листі від 25 квітня 2020 року № 1168 п-03/07 ТОВ "Комфі Трейд" зазначило, що оскільки придбаний позивачем товар вже використовувався та не зберіг свого початкового стану, то відсутні правові підстави для розірвання договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 13 Закону України "Про захист прав споживачів". Крім того, за змістом статті 8 вказаного Закону обмін товару або повернення коштів за товар проводиться виключно в разі встановлення у товарі істотного недоліку, що виник з вини виробника товару (продавця, виконавця) або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи. Наразі Товариство не має інформації про наявність істотних недоліків у товарі, які виникли з вини виробника, що необхідно для задоволення заявлених вимог. Працівники магазину не мають необхідних повноважень, технічної бази, кваліфікації та спеціальних знань, необхідних для проведення діагностики. Виявити недоліки товару, встановити їх істотність та причини виникнення можуть лише уповноважені фахівці авторизованого сервісного центру. Передати товар до авторизованого сервісного центру для здійснення діагностики та, в разі необхідності, - гарантійного ремонту позивач може як через магазин, так і звернувшись до сервісного центру самостійно. У разі виявлення недоліків товару, які можуть бути усунені, - такі недоліки можуть бути усунені безоплатно. У разі виявлення істотних недоліків (таких, що не можуть бути усунуті шляхом ремонту) авторизований сервісний центр складе відповідний акт, на підставі якого ТОВ "Комфі Трейд" матиме достатні правові підстави для задоволення заявлених вимог. Відмова від проведення діагностики унеможливить з`ясування питання про те, чи є недоліки у придбаному товарі істотними або ж чи можуть вони бути усунені шляхом ремонту, що необхідно для вирішення поставленого питання по суті.
Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв`язку, є договором, укладеним на відстані.
Права споживача в разі укладення договору на відстані регулюються статтею 13 Закону України "Про захист прав споживачів", яка є спеціальною для такого виду договорів.
Згідно з частинами першою-третьою статті 13 Закону України "Про захист прав споживачів" положення цієї статті не застосовуються до договорів, укладених на відстані, які стосуються: 1) правочинів з нерухомим майном, крім оренди такого майна; 2) правочинів з цінними паперами; 3) фінансових послуг; 4) продажу товарів торговельними автоматами; 5) телекомунікаційних послуг; 6) правочинів, здійснених на аукціоні, якщо участь у ньому можлива і без використання засобів дистанційного зв`язку. Перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про: 1) найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії; 2) основні характеристики продукції; 3) ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати; 4) гарантійні зобов`язання та інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом продукції; 5) інші умови поставки або виконання договору; 6) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції або послуг; 7) вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу; 8) період прийняття пропозицій; 9) порядок розірвання договору. У разі ненадання такої інформації суб`єкт господарювання несе відповідальність згідно із статтями 15 і 23 цього Закону. Факт надання інформації відповідно до вимог частини другої цієї статті повинен бути підтверджений письмово або за допомогою електронного повідомлення. Інформація, підтверджена таким чином, не може бути змінена продавцем (виконавцем) в односторонньому порядку. Підтвердження інформації не вимагається, якщо послуга надається засобами дистанційного зв`язку і оплачується через оператора телекомунікаційних послуг.
За змістом частин четвертої, сьомої статті 13 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару. У разі продажу матеріальних речей їх повернення також свідчить про розірвання договору. До договору, укладеного на відстані, застосовуються положення, передбачені частинами п`ятою-дев`ятою статті 12 цього Закону.
Відповідно до частин п`ятої-дев`ятої статті 12 Закону України "Про захист прав споживачів" уразі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, споживач повинен повідомити продавця (виконавця) про місце, де продукція може бути повернена. Договором може передбачатися, що продукція або результати робіт (послуг), що були надіслані поштою, повинні у разі розірвання договору також бути повернені поштою. Будь-які витрати, пов`язані з поверненням продукції, покладаються на продавця (виконавця). Продавець (виконавець) повинен відшкодувати витрати споживача у зв`язку з поверненням продукції. У разі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, обов`язок споживача зберігати у себе продукцію припиняється по закінченні шістдесяти днів після її одержання. Якщо продавець (виконавець) не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов`язання з оплати її вартості. Якщо споживачеві не було надано документ (електронний документ), який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями, такий правочин не є підставою для виникнення обов`язків для споживача. У разі ненадання документа (електронного документа) або підтвердження інформації споживач повідомляє продавця (виконавця) про недійсність договору. Продавець (виконавець) протягом тридцяти днів з моменту одержання такого повідомлення повинен повернути споживачеві одержані кошти та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв`язку з поверненням продукції. Для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані. Знищення, пошкодження або псування продукції, що сталося не з вини споживача, не позбавляє споживача права на розірвання договору. Зменшення вартості продукції внаслідок відкриття упаковки, огляду чи перевірки продукції не позбавляє права споживача на розірвання договору. У разі коли продавець (виконавець) або третя особа надала споживачеві кредит на суму коштів за договором, укладеним поза торговельними або офісними приміщеннями, такий кредит втрачає чинність у момент розірвання договору. Якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що для реалізації права на розірвання договору, укладеного на відстані, споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані. Разом з тим знищення, пошкодження або псування продукції, що сталося не з вини споживача, не позбавляє споживача права на розірвання договору.
Згідно зі статтею 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Системний аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що для встановлення істотності недоліку товару необхідно наявність таких ознак: неможливість чи недопустимість використання товару за призначенням; виникнення недоліку з вини виробника (продавця, виконавця); повторний прояв недоліку з незалежних від споживача причин після його усунення, а також наявність хоча б однієї з таких ознак: він взагалі не може бути усунений; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Згідно зі статтею 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Відповідно до частини першої статті 668 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Отже, умовою відповідальності продавця за недоліки товару є виникнення цих недоліків до моменту передання товару покупцеві. Залежність настання відповідальності продавця від моменту виникнення недоліків пояснюється тим, що за загальним правилом, встановленим частиною першою статті 668 ЦК України, до моменту передання товару ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару несе продавець. При виявленні недоліків товару після переходу до покупця ризику його випадкового знищення або випадкового пошкодження саме на нього покладається обов`язок доведення того, що недоліки виникли до передання йому товару.
Згідно з частиною другою статті 679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.