1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

01 липня 2021 року

м. Київ

справа № 686/16060/17

провадження № 61-11317св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи за первісним позовом:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2,

треті особи: виконавчий комітет Хмельницької міської ради, департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради, управління Державної архітектурної-будівельної інспекції в Хмельницькій області, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1,

учасники справи за зустрічним позовом:

позивач - ОСОБА_2,

відповідачі: ОСОБА_1, відділ капітального будівництва Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, приватне підприємства "Гринь",

треті особи: виконавчий комітет Хмельницької міської ради, департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради, управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 лютого 2020 року у складі судді Стефанишина С. Л. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 червня 2020 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: виконавчий комітет Хмельницької міської ради, департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради, управління Державної архітектурної-будівельної інспекції в Хмельницькій області, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) АДРЕСА_1, про усунення перешкод в користуванні нежилим приміщенням та демонтування прибудови.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що 23 грудня 2013 року між відділом капітального будівництва управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області (далі - ВКБ УМВС України в Хмельницькій області), та інвестором - приватним підприємством "Гринь" (далі - ПП "Гринь"), в особі директора ОСОБА_3 укладено інвестиційний договір № 1/126-13 на участь у будівництві за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з п. 1.1 інвестиційного договору сторони визначили предметом договору умови участі інвестора в інвестуванні будівництва нежитлових приміщень АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, що розташовані під квартирами АДРЕСА_6, АДРЕСА_7 (80-кв. житловий будинок з вбудованими офісними приміщеннями та творчими майстернями художників і архітекторів).

Відповідно до п.1.2 інвестиційного договору загальна проектна площа об`єкту інвестування на момент укладення договору складає 86,9 кв. м. Загальна проектна площа підлягає уточненню за актом інвентаризації БТІ.

03 лютого 2014 року між ПП "Гринь" в особі директора Гриня А. Г. (відчужувач) та ОСОБА_1 (набувач), укладено договір переуступки права вимоги на будівництво нежитлового приміщення (далі - договір переуступки).

Згідно із п. 1 договору переуступки відчужувач переуступив, а набувач прийняв майнові права - право вимоги на одержання у власність нежитлових приміщень № 8, № 9, № 10, загальною площею 86,9 кв. м, що розташовані в осях 1-7 другого під`їзду житлового будинку по АДРЕСА_2 .

У п. 2 договору переуступки зазначено, що вказані нежитлові приміщення № 8, № 9, № 10 (майнові права) належать відчужувачу на підставі інвестиційного договору №1/126-13 на участь у будівництві за адресою АДРЕСА_2 від 23 грудня 2013 року, укладеного з замовником будівництва - ВКБ УМВС України в Хмельницькій області, всі права та зобов`язання інвестора за яким переходять до набувача з моменту підписання даного договору, а замовник з моменту підписання даного договору несе свої зобов`язання перед набувачем.

05 грудня 2014 року управлінням державного архітектурного будівельного контролю у Хмельницькій області зареєстровано декларацію про готовність об`єкта - 80-ти квартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та творчими майстернями художників і архітекторів на АДРЕСА_2 . Цей факт свідчить про те, що будівництво будинку закінчено, об`єкт готовий до експлуатації.

У подальшому змінено адресу прийнятого до експлуатації 80-квартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та творчими майстернями художників і архітекторів на АДРЕСА_2 на АДРЕСА_1, що підтверджується листом управління архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради від 16 грудня 2014 року № 4812/03- 01-05.

23 квітня 2016 року ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєструвала належне їй право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 86,9 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно за № 58215697, сформованою 27 квітня 2016 року.

Згідно поверхового плану та експлікації технічного паспорту, виготовленого Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 25 квітня 2014 року на нежитлове приміщення АДРЕСА_8, до складу нежитлового приміщення № 8 входять коридор № 1, площею 12, 8 кв. м, приміщення № 2 площею 19,2 кв. м, приміщення № 3 площею 5,2 кв. м, приміщення № 4 площею 19,4 кв. м, приміщення № 5 площею 15,0 кв. м, приміщення № 6 площею 10,6 кв. м, приміщення № 7 площею 4,7 кв. м, загальною площею 86,9 кв. м.

Власником квартири АДРЕСА_9 є відповідач - ОСОБА_2

ОСОБА_2 здійснив реконструкцію своєї квартири, облаштувавши окремий вхід до своєї квартири, на що йому будо видано декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири під стоматологічний кабінет. Однак у даній декларації нічого не вказано про проведення добудов до належної йому квартири.

Не дивлячись на це, ОСОБА_2 здійснив самочинну прибудову господарського приміщення, добудувавши його до свого балкону. Самочинно прибудоване приміщення межує із зовнішньою стіною належного позивачу за первісним позовом на праві власності нежитлового приміщення, позначеного в поверховому плані технічного паспорту за № 4, площею 19,4 кв. м. Здійснивши самочинну прибудову ОСОБА_2 заклав цеглою вікно у належному позивачу на праві власності приміщенні № 2.

ОСОБА_2, облаштовуючи окремий вхід до приміщення своєї квартири АДРЕСА_10, замурував частину належного позивачу приміщення, визначеного в поверховому плані технічного паспорта № "З", площею 5,2 кв. м. та замурував вікно в належному їй приміщенні позначеному в поверховому плані № 2 площею 19,2 кв. м.

Дані прибудови відбулися без будь якого погодження з позивачем, указані прибудови перешкоджають їй в користуванні нежитловим приміщенням, та грубо порушують її право власності.

Таким чином, просила:

- зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням АДРЕСА_8 ;

- демонтувати самовільно збудовану конструкцію, яка межує із зовнішньою стіною нежитлового приміщення № 8;

- демонтувати прибудову, якою замуровано частини нежитлового приміщення, визначеного на поверховому плані до технічного паспорта за № 2 та № 3.

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ВКБ МВС України в Хмельницькій області, ПП "Гринь", треті особи: виконавчий комітет Хмельницької міської ради, департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради, управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області, ОСББ № 176 на АДРЕСА_1, про визнання правочинів недійсними.

В обгрунтування зустрічних позовних вимог посилався на те, що інвестиційний договір від 23 грудня 2013 року № 1/126-13 є нікчемним правочином, оскільки його зміст суперечить вимогам закону, виходячи з наступного.

Так, предметом вищевказаного інвестиційного договору № 1/126-13, є підвальне допоміжне приміщення, а не офісні приміщення та творчі майстерні, як зазначає позивач у своєму первісному позові.

Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Однак, всупереч вимогам закону, ОСОБА_1, зареєструвала право власності на вищевказаний підвал у житловому будинку АДРЕСА_1, що підтверджується інформаційною довідкою №58215697.

ОСОБА_1 набула усіх прав та обов`язків відповідно до інвестиційного договору № 1/126-13, який є предметом спору. А тому і договір переуступки права вимоги укладений 03 лютого 2014 року між ПП "Гринь" та ОСОБА_1 також підлягає визнанню недійсним.

Таким чином, ОСОБА_2 просив визнати недійсними:

- інвестиційний договір від 23 грудня 2013 року №1/126-13 на участь у будівництві за адресою АДРЕСА_2, укладений між ВКБ УМВС України в Хмельницькій області та "ПП "Гринь";

- договір переуступки права вимоги на будівництво нежитлового приміщення на одержання у власність нежитлових приміщень № 8, 9, 10 загальною площею 86,9 кв. м на АДРЕСА_2, укладеного між ПП "Гринь" та ОСОБА_1 03 лютого 2014 року.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 30 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено; усунуто перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням АДРЕСА_8, належного ОСОБА_1 шляхом демонтажу: самовільно збудованої прибудови до цокольного поверху будинку АДРЕСА_1, яка розташована під лоджією квартири АДРЕСА_10, що належить ОСОБА_2 та межує з приміщеннями, позначеними в поверхневому плані технічного паспорту на нежитлове приміщення ОСОБА_1 за № 5, № 4, № 3; цегли, якою закладено віконний проріз в приміщенні, яке позначене на поверхневому плані технічного паспорту ОСОБА_1 за № 2; забетонованої площадки з підпорною стінкою якою забетоновано приміщення позначене в поверхневому плані технічного паспорта на нежитлове приміщення ОСОБА_1 за № 3. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи первісний позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що прибудова до цокольного поверху будинку АДРЕСА_1, під лоджією квартири ОСОБА_2, що межує з приміщеннями ОСОБА_1 № № 3-5; закладка цеглою віконного прорізу в приміщенні ОСОБА_1 № 2; влаштування майданчика з підпірною стінкою, яким забетоновано приміщення АДРЕСА_11, створюють перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням ОСОБА_1, а тому їх слід усунути.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд виходив з необґрунтованості заявлених вимог, а також недоведеності факту порушення прав ОСОБА_2 укладенням оспорюваних договорів.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року до Верховного Суду ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули уваги на відсутність доказів порушення прав ОСОБА_1 . Так, здійснюючи добудови заявник мав відповідні дозволи. Зокрема, у матеріалах справи містяться декларація про початок будівельних робіт та декларація про готовність до експлуатації об`єкта, які зареєстровані у передбаченому законом порядку. Під час проведення реконструкції заявник не спілкувався із ОСОБА_1 щодо наявності будь-яких перешкод у користуванні майном.

ОСОБА_2 вважає, що поза увагою судів залишилося те, яке саме майно належить ОСОБА_1, оскільки наявні у справі документи містять певні розбіжності. Також посилається на неповноту висновку експерта.

Підставою касаційного оскарження зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права (касаційна скарга подана на підставі пункту 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).

Короткий зміст вимог заперечень (відзиву) на касаційну скаргу

У жовтні 2020 року на адресу Верховного Суду надійшли відзиви від ОСОБА_1 та від ВКБ УМВС України в Хмельницькій області, у якому заявники просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки рішення є законними та обгрунтованими.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Указана справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що23 грудня 2013 року між ВКБ УМВС України в Хмельницькій області та ПП "Гринь" укладено інвестиційний договір № 1/126-13 на участь у будівництві за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно п. 1.1 цього договору сторони визначили предметом договору умови участі інвестора в інвестуванні будівництва нежитлових приміщень АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, що розташовані під квартирами АДРЕСА_6, АДРЕСА_7 (80-квартирний житловий будинок з вбудованими офісними приміщеннями та творчими майстернями художників і архітекторів).

Відповідно до п.1.2 інвестиційного договору загальна проектна площа об`єкту інвестування на момент укладення договору складає 86,9 кв. м. Загальна проектна площа підлягає уточненню за актом інвентаризації БТІ.

03 лютого 2014 року між ПП "Гринь" та ОСОБА_1 укладено договір переуступки права вимоги на будівництво нежитлового приміщення, за яким відчужувач переуступив, а позивачка прийняла майнові права - право вимоги на одержання у власність нежитлових приміщень № 8, № 9, № 10, загальною площею 86,9 кв. м, що розташовані в осях 1-7 другого під`їзду житлового будинку по АДРЕСА_2 .

05 грудня 2014 року Управлінням ДАБК у Хмельницькій області зареєстровано декларацію про готовність об`єкта - 80-квартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та творчими майстернями художників і архітекторів по АДРЕСА_2 .

У подальшому змінено адресу цього будинку на АДРЕСА_1 .

23 квітня 2016 року ОСОБА_1 зареєструвала право власності на нежитлове приміщення загальною площею 86,9 кв. м, по АДРЕСА_1 .

Згідно поверхового плану та експлікації техпаспорта на нежитлове приміщення № 8 по АДРЕСА_1, до складу нежитлового приміщення № 8 загальною площею 86,9 кв. м входять коридор № 1, площею 12, 8 кв. м, приміщення № 2 площею 19,2 кв. м, приміщення № 3 площею 5,2 кв. м, приміщення № 4 площею 19,4 кв. м, приміщення № 5 площею 15,0 кв. м, приміщення № 6 площею 10,6 кв. м, приміщення № 7 площею 4,7 кв. м.

ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_9 .

На підставі декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири, робочого проекту реконструкції ОСОБА_2 здійснив реконструкцію своєї квартири у стоматологічний кабінет, облаштувавши окремий вхід до нього.

Управлінням ДАБК 13 лютого 2017 року зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації цього об`єкта.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 24 квітня 2019 року № 611/018 установлено наявність прибудови до цокольного поверху будинку АДРЕСА_1, яка облаштована під лоджією квартири АДРЕСА_10, що належить ОСОБА_2 та межує з приміщеннями, позначеними в поверховому плані технічного паспорту на нежитлове приміщення ОСОБА_1 за АДРЕСА_12, АДРЕСА_13, № 3; відсутність (закладення цеглою) віконного прорізу в приміщенні, позначеному в поверховому плані технічного паспорта ОСОБА_1 за № 2; відсутність приміщення, вказаного в поверховому плані технічного паспорту на нежитлове приміщення ОСОБА_1 за № 3 площею 5,2 кв. м, при цьому фактично на місці приміщення знаходиться забетонована площадка з підпірної стінкою.

У приміщенні ОСОБА_1 № 4 вікно не замуроване, але виходить не у зовнішній простір, а до приміщення добудови, яка влаштована під приміщенням лоджії квартири АДРЕСА_10 .

Площа та склад приміщень цокольного поверху будинку АДРЕСА_1 змінилася внаслідок влаштування приміщення площею 6,8 кв. м під лоджією квартири АДРЕСА_10 .


................
Перейти до повного тексту