ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2021 року
м. Київ
справа № 520/11087/18
провадження № 61-23219св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
треті особи - ОСОБА_2, публічне акціонерне товариство "Омега Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду міста Одеси від 08 квітня 2019 року у складі судді Петренка В. С. та постанову Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), яке є правонаступником публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк"), яке, у свою чергу, є правонаступником акціонерного комерційного банку "Тас-Комерцбанк" (далі - АКБ "Тас-Комерцбанк"), треті особи: ОСОБА_2, публічне акціонерне товариство "Омега Банк" (далі - ПАТ "Омега Банк"), про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору та договорів забезпечення.
Позов мотивований тим, що 19 жовтня 2007 року між АКБ "Тас-Комерцбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1501/1007/71-201, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 105 000,00 доларів США на строк з 19 жовтня 2007 року по 19 жовтня 2029 року включно, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у терміни, передбачені цим договором.
Кредит надається позичальнику лише після надання документу, що підтверджує здійснення оплати не менше ніж 0 % вартості об`єкта нерухомості відповідно до укладеного позичальником договору купівлі-продажу, зазначеного у пункті 1.4. кредитного договору та виконання ним умов пунктів 3.11. і 5.11.12. цього договору, якими передбачено, що за проведення розрахунків та перевірку документів за кредитними операціями позичальник одноразово у день видачі кредиту сплачує банку комісію у розмірі 1 % від розміру кредиту (без ПДВ) у національній валюті по офіційному курсу НБУ на день сплати, а також, що до моменту видачі кредиту позичальник зобов`язаний укласти на користь банку договір страхування позичальника від нещасного випадку на суму, не меншу суми кредиту та на загальний строк користування кредитом, але не менше ніж на 6 місяців. Страхування здійснюється у страховій компанії, обраній ним самостійно зі страхових компаній, які співпрацюють з банком, із переліком та розміром тарифів, із якими позичальник ознайомлений до укладення цього договору.
Відповідно до пункту 1.3. кредитного договору сторони встановили процентну ставку за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.
19 жовтня 2007 року на виконання умов кредитного договору позичальник уклав із ОСОБА_3 договір купівлі-продажу трикімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 63,0 кв.м, яка складається із трьох житлових кімнат загальною житловою площею 43,7 кв.м та підсобних приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л. І. за реєстровим № 5981.
У забезпечення зобов`язань позичальника за кредитним договором 19 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та АКБ "Тас-Комерцбанк" укладено іпотечний договір № 1501/100771-201-Z-1, предметом якого є зазначена вище квартира.
Крім того,19 жовтня 2007 року між ОСОБА_1, АКБ "Тас-Комерцбанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 1501/1007/71-201-Р-1, відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов`язалась перед банком відповідати за виконання ОСОБА_1 зобов`язань щодо повернення коштів за кредитним договором у сумі 105 000,00 доларів США строком до 19 жовтня 2029 року включно з процентною ставкою 12,5 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.
30 травня 2011 року сторонами підписано кредитний договір у новій редакції з ПАТ "Сведбанк", яке є правонаступником АКБ "Тас-Комерцбанк", зокрема, внесено зміни до порядку погашення кредиту та передбачено, що починаючи з 10 липня 2011 року позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів за період користування кредитом, нарахованих відповідно до пункту 3.2. цього договору, шляхом здійснення фіксованих платежів (ануїтетні платежі) у сумі 921,89 доларів США 10 числа кожного місяця, а також фактично нараховані відсотки за період користування кредитом, та встановлено рахунок, на який позичальник зобов`язався сплачувати зазначені платежі.
Окремо сторонам зазначено, що на дату підписання договору розмір строкової заборгованості складає 79 541,00 доларів США та 2 459,00 доларів США простроченої заборгованості.
Також 30 травня 2011 року сторонами укладено додаткову угоду до кредитного договору, за умовами якої сторони домовились з 30 травня 2011 року збільшити суму заборгованості на позичковому рахунку на суму залишків, нарахованих на дату укладення цього договору - простроченої заборгованості по процентах за кредитним договором. Таким чином розмір строкової заборгованості за кредитом склав 82 000,00 доларів США, а розмір фіксованих щомісячних платежів (ануїтетних платежів) - 950,39 доларів США.
Крім того, 30 травня 2011 року внесено зміни до договору поруки у частині суми основного зобов`язання, яку встановлено у розмірі 82 000,00 доларів США, а також до договору іпотеки, у якому узгоджено суму основного зобов`язання, забезпечуваного іпотекою, у розмірі 82 000,00 доларів США, уточнено вартість об`єкта іпотеки у розмірі 57 900,00 доларів США, а також інші поточні умови.
05 червня 2012 року листом ПАТ "Дельта Банк" повідомлено позивача про відступлення ПАТ "Сведбанк" на користь ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитним договором, а також зазначено нові реквізити для перерахування грошових коштів на погашення кредитної заборгованості.
Позивач продовжував здійснювати погашення заборгованості на користь ПАТ "Дельта Банк", зокрема, з жовтня 2007 року по серпень 2013 року сплатив кредитору суму у розмірі 70 000,00 доларів США. Проте кредитори постійно змінювались, а сума тілу кредиту, яка залишилась до остаточного погашення, майже не змінилася.
Здійснивши особистий перерахунок, позивач зрозумів, що при підписанні кредитного договору його як споживача не було належним чином поінформовано про суттєві для прийняття свідомого рішення обставини, що, на його думку, може бути кваліфіковано як застосування нечесної підприємницької практики. Крім того, банк у порушення норм закону про захист прав споживачів включив до такого договору такі умови, які є несправедливими та тягнуть за собою недійсність договору.
Так, банк включив до кредитного договору несправедливі, на думку позивача, умови про ціну договору, включивши до умов про ціну договору умови про сплату фактично скритих процентів за послуги, які банк надає в своїх інтересах. Зокрема, пунктом 3.11 договору передбачено, що за проведення розрахунків та перевірку документів за кредитними операціями за цим договором позичальник одноразово у день видачі кредиту сплачує банку комісію у розмірі 1 % від розміру кредиту (без ПДВ) у національній валюті по офіційному курсу НБУ на день сплати.
Крім того, пропонуючи до підписання додаткову угоду від 30 травня 2011 року, банк фактично включив до тіла кредиту суму заборгованості за відсотками, чим збільшив базу нарахування відсотків таким чином, що на суму відсотків також нараховувалися відсотки.
Також банк не попередив, що валютні ризики під час виконання зобов`язань за кредитним договором несе споживач; не надав інформацію про методику, яка використовується для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов`язаних із конвертацією валюти платежу у валюту зобов`язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами, а також графік платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості усіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача за кожним платіжним періодом; не зазначив у кредитному договорі детальний розпис сукупної вартості кредиту.
З огляду на викладене, позивач просив визнати недійсними кредитний договір, договори іпотеки та поруки разом із усіма договорами про внесення змін до них.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 08 квітня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі позивача для укладення договору саме на зазначених умовах.
Банк визначив графік погашення заборгованості по кредиту, сукупну вартість кредиту і реальну процентну ставку на місяць, розписав, які суми позивач зобов`язаний сплачувати щомісячно протягом дії кредитного договору.
Позивач ознайомлений з умовами кредитування, зокрема, щодо можливої суми кредиту, строку, на який кредит може бути одержаний, мети, для якої кредит може бути використаний, форми та видів його забезпечення тощо, а також із орієнтованою сукупною вартістю кредиту, відомостями щодо процентної ставки, мінімальної щомісячної суми платежу та строку кредитування.
Разом з тим, позивачем не надано доказів того, що відповідач при укладенні договору застосував нечесну підприємницьку практику, оскільки відповідачем у повному обсязі надано інформацію позивачу стосовно умов кредитування, зазначених у договорі, а останній не мав претензій стосовно умов кредитного договору при його укладенні та засвідчив свою згоду підписом.
Також позивач не скористався правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом чотирнадцяти днів з моменту отримання копії примірника договору.
Не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що він не міг передбачити зміну курсу валют, оскільки діючим законодавством не передбачений стабільний курс долару США до національної валюти гривні. Стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для визнання недійсними спірного кредитного договору, а також договорів іпотеки та поруки, враховуючи їх похідний характер.
Разом із тим, позовні вимоги в частині визнання недійсним договору поруки також не підлягають задоволенню з підстав того, що ОСОБА_2, яка є стороною договору поруки, визначена у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а позивачем під час розгляду справи не заявлено клопотання про залучення її до участі у якості співвідповідача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року апеляційну скаргу адвоката Мастістого Іллі Андрійовича в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції на підставі наявних у справі доказів, які досліджено судом, правильно встановив обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Київського районного суду міста Одеси від 08 квітня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року,у якій просить скасувати оскаржені судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліку.
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2020 року поновлено строк касаційного оскарження, відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У липні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно вивчено матеріали справи та помилково застосовано норми матеріального права.
Так, на думку ОСОБА_2, банк допустив застосування нечесної підприємницької практики, включивши до кредитного договору такі умови, з якими позивач не мав можливості ознайомитись до підписання договору, а саме умови про: ціну договору (сукупну вартість кредиту, абсолютне значення подорожчання кредиту, розмір реальної відсоткової ставки); наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, у тому числі між зобов`язаннями споживача; тип відсоткової ставки; вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; переваги та недоліки запропонованих схем кредитування; надання банку права в односторонньому порядку змінювати розмір відсоткової ставки, а також не попередив позичальника про те, що ризики коливання курсу гривні до долару США (валюти кредиту) покладаються на позичальника.
При цьому, оскільки згідно із частиною шостою статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" визнання недійсною умови про ціну договору тягне за собою визнання кредитного договору недійсним у цілому, спірний кредитний договір слід визнати недійсним у цілому. Зміна умови договору про його ціну не виправить ситуацію, оскільки споживача позбавлено інформації, яка могла вплинути на його вибір на стадії укладення кредитного договору.
Також, на думку заявниці, кредитний договір не відповідає вимогам цивільного законодавства та законодавства у сфері захисту прав споживачів, оскільки не містить у собі обов`язкових умов, а саме: у порушення частини другої статті 19, частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", пунктів п. 3.1. - 3.2 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, які були чинними на момент укладення оскарженого кредитного договору, у договорі не зазначено детальний розпис сукупної вартості кредиту із урахуванням процентної ставки за ним, вартості усіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача із зазначенням процентної ставки та порядку обчислення процентних доходів відповідно до обраного банком методу згідно із вимогами нормативно-правових актів Національного банку України; переліку, розміру і бази розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов`язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісій за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення тощо; переліку і розміру інших фінансових зобов`язань споживача, які виникають на користь третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами кредитного договору (страхові платежі під час страхування предмета застави, життя та працездатності споживача, розмір зборів до Пенсійного фонду України, комісії під час купівлі-продажу іноземної валюти для погашення кредиту та процентів за користування ним, біржові збори, послуги реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо); графік платежів не відповідає вимогам законодавства, оскільки не містить у собі відомостей (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості усіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача за кожним платіжним періодом.
Таким чином банк, приховавши повну та об`єктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту, ввів позичальника в оману щодо реальної відсоткової ставки та кінцевої загальної суми кредиту, чим позбавив останнього можливості здійснити свідомий вибір під час укладення спірного кредитного договору, а отже допустив застосування нечесної підприємницької практики.
Разом із тим, пропонуючи до підписання додаткову угоду від 30 травня 2011 року, банк фактично включив до тіла кредиту суму заборгованості за відсотками, чим збільшив базу нарахування відсотків таким чином, що на суму відсотків також нараховувалися відсотки. А включаючи до умов кредитного договору вимоги про страхування життя, здоров`я позичальника та предмету іпотеки в афілійованих з банком страхових компаніях, банк фактично позбавив споживача вільного вибору страховика, що, на думку заявниці, може також вважатися нечесною підприємницькою практикою.
Оскількивиконання зобов`язання за спірним кредитом забезпечувалось іпотекою та порукою, які є акцесорними зобов`язаннями і можуть забезпечувати лише дійсне зобов`язання, та зважаючи на вимоги частини другої статті 548 ЦК України, іпотечний договір та договір поруки також мають бути визнані судом недійсним.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами установлено, що 19 жовтня 2007 року між АКБ "Тас-Комерцбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1501/1007/71-201, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 105 000,00 доларів США на строк з 19 жовтня 2007 року по 19 жовтня 2029 року включно на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у терміни, передбачені цим договором. Кредит надається позичальнику лише після: надання документу, що підтверджує здійснення оплати не менше ніж 0 % вартості об`єкта нерухомості відповідно до укладеного позичальником договору купівлі-продажу, зазначеного у пункті 1.4 кредитного договору; виконання позичальником умов пунктів 3.11 та 5.1.12 цього договору; укладання договору про іпотеку об`єкта нерухомості, зазначеного у пункті 1.4. цього договору.
У забезпечення зобов`язань позичальника за кредитним договором 19 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та АКБ "Тас-Комерцбанк" укладено іпотечний договір № 1501/100771-201-Z-1, предметом якого є трикімнатна квартира АДРЕСА_1 загальною площею 63,0 кв.м.
Крім того, 19 жовтня 2007 року між ОСОБА_1, АКБ "Тас-Комерцбанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 1501/1007/71-201-Р-1, відповідно до умов якого поручитель ОСОБА_2 зобов`язалась перед банком відповідати за виконання ОСОБА_1 зобов`язань щодо повернення коштів за кредитним договором у сумі 105 000,00 доларів США строком до 19 жовтня 2029 року включно з процентною ставкою 12,5 % річних за їх користування.
19 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, якою внесено зміни, а саме: пункт 1.1. договору викладено у наступній редакції: "Банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 105 000,00 доларів США на строк до 19 жовтня 2029 року включно на умовах, передбачених у договорі, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов`язання у повному обсязі в терміни, передбачені цим договором. Кредит надається позичальнику лише після: надання документу, що підтверджує здійснення оплати не менше ніж 0 % вартості об`єкта нерухомості відповідно до укладеного позичальником договору купівлі-продажу, зазначеного в пункті 1.4. цього договору; виконання позичальником умов пункту 3.10. цього договору; укладення іпотечного договору про іпотеку об`єкта нерухомості, зазначеного в пункті 1.4. цього договору. Пункт 1.5. договору викладено в наступній редакції: до складу сукупної (загальної) вартості кредиту для позичальника (його витрат) у зв`язку з отриманням кредиту на умовах цього договору включаються суми, необхідні для погашення кредиту, суми передбачених договором процентів, комісій, можливих неустойок, а також вартість витрат, пов`язаних з укладенням іпотечного договору, передбаченого пунктом 2.1. цього договору, у тому числі, будь-яких змін та доповнень до нього, та вартість страхування предмету іпотеки за іпотечним договором відповідно до пункту 5.1.8. договору. Витрати пов`язані з укладенням/зміною іпотечного договору, договору страхування предмету іпотеки, а також договору страхування, що укладається відповідно до пункту 5.1.12. цього договору сплачується позичальником самостійно безпосередньо особам, що надають відповідні нотаріальні послуги/послуги страхування. Також внесено зміни до пункту 6.1.2. договору в частині порядку зміни відсоткової ставки та пункту 8.2. договору в частині відповідальності за невиконання боржником своїх зобов`язань.
30 травня 2011 року сторонами підписано кредитний договір у новій редакції з ПАТ "Сведбанк", яке є правонаступником АКБ "Тас-Комерцбанк", укладено договір про внесення змін та доповнень № 3 до кредитного договору № 1501/1007/71-201 від 19 жовтня 2007 року, внесено зміни до договору іпотеки шляхом укладення договору про внесення змін та доповнень до договору іпотеки №1501/1007/71-201-2-1 від 19 жовтня 2007 року, а також внесено зміни до договору поруки шляхом укладення договору про внесення змін та доповнень № 1 до договору поруки № 1501/1007/71-201-Р-1 від 19 жовтня 2007 року.
25 травня 2012 року ПАТ "Сведбанк" відступило право вимоги за кредитним договором №1501/1007/71-201 від 19 жовтня 2007 року на користь ПАТ "Дельта Банк".