Постанова
Іменем України
29 червня 2021 року
м. Київ
справа № 530/1643/16-ц
провадження № 61-3270св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне підприємство "Агроекологія",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Агроекологія" на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 18 липня 2018 року у складі судді Должко С. Р. та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 січня 2019 року у складі колегії суддів: Пікуля В. П., Лобова О. А., Панченка О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПП "Агроекологія" про розірвання договору оренди.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 . Позивач прийняв спадщину, успадкувавши належне батьку майно, в тому числі і земельні ділянки площею 4,59 га кадастровий № 5321386000:00:027:0011 та № 5321386000:00:027:0012, що розташовані на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.
За життя, 16 січня 2008 року, ОСОБА_2 уклав з ПП "Агроекологія" договори оренди землі строком на 25 років кожен щодо оренди земельних ділянок, які належали йому на підставі державного акту серії ПЛ № 235336 та державного акту серії Р1 № 513917.
Відповідно до пункту 40 договорів оренди земельних ділянок перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
На даний час позивач має намір самостійно обробляти успадковані земельні ділянки, у зв`язку з чим, направляв лист ПП "Агроекологія" про розірвання договорів оренди землі, проте відповіді від відповідача не надійшло.
На підставі викладеного позивач просив суд розірвати договори оренди земельної ділянки площею 4,59 га, кадастровий № 5321386000:00:027:0012, зареєстрований у Зіньківському районному відділі Полтавської філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (далі - ДП "Центр ДЗК"), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 квітня 2010 року за № 041055500926 та земельної ділянки площею 4,59 га, кадастровий № 5321386000:00:027:0011, зареєстрований у Зіньківському районному відділі Полтавської філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 квітня 2010 року, та стягнути на його користь судовий збір.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 18 липня 2018 року позов задоволено частково.
Розірвано договори оренди земельних ділянок площею 4,59 га, кадастровий номер 5321386000:00:027:0011 та кадастровий номер 5321386000:00:027:0012 розташованих на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, укладені 16 січня 2008 року між ОСОБА_2 та ПП "Агроекологія", зареєстровані Зіньківським районним відділом Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 21 квітня 2010 року.
Стягнуто із ПП "Агроекологія" на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 191,20 грн.
У решті позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спадкодавець ОСОБА_2 мав у власності спірні земельні ділянки, а після його смерті спадщину прийняв позивач - ОСОБА_1, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом. Спірні земельні ділянки на підставі договорів оренди земельної ділянки перебувають в оренді приватного підприємства "Агроекологія".
Пунктом 40 договору оренди землі від 15 січня 2008 року та 16 січня 2008 року, укладених між спадкодавцем ОСОБА_2 та орендарем ПП "Агроекологія", сторони передбачили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни або розірвання договору. При цьому зазначений пункт договору будь-ким із його учасників не оспорювався й у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
На рішення місцевого суду ПП "Агроекологія" подало апеляційну скаргу.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 січня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2019 року ПП "Агроекологія" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 15 січня 2021 року № 64/0/226-21 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_3 .
Справу передано судді-доповідачу Мартєву С. Ю. - 15 січня 2021 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не є стороною спірних договорів оренди землі, а тому немає матеріально-правових підстав для розірвання спірних договорів; усупереч вимог процесуального законодавства позивач не надав суду оригінали спірних договорів оренди землі; суди протиправно вийшли за межі позовних вимог, оскільки зі змісту уточненої позовної заяви, вбачається, що позовні вимоги не містять визначення дати спірних договорів оренди землі; суди безпідставно і невмотивовано відмовили у призначенні судової експертизи спірних договорів; суд першої інстанції безпідставно не розглянув зустрічний позов поданий ПП "Агроекологія" під час розгляду первісних позовних вимог; відповідач не був своєчасно повідомлений судом першої інстанції про час, дату та місце слухання справи по суті, що є грубим порушенням прав учасника судового розгляду на судовий захист, гласність та відкритість судового розгляду; позивачем не доведено порушення його прав ПП "Агроекологія", а твердження позивача про намір самостійно обробляти спірні земельні ділянки не можуть бути підставою для розірвання договору оренди; позивачем не доведено підстав розірвання спірних договорів, які передбачені статтями 651, 652 ЦПК України; суди помилково застосували норми матеріального права у іншій редакції; вважає, що судові рішення не відповідають статті 263 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди установили, що 16 січня 2008 року ОСОБА_2 уклав з ПП "Агроекологія", договори оренди землі строком на 25 років кожен щодо оренди земельних ділянок, які належали йому на підставі державного акту серії ПЛ № 235336 площею 4,59 га, кадастровий № 5321386000:00:027:0012, та площею 4,59 га, кадастровий № 5321386000:00:027:0011, що розташовані на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, які зареєстровані Зіньківським районним відділом Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис (т. 1 а. с. 4-9,108-113).
ОСОБА_2 та ПП "Агроекологія", 16 січня 2008 року, укладаючи договори оренди землі, дійшли взаємної згоди стосовно всіх істотних умов договору, про що свідчить факт підписання вказаних договорів.
Пунктом 40 зазначених договорів оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 позивач, як спадкоємець за законом, 16 вересня 2016 року успадкував земельні ділянки кадастровий номер 5321386000:00:027:0012 площею 4,59 га та кадастровий номер 5321386000:00:027:0011 площею 4,59 га.
Державним нотаріусом Зіньківської державної нотаріальної контори Полтавської області Герасименко Л. В. 16 вересня 2016 року позивачу видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НВХ № 498819 та серії НВХ № 498820 зареєстровані в реєстрі за № 823, 824 (т. 1 а. с. 16, 108).
З даних свідоцтв вбачається, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 і є власником земельних ділянок кадастровий номер 5321386000:00:027:0012 площею 4,5898 га та кадастровий номер 5321386000:00:027:0011, площею 4,5901 га, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області і належали ОСОБА_2, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно ( т. 1 а. с. 17-18, 109-112).
Після вступу у спадщину та оформлення права власності ОСОБА_1 у зв`язку з наміром самостійно обробляти успадковані земельні ділянки, направляв на адресу ПП "Агроекологія" листа, в якому повідомив орендаря про офіційне набуття права власності на цю земельну ділянку та з посиланням на п. 40 Договору оренди земельної ділянки просив останнього припинити її використання та повернути йому (т. 1 а. с. 19, 117). Однак відповідач продовжує користуватися спірними земельними ділянками.
Дана обставина ПП "Агроекологія" не оспорюється.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.