ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/1875/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М.
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників:
Боржника (представник ТОВ "Гетьман") - Романчук Д.М. (дов. від 12.11.2018),
Скаржника (представник ТОВ "ФК "Кантієро") - Авраміч В.О. (дов. № від 14.05.2020)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021
у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман"
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман", -
ВСТАНОВИВ:
1. В провадженні господарського суду Львівської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман".
2. 24.11.2017 до суду від ПАТ "Банк "Київська Русь" надійшла заява про визнання недійсним договору від 07.10.2016 № 07/10-16 про організацію та проведення аукціону з продажу майна банкрута ТОВ фірми "Гетьман"; 20.12.2017 до суду надійшла заява про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТОВ фірми "Гетьман", який відбувся 01.12.2017.
3. Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.05.2020 відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання недійсним договору про організацію та проведення аукціону від 07.10.2016 № 07/10-16, укладеного між ТОВ фірмою "Гетьман" та ПП "Укрторгцентр"; відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТОВ фірми "Гетьман", який відбувся 01.12.2017.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
4. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021:
- ухвалу господарського суду Львівської області від 12.05.2020 у справі №914/1875/16 скасовано;
- прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" про визнання недійсним договору про організацію та проведення аукціону від 07.10.2016 № 07/10-16, укладеного між ТОВ фірми "Гетьман" та ПП "Укрторгцент"; відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТОВ фірми "Гетьман", який відбувся 01.12.2017.
5. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що усі надані ліквідатором, організатором торгів та боржником докази у їх сукупності на підтвердження належного виконання ліквідатором своїх обов`язків, дотримання Закону при укладенні договору про організацію та проведення аукціону, а також належного проведення аукціону дозволяє суду дійти висновку, що такий факт скоріше був (мав місце), аніж не був.
6. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали було допущено порушення норм процесуального права, зокрема, не залучення до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору учасників оскаржуваного аукціону, в тому числі його переможця.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
7. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 і прийняти нове рішення яким визнати недійсним договір про організацію та проведення аукціону від 07.10.2016 № 07/10-16 та визнати недійсними результати аукціону з продажу майна ТОВ фірми "Гетьман", який відбувся 01.12.2017.
8. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження:
8.1. Суд апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 31.07.2019 у справі № 5004/1537/12, від 21.11.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12, від 02.07.2020 у справі № 904/3388/15, від 21.06.2018 у справі № 914/701/17, від 19.07.2018 у справі № 910/7266/14, від 07.05.2020 у справі № 922/3059/16, від 02.10.2018 у справі № 904/9958/15, від 13.06.2019 у справі № 910/2526/14, від 13.02.2020 у справі № 4/86-Б-10, від 25.04.2018 у справі № 910/2526/14, від 10.10.2018 у справі № 6/129-10, від 01.11.2018 у справі № 924/1708/14.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
9. Від ТОВ Фірма "Гетьман" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому наводяться заперечення проти її задоволення
Позиція Верховного Суду
10. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді - доповідача колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про необхідність задовольнити частково касаційну скаргу, виходячи з наступного.
11. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
12. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 31.07.2019 у справі № 5004/1537/12, від 21.11.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12, від 02.07.2020 у справі № 904/3388/15, від 21.06.2018 у справі № 914/701/17, від 19.07.2018 у справі № 910/7266/14, від 07.05.2020 у справі № 922/3059/16, від 02.10.2018 у справі № 904/9958/15, від 13.06.2019 у справі № 910/2526/14, від 13.02.2020 у справі № 4/86-Б-10, від 25.04.2018 у справі № 910/2526/14, від 10.10.2018 у справі № 6/129-10, від 01.11.2018 у справі № 924/1708/14, колегія суддів зазначає наступне.
13. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:
13.1. Ліквідатором відповідно до положень ст. 49 Закону про банкрутство проведено конкурс з відбору організатора аукціону з продажу майна банкрута. Оголошення про проведення конкурсу було опубліковано у газеті "Львівська пошта" №106 (1865) від 15.09.2016.
13.2. Вказане періодичне видання - газета "Львівська пошта" розповсюджується в усіх областях України, тобто є всеукраїнською, а її тираж становить 60000 примірників, що спростовує твердження банку про проведення неналежного оповіщення про оголошений конкурс з вибору організатора аукціону.
13.3. З пропозиціями взяти участь в організації аукціону з продажу майна банкрута до ліквідатора надійшли повідомлення (пропозиції) від ТБ "Українська Торгова Система" та ПП "Укрторгцентр" (копії пропозицій від спеціалізованих торгівельних організацій про намір взяти участь в організації аукціону з продажу майна банкрута разом з доданими до них підтверджуючими документами, наявні в матеріалах справи).
13.4. Відповідно до вищевказаних пропозицій, торгівельними організаціями запропоновано наступні умови оплати винагороди за надання послуг з організації та проведення аукціонів з продажу майна банкрута: ТБ "Українська Торгова Система" - 10 % від ціни продажу; ПП "Укрторгцентр" - 8 % від ціни продажу.
13.5. Переможцем конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута ліквідатором було обрано ПП "Укрторгцентр", яке відповідає необхідним кваліфікаційним вимогам та запропонувало найменшу суму винагороди за надання послуг з організації та проведення аукціонів з продажу майна банкрута.
13.6. 14.04.2017 на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України опубліковане оголошення про продаж активів банкрута на аукціоні.
13.7. Проведення вказаного аукціону було призначене на 24.05.2017, проте, вказаний аукціон не відбувся з огляду на відсутність учасників.
13.8. Згодом ліквідатором з організатором аукціону було укладено договір про організацію та проведення аукціону.
13.9. 01.08.2017 на сайтах Вищого господарського суду України (номер публікації 44954) та Міністерства юстиції України (номер публікації 44954) опубліковано оголошення про проведення повторного аукціону з реалізації майна банкрута як цілісного майнового комплексу за початковою вартістю, зменшеною на 20% від стартової ціни попереднього аукціону з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону.
13.10. Проведення вказаного аукціону призначене на 01.09.2017, проте зазначений повторний аукціон не відбувся з огляду на відсутність учасників.
13.11. 01.11.2017 та 02.11.2017 на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України опубліковано оголошення (номер публікації 46869) про проведення другого повторного аукціону (відкритих торгів) з продажу майна, що належить банкруту з можливістю зниження початкової вартості. Початкова вартість - 152399068,12 грн. (з вирахуванням 20 % від попередньої початкової вартості). У вказаному оголошенні було визначено умови проведення відкритих торгів з продажу Лоту № 1, що призначено на 01.12.2017, в тому числі статус аукціону та відомості про можливість зниження ціни на тому ж аукціоні (якщо після зниження початкової вартості не виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, ліцитатор знижує початкову вартість доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір), крок аукціону, порядок і критерії виявлення переможця торгів.
13.12. Проведення зазначеного аукціону призначено на 01.12.2017.
13.13. 01.12.2017 відбулися відкриті торги (аукціон) з продажу майна ТОВ фірми "Гетьман" відповідно до результатів якого майно банкрута реалізовано за ціною 1523990,80 грн., що підтверджується інформаційною карткою оприлюдненою на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України.
13.14. Переможцем аукціону став ОСОБА_1, що підтверджується протоколом № 1 про проведення аукціону від 01.12.2017.
13.15. Як вбачається з оголошень, розміщених на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України, початкова вартість лоту № 1 на першому аукціоні - 238123543,94 грн. (без можливості зниження початкової вартості), при повторному аукціоні початкова вартість лоту № 1 - 190498835,15 грн. (з можливістю зниження початкової вартості на тому ж аукціоні, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону), при другому повторному аукціоні початкова вартість лоту №1 - 152399068,12 грн., з можливістю зниження початкової вартості на тому ж аукціоні.
13.16. Матеріали справи підтверджують розміщення на об`єктах нерухомого майна оголошення про проведення аукціону. Водночас у випадках зриву таких оголошень, організатором аукціону за участі ліквідатора було забезпечено термінове їх поновлення на об`єктах нерухомого майна, що підтверджується відповідними актами про виявлені пошкодження.
14. У касаційній скарзі Скаржник зазначає про те, що відсутня технічна відеофіксація проведення оскаржуваного аукціону.
15. Відповідно до приписів ст. 62 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", організатор аукціону зобов`язаний забезпечити його фіксацію технічними засобами. Організатор аукціону зобов`язаний забезпечити ведення його відеозапису, крім проведення електронних торгів. Організатор аукціону зобов`язаний зберігати носії із записом аукціону протягом не менш як семи років з дня його проведення. Організатор аукціону зобов`язаний негайно надавати копії записів аукціону в поширених форматах медіафайлів усім бажаючим безоплатно на наданий носій або на власний носій за умови оплати його вартості.
16. В оспорюваній постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що доводи апелянта про відсутність документів про оплату гарантійних внесків, відсутність відеофіксації проведення аукціону спростовуються матеріалами справи та є наявними.
17. Зі змісту ухвали суду першої інстанції можна зробити висновок про те, що питання наявності чи відсутності відеофіксації проведення аукціону не було предметом дослідження судом першої інстанції при розгляді заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТОВ фірми "Гетьман", який відбувся 01.12.2017.
18. В ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 встановлено, що як підтверджується матеріалами справи та не заперечується учасниками провадження у справі про банкрутство, позивачем ПАТ "Банк "Київська Русь" як у позовній заяві так і під час усього провадження у суді першої інстанції зазначалися та подавалися клопотання про витребування від відповідачів (організатора аукціону та боржника) відеофіксації такого аукціону, що передбачено ст. 62 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
19. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
20. Суд апеляційної інстанції в ухвалі від 01.02.2021 у зв`язку з тим, що суд першої інстанції всупереч нормам ГПК України не витребував докази відеофіксації на клопотання заявника, дійшов висновку про прийняття вказаних доказів та надання їм правової оцінки при прийнятті постанови у даній справі.
21. Відповідно до положень ч. 3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
22. Суд апеляційної інстанції ні в оскаржуваній постанові ні в ухвалі від 01.02.2021 не навів обставин наявності причин, що об`єктивно не давали можливості організатору аукціону та боржнику подати до суду першої інстанції доказів відеофіксації.
23. Скаржник у касаційній скарзі вказує на те, що в судовому засіданні 16.02.2021 поданий до суду апеляційної інстанції відеозапис не досліджувався.
24. У постанові суду апеляційної інстанції також не наведено встановлених фактичних обставин, які б були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі дослідження поданого відеозапису проведення оспорюваного аукціону, а лише вказано про наявність відеозапису, як спростування доводів Скаржника.
25. Суд касаційної інстанції зазначає, що при розгляді заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута судом повинні бути досліджені обставини порядку його організації та проведення, як того вимагають стаття 20, Розділи ІІІ, IV Закону про банкрутство. Отже, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону). Між тим порушення порядку організації будь-якого з вказаних елементів доказування, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому. Отже, вирішуючи спір щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, суд має встановити факт дотримання порядку його проведення на кожному з таких елементів (аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 5004/1537/12).
26. Відсутність дослідження судом апеляційної та першої інстанції зібраних доказів у справі, які стосуються допуску до місця проведення оспорюваного аукціону та дотримання організатором аукціону вимог ст. 62 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", свідчать про передчасність висновків, які викладені в рішенні суду першої та апеляційної інстанції про те, що аукціон з продажу майна ТОВ фірми "Гетьман", який відбувся 01.12.2017, проведено з дотриманням вимог Закону про банкрутство.
27. Зокрема не було встановлено судом першої інстанції дотримання організатором аукціону приписів ст. 62 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо забезпечення фіксації проведення аукціону технічними засобами, попри те, що на необхідність витребування доказів відеофіксації вказував Скаржник.
28. Суд апеляційної інстанції всупереч положень ч. 3 ст. 269 ГПК України прийняв нові докази у справі не вказавши обставин наявності причин, що об`єктивно не давали можливості організатору аукціону та боржнику подати до суду першої інстанції доказів відеофіксації.
29. Також суд апеляційної інстанції прийнявши нові докази не встановив фактичних обставин справи, шляхом дослідження поданого на стадії апеляційного провадження відеозапису з урахуванням вимог зазначених у приписах ст. 96 ГПК України, щодо того, чи дійсно оспорюваний аукціон було проведено за місцем вказаним в оголошенні.
30. Вказане є свідченням, що в ухвалі господарського суду Львівської області від 12.05.2020 та у постанові Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 судами попередніх інстанцій не досліджено зібрані докази у справі для встановлення обставин, які мають значення для повного, всебічного та правильного розгляду заяви про визнання недійсним аукціону з продажу майна ТОВ фірми "Гетьман", який відбувся 01.12.2017.
31. Також колегія суддів суду касаційної інстанції враховує висновок про застосування норм права, який викладено у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 по справі № 910/2526/14 щодо того, що формування ліквідатором лоту шляхом об`єднання для продажу товарів з високою реалізаційною мобільністю майна та товарів вузького вжитку не є таким, що відповідає принципам розсудливості дій ліквідатора, оскільки не призводять до отримання найвищої ціни за це майно.
32. За змістом ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
33. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить визначення поняття цілісного майнового комплексу, однак, за змістом ст. 33 цього Закону можна дійти висновку, що під час продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу в установленому Законом порядку як в процедурі санації, так і у ліквідаційній процедурі, відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують боржника, його продукцію, роботи, послуги (фірмове найменування, знаки для товарів та послуг), інші права, які належать боржнику, за винятком прав і обов`язків, які не можуть бути передані іншим особам (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 01.11.2018 у справі № 924/1708/14).
34. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгівельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
35. Виходячи з системного аналізу положень ст. 43, ч. ч. 1 та 5 ст. 44 та ст. ст. 64-66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (ч. 1 ст. 44 Закону про банкрутство). У цій же нормі (ч. 5 ст. 44 Закону про банкрутство), законодавець визначає обов`язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
36. Таким чином, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (ч. 1 ст. 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") є обов`язковою умовою початку продажу майна боржника. Але законодавцем не визначено в обов`язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом.
37. Отже, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до ст. 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками (висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 21.06.2018 у справі № 914/701/17).
38. Разом з тим в аспекті наведеного, необхідно враховувати основну мету (цілі) аукціону як способу реалізації майна боржника, якою виходячи з аналізу положень Закону про банкрутство передусім є відчуження цього майна за максимальною ціною, що визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції (участі в аукціоні з продажу майна боржника якомога широкого кола осіб) задля задоволення вимог кредиторів банкрута у якнайбільшому розмірі.
39. На підтвердження вказаного свідчать безпосередньо приписи ч. 1 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачено, що вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором саме з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.
40. А тому, визначальним критерієм для обрання способів продажу майна банкрута є отримання найвищої ціни за це майно (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі № 904/9958/15, від 13.06.2019 у справі № 910/2526/14).
41. Постанова суду апеляційної інстанції не містить дослідження зібраних доказів у справі, які б стосувалися складу майна яке було включено до цілісного майнового комплексу, що унеможливлює суду касаційної інстанції перевірити відповідність оскаржуваного судового рішення висновкам про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 910/2526/14, на яку посилається Скаржник у касаційній скарзі, щодо формування ліквідатором лоту для продажу майна боржника у складі цілісного майнового комплексу шляхом об`єднання товарів з високою реалізаційною мобільністю майна та товарів вузького вжитку.
42. Відповідно до приписів п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодекс.
43. З урахуванням того, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані докази у справі, які мають значення для повного, об`єктивного та всебічного розгляду заяв про визнання недійсним договору про організацію та проведення аукціону від 07.10.2016 № 07/10-16, укладеного між ТОВ фірмою "Гетьман" та ПП "Укрторгцентр" та про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТОВ фірми "Гетьман", який відбувся 01.12.2017, що вказано зокрема в п. п. 30, 41 даної постанови, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що постанова Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 та ухвала господарського суду Львівської області від 12.05.2020 підлягають скасуванню, а справа № 914/1875/16 у скасованій частині підлягає направленню на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
44. За таких обставин касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" підлягає частковому задоволенню.
45. Оскільки за результатами касаційного розгляду суд касаційної інстанції дійшов до висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції і направлення справи у скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги судом касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -