ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2021 року
м. Київ
справа № 821/1254/16
адміністративне провадження № К/9901/41809/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року (головуючий суддя - Василяка Д.К.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Шеметенко Л.П., судді - Потапчук В.О., Семенюк Г.В.)
у справі №821/1254/16
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2016 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, платик, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Херсонській області), правонаступником якої є Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі в якому просила:
- визнати незаконними і скасувати податкові повідомлення - рішення від 26.07.2016 № 0002891405 та №0002901405;
- стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правову допомогу.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що наявні у неї на реалізації алкогольні напої були марковані у встановленому законом порядку, а також вказала, що постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 10.08.2016 у справі №654/2426/16-п встановлено відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій, а також реалізовувала (зберігала) алкогольні напої без марок акцизного податку встановленого зразка.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила, їх скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити. На обґрунтування вимог касаційної скарг зазначає, що суди протиправно не прийняли до уваги факти, встановлені у постанові Голопристанського районного суду Херсонської області від 10.08.2016 у справі №654/2426/16-п, зокрема, про відсутність у діях ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого статтею 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) та статею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Наголосила на тому, що вона не може нести відповідальність за відсутність на горілці "Діамант" акцизних марок, оскільки вона не є ні імпортером, ні виробником зазначеної алкогольної продукції.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
02 листопада 2017 року від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких контролюючий орган зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
20 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено фактичну перевірку кафетерію (навпроти бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1"), що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 16.07.2016.
Під час перевірки контролюючий орган встановив, що позивач здійснювала реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без придбання відповідних ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, що є порушенням положень статті 164 КУпАП та недотриманням вимог статті 15 Закону №481/95-ВР, зокрема, згідно з контрольними стрічками: № 000000137 00003 (цигарки Кент Сільвер, вартістю 24,15 грн); № 000000166 00002 (цигарки "лд ред", вартістю 13,65 грн); № 000000136 00002 (цигарки "ротманс демі блю", вартістю 15,75 грн); № 000000167 00003 (цигарки "бонд стрич блю с елект", вартістю 13,65 грн); № 000000173 00003 (цигарки "пд ред", вартістю 13,65 грн); № 000000165 00001 (цигарки "лд блю", вартістю 16,80 грн); № 000000138 00004 (напій Бренді Кола 0,5 літрів, вартістю 31,00 грн).
Також посадовими особами контролюючого органу проведено фактичну перевірку кафетерію (напроти бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1"), що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено Акт фактичної перевірки.
Відповідач встановив факт здійснення ФОП ОСОБА_1 реалізації (зберігання) алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, що є порушенням положень статті 17 Закону №481/95-ВР, зокрема, вина виноградного, ординарного кріпленого "Чорний Віконт" 10 літрів (17% алкоголю) за ціною 68,00 грн за літр у кількості 10 літрів та горілки "Діамант" за ціною 123,00 грн за літр (40% алкоголю) в тарі 10 літрів, у кількості 3 штуки.
За результатами перевірок відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 26.07.2016:
- №0002891405, яким за порушення статті 15 Закону №481/95-ВР та на підставі статті 17 цього Закону до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 95740,00 грн;
- № 0002901405, яким за порушення положень статті 17 Закону №481/95-ВР та до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 17000,00 грн.
Вважаючи зазначені податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Стаття 11 Закону №481/95-ВР визначає порядок маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які реалізуються в Україні.
Згідно з абзацом 3 статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Абзацом 15 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР встановлено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000,00 гривень.
Контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено факт реалізації (зберігання) позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, зокрема, вина виноградного, ординарного кріпленого "Чорний Віконт" 10 літрів (17% алкоголю) за ціною 68,00 грн за літр у кількості 10 літрів та горілки "Діамант" за ціною 123,00 грн за літр (40% алкоголю) в тарі 10 літрів, у кількості 3 штуки.
Факт реалізації (зберігання) ФОП ОСОБА_1 алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка підтверджується наявними у матеріалах справи фотоматеріалами та не заперечується позивачем, яка у своїй касаційній скарзі підтверджує відсутність акцизних марок встановленого зразка на 10 літрових пляшках горілки "Діамант", натомість зазначає, що вона не є імпортером або виробником зазначеної продукції, а тому не має нести відповідальність за відсутність на зазначеній алкогольній продукції марок акцизного податку.
Верховний Суд вважає безпідставними такі доводи скаржника, оскільки законом на суб`єктів господарювання покладено обов`язок щодо реалізації (зберігання) алкогольних напоїв з марками акцизного податку встановленого зразка. Факт реалізації (зберігання) ФОП ОСОБА_1 алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка свідчить про порушення позивачем вимог абзацу 15 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР та тягне за собою накладення штрафу у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000,00 гривень.
За таких обставин податкове повідомлення - рішення від 26.07.2016 № 0002901405 є правомірним та таким, що прийнято відповідачем у межах його повноважень та у спосіб, встановлений законом.
Крім того, згідно зі статтею 1 Закону №481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Відповідно до статті 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання.
У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб`єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Аналіз зазначеної правової норми дає підстави для висновку, що роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами передбачає отримання суб`єктом господарювання відповідних ліцензій із зазначенням адреси місця торгівлі, переліку реєстраторів розрахункових операцій та відомостей про них.
Згідно з абзацом четвертим частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000,00 гривень.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ФОП ОСОБА_1 має ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, видану ГУ ДФС у Херсонській області на підставі розпорядження про видачу ліцензії від 20.07.2016 № 151-р, реєстраційний номер 6-21-08-64-18137, дійсну з 28 липня 2016 року до 28 липня 2017 року, та ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, видану ГУ ДФС у Херсонській області на підставі розпорядження про видачу ліцензії від 20.07.2016 №151-р, реєстраційний номер 6-21-08-66-18138, дійсну з 28 липня 2016 року до 28 липня 2017 року. Місце здійснення діяльності: АДРЕСА_1, навпроти бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1", кафетерій.
За результатами проведеної посадовими особами контролюючого органу 16 липня 2016 року фактичної перевірки відповідачем встановлено факт продажу ФОП ОСОБА_1 алкогольних напоїв та тютюнових виробів без придбання відповідних ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, зокрема, згідно з контрольними стрічками: від 10 липня 2016 року № 000000137 00003 (реалізація цигарок Кент Сільвер, вартістю 24,15 грн); від 14 липня 2016 року № 000000166 00002 (реалізація цигарок "лд ред", вартістю 13,65 грн); від 10.07.2016 №000000136 00002 (реалізація цигарок "ротманс демі блю", вартістю 15,75 грн); від 14.07.2016 №000000167 00003 (реалізація цигарок "бонд стрич блю елект", вартістю 13,65 грн); від 15.07.2016 №000000173 00003 (реалізація цигарогк "лд ред"), вартістю 13,65 грн; №000000165 00001 про реалізацію цигарок "лд блю", вартістю 16,80 грн; від 10.07.2016 №000000138 00004 (реалізація напою Бренді Кола 0,5 літрів), вартістю 31,00 грн.
Станом на момент проведення перевірки позивача (16.07.2016) та реалізації нею зазначених вище алкогольних напоїв та тютюнових виробів (10.07.2016 - 15.07.2016), остання не мала відповідних ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на об`єкт торгівлі кафетерій, що розташований навпроти бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1 .
Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність посилань позивача на додатки до ліцензій № 6-21-08-64-16217 та № 6-21-08-64-16217 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, в яких зазначено перелік електронних контрольно - касових апаратів (які, як встановлено перевіркою, використовуються в кафетерії напроти бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 "), оскільки вказані додатки видано до ліцензій на об`єкт торгівлі за адресою: АДРЕСА_1, кафетерій, а не об`єкт, що перевірявся.
З огляду на вищевикладене, відповідач правомірно застосував до позивача штрафні санкції у вигляді штрафу у розмірі 200 % вартості реалізованої алкогольної продукції та штрафу за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензій у сумі 17000,00 грн, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючого органу від 26.07.2016 № 0002891405 є правомірним.
Щодо посилань скаржника на постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 10.08.2016 у справі №654/2426/16-п, якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною першою статті 164 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, Суд зазначає наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях) вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що постанова суду у справі про адміністративний проступок є обов`язковою для суду, який розглядає справу.
Разом з тим, вказане положення встановлює межі обов`язковості зазначеного різновиду судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу.
Така обов`язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої прийнято відповідну постанову.
Отже, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені в постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.
У постанові Голопристанського районного суду Херсонської області від 10.08.2016 у справі №654/2426/16-п встановлено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною першої статті 164 КУпАП, при цьому суд зазначив про відсутність правових підстав для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності з огляду на відсутність у діях порушника вини у несвоєчасному отриманні дозвільного документа.
На думку колегії суддів, така правова оцінка у справі про адміністративне правопорушення не може бути єдиною і безумовною підставою для задоволення позовної заяви у цій справі, оскільки не можна вважати обов`язковими обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду справи про її адміністративний проступок, при оцінці правомірності поведінки цієї особи як суб`єкта господарювання.
Обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі. Адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -