УХВАЛА
09 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/149/21
Провадження № 11-259заі21
Суддя Великої Палати Верховного Суду Гриців М.І. перевірив матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України (Держави України) про визнання дій протиправними, скасування будь-якого нормативно-правового акту, зобов`язання вчинити певні дії, та
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду як суду першої інстанції із позовною заявою, в якій просив:
- визнати протиправними дії Верховної Ради України;
- визнати незаконним та скасувати будь-який нормативно-правовий акт, будь-якого органу влади відповідно до вимог статей 15, 16, 20, 21, 386, 393 Цивільного кодексу України;
- присудити: зобов`язати Україну згідно з гарантіями України, наданих статтями 1-3 Закону України № 537/96-ВР від 21 листопада1996 року: 1) відповідно до Закону згідно з ощадними книжками відновити банківській вклад до реальної вартості; 2) згідно з Указом Президента СРСР від 22 березня 1991 року виписати компенсійні ощадні книжки на 40% залишок вкладу згідно з ощадними книжками № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 та відновити вклади до реальної вартості;
- відповідно до договору, відповідно до Закону, відповідно до статей 526, 536, статей 1058-1062, 1064-1068, 1070, 1073, 1074, 1170 Цивільного кодексу України щоквартально, щорічно з 01 січня 1992 року на всі основні вклади, на всі компенсаційні вклади згідно з ощадними книжками нарахувати по строкових вкладах 7% річних та 3% річних за борговим зобов`язанням та на загальну суму боргу нарахувати 120% річних від найбільшої облікової ставки Нацбанку пені за невиконання умов договору "видачу вкладу на першу вимогу";
- відповідно до права "про відшкодування моральної немайнової шкоди", заподіяної Державою Україна її злочинною виконавчою, законодавчою владою шахраїв, відповідно до вимог статей 32, 56, згідно з статтями 1, 3, 8, 19, 21, 22, 27, 28, 29, 40, 41, 58, 64, 68, 92, підпунктів 33, 37 статей 85, 101, 113, 116, 1512 Конституції України; статей 4, 5, 23, 174, 201, 230, 269-276, 281, 282, 283, 297, 386, 1167, 1170, 1163-1165, 1173-1175 Цивільного кодексу України - Основного законодавчого акта; постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 із змінами від 27 лютого 2009 року № 1, від 01 листопада 1996 року № 9 визначити Верховним Судом вартість моральної шкоди, заподіяної життю позивача і здоров`ю, позбавленням права на лікування дружині, смертю дружини, позбавлення права на лікування дитини, онуки прикутої до ліжка з вини Держави - виконавчої влади шахраїв.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 19 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху через невідповідність вимогам встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Той самий суд ухвалою від 23 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України повернув позивачу, оскільки останній не усунув недоліків позовної заяви та не надсилав жодних клопотань та/або заяв на адресу суду.
ОСОБА_1 не погодився з рішеннями суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу, у якій порушує питання розгляду його позовної заяви виключно Великою Палатою Верховного Суду та передачі цієї справи на розгляд іноземних судів: Сполученого Королівства Великої Британії, Королівства Данії, Норвегії, Канади, Бельгії.
Положеннями частини п`ятої статті 266 КАС України визначено, що судом апеляційної інстанції у справах, зокрема, щодо законності дій чи бездіяльності ВРУ, є Велика Палата Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Статтею 296 КАС України встановлено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 оформлена без дотримання встановлених законом вимог.
Згідно з пунктами 5, 6 частини другої статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції; обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Статтею 315 КАС визначені повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.
Натомість скаржник в апеляційній скарзі не дотримався зазначених положень процесуального закону і не зазначив вимоги до суду апеляційної інстанції з урахуванням повноважень цього суду за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення позовної заяви відповідно до вказаних положень статті 315 КАС України.
Крім того, всупереч вимогам пункту 6 частини другої статті 296 КАС України скаржник не зазначив, які докази та/або обставини неповно чи неправильно встановив і дослідив суд першої інстанції та в чому полягає незаконність ухвали про повернення позовної заяви у зв`язку з неусуненням її недоліків після залишення без руху, які норми права суд першої інстанції застосував неправильно при вирішенні питання щодо відповідності позовної заяви вимогам процесуального закону.
На підставі частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання визначених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк.
За таких обставин відповідно до правил статей 169 і 298 КАС України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків.
На усунення зазначених недоліків ОСОБА_1 необхідно подати до Великої Палати Верховного Суду доповнення до апеляційної скарги, у яких додатково вказати вимоги особи, яка подала апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції відповідно до положень статті 315 КАС України, обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
З огляду на викладене, керуючись статтями 295, 296, частинами другою та третьою статті 298 КАС України, суддя