ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/76/19
Провадження № 11-965заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за його позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії і
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:
- визнати, що Комісія допустила протиправну бездіяльність, коли на своєму офіційному вебсайті vkksu.gov.ua не оприлюднювала текстів прийнятих нею в період з 09 травня 2011 року по 10 лютого 2019 року рішень (рішень у пленарному складі, рішень палат, рішень колегій), крім рішень від 04 липня 2016 року № 1328/дп-16, від 14 грудня 2016 року № 1918/дп-16 та від 11 січня 2017 року № 1/дп-17;
- зобов`язати Комісію оприлюднити на своєму офіційному вебсайті vkksu.gov.ua тексти прийнятих нею в період з 09 травня 2011 року по 10 лютого 2019 року рішень (рішень у пленарному складі, рішень палат, рішень колегій), крім рішень від 04 липня 2016 року № 1328/дп-16, від 14 грудня 2016 року № 1918/дп-16 та від 11 січня 2017 року № 1/дп-17.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 08 серпня 2019 року позов задовольнив повністю.
Велика Палата Верховного Суду (далі - Велика Палата) постановою від 31 березня 2021 року апеляційну скаргу ВККС задовольнила частково. Скасувала рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 серпня 2019 року; визнала протиправною бездіяльність Комісії щодо неоприлюднення на її офіційному вебсайті нормативно-правових актів та актів індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), зокрема рішень у пленарному складі, рішень палат і колегій, прийнятих починаючи з 10 серпня 2018 року; зобов`язала ВККС оприлюднити на її офіційному вебсайті нормативно-правові акти й акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), зокрема рішення у пленарному складі, рішення палат і колегій, прийняті починаючи з 10 серпня 2018 року, з урахуванням обмежень, установлених Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" та іншими актами чинного законодавства України.
У решті вимоги позовної заяви залишила без розгляду.
09 червня 2021 року до Великої Палати надійшли заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та клопотання про повернення судового збору відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
У заяві її автор повідомляє, що він сплатив 771 грн 40 коп. судового збору і, позаяк Велика Палата під час ухвалення рішення від 31 березня 2021 року про часткове задоволення позовних вимог із залишенням без розгляду частини вимог не вирішила питання про судові витрати, вважає, що Велика Палата має ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та стягнути з Комісії за рахунок її бюджетних асигнувань на його користь 205 грн 73 коп. на підставі такого розрахунку.
Для обчислення частки судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача, пропонує використати кількісний показник - кількість днів, за які підлягали оприлюдненню рішення Комісії. У разі задоволення позовних вимог у повному обсязі ця кількість за період з 09 травня 2011 року по 31 березня 2021 року становила б 3 614 днів, а в межах задоволеної частки позовних вимог (період з 10 серпня 2018 року по 21 березня 2021 року) - 964 дні, що становить 26,67 %, а в грошовому еквіваленті дорівнює 205 грн 73 коп. (26,67 % від 771 грн 40 коп.).
У клопотанні просив повернути судовий збір у розмірі 565 грн 67 коп., бо частка позовних вимог, яка була залишена без розгляду склала 2 650 днів (73,33 %), а в грошовому еквіваленті це становить 565 грн 67 коп.
Велика Палата відповідно до вимог частини третьої статті 252 КАС України ухвалою від 01 липня 2020 року призначила заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в цій справі до розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи. Обираючи таку форму провадження, Велика Палата виходила з того, що постанова від 31 березня 2021 року щодо суті заявлених позовних вимог теж ухвалювалася в порядку письмового провадження.
02 липня 2021 року до Великої Палати надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, в якій міститься аналогічне прохання про вирішення питання розподілу судових витрат, але в іншому розмірі та з інших підстав. У цій заяві ОСОБА_1 просить стягнути з Комісії за рахунок її бюджетних асигнувань на його користь судовий збір не пропорційно, а повністю в означеному ним розмірі 771 грн 40 коп.
Таке прохання обґрунтовує правовою позицією Великої Палати, викладеною в постанові від 15 квітня 2021 року у справі № 9901/104/20, за якою при частковому задоволенні позову, що має немайновий характер, та залишення позову без розгляду в іншій частині з відповідача підлягає стягненню уся сума сплаченого судового збору.
У цій самій заяві просить вважати відкликаною та такою, що слід повернути без розгляду, заяву про ухвалення додаткової постанови та клопотання про повернення судового збору від 09 червня 2021 року.
Велика Палата заслухала суддю-доповідача, перевірила матеріали справи і наведені в заяві доводи та дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з положеннями статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (частина четверта статті 139 КАС України).
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на час подання позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становило 768 грн 40 коп.
Як убачається з матеріалів справи, згідно з дублікатом квитанції АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 10 лютого 2019 року № 0.0.1263038223.1 за подання позовної заяви до Верховного Суду ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 768 грн 40 коп.
Коли подавав позов, позивач просив визнати, що Комісія допустила протиправну бездіяльність тим, що на своєму офіційному вебсайті vkksu.gov.ua не оприлюднювала текстів прийнятих нею в період з 09 травня 2011 року по 10 лютого 2019 року рішень (рішень у пленарному складі, рішень палат, рішень колегій), крім рішень від 04 липня 2016 року № 1328/дп-16, від 14 грудня 2016 року № 1918/дп-16 та від 11 січня 2017 року № 1/дп-17, та зобов`язати Комісію оприлюднити на своєму офіційному вебсайті vkksu.gov.ua тексти прийнятих нею в період з 09 травня 2011 року по 10 лютого 2019 року рішень (рішень у пленарному складі, рішень палат, рішень колегій), крім рішень від 04 липня 2016 року № 1328/дп-16, від 14 грудня 2016 року № 1918/дп-16 та від 11 січня 2017 року № 1/дп-17.
Як убачається зі змісту положень підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, якби позивач заявляв вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Комісії та зобов`язання оприлюднити на своєму офіційному вебсайті рішення у пленарному складі, рішення палат і колегій, прийняті починаючи з 10 серпня 2018 року, як це зробила Велика Палата, то позивач мав би сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768 грн 40 коп.), тобто незалежно від того, за який період просив би визнати протиправною бездіяльність, розмір судового збору складав би одну й ту ж суму 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на це заява ОСОБА_1 про відшкодування всіх судових витрат - судового збору, сплаченого у зв`язку з розглядом справи, підлягає задоволенню, але не в заявленому позивачем розмірі, а меншому чи тому, який документально підтверджений.
Зокрема, у поданій заяві її автор доводить, що він сплатив 771 грн 40 коп. судового збору, і просить стягнути на свою користь цю суму з ВККС за рахунок її бюджетних асигнувань. Але на підтвердження цієї суми не надає відповідних документів. З документального підтвердження витрат на сплату судового збору, яким у матеріалах справи є дублікат квитанції АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 10 лютого 2019 року № 0.0.1263038223.1, видно, що за подання позовної заяви у цій справі ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 768 грн 40 коп.
Отож оскільки Велика Палата при прийнятті постанови від 31 березня 2021 року, якою частково задовольнила позовні вимоги, а решту вимог залишила без розгляду, не вирішила питання про судові витрати, заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню шляхом ухвалення додаткової постанови про відшкодування на його користь документально підтверджених витрат зі сплати судового збору в розмірі 768 грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, а саме ВККС.
Керуючись статтями 139, 143, 252, 311, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду