ОКРЕМА ДУМКА
(спільна)
суддів Великої Палати Верховного Суду Прокопенка О. Б., Британчука В. В., Єленіної Ж. М.
на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 червня2021 року № 9901/652/18 (провадження № 11-216заі21)
в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, визнання протиправним та скасування рішення, стягнення моральної шкоди
Короткий виклад історії справи
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просила:
- поновити пропущений строк на оскарження та визнати протиправною бездіяльність ВККС про непроведення в двомісячний термін кваліфікаційного оцінювання у вересні 2015 року на підставі заяви позивачки від 6 липня 2015 року та відповідно до Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», підпункту 3.3 пункту 3 Порядку та методології кваліфікаційного оцінювання судді, затвердженого рішенням ВККС від 21 жовтня 2015 року
№ 67/зп-15;
- поновити пропущений строк на оскарження та визнати протиправними дії ВККС від 28 січня 2016 року № 7/зп-16 про проведення протягом лютого-березня 2016 року первинного кваліфікаційного оцінювання суддів у процедурі можливості здійснення правосуддя у відповідному суді, які подали заяви про обрання суддею безстроково, в частині включення позивачки до списків суддів на проходження такого кваліфікаційного оцінювання в березні 2016 року згідно з графіком;
- поновити пропущений строк на оскарження та визнати протиправним рішення ВККС від 18 березня 2016 року № 71/ко-16;
- поновити пропущений строк на оскарження та визнати протиправною бездіяльність ВККС про незавершення повторного кваліфікаційного оцінювання у процедурі первинного кваліфікаційного оцінювання щодо підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді у п`ятиденний строк у серпні 2016 року на підставі рішення Комісії від 18 березня 2016 року № 71/ко-16 та згідно з пунктом 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд», пунктом 21 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), а також протиправним рішення Комісії від 18 березня 2016 року № 71/ко-16, яке погіршило та порушило законні права та інтереси позивачки;
- визнати позивачку такою, що пройшла первинне кваліфікаційне оцінювання у процедурі повторного кваліфікаційного оцінювання щодо можливості здійснення правосуддя у відповідному суді, з 27 серпня 2016 року;
- поновити пропущений строк на оскарження та визнати протиправним рішення ВККС від 20 жовтня 2017 року № 71/ко-16 у частині залучення позивачки до іншої процедури кваліфікаційного оцінювання щодо відповідності займаній посаді та включення її до списків суддів на проходження такого кваліфікаційного оцінювання з 11 листопада 2017 року по 23 травня 2018 року згідно з графіком, яке погіршило та порушило законні права та інтереси позивачки;
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 23 травня 2018 року № 786/ко-18 (далі - спірне рішення);
- зобов`язати ВККС утриматися від вчинення дій щодо внесення до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) подання з рекомендацією про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Черкаського окружного адміністративного суду;
- зобов`язати відповідача надати витяг з протоколу, бюлетень з оцінками, висновок кваліфікаційного оцінювання та відеозапис технічними засобами;
- стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 1 млн грн у зв`язку з протиправними діями у створенні позивачці перешкоди до здійснення судочинства.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вказаними діями та рішеннями ВККС створювала умисні перешкоди в недопущенні її до судочинства та професії на посаді судді впродовж шести років, починаючи із червня 2012 року.
Ухвалами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2018 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання утриматися від вчинення дій, стягнення моральної шкоди в частині позовних вимог про:
- визнання протиправним та скасування рішення ВККС від 23 травня 2018 року № 786/ко-18;
- зобов`язання ВККС утриматися від вчинення дій щодо внесення до ВРП подання з рекомендацією про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Черкаського окружного адміністративного суду;
- стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 1 млн грн.
Решту позовних вимог повернуто позивачці, при цьому відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 20 травня 2021 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), закрив провадження у справі.
Короткий зміст установлених обставин та рішення суду попередньої інстанції
Рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 999 суддів місцевих і апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 .
Позивачка склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 63 бали. За результатами виконаного практичного завдання ОСОБА_1 набрала 66 балів. На етапі складання іспиту суддя загалом набрала 129 балів.
ОСОБА_1 пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Рішенням Комісії від 29 березня 2018 року № 63/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 2 березня 2018 року, зокрема судді Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 , яку допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
23 травня 2018 року ВККС проведено співбесіду із суддею (у межах кваліфікаційного оцінювання) і за наслідками дослідження та обговорення її суддівського досьє Комісія ухвалила спірне рішення від 23 травня 2018 року № 786/ко-18, яким визначено, що суддя Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 625 балів. Визнано суддю Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді. Вирішено внести до ВРП подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 .
Вважаючи таке рішення протиправним, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 20 травня 2021 року провадження у справі закрив з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 238 КАС.
Закриваючи провадження у справі за цим позовом, суд першої інстанції виходив з того, що рішення ВККС з висновком рекомендувати ВРП розглянути питання про звільнення з посади судді не може бути самостійним предметом судового розгляду. Ці обставини унеможливлюють подальший розгляд справи й ухвалення рішення по суті спору та є підставою для закриття провадження у справі, оскільки її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
ОСОБА_1 , не погодившись із ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2021 року, подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати судове рішення й направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
ОСОБА_1 зазначила, що суд першої інстанції не врахував, що оскаржуване рішення ВККС створило негативні наслідки для неї (заподіяна шкода діловій репутації, вплив на приватне життя в частині професійного кар`єрного розвитку, недоотримання суддівської винагороди) і фактично стало підставою для звільнення. Таке рішення не може вважатися виключно рекомендацією, оскільки законом не передбачена можливість надання рекомендації, а лише зазначено, що це рішення як самостійний акт може бути підставою для внесення подання, яке, своєю чергою, є тим самим актом, що розглядається під час вирішення питання про звільнення судді з посади.
На думку скаржниці, суд порушив право позивачки на судовий захист, позаяк неповно встановив обставини справи і не врахував того факту, що позивачка оскаржила не лише рішення, а й дії Комісії, а провадження у справі закрив виключно з мотивів неможливості оскарження рішення. Суд оскаржуваною ухвалою лише закріпив необмеженість дискреційних повноважень ВККС під час проведення кваліфікаційного оцінювання, що, за умови закриття провадження та з урахуванням непослідовної судової практики Верховного Суду в цій категорії справ, взагалі унеможливлює захист порушених прав та інтересів особи на національному рівні.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 30 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення, ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2021 року - без змін.
Основні мотиви, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду
Велика Палата Верховного Суду проаналізувала норми статей 83, 88 Закону № 1402-VIII, статей 1, 3 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії 3 листопада 2016 року № 143/зп-16, Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затверджений рішенням Комісії від 4 листопада 2016 року № 144/зп-16, і констатувала, що кваліфікаційне оцінювання є спеціальною процедурою, що має на меті визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
При цьому виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Вирішення питання про звільнення судді належить виключно до компетенції ВРП після розгляду на її засіданні подання ВККС про звільнення судді. За результатами такого розгляду ВРП приймає вмотивоване рішення, яке остаточно вирішує питання щодо кар`єри судді, є обов`язковим для виконання, викликає відповідні правові наслідки і може бути оскаржене в судовому порядку.
На думку більшості суддів Великої Палати Верховного Суду, рішення ВККС про визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді, саме по собі не має наслідком звільнення судді, а є лише підставою для такого звільнення. Під час розгляду подання ВККС про звільнення судді ВРП може і не погодитися з висновком ВККС.
Оскільки процедура кваліфікаційного оцінювання, підбиття її підсумків (у ВККС) і застосування наслідків (рішенням ВРП) є стадіями єдиного провадження, рішення ВККС про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді не має самостійних правових наслідків, а є частиною цього «кваліфікаційного» провадження.
Зважаючи на наведене правове регулювання, а також статус та повноваження ВРП і ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання судді, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що передбачене частиною першою статті 88 Закону № 1402-VIII оскарження рішення ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання судді можливе лише після того, як таке рішення було предметом розгляду у ВРП.
З урахуванням послідовності (стадійності) прийняття остаточного рішення про звільнення судді, який не пройшов кваліфікаційного оцінювання і, як наслідок, не відповідає займаній посаді, судовий контроль має здійснюватися щодо остаточного рішення, яке уповноважена приймати ВРП.
Підстави і мотиви для висловлення окремої думки
Відповідно до частини третьої статті 34 КАС суддя, не згодний із судовим рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 убачається, що предметом позову в цій справі є, зокрема, визнання незаконним та скасування рішення Комісії про невідповідність судді Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 займаній посадіз рекомендацією ВРП розглянути питання про звільнення її з посади судді зазначеного суду.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службо