У Х В А Л А
8 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 925/1351/19
Провадження № 12-35гс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Рогач Л. І.
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 925/1351/19 за заявою Державного підприємства "Машинобудівний завод "Оризон" (далі - ДП "МЗ "Оризон") до ОСОБА_1 про витребування майна, скасування запису про право власності, реєстрацію права власності у межах справи №10/2180 за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла до ДП "МЗ "Оризон" про банкрутство за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22 вересня 2020 року та рішення Господарського суду Черкаської області від 18 червня 2020 року,
УСТАНОВИЛА:
Ліквідатор ДП "МЗ "Оризон" звернувся до Господарського суду Черкаської області в межах справи № 10/2180 про банкрутство за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла до ДП "МЗ "Оризон" із заявою до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якій просив:
- витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь заявника нежитлову будівлю корпусу № 19, яка складається з виробничого корпусу літ. А-1 та адміністративно-побутових приміщень літ. А-3, реєстраційний номер 8334291711105, розташовану по АДРЕСА_1, площею 1 429,5 кв.м.;
- скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 27196984 від 25 липня 2018 року про право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю корпусу №19, до складу якої входять виробничий комплекс літ. А-1 та адміністративно-побутові приміщення літ. А-3, за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер нерухомого майна: 833429171105 (запис внесений до Державного реєстру приватним нотаріусом Романій Н. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42227962 від 25 липня 2018 року);
- зареєструвати право власності ДП "МЗ "Оризон" на зазначене нерухоме майно.
Господарський суд Черкаської області рішенням від 18 червня 2020 року позов ДП "МЗ "Оризон" задовольнив частково; витребував з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ДП "МЗ "Оризон" нежитлову будівлю корпусу № 19, яка складається з виробничого корпусу літ. А-1 та адміністративно-побутових приміщень літ. а-3, розташовану по АДРЕСА_1, площею 1 429,5 кв. м; скасував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 27196984 від 25 липня 2018 року про право власності ОСОБА_1 на зазначене нерухоме майно (запис внесений до Державного реєстру приватним нотаріусом Романій Н. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42227962 від 25 липня 2018 року). У решті вимог у позові відмовив.
Мотивуючи рішення, суд вказав, що спосіб захисту порушеного права позивач обрав правильно, позивачу достатньо заявити позов про витребування майна у останнього власника, як у добросовісного набувача, а не визнавати недійсним всі угоди купівлі-продажу щодо цього майна. Поряд з іншим, суд першої інстанції зазначив, що поданий 15 листопада 2019 року позов у цій справі є таким, що пред`явлений у межах позовної давності, оскільки позовну давність за обставинами порушення права в цьому випадку слід обраховувати з 2 грудня 2016 року - моменту прийняття рішення Апеляційним судом Черкаської області про скасування рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 березня 2008 року у справі № 2-705/2008 про визнання права власності на спірний об`єкт за ОСОБА_2 .
Північний апеляційний господарський суд постановою від 22 вересня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив постанову Північного апеляційного господарського суду від 22 вересня 2020 року та рішення Господарського суду Черкаської області від 18 червня 2020 року у цій справі скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву ДП "МЗ "Оризон" від 14 листопада 2019 року № 02-03/507 про витребування майна від ОСОБА_1 залишити без задоволення.
В обґрунтування доводів касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на ухвалення оскаржуваних рішень з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, зазначаючи, що початок перебігу позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відліковується з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу; суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що ДП "МЗ "Оризон" довідалося про наявність порушеного права з моменту прийняття Апеляційним судом Черкаської області постанови від 2 грудня 2016 року; суди неправильно застосували статті 267, 388 ЦК України, зокрема без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм, сформованих у подібних правовідносинах.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30 грудня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22 вересня 2020 року та рішення Господарського суду Черкаської області від 18 червня 2020 року, надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу, а ухвалою від 10 червня 2021 року справу № 925/1351/19 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав про наявність у цій справі проблематики, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування статті 261 ЦК України, а саме визначення початкового моменту перебігу позовної давності, зокрема чи має перебіг позовної давності розпочинатись з моменту вибуття спірного майна з володіння боржника, чи з моменту скасування судового рішення, на підставі якого набуто право власності на спірне майно, при розгляді віндикаційних позовів.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Варто зауважити, що у судовій практиці існує підхід щодо застосування статті 261 ЦК України, згідно з яким початок перебігу позовної давності розпочинається з моменту скасування судового рішення, на підставі якого набуто право власності на спірне майно.
Так, у постанові Верховного Суду України від 29 березня 2017 року у справі № 520/7194/13-ц зазначено, що з урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов`язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою правомочною особою. Так, у разі скасування судового рішення, на підставі якого набуто право власності на майно, перебіг позовної давності починається з моменту скасування такого судового рішення. Отже, перебіг позовної давності, як зазначено у вказаній постанові, слід обчислювати для кожного з відповідачів окремо залежно від дати прийняття відносно кожного з них судового рішення.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 265/7986/15-ц зазначено, що, ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано відхилив доводи відповідача про пропуск позивачем позовної давності та правильно виходив з того, що перебіг позовної давності починається з моменту скасування судового рішення, на підставі якого особа набула право власності на спірні гаражі, оскільки саме з цього часу вказане майно повернулось у фактичне володіння іншої особи.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 754/11747/18 зазначено, що про порушене своє право позивачі дізналися з моменту скасування судового рішення, ухваленого щодо спірного майна, а тому підстав для застосування позовної давності немає, оскільки така є не пропущеною з огляду на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 29 березня 2017 року у справі № 6-866цс16, підстав для відступу від якої Верховний Суд не має.
Отже, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що узагальнюючи саме такий підхід до застосування позовної давності, можна зробити висновок, що початок перебігу позовної давності відраховується з урахуванням особливостей конкретних правовідносин з моменту скасування судового рішення, ухваленого щодо спірного майна, зокрема коли позивач дізнався про порушене своє право. Проте колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у вищевказаних постановах, з таких підстав.
Суд зазначає, що і в разі пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою початок перебігу позовної давності визначається з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а не від дня, коли власник майна, яке перебуває у володінні іншої особи, дізнався чи міг дізнатися про кожного нового набувача цього майна.
Порушення права та підтвердження такого порушення судовим рішенням не є тотожними поняттями. Закон не пов`язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням.
Закон також не пов`язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб.
Таким чином, на думку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з метою забезпечення однакового застосування норм права у подібних правовідносинах, які підлягають застосуванню, виникла необхідність передати цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновку, викладеного в раніше ухваленому рішенні, а саме в постанові Верховного Суду України від 29 березня 2017 року у справі № 520/7194/13-ц, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 265/7986/15-ц від 14 квітня 2021 року у справі № 754/11747/18 щодо початку перебігу позовної давності з моменту скасування судового рішення, на підставі якого набуто право власності на спірне майно, а не з моменту вибуття спірного майна з володіння позивача.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" та частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.
Також відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 червня 2021 року, обґрунтованими та приймає справу до розгляду.
Відповідно до частини першої статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ураховуючи викладене, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, явка яких не є обов`язковою згідно з приписами частини другої статті 120 та частини другої статті 121 ГПК України.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне роз`яснити сторонам передбачене частиною першою статті 197 ГПК України право на участь у судовому засіданні, зокрема, й у режимі відеоконференції.
Керуючись статтями 120, 121, 301, 302 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду