Постанова
Іменем України
06 липня 2021 року
м. Київ
справа № 370/3736/19
провадження № 51- 1417 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л.Ю.,
суддів Ємця О.П., Остапука В.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Костюченка К.О.,
захисника Левадного О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Левадного О.О. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 30 липня 2020 року скасовано рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання за вироком Макарівського районного суду Київської області від 14 березня 2019 року та направлено його для відбування покарання за вказаним вироком у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Макарівського районного суду Київської області від 30 липня 2020 року та повернуто його апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження та відсутні підстави для його поновлення.
Вимоги касаційної скарги та узгоджені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Левадний О.О., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. На обгрунтування своїх вимог зазначає про те, що строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 30 липня 2020 року був пропущений засудженим ОСОБА_1 з поважних причин, оскільки він не був присутній під час оголошення судового рішення і копія ухвали йому не надсилалася у зв`язку з чим ОСОБА_1 не знав про її існування та не був обізнаний з мотивами прийнятого рішення для подання апеляційної скарги. Крім того, вважає безпідставними мотиви апеляційного суду про наявність в засудженого можливості ознайомитися з рішенням суду першої інстанції шляхом здійснення моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки кримінальним процесуальним законом такого обов`язку в засуджених для подання апеляційної скарги, не передбачено.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Левадний О.О.у судовому засіданні просив задовольнити його касаційну скаргу, скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Касаційного кримінального суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1ст. 412 КПК).
Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПКапеляційна скарга може бути подана на ухвали суду першої інстанції протягом семи днів з дня її проголошення.
Згідно з ч. 1ст. 117 КПК, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до п. 4 ч. 3ст. 399 КПКапеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно зі ст.370та ч. 2 ст. 418 КПКухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Однак, повернення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_1 не ґрунтується на наведених вимогах кримінального процесуального закону.
Так, з матеріалів провадження вбачається, що ухвалою Макарівськогорайонного суду Київськоїобласті30 липня 2020 року задоволено подання Макарівського районного віддділу філії Державної установи "Центр пробації у м. Києві та Київській області" Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України про скасування звільнення від відбування покарання і направлення для відбування призначеного судом покарання ОСОБА_1 та скасовано ОСОБА_1 звільнення від відбування покарання за вироком Макарівського районного суду Київської області від 14 березня 2019 року й направлено його для відбування покарання за вказаним вироком у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Не погодившись із вказаною ухвалою, засуджений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи свої вимоги тим, що він не був присутнім у судовому засіданні під час оголошення ухвали від 30 липня 2020 року та не отримував копію цього рішення, а дізнався про його існування лише після 10 вересня 2020 року при затриманні і направленні до Київського слідчого ізолятора, при цьому зміст ухвали йому не оголошувався і копія не вручалася, тому засуджений вважав, що пропустив строк з поважних причин.
Разом з тим, пославшись на вимоги статей 395, 399 КПК, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 подана з пропущенням процесуального строку апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції, а підстави для його поновлення у заявленому ним клопотанні про поновлення цього строку - є неповажними. При цьому, апеляційний суд мотивував своє рішення наявністю у матеріалах кримінального провадження документів на підтвердження неодноразової неявки засудженого у судове засідання суду першої інстанції, що на думку суду, свідчило про усвідомлення ОСОБА_1 наслідків такої процесуальної поведінки та відсутність об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 своєчасно звернутися до суду за оскарженням рішенням про скасування звільнення його від покарання на підставі ст. 75 КК, коли за умови достатньої зацікавленості, він мав можливість ознайомитися зі змістом цього судового рішення шляхом здійснення відповідного моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень.
Втім, встановлена судами першої та апеляційної інстанцій, неналежна процесуальна поведінка засудженого не звільняє суд від передбаченого вимогами КПКобов`язку направити засудженому, який не був присутнім в судовому засіданні суду першої інстанції, копії судового рішення для ознайомлення.
Зважаючи на наведене, такі висновки апеляційного суду колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки апеляційний суд, з використанням всіх наданих йому законом процесуальних можливостей не встановив дату отримання ОСОБА_1 копії оскарженої ухвали суду першої інстанції, яка б свідчила про початок перебігу строку на апеляційне оскарження та граничний строк його завершення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, не зʼясував усіх обставин провадження, в тому числі,і зазначених вище, для прийняття такого рішення, не надав їм належної оцінки та не зазначив в ухвалі необхідного її обґрунтування.
Враховуючи наведене,висновок апеляційного суду про те, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу із пропуском строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а допущені апеляційним судом порушення, з огляду на ч. 1 ст. 412 КПК, є істотними, оскільки вони перешкодили суду ухвалити законнетаобґрунтоване судове рішення.
З урахуванням викладеного, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене та ухвалити судове рішення у відповідності до вимог кримінального процесуального закону.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК,