ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/1577/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Міщенка І. С.
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І. І.
за участю представників сторін:
прокуратури - Савицька О. В.;
позивача - не з`явились;
відповідача - Лазор А. О. (адвокат);
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури та Львівської міської ради
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 (судді: Бонк Т. Б. - головуючий, Матущак О. І., Якімець Г. Г.)
за позовом Керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Львівської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Трейд Солюшн"
про витребування земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію права власності,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. 06.08.2019 Керівник Львівської місцевої прокуратури № 2 (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Львівської міської ради (далі - Рада, Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Трейд Солюшн" (далі - ТОВ "Буд Трейд Солюшн", Відповідач) про витребування з приватної власності Відповідача в комунальну власність на користь Львівської міської ради земельної ділянки за кадастровим №4610137500:09:002:0114, площею 0,35 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1399428646101, номер запису про право власності 23272850, та про скасування запису про державну реєстрацію права власності ТОВ "Буд Трейд Солюшн" на вказану земельну ділянку.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході здійснення Львівською місцевою прокуратурою № 2 представницької діяльності встановлено факт незаконного вибуття земельної ділянки з комунальної власності територіальної громади міста Львова. Так, прокурор зазначав, що оскільки Львівська міська рада як власник спірної земельної ділянки не приймала жодних рішень про її відчуження, державний акт на право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1 (бланк державного акту серії ІІІ-ЛВ від 12.04.2001 № 017463) Позивачем не видавався, наявні правові підстави для витребування вказаної земельної ділянки у Відповідача як добросовісного набувача.
1.3. У якості підстави для звернення з цим позовом в інтересах держави Прокурор зазначав те, що спірна земельна ділянка неправомірно вибула з власності територіальної громади, чим заподіяно шкоду інтересам держави. При цьому міською радою, якій з грудня 2017 року відомо про те, що вказана ділянка перебуває у приватній власності, не вжито достатніх заходів, в тому числі представницького характеру, щодо запобігання її вибуттю з комунальної власності та не вжито заходів щодо витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.11.2019 у справі №914/1577/19 позов задоволено. Витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ "Буд Трейд Солюшн" на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради земельну ділянку за кадастровим №4610137500:09:002:0114, площею 0,35 га, що знаходиться на АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1399428646101, номер запису про право власності 23272850. Скасовано запис у Державному реєстрі речових право на нерухоме майно від 09.11.2017 про проведену державну реєстрацію права власності ТОВ "Буд Трейд Солюшн" на вказану земельну ділянку.
2.2. Зазначене судове рішення обґрунтовано тим, що Львівською міською радою не забезпечено збереження спірної земельної ділянки та не вжито достатніх заходів, в тому числі представницького характеру, щодо запобігання вибуттю земельної ділянки з комунальної власності, а також не вжито заходів щодо витребування такої ділянки з чужого незаконного володіння і повернення у власність територіальної громади. При цьому на підставі статей 387, 388 Цивільного кодексу України суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого Прокурором позову, встановивши, що спірна земельна ділянка вибула із власності Позивача всупереч волі останнього та з порушенням норм чинного законодавства.
2.3. ТОВ "Буд Трейд Солюшн" та ОСОБА_1, який не брав участі у розгляді даної справи, не погодились з рішенням Господарського суду Львівської області від 06.11.2019 у справі № 914/1577/19, оскаржили його в апеляційному порядку та просили скасувати вказане рішення і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
2.4. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2019 у справі № 914/1577/19. Частково задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Трейд Солюшн" б/н від 05.12.2019 (вх. № апеляційного суду 01-05/2717/20 від 02.10.2020). Скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2019 у справі № 914/1577/19. Залишено без розгляду позов Керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Трейд Солюшнʼʼ про витребування земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію права власності.
2.5. Зазначене судове рішення обґрунтовано тим, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2019 у справі № 914/1577/19 необхідно закрити на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказане рішення місцевого суду не містить жодної згадки, висновків чи вказівок суду про права, обов`язки чи інтереси ОСОБА_1 .
2.6. У той же час, апеляційний суд дійшов висновку, що Прокурор у цій справі не довів нездійснення чи неналежне здійснення Позивачем захисту інтересів держави як підстави для представництва таких інтересів у спірних правовідносинах, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що Львівська міська рада не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду з відповідним позовом до ТОВ "Буд Трейд Солюшнʼʼ, а сама по собі обставина незвернення Ради з позовом протягом певного часового періоду, без фактичного з`ясування правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання Позивачем функцій із захисту вказаних інтересів. При цьому апеляційний суд зазначив, що, як вбачається з дат підписання позовної заяви (23.07.2019), складання Прокурором повідомлення Позивачу про подання позову до суду (23.07.2019), надіслання їх Позивачу в один день (02.08.2019), наведені терміни не відповідають критерію розумності для кваліфікації невжиття заходів щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах як бездіяльність Позивача.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
3.1 У касаційній скарзі заступник керівника Львівської обласної прокуратури просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції.
3.2. У якості підстави для подання вказаної скарги заявник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм частини третьої статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 53, 86, 226, 275, 276, 278 Господарського процесуального кодексу України, викладених в постановах від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 10.02.2021 у справі № 454/851/19-ц, від 20.01.2021 у справі №927/468/20, від 03.02.2021 у справі № 904/2491/18, від 17.02.2021 у справі №911/1497/18, від 19.12.2019 у справі № 926/358/19.
3.3. У відзиві на зазначену скаргу Львівська міська рада просить її задовольнити та скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції.
3.4. У своєму відзиві на вказану касаційну скаргу ТОВ "Буд Трейд Солюшн" просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
3.5. Від Львівської міської ради також надійшла касаційна скарга в якій заявник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі № 914/1577/19 і залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2019 у цій справі.
3.6. У якості підстави для подання зазначеної скарги Рада посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм частини третьої статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 53, 86, 226, 275, 276, 278 Господарського процесуального кодексу України, викладених в постановах від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 10.02.2021 у справі № 454/851/19-ц, від 20.01.2021 у справі №927/468/20, від 03.02.2021 у справі № 904/2491/18, від 17.02.2021 у справі №911/1497/18, від 19.12.2019 у справі № 926/358/19, від 15.10.2019 у справі №903/129/18.
3.7. Заступником керівника Львівської обласної прокуратури також було подано письмові пояснення щодо суті вимог касаційних скарг.
3.8. Від Відповідача надійшов відзив на зазначені касаційні скарги в якому ТОВ "Буд Трейд Солюшн" просить залишити їх без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
3.9. ТОВ "Буд Трейд Солюшн" також заявило клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки, на думку Відповідача, справа №914/1577/19 містить виключну правову проблему та існує необхідність формування єдиної правозастосовчої практики у категорії справ, пов`язаних з дотриманням органами прокуратури порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".
3.10. У подальшому від заступника керівника Львівської обласної прокуратури надійшли заперечення на вказане клопотання.
4. Розгляд справи Верховним Судом
4.1. Ухвалою Верховного Суду від 07.04.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі №914/1577/19
4.2. Ухвалою Верховного Суду від 02.06.2021 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги заступника керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі №914/1577/19 у зв`язку з надходженням до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяви Львівської міської ради про усунення недоліків касаційної скарги (залишеної без руху ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2021), яка була подана на те саме судове рішення, що й касаційна скарга заступника керівника Львівської обласної прокуратури.
4.3. Ухвалою Верховного Суду від 02.06.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі № 914/1577/19.
4.4. 31.05.2021 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Трейд Солюшн" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
4.5. Також 31.05.2021 на адресу суду від Львівської міської ради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
4.6. 23.06.2021 на електронну пошту Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання Львівської міської ради про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке обґрунтоване тим, що представник Позивача 23.06.2021 буде перебувати в іншому судовому засіданні у справі №465/3394/17, яке призначено о 14:10 в Франківському районному суді міста Львова.
4.7. Також 23.06.2021 на електронну пошту Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Трейд Солюшн" про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке обґрунтоване, зокрема, тим, що станом на 23.06.2021 Відповідачем не було отримано копії касаційної скарги Львівської міської ради.
4.8. Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2021 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційних скарг заступника керівника Львівської обласної прокуратури та Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі № 914/1577/19 у зв`язку з надходженням клопотань Львівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Трейд Солюшн" про відкладення розгляду справи на іншу дату.
4.9. Ураховуючи викладене, з огляду на необхідність прийняття до розгляду касаційної скарги іншої особи - Львівської міської ради, неодноразові клопотання сторін про відкладення розгляду касаційних скарг, справа розглядається Верховним Судом у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
5. Обставини встановлені судами
5.1. Обґрунтовуючи підстави подання позову, Прокурор посилався на те, що в ході здійснення Львівською місцевою прокуратурою № 2 представницької діяльності встановлено факт незаконного вибуття спірної земельної ділянки з комунальної власності територіальної громади міста Львова.
5.2. У зв`язку з зазначеним в.о. керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 звернувся до Львівської міської ради із запитом № 04/10-2698вих19 від 24.06.2019 щодо надання інформації, коли Раді стало відомо про вибуття спірної земельної ділянки з комунальної власності, та які заходи реагування з метою захисту останньої було вжито.
5.3. У відповідь на запит Прокурора Львівська міська рада листом від 26.06.2019 повідомила, що про перебування спірної ділянки у приватній власності їй стало відомо 01.12.2017, однак позову до суду стосовно неї міською радою подано не було.
5.4. Листом від 23.07.2019 № 04/10-31-5вих19 Керівник Львівської місцевої прокуратури № 2 повідомив Раду, що прокуратурою підготовлено та буде подано до Господарського суду Львівської області позовну заяву в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ТОВ "Буд Трейд Солюшн" про витребування з приватної власності Відповідача в комунальну власність на користь Львівської міської ради земельної ділянки за кадастровим №4610137500:09:002:0114, площею 0,35 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1399428646101, номер запису про право власності: 23272850, та про скасування запису про державну реєстрацію права власності ТОВ "Буд Трейд Солюшн" на вказану земельну ділянку.
5.5. Таким чином, звертаючись з цим позовом, Прокурор у якості підстави для представництва інтересах держави зазначав, що зазначеним інтересам заподіяно шкоду у зв`язку з неправомірним вибуттям спірної земельної ділянки з власності територіальної громади. При цьому Радою (якій з грудня 2017 року відомо про те, що вказана ділянка перебуває у приватній власності) не вжито достатніх заходів, в тому числі представницького характеру, щодо витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника сторони та прокуратури, дослідивши наведені у касаційних скаргах та відзивах на них доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
6.2. В основу оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції покладено висновок про те, що Прокурором не надано компетентному органу розумного строку для реагування на порушення інтересів держави, оскільки Львівська місцева прокуратура № 2 надіслала Львівській міській раді повідомлення про звернення з позовом 02.08.2019, а сама позовна заява підписана 23.07.2019 і направлена учасникам справи також 02.08.2019 та подана до суду нарочно 06.08.2019.
6.3. Проте колегія суддів вважає передчасним зазначений висновок апеляційного суду та погоджується з твердженням скаржників про неврахування господарським судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови висновку Великої Палати Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, з огляду на таке.
6.4. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
6.5. Згідно з підпунктом "в" пункту 3 частини першої статті 282 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
6.6. У пунктах 67, 77 - 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформульовано такий правовий висновок:
"Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".
6.7. У контексті зазначеного та встановлених обставин справи колегія суддів зазначає, що за своїм змістом приписи статті 23 Закону України "Про прокуратуру" спрямовані саме на забезпечення балансу прав, свобод та інтересів учасників процесу з метою, з одного боку, недопущення підміни прокурором належного суб`єкта владних повноважень або надання необґрунтованих переваг відповідним суб`єктам права яких порушуються, а, з іншого боку, захисту інтересів держави у випадку коли цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює їх захист.
6.8. З огляду на викладене, суд, встановлюючи підстави представництва прокурора, повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.
Зокрема, такі документи (незалежно від їх назви) можуть бути спрямовані на:
- отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу четвертого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру";
- інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про вказане порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів;
- отримання від відповідного органу інформації (матеріалів та копій) необхідних для здійснення представництва в суді.
6.9. При цьому, якщо в процесі такої оцінки буде встановлено, що листування було спрямовано на отримання документів та/або інформації щодо можливого порушення і пов`язано саме зі з`ясуванням факту наявності або відсутності порушення, то обов`язковим є подальше інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення та надання відповідному органу можливості відреагувати протягом розумного строку на повідомлення при поданні відповідного позову прокурором, що відповідає змісту приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", усталеній практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.
6.10. Водночас, якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом.
6.11. Колегія суддів зазначає, що за встановлених обставин щодо попереднього інформування про виявлені порушення та відповіді щодо обізнаності про порушення із зазначенням причин тривалого не звернення до суду, вимога про надання відповідному органу "розумного строку" для самостійного реагування на порушення, розрахованого саме від останнього повідомлення прокурора, з огляду на встановлення факту тривалої обізнаності такого органу про порушення інтересів держави та нереагування на нього (незалежно від його причин) і, як наслідок, залишення позову прокурора без розгляду з цих підстав є проявом правового пуризму та надмірного формалізму, який порушує право на справедливий розгляд справи.
При цьому господарський суд апеляційної інстанції обмежився посиланням на ненадання Позивачу розумного строку для реагування на повідомлення Прокурора про порушення інтересів держави, зазначивши, що Львівська місцева прокуратура №2 надіслала Львівській міській раді повідомлення про звернення з позовом 02.08.2019, а сама позовна заява підписана 23.07.2019 і направлена учасникам справи також 02.08.2019 та подана до суду нарочно 06.08.2019.
Водночас апеляційний суд не надав належної правової оцінки змісту листування Прокурора із Позивачами, яке передувало зверненню до суду з даним позовом, зокрема, запиту прокуратури № 04/10-2698вих19 від 24.06.2019 (в якому Прокурор повідомив Раду про встановлений в ході здійснення представницької діяльності факт незаконного вибуття земельної ділянки з комунальної власності і просив надати інформацію, коли Раді стало відомо про вибуття спірної земельної ділянки з комунальної власності, та які заходи реагування з метою захисту останньої було вжито), а також листу Позивача від 26.06.2019 (в якому він повідомив, що про перебування зазначеної ділянки у приватній власності йому стало відомо 01.12.2017, однак позову до суду стосовно спірної ділянки міською радою подано не було).
6.12. Як зазначалось вище, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зроблено висновок про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
6.13. З огляду на наведене суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими доводи заступника керівника Львівської обласної прокуратури про те, що при з`ясуванні питання наявності підстав для звернення Прокурора з позовом до суду, в порушення приписів процесуального законодавства, апеляційна інстанція не надала належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, які свідчать про обізнаність Позивача з виявленими порушеннями та про відсутність будь-якого активного реагування щодо вжиття заходів судового захисту порушених інтересів держави.
6.14. Колегія суддів також звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 20.01.2021 у справі № 927/468/20 та від 11.03.2021 у справі № 910/3158/19, згідно з яким часовий проміжок, що минув між повідомленням позивача та поданням позову у справі, не завжди є вирішальним у питанні дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Критерій "розумності", який наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально. До таких чинників належать, зокрема, але не виключно, обізнаність позивача про наявність правопорушення та вжиті ним заходи з моменту такої обізнаності, спрямовані на захист інтересів держави.
6.15. Відтак, дійшовши висновку про недотримання Прокурором розумних строків, які надають можливості відповідним органам відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, поза увагою апеляційного господарського суду залишились обставини того, що Рада була обізнана про таке порушення інтересів, яке відбулось значно раніше звернення Прокурора до Позивача з повідомленням про намір подати до суду позов, та протягом тривалого періоду (більше півтора року).
6.16. Таким чином, оскаржувану постанову апеляційного суду в частині залишення без розгляду позову Керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Львівської міської ради прийнято з неправильним застосуванням норм статті 23 Закону України "Про прокуратуру", позаяк застосований судом апеляційної інстанції підхід є занадто формалізованим та таким, що не охоплює усіх особливостей цього спору й обставин, які передували передачі його на вирішення господарського суду.
6.17. Крім того, стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає право суб`єкта владних повноважень на оскарження повідомлення прокурора про представництво інтересів у суді, тобто надає такій особі право на спростування обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, на обґрунтування підстав представництва.
6.18. Однак, у цій справі Позивач, в інтересах якого подано позов, не спростовував обставини, на які посилався Прокурор у позовній заяві на обґрунтування підстав представництва інтересів держави, більш того підтримав позовні вимоги Прокурора у суді першої інстанції.
6.19. Наведене у сукупності свідчить про те, що, передчасно скасувавши рішення місцевого господарського суду і залишивши позов Прокурора без розгляду, суд апеляційної інстанції всупереч вимог статей 86, 236, 282, 316 Господарського процесуального кодексу України залишив позов Прокурора без розгляду у зв`язку з чим не відбувся апеляційний перегляд справи по суті заявлених позовних вимог.
6.20. При цьому колегія суддів звертає увагу, що відповідно до норм статті 287 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду першої інстанції може бути переглянуте в касаційному порядку лише після перегляду справи в апеляційному суді по суті позовних вимог, чого в даному випадку не відбулося, оскільки позов Прокурора було залишено без розгляду оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції, у зв`язку з чим вимоги касаційних скарг про залишення в силі рішення суду першої інстанції задоволенню не підлягають.
6.21. Що стосується клопотання Відповідача про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати, то колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки, як зазначалося вище, Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово висловлювала правову позицію щодо правильного застосування норм статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в аналогічних правовідносинах, тобто єдина правозастосовча практика у спірних питаннях вже сформована Верховним Судом, а належного обґрунтування того, що саме ця справа містить виключну правову проблему, зазначене клопотання, ну думку колегії суддів, не містить.