Постанова
Іменем України
09 липня 2021 року
м. Київ
справа № 382/1820/18
провадження № 61-19828св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1,
відповідачі: Яготинський міський голова Київської області Дзюба Наталія Миколаївна, Яготинська міська рада Київської області, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Згурівського районного суду Київської області від 22 травня 2019 року у складі судді Денисенко Н. О. та постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у складі колегії суддів Семенюк Т. А., Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Яготинського міського голови Київської області Дзюби Н. М., Яготинської міської ради Київської області, ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що відповідно до укладеного контракту між ним та Яготинським міською головою Дзюбою Н. М. від 23 серпня 2016 року він призначений на посаду начальника Спеціалізованого комунального підприємства Яготинської міської ради "Ритуал" (далі - СКП "Ритуал") строком до 31 грудня 2020 року. На підставі розпорядження Яготинського міського голови Дзюби Н. М. від 19 вересня 2018 року № 56-К/ТР розірвано контракт та звільнено його із займаної посади на підставі пункту 4.3.2 контракту від 23 серпня 2016 року та пункту 1 рішення Яготинської міської ради від 06 вересня 2018 року № 1554-38-VІІ, яке прийняте з порушенням вимог статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування" та статті 15 Регламенту Яготинської міської ради, оскільки питання щодо звіту тимчасової контрольної комісії з питань роботи СКП "Ритуал" на розгляд сесії не виносилось, а було включено на підставі усної пропозиції депутата ОСОБА_2 - голови тимчасової контрольної комісії з питань роботи СКП "Ритуал", який був зацікавленим в розгляді цього звіту. 13 вересня 2018 року на посаду СКП "Ритуал" призначено ОСОБА_2 .
Зазначав, що звіт, на підставі якого прийнято рішення про його звільнення, ґрунтується на припущеннях, містить суперечності, не був затверджений ні радою, ні більшістю голосів від складу тимчасової комісії, та підписаний головою тимчасової контрольної комісії з питань роботи СКП "Ритуал" одноособово. Члени комісії погодились з тим, що їхні твердження вимагають належної перевірки шляхом проведення аудиту та звернення до правоохоронних органів.
Крім того, в порушення пункту 22 постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170 "Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору" його не було повідомлено за два тижні про розірвання контракту.
Внаслідок зазначених вище дій Яготинського міського голови була завдана шкода його діловій репутації як публічній людині, він був позбавлений можливості завчасно знайти інше місце роботи, перебуває у пригніченому стані, йому важко спілкуватися із виборцями, друзями, сім`єю, втратив регулярний дохід, змушений змінити спосіб життя та зменшити витрати на утримання сім`ї.
У зв`язку із викладеним, враховуючи уточнені позовні вимоги, просив суд визнати протиправними та скасувати розпорядження Яготинського міського голови від 10 вересня 2018 року № 56-К/ТР про звільнення та від 13 вересня 2018 року № 57-К/ТР про призначення ОСОБА_2, поновити його на посаді начальника СКП "Ритуал", стягнути з Яготинської міської ради на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 105 513,74 грн, у відшкодування моральної шкоди - 20 000, 00 грн та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 22 травня 2019 року у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що посилання представника позивача на те, що контракт міг бути достроково розірваний лише за умови попередження позивача за два тижні спростовується зазначеним контрактом, який не визначає такої умови. Зазначене положення передбачає типова форма контракту з працівником. Підписуючи контракт, позивач надав згоду на умови праці, визначені цим контрактом.Суд не взяв до уваги доводи позивача про порушення процедури притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки припинення контракту не є дисциплінарним стягненням, тому порядок застосування стягнення на такі правовідносини не поширюється. Суд дійшов висновку, що в позові необхідно відмовити повністю, оскільки в судовому засіданні представники відповідачів Яготинського міського голови Дзюби Н. М. та Яготинської міської ради довели, що звільнення позивача відбулося без порушення законодавства про працю. Натомість відповідач не довів, що діями відповідачів було порушено його трудові права, оскільки звільнення проведено на підставі укладеного між позивачем та Яготинською міською радою контракту, умови якого він порушив. Позивач допустив порушення умов контракту від 23 серпня 2016 року під час виконання трудових обов`язків на посаді керівника СКП "Ритуал", кожне з яких є одноразовим порушенням. Зокрема, фіктивне оформлення на роботу працівників, порушення законодавства при використанні майна територіальної громади та використання працівників у власних корисливих інтересах.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив із того, що звільнення позивача відбулося без порушення законодавства про працю, позивач не довів, що діями відповідачів порушено його трудові права.Суд не прийняв до уваги доводи скаржника про те, що у висновку та наказі про звільнення не конкретизовано порушення, які покладені в основу звільнення, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи, зокрема тимчасова контрольна комісія встановила порушення в роботі позивача, про що зазначено у звіті комісії, на підставі якого зроблено висновок про неефективність роботи ОСОБА_1 як керівника СКП "Ритуал". Також суд не погодився з доводами апеляційної скарги про те, що факт виплати заробітної плати за невиконані роботи, який нібито мав місце згідно з висновками суду, може лише свідчити про послаблення контролю за роботою підлеглих, та не є одноразовим порушенням, оскільки саме на позивача як керівника підприємства покладено обов`язки укладати трудові договори, накладати на працівників стягнення відповідно до законодавства, вживати заходів щодо забезпечення умов праці та відпочинку, забезпечення виконання умов трудового колективу, тобто контролювати кадрові питання щодо прийняття осіб на роботу та виконання ними трудового законодавства. Доводи скаржника про те, що у контракті відсутні положення про можливість розірвання контракту до закінчення терміну його дії в односторонньому порядку без попереджень, не ґрунтуються на законі та спростовуються матеріалами справи. Пунктом 4.2.4 контракту передбачено, що з ініціативи Органу управління майном до закінчення строку дії контракту у випадках, передбачених пунктами 4.3.1-4.3.10 розділу 4.3. контракту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, просив скасувати судові рішення та задовольнити позов.
Аргументи учасників справи
Доводи особа, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що у наказі про звільнення не конкретизовано допущеного ним порушення, в результаті якого для підприємства настали значні негативні наслідки; судові рішення ґрунтуються на неналежних та недостовірних доказах; не містять обґрунтувань негативних наслідків, які настали внаслідок дій відповідача; контракт міг бути достроково розірваний лише за умови попередження його за два тижні.
Аргументи інших учасників справи
Правом на звернення із відзивом на касаційну скаргу відповідачі не скористалися.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2019 відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до укладеного контракту між ОСОБА_1 та Яготинським міською головою Дзюбою Н. М. від 23 серпня 2016 року позивач призначений на посаду начальника СКП "Ритуал" строком до 31 грудня 2020 року.
На підставі розпорядження Яготинського міського голови Дзюби Н. М. від 10 вересня 2018 року № 56-К/ТР розірвано контракт та звільнено позивача із займаної посади на підставі пункту 4.3.2 контракту від 23 серпня 2016 року та пункту 1 рішення Яготинської міської ради від 06 вересня 2018 року № 1554-38-VІІ.
13 вересня 2018 року ОСОБА_2 призначено на посаду СКП "Ритуал".
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у червні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно достатті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
У частині третій статті 21 КЗпП Українивизначено, що контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть установлюватися угодою сторін.
Враховуючи особливості зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП Українипідставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.
Відповідно до пункту 17 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170, у контракті можуть визначатися додаткові, крім встановлених чинним законодавством, підстави його розірвання.
З огляду на вказані норми матеріального права Верховний Суд зазначає, що на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України припиняється трудовий договір за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.
Підпунктом 4.2.3 пункту 4.2 розділу 4 контракту від 23 серпня 2016 року встановлено, що він припиняється з ініціативи органу управління майном до закінчення строку дії контракту у випадках, передбачених підпунктами 4.3.1 - 4.3.10 розділу 4.3. цього контракту.
На підставі підпункту 4.3.2 контракту цей контракт припиняється у разі одноразового порушення керівником законодавства чи обов`язків, передбачених цим Контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (нанесено збитки, виплачено штрафи, постраждала ділова репутація).
За умовами контракту керівник зобов`язується здійснювати поточне (оперативне) управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його прибуткову діяльність, ефективне використання та зберігання закріпленого за підприємством комунального майна, а орган управління майном зобов`язується створювати належні умови для роботи керівника (підпункт 1.1 пункту 1).
Трудові відносини між керівником підприємства та органом управління майном виникають на підставі контракту (підпункт 1.2 пункту 1 контракту). Керівник зобов`язується забезпечити ефективне використання комунального майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Яготина, беззбиткову діяльність підприємства, вживати заходів щодо зменшення витрат підприємства та собівартості товарів, робіт, послуг тощо, погоджувати кошториси доходів та видатків підприємства з органом управління майном та на його вимогу надавати позачерговий звіт про результати будь-якої діяльності підприємства, створення робочих місць для осіб з обмеженими можливостями у кількості, визначеній чинним законодавством (пункт 2.4 контракту).
Орган управління майном має право вимагати від керівника виконання зобов`язань, передбачених підпунктом 2.4.1 цього контракту, звільняти керівника достроково з власної ініціативи у випадку порушень керівником законодавства та умов цього Контракту (пункт 2.5).
Орган управління майном зобов`язаний організовувати фінансовий контроль за діяльністю підприємства, здійснювати контроль за ефективністю використання та збереження закріпленого за підприємством комунального майна (пункт 2.6контракту). Цей контракт припиняється з ініціативи органу управління майном до закінчення строку дії контракту у випадках, передбачених підпунктами 4.3.1-4.3.10 розділу 4.3 цього контракту (пункт 4.2контракту). Керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи органу управління майном достроково: у разі одноразового порушення керівником законодавства чи обов`язків, передбачених цим контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (нанесено збитки, виплачено штрафи, постраждала ділова репутація) (підпункт 4.3.2 пунтк 4.3 контракту), у разі виявлення неефективного використання комунального майна (підпункт 4.3.6 пункт 4.3 контракту).
Рішенням Яготинської міської ради Київської області від 14 червня 2018 року № 1498-35-VІ "Про створення тимчасової контрольної комісії Яготинської міської ради з питань вивчення роботи СКП "Ритуал" утворено тимчасову комісію та затверджено її склад.
Рішенням Яготинської міської ради Київської області від 06 вересня 2018 року № 1554-38-VІІ "Про звіт начальника спіціалізованого комунального підприємства Яготинської міської ради "Ритуал" ОСОБА_1 про роботу підприємства у ІІ кварталі 2018 року" звіт ОСОБА_1 взято до відома.
Рішенням Яготинської міської ради Київської області від 06 вересня 2018 року № 1555-38-VІІ "Про звіт тимчасової контрольної депутатської комісії Яготинської міської ради з питань вивчення роботи СКП "Ритуал" рекомендовано міському голові розірвати контракт із керівником СКП "Ритуал" Смаглієм І. М., укладений у травні 2016 року, на підставі порушення низки його умов, а саме неефективності діяльності керівника та нанесення ним шкоди іміджу та діловій репутації СКП "Ритуал" та Яготинській міській раді згідно з підпунктом 4.3.2. контракту.
Суди встановили, що за результатами роботи тимчасова контрольна комісія з питань роботи СКП "Ритуал" виявила у роботі керівника СКП "Ритуал" ОСОБА_1 низкупорушень та недоліків, що було відображено у її звіті. Зокрема, зазначено, що на підприємство були зараховані ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які фактично ніколи не працювали на ньому, проте їм нараховувалась заробітна плата, яку протягом майже двох років отримував ОСОБА_1, привласнивши таким чином значну суму коштів; без дозволу міської ради зруйновано ритуальний будинок; позивач та майстер ОСОБА_6 використовували в особистих цілях як у робочий час, так і у вихідні та святкові дні службовий транспорт; ОСОБА_1 самовільно провів заміну огорожі на трьох кладовищах, оплативши їх вартість, при цьому не були списані старі огорожі, чи на баланс не були передані будматеріали цієї огорожі (вартість двох придбаних залізних воріт для кладовища є завищеною); з моменту створення підприємства майже щомісяця проводилась вирубка дерев на території кладовищ та на прилеглій до неї території, обсяг видалених дерев визначено приблизно 65 куб. м, проте отримана сировина не поставлена на баланс підприємства, а була продана за готівку у кафе на опалення; придбано два дерев`яні туалети та автомобіль, який було переобладнано під ритуальний, за що було сплачено завищену ціну; понесені підприємством витрати на пальне є невиправданими та надмірними; на підприємстві неналежно вівся облік товарно-матеріальних цінностей, загальна сума завданих збитків бюджету міста Яготина з червня 2016 року до червень 2018 року становить приблизно 2 320 000,00грн з 4 700 000,00грн, виділених міською радою. На підставі вивчених матеріалів ТКК дійшла висновку про неефективну роботу ОСОБА_1 як керівника підприємства та про нецільове використання бюджетних коштів.
Рекомендовано Яготинському міському голові Дзюбі Н. М.: звільнити ОСОБА_1 з посади керівника СКП "Ритуал" на підставі підпункту 4.3.2 контракту та розірвати з ним контракт у зв`язку із порушенням умов контракту, зокрема неефективної діяльності та заподіяння ним шкоди іміджу та діловій репутації підприємству та міській раді; забезпечити проведення аудиту у СКП "Ритуал" та передати звіт та інші матеріали комісії до правоохоронних органів.
За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права й умовами трудового договору, суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову в позові, оскільки, як установив суд на підставі всебічно досліджених у справі доказів, ОСОБА_1 порушив умови контракту щодо організації фінансового контролю за діяльністю підприємства, здійснення контролю за ефективністю використання та збереження закріпленого за підприємством комунального майна, тому його законно звільнено з роботи у зв`язку з порушенням умов контракту.
Оскаржувані судові рішення містять висновки щодо результатів оцінки зібраних усправі доказів, відповідають вимогам ЦПК України щодо законності й обґрунтованості.
Розглядаючи зазначений позов, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Позивач у касаційній скарзі зазначає, що важливим елементом застосування пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України є звільнення керівника за порушення, яке має ознаку одноразовості, і рішенні компетентного органу, власника підприємства, і наказ про звільнення мають містити чітко сформульоване одноразове порушення, яке стало підставою звільнення керівника. Також вважає, що одноразове грубе порушення службових обов`язків є самостійною підставою для припинення трудового договору, а тому суб`єкт владних повноважень має визначити, у чому конкретно полягає одноразове грубе порушення трудових обов`язків з боку працівника.
Разом з тим, такі доводи не становлять підставу скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки згідно з пунктами 16, 17 постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 "Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності" контракт з керівником підприємства може бути розірваний на підставах, установлених чинним законодавством, а також передбачених у контракті. При цьому розірвання контракту з ініціативи органу управління майном або керівника підприємства повинно провадитися з урахуванням гарантій, установлених чинним законодавством. При розірванні контракту з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення провадиться згідно з пунктом 8 статті 36 КЗпП України, про що робиться відповідний запис у трудовій книжці керівника підприємства.
Конституційний Суд України у Рішенні від 09 липня 1998 року № 12-рп/98 у справі про тлумачення терміну "законодавство"визначив сферу укладення контракту, вказавши, що виходячи зі змісту частини третьої статті 21 КЗпП України "трудові контракти можуть укладатись у випадках, передбачених як законами, так і постановами Верховної Ради України, указами Президента України, декретами та постановами Кабінету Міністрів України, прийнятими в межах їх повноважень. Нормативні акти Президента України як глави держави (стаття 102 Конституції України) і Кабінету Міністрів України як вищого органу у системі органів виконавчої влади (стаття 113 Конституції України) обов`язкові до виконання на території держави (статті106і 117 Конституції України), вони встановлюють загальнообов`язкові правила, мають універсальний характер і є складовою частиною законодавства України" (абзац четвертий пункту 4 мотивувальної частини).
Звільнення позивача відбулось на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, таке звільнення не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту, а тому відсутня необхідність встановлення обставин, які передбачені диспозицією статті 41 КЗпП України, встановлення обставини "одноразовості" та "грубості" порушення трудових обов`язків позивачем не входять до предмета доказування у справі.
Безпідставними є також доводи касаційної скарги позивача щодо порушення відповідачем пункту 22 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170, яким передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов`язань, передбачених у контракті, його може бути достроково розірвано з попередженням відповідної сторони за два тижні.
КЗпП України не передбачено обов`язку роботодавця попереджати за два тижні керівника підприємства у разі дострокового розірвання з ним контракту за пунктом 8 статті 36 КЗпП України. Таке попередження може мати місце за умовами, якщо сторони передбачили відповідну умову у контракті.
Відповідно до умов контракту, який був підписаний позивачем, ним не передбачено завчасне повідомлення працівника про дострокове розірвання трудового договору.
Зазначені умови не погіршують становища працівника порівняно із законодавством про працю, а відступ від положень трудового законодавства не порушує його законних прав та інтересів, оскільки ОСОБА_1 не оскаржував до суду законності контракту в передбачений законом спосіб.
Таким чином, підписуючи контракт, позивач надав згоду на умови праці, визначені ним, тому суди дійшли обгрунтованого висновку про те, що наказ про звільнення позивача відповідає вимогам КЗпП України.
Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, висновків судів не спростовують, на законність ухвалених ними рішень не впливають, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою судами, а також пов`язуються з необхідністю встановлення обставин, які, на думку заявника встановлені судом неповно і неправильно, проте встановлення обставин справи і перевірка їх доказами не належить до компетенції суду касаційної інстанції.