ПОСТАНОВА
Іменем України
08 липня 2021 року
м.Київ
справа №400/5954/20
адміністративне провадження №К/9901/13710/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за заявою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви, провадження в якій відкрите
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року про забезпечення позову, постановлену у складі головуючого судді Лісовської Н.В., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року, прийняту у складі головуючого судді Джабурія О.В., суддів Вербицької Н.В., Кравченка К.В.,
У С Т А Н О В И В
І. Рух справи
1. 21 грудня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області ОСОБА_2. звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просив:
- зупинити дію оформленого протоколом від 08.12.2020 р. №47 рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України, в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності за результатом розгляду подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності за скаргою ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №57726151 та застосування до нього стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на один місяць;
- заборонити Міністерству юстиції України (або іншим уповноваженим на це особам) вносити до Єдиного реєстру приватних виконавців України інформацію про рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом від 08.12.2020 р. №47, в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності за результатом розгляду подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності за скаргою ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №57726151 та застосування до нього стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на один місяць.
2. На обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказав на очевидні ознаки протиправності рішення від 08.12.2020 №47, оформленого протоколом Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України, та унеможливлення виконання рішення суду та поновлення його прав без вжиття заходів забезпечення.
3. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнено повністю.
Зупинено дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України, оформленого протоколом від 08.12.2020 № 47, в частині притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за результатом розгляду подання за скаргою ОСОБА_1 - до вирішення справи по суті.
Заборонено Міністерству юстиції України (або іншим уповноваженим на це особам) вносити до Єдиного реєстру приватних виконавців України інформацію про рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України, оформленого протоколом від 08.12.2020 №47, в частині притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за результатом розгляду подання за скаргою ОСОБА_1 .
4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року залишено без змін.
5. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що невжиття заходів задля попередження зупинення діяльності заявника очевидно може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів ОСОБА_2, на захист яких буде подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. До того ж, очевидно будуть порушені ще й права сторін у виконавчих провадженнях, які перебувають на виконанні заявника, та найманого ним працівника. Більш того, захищене в судовому порядку порушене право (інтерес) позивача взагалі може бути знівельовано наслідками вчинення Міністерством юстиції України запису в Єдиному реєстрі приватних виконавців про зупинення діяльності приватного виконавця.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Міністерство юстиції України подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняте нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
7. У касаційній скарзі заявник послався на те, що судові рішення оскаржуються на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки висновки судів не відповідають висновкам Верховного Суду щодо застосування положень пункту 1 частини другої статті 150, частини другої статті 151 та частин третьої, четвертої статті 242 КАС України, висловленим у справах №№826/9263/17, 826/5233/18, 826/13306/18, 01-07/12/18, П/9901/241/19, 560/ЗД/380/35/20 та ЗД/380/48/20. Заявник указує, що судами забезпечено позов шляхом заборони вчиняти дії, що не стало предметом оскарження у поданому в подальшому позові. Тому таке забезпечення не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову і виходить за межі підстав, передбачених пунктом 5 частини третьої статті 151 КАС України.
8. Підставою відкриття касаційного провадження стала необхідність перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, застосування положень статей 150, 151 КАС України щодо обґрунтованості підстав для забезпечення позову.
9. Позивачем поданий відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
10. Статтею 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
11. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
12. Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" №1403-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1403-VIII) визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
13. Згідно з частинами першою, дев`ятою статті 39 Закону №1403-VIII дисциплінарна комісія приватних виконавців (далі - Дисциплінарна комісія) утворюється при Міністерстві юстиції України для розгляду питань притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків. Рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії.
14. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 41 Закону №1403-VIII за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) догана; 3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців; 4) припинення діяльності приватного виконавця.
Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України.
Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
IV. Позиція Верховного Суду
15. Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
16. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
17. У цій справі питання про забезпечення позову вирішувалося до пред`явлення позову.
18. Суд наголошує на тому, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити відповідність обставин зазначених у заяві про забезпечення позову обставинам, передбачених процесуальним законом і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.
19. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які можуть бути предметом спору або очевидності заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.
20. Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення заявником того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
21. При цьому заходи забезпечення мають бути співмірними з позовними вимогами, які направлені на захист порушеного права позивача, що означає розумне співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається/звернеться до суду.
22. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими, репутаційними, службовими та професійними наслідками.
23. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і можливим предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
24. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18.
25. Визначальним у заяві про забезпечення позову заявник вказав факт притягнення його до дисциплінарної відповідальності за рішенням Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України від 08.12.2020 та застосування стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на один місяць.
26. Водночас у заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви приватний виконавець підставою вказав на очевидність ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень та унеможливлення виконання рішення суду й поновлення порушених прав без вжиття заходів забезпечення.
27. Очевидність ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень заявник пов`язав із загальним непогодженням із визначеним Дисциплінарною комісією приватних виконавців при Міністерстві юстиції України дисциплінарним заходом та його непропорційністю.
Проте такі аргументи заявника потребують дослідження обставин, що стали підставою його прийняття Дисциплінарною комісією із перевіркою їх доказами та, відповідно, не вказують на очевидність ознак протиправності.
28. Висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, що невжиття заходів задля попередження зупинення діяльності заявника очевидно може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів ОСОБА_2, на захист яких буде подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їхнього відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, не містить обґрунтувань такої неможливості виконання (ускладнення) рішення.
29. Водночас наведені у заяві обґрунтування такої підстави забезпечення позову є неприйнятними, оскільки пов`язані не з правами позивача, а з правами інших осіб, сторін у виконавчих провадженнях, найманого ним працівника, що відповідно унеможливлює вжиття заходів забезпечення за вказаної підстави.
30. Також Суд звертає увагу, що рішення суб`єкта владних повноважень, з яким фактично не погоджується заявник, прийняте Дисциплінарною комісією приватних виконавців у межах повноважень, та вводиться у дію його наказом Міністерства юстиції України (частини 1, 2 статті 41 Закону №1403-VIII), а отже, лише після цього породжує для заявника, як приватного виконавця негативні наслідки.
31. Відповідно до частини шостої статті 42 Закону №1403-VIII у разі зупинення діяльності приватного виконавця на підставі пунктів 1-4, 6 частини першої цієї статті приватний виконавець зобов`язаний вирішити питання про його заміщення іншим приватним виконавцем.
32. Проте суди попередніх інстанцій цих законодавчих приписів не врахували, що призвело до неспівмірності вжитого заходу забезпечення та вимог, які могли бути спрямовані до суду на захист прав заявника, які він вважав порушеними.
33. Стосовно доводу, що факт застосування дисциплінарного стягнення впливає на професійну діяльність заявника і призводить до негативних наслідків щодо цієї діяльності та іншої діяльності, впливає на його репутацію, Суд уважає за необхідне наголосити, що дисциплінарна відповідальність завжди носить негативний характер щодо особи, до якої вона застосовується.
34. Аргумент, що застосованим дисциплінарним заходом здійснено втручання у його право на працю, яке нерозривно пов`язане з правом на життя, не приймається, оскільки вимагає оцінки пропорційності застосованого заходу вчиненому дисциплінарному проступку, що не припустимо при вирішенні питання про забезпечення позову.
35. Ураховуючи викладене суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо задоволення заяви про забезпечення позову.
36. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
37. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд